ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ
3.28M
Категория: ИсторияИстория

Історія України від середини XVII ст. до сучасності. Україна у XIX ст. (Тема 2.5)

1. ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА
ГУМАНІТАРНИХ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
І С Т О Р І Я У К Р А Ї Н И та
УКРАЇНСЬКОЇ
КУЛЬТУРИ

2.

ЗМ 2.
Історія України від середини
XVII ст. до сучасності
Заняття 5.
Україна у XIX ст.

3.

ПЛАН
1.Соціально-економічний розвиток
українських земель в першій
половині XIX ст.
2. Суспільно-політичні рухи в Україні
в першій половині XIX ст.
3. Модернізаційні процеси та
соціально-економічний розвиток
Наддніпрянщини в Російській імперії
у пореформений період.

4.

Самостійна робота
Т.2. Заняття 6.
Українські суспільно-політичні течії та
рухи другій половини ХІХ ст.
1. Народницький рух.
2. Соціал-демократичний рух.
3. Ліберальний рух.
4. Національний рух.

5.

Україна в цей період не становила єдиного цілого. Вона
знаходилася в складі двох імперій:
-9/10 території України (Слобідська,
Лівобережна, Правобережна,
Волинь, Південь) - у складі
Російської імперії. Ці землі
пізніше отримали назву
Наддніпрянської України.
- 1/10 території України, а саме
Західна Україна (Східна
Галичина, Закарпаття, Північна
Буковина) -у складі
Австрійської імперії
(Австро-Угорщини).

6.

У першій половині XIX ст. сільське господарство
було головним сектором економіки.
В 1783 р. по всій території України були
закріпачені селяни (крім Півдня).
Основний засіб виробництва — земля, що
належала поміщикам, і основна виробнича сила —
кріпосні та державні селяни.

7.

Причини кризи поміщицького землеволодіння:
Стан техніки;
Низька організація праці та малоземелля;
Незацікавленість селян в сільськогосподарській
діяльності.
Ситуацію ускладнювалась ще й неврожайними
роками: від 1799 р. до 1856 р. у Надніпрянській
Україні було 28 повсюдних і часткових неврожаїв.
Стався надлишок робочої сили в аграрному
секторі.

8.

Селянські виступи: з 1797 р. до 1825 р. відбулося
понад 100 виступів кріпосних селян.
Селянські повстання під проводом Устима Кармалюка
1830-1835 рр.
Під час Кримської війни виникає нова форма
селянського руху, яка дістала назву Київська козаччина.
Поштовхом до його появи став царський маніфест 29
січня 1855 р. про створення державного ополчення. Він
охопив понад 400 сіл, майже 180 тис. осіб і був
придушений лише силою зброї.
У 1856 р. під впливом чергової чутки про те, що всім
переселенцям до Криму будуть надані земля і воля,
розгортається новий масовий рух — Похід у Таврію за
волею. Прийняло участь понад 75 тис. осіб.

9.

В основі промислового перевороту
лежав технічний переворот, суть якого
полягала у заміні ручної праці машинною,
широкому запровадженні у виробництво
парових
двигунів,
удосконалених
технологій.
Нові машини та технології вимагали
якісно
нової
робочої
сили

дисциплінованої,
кваліфікованої,
зацікавленої в наслідках праці.

10.

Поява
перших
промислових
галузей

кам'яновугільної,
машинобудівної,
металургійної,
цукроварної тощо.
Підприємства почали створювати
поміщики, а згодом приєдналися
купці та заможні селяни.
Крім робітників, який
суспільства з'явився?
ще
стан

11.

ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
Суспільно-політичні рухи в Україні в
першій половині ХІХ ст.

12.

Типовою
рисою
українського
масонства
було
переважання в їхній діяльності інтернаціонального над
національним. Однак масони Правобережжя, головним
чином польська шляхта, виступали за відновлення
Польської держави, у кордони якої входила б і
Правобережна Україна. Царський уряд у 1822 р. видав указ
про заборону всіх таємних організацій та гуртків,
насамперед масонських лож. Проте це рішення не
припинило діяльності масонського руху.

13.

«Союз благоденства»
(1818-1821 рр.), яка
налічувала у своїх лавах понад 200 осіб. Організація
діяла у Москві, Санкт-Петребурзі, Кишиневі,
Тульчині, Полтаві та інших містах.
У 1821 р. в Тульчині утворилася таємна
організація — «Південне товариство», лідером став
П. Пестель, а до складу ввійшли С. Волконський, О.
Барятинський, Сергій та Матвій МуравйовиАпостоли тощо.
В Петербурзі, восени 1822 р. виникло «Північне
товариство», головою був М. Муравйов. Активними
членами
петербурзької
організації
стали
С.
Трубецькой, Є. Оболенський, М. Бестужев, М. Лунін
тощо.

14.

Програмний документ
«Руська правда»
П. Пестеля.
Повалення
самодержавства,
скасування кріпосного
права, демократизація
суспільного ладу та
спільний шлях
досягнення цієї мети —
воєнний переворот.

15.

29 грудня 1825 – 3 січня 1826 рр. члени
Південного товариства, С. Муравйов-Апостол та
М.
Бестужев–Рюмін
підняли
повстання
Васильківського піхотного полку на Київщині.

16.

В Україні діяла ще одна таємна організація
— «Товариство об'єднаних слов'ян», яка була
утворена
братами
Андрієм
і
Петром
Борисовими та Ю. Люблінським у НовоградіВолинському 1823 р.
Програмними документами організації були
«Правила об'єднаних слов'ян» та «Клятва
об'єднаних слов'ян».
Цілі: скасувати кріпацтво та повалити
самодержавство.
утворення слов'янського федеративного
союзу, до якого мали увійти Росія, Польща,
Сербія та інші держави.

17.

Кирило – Мефодіївське
товариство ( братство )
У кін. 1845 – 1847 рр. в Києві діяла перша суто
українська таємна політична організація – Кирило –
Мефодіївське товариство ( братство ). Нараховувала 12
чоловік, головні – Тарас Шевченко, Микола Костомаров,
Пантелеймон Куліш, Василь Білозерський, Миколак Гулак,
Дмитро Пильчіков. Програмні завдання організації
викладено в “ Законі божому “( Книзі буття українського
народу ) та “ Статуті…”.
Основні цілі братства:
1. ліквідація самодержавства і кріпосного права;
2. національне визволення України;
3. утворення на демократичних принципах
федерації слов'янських народів з центром у Києві

18.

Висновок
Суспільний рух у першій половині XIX ст.
розгортався у руслі боротьби за соціальне та
національне визволення. Динаміка селянського
руху
віддзеркалює
зростання
активності
народних мас, проте ця активність не мала чіткого
анти самодержавного спрямування, селянський
рух не був реальною силою, здатною вивести
суспільство із скрутного становища.
Військові та громадські організації не мали
достатньої
рішучість,
ідейні
суперечки,
неорганізованість дій не дали змоги їм
реалізувати свої задуми.

19.

ТРЄТЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ
Модернізаційні процеси та соціальноекономічний розвиток Наддніпрянщини в
Російській імперії у пореформений період.

20.

МОДЕРНІЗАЦІЯ.
Відомі 3 типи модернізації:
1) піонерська;
2)органічна;
3)наздоганяюча.
Російська модернізація була третього
типу характерними рисами її були:
– вибіркове, а не системне запозичення
та використання світових досягнень у
галузі техніки, технології та організації
виробництва.

21.

Кримська війна (1853-1856рр), яку Росія
програла, незважаючи на гігантські
людські і матеріальні ресурси імперії,
через те, що не змогла подолати новітню
техніку
та
тех
нології
передових
європейських держав Англії та Франції,
змусила передову частину російських
правлячих
кіл
замислитись
над
розробкою
та
впровадженням
реформаційного курсу, спрямованого на
модернізацію
економіки
держави.

22.

Результатом Селянської реформи стало:
Селяни отримали свободу та економічні права:
купувати нерухомість, займатися торгівлею і
промислами, заводити фабрики.
Однак селянство залишалось нижчим станом у
державі з обмеженим правом пересування.
В Україні з кріпацької залежності звільнялося 10,5
млн. селян, із загальної чисельності населення 13,5
млн.
РЕФОРМИ:
1864 р земська установа.
1864 р. судова реформа .
1863 р. освітня реформа.
Військова реформа (1864-1883 рр.),
У 1870 р. проведена міська реформа.

23.

На
Сході
динамічно
розвивалася
важка
промисловість, що притягувала капітали із Західної
Європи, а робочу силу – з усієї Російської імперії.
У правобережних та деяких лівобережних
губерніях
(Київській,
Волинській,
Подільській,
Полтавській,
Чернігівській)
переважало
сільськогосподарське
виробництво,
переробна
промисловість.
Південь
(Херсонська,
Таврійська,
частина
Катеринославської губернії) виробництва та експорту
зерна.
Торгівля,
сільськогосподарське,
транспортне
машинобудування сконцентрувалися в Одесі, Києві,
Миколаєві, Олександрівську, Херсоні, Харкові.

24.

На Сході (у Харківській, частині Катеринославської
губерній) динамічно розвивалася важка промисловість,
що притягувала капітали із Західної Європи, а робочу
силу – з усієї Російської імперії. Донбасько-Криворізький
район став центром видобутку вугілля та залізної руди,
виплавки чавуну, сталі.
У правобережних та деяких лівобережних
губерніях
(Київській,
Волинській,
Подільській,
Полтавській,
Чернігівській)
переважало
сільськогосподарське виробництво, розвинулася й
переробна промисловість, передусім цукрова.
Південь
(Херсонська,
Таврійська,
частина
Катеринославської
губернії)
домінував
щодо
виробництва та експорту зерна.
Торгівля,
сільськогосподарське,
транспортне
машинобудування сконцентрувалися в Одесі, Києві,
Миколаєві, Олександрівську, Херсоні, Харкові.

25.

Заключення
Особливістю українського життя у першій половині було
перебування народу у складі двох імперій – Австрії та Росії.
Однак нові ідеї, економічні і суспільні відносини під впливом
європейських революційних потрясінь та внутрішніх обставин
пробивали собі дорогу.
Провівши реформи, російський царизм тим самим заклав
основи громадянського суспільства, але при цьому не зробив
останнього кроку – не створив відповідної новим реаліям
політичної надбудови – не проголосив конституції і не скликав
парламенту.
Та все ж реформи прискорили перебудову життя Російської
імперії на нових капіталістичних засадах. Внаслідок їх
відбулися суттєві зміни і в економічному, політичному та
культурному розвитку України. Розвивалася промисловість,
торгівля, зростали міста і міське населення,сільське
населення залучалось у промисловість.

26.

Доповідь закінчив
Дякую за увагу!
English     Русский Правила