Психічні пізнавальні процеси. Пам’ять

1.

ПСИХІЧНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
ПАМ’ЯТЬ

2. ПЛАН:

Поняття про пам’ять
Сторони пам’яті
Види пам’яті
Процеси пам’яті
Індивідуальні відмінності пам’яті людини

3. ПАМ’ЯТЬ – це психофізіологічний процес, при якому людина здатна фіксувати в мозку (запам'ятовувати), зберігати і відтворювати у потрібний

ПАМ’ЯТЬ – це психофізіологічний
процес, при якому людина здатна
фіксувати в мозку (запам'ятовувати),
зберігати і відтворювати у потрібний
момент раніше закладену інформацію,
минулий досвід (дії, переживання
тощо).

4. Пам’ять тісно пов’язана з:

Відчуттями
Сприйманням
Мисленням
Уявою
Практичною діяльністю

5. Значення пам’яті в житті людини:

Пам’ять є основою психічного життя людини
Без пам’яті неможливе функціонування ні
особистості, ні суспільства
Пам’ять лежить в основі наших знань, вмінь,
навичок
Пам’ять забезпечує єдність і цілісність особистості
Пам’ять виконує важливі функції в житті і
діяльності людини

6. Сторони пам’яті

Зміст (те, що потрібно запам’ятовувати)
Операційна (як треба запам’ятовувати)
Мотиваційна (для чого запам’ятовувати)

7. Теорії (природа) памяті

Асоціативна теорія – на основі певних
положень, асоціацій “з’єднання”,
встановлюються зв’язки між окремими
частинами матеріалу, який запам’ятовується
або відтворюється. Ця ідея була започаткована
Арістотелем 324-325 р.до н.е. Цей напрямок
здобув бурхливого розвитку у Німеччині та
Англії в XVII-XVIII ст. , вчені: Еббінгауз,
Мюллер, Пільцекер.

8.

В кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. в Німеччині
виникає Гештальт теорія. Вчені: Келлер, Кофка,
Вертгеймер. Гештальтисти вважають, що ми
сприймаємо і запам’ятовуємо не по елементам,
а цілу структуру (гештальт), що залишає знак в
корі головного мозку.
Біхевіоризм виникає в США. Вчені: Уотсон,
Скінер, Павлов, Бєхтєрєв. В основі лежить
використання вправ, які необхідні для
закріплення матеріалу.
Когнітивна теорія – в ХХ ст. 70 р. у США. Вчені:
Ліндсей, Норман, Найссер. Ця теорія вказує на
процеси переробки інформації, спочатку увага,
повторення, об’єднання, доповнення, зміна.

9. ВИДИ ПАМ’ЯТІ:

1. За характером психічної
діяльності:
ОБРАЗНА – це зорова, слухова, нюхова, дотикова,
смакова
СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНА – винятково людський вид
пам’яті
ЕМОЦІЙНА – пам’ять на почуття

10.

2. За характером мети діяльності:
МИМОВІЛЬНА – збереження в пам’яті подій в
результаті їхнього багаторазового повторення
ДОВІЛЬНА – пов’язана з необхідністю зберегти
знання, навички, необхідні для життєдіяльності
людини

11.

3. Розподіл пам’яті за часом
збереження матеріалу:
МИТТЄВА – формується пасивно, з її допомогою
організм на дуже короткий час утримує досить точну і
повну картину світу, сприйняту органами чуття
КОРОТКОЧАСНА – характеризується коротким
збереженням після одноразового, нетривалого
сприйняття і негайним відтворенням

12.

ДОВГОТРИВАЛА – забезпечує тривале
збереження знань, умінь і навичок, та містить
величезний обсяг інформації, яка може
знадобитися людині протягом її життя

13. ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТІ:

1.
ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ
це психічна діяльність,
спрямована на закріплення інформації, шляхом зв'язування
її з набутими раніше знаннями. Фізіологічною основою є
здатність мозку утворювати тимчасові нервові зв’язки.
–
ВИДИ ЗАПАМЯТОВУВАННЯ:
Довільне
Мимовільне
Короткочасне
Довготривале
Логічне
Механічне

14.

2. ЗБЕРЕЖЕННЯ – характеризується
довготривалим сприйманням інформації в
прихованому стані. Воно залежить від
організації мнемічних засобів, а також заходів,
які попереджають забування.
ВИДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ :
Активне
Пасивне

15.

3.
ЗАБУВАННЯ
–
характеризується
поступовим
зменшенням
можливості
пригадування і відтворення заученого
матеріалу.
Фізіологічною
основою
є
гальмування тимчасових нервових зв’язків.
ТЕМП ЗАБУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
Об’єму матеріалу
Змісту матеріалу
Міри усвідомлення матеріалу

16.

4.
ВІДТВОРЕННЯ – в діяльності і спілкуванні
збереженого в пам'яті матеріалу. Фізіологічною
основою є актуалізація пожвавлення раніше
утворених у мозку зв’язків.
РІВНІ ВІДТВОРЕННЯ:
Впізнання – відтворення певного об’єкта в умовах певного їх
повторного сприйняття
Згадування – відтворення відбувається без повторного
сприйняття
Пригадування – згадування, яке вимагає від людини активних
розумових зусиль зв'язаних з переборенням труднощів
Спогади – локалізовані у часі і просторі, відтворення образів
нашого минулого

17. ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ПАМЯТІ

ТИПИ ПАМЯТІ:
Зорова
Слухова
Рухова
Комбінована
За рівнем організації:
- колективна
- сам на сам

18.

Людина з наочно - образним типом
пам’яті добре запам'ятовує наочні
образи, звуки, обличчя.
При словесно-логічному типі пам'яті
краще запам'ятовується словесний
матеріал, абстрактний (поняття,
формули).
При емоційному типі пам'яті краще

19.

ФЕНОМЕНАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ
характеризується
сильною образністю. Людина може
бачити любий
предмет в дрібних деталях, але цього
предмету
перед нею немає.

20.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!