У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування” заплановані наступні роботи:
Література (основний список)
Із історії мов С та С++
ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на:
КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++ бувають 4-х типів:
ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI)
ОПЕРАЦІЇ С/C++
ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ
102.00K
Категория: ПрограммированиеПрограммирование

Об’єктно-орієнтоване програмування

1. У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування” заплановані наступні роботи:

лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших
операцій мови С) – до 4 балів;
лабораторна робота №2 (вивчення основних
конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до
6 балів;
лабораторна робота №3 (використання бітових
операцій) – до 6 балів;
лабораторна робота №4 (робота з структурованими
типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів;
лабораторна робота №5 (робота із структурами,
файлами, потоками) – до 8 балів;
лабораторна робота №6 (вивчення властивостей
класів) – до 8 балів;
лабораторна робота №7 (побудова і створення
об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів;
Всього в сумі до 50 балів.

2.


У кожному змістовному модуль враховуються
також наступні складові:
контрольна робота (на семестр 2 контрольні
роботи – в кінці 1-го та 2-го модулів) – по 5
балів кожна;
за затверджений звіт – кількість балів
входить у «вартість» лабораторної роботи.
Студенти, які не виконали план лабораторних
робіт, мають оцінку 0 балів за відповідний
змістовний модуль.
Студентам, які достроково виконали план
лабораторних робіт першого змістовного
модуля, відповідна надлишкова кількість
балів зараховується до другого змістовного
модуля і так далі.

3. Література (основний список)

Керниган Б., Ритчи Д. Язык
программирования Си.
Страуструп Б. Язык
программирования С++.
Липпман Стенли Б., Лажойе Ж.
Язык программирования С++.
Єфіменко С.В., Сугакова О.В.
Програмування: мови С і С++.
Методична розробка до лабораторних
робіт. (бібліотека)

4. Із історії мов С та С++

Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в
1972 році розробив нову мову програмування та перший
компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку
мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій
операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм
можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з
апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному
порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед
своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була
видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в
1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С.
Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктноорієнтованого програмування, вимагали створення об’єктноорієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею
мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б.
Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі
програми, написані мовою С, можуть виконуватись під
управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був
прийнятим в 1998 році.
(Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998
роком.)

5. ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на:

ключові (зарезервовані) слова;
операції;
ідентифікатори;
обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( )
{ } [ ] : ; , );
константи.
Відокремлюються один від одного
коментарями, пробілами або деякими
спеціальними символами, які належать до
групи так званих "пробільних літер",
наприклад, знаки табуляції чи початку нового
рядка.

6. КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++ бувають 4-х типів:

цілі;
дійсні;
символьні;
текстові (рядкові або стрінгові);

7.

Цілі константи задаються в десятковій,
вісімковій або шістнадцятковій системах
числення.
Десяткові константи складаються із
десяткових цифр від 0 до 9: -1, 100,
1024.
Вісімкові константи складаються із
вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша
цифра є нулем: 010, 0177.
Шістнадцяткові константи починаються з
цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а
потім одна або більше шістнадцяткових
цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські
літери від A до F або від a до f), наприклад:
0XFF, 0X10; 0x12b.

8.

Дійсні константи мають десяткову
крапку або експоненційну частину, або
те й інше, наприклад: 1.125, 1е–10,
–1.5е+05.

9.

Символьна (інколи літерна) константа – це
один символ у одинарних лапках, наприклад
'A' або '1'. Крім того, до символьних
констант відносяться і так звані escпослідовності, які зображуються двома
символами, перший з яких знак \ (слеш),
наприклад '\n', або '\\' – слеш; '\'' –
одинарні лапки; '\"' – подвійні лапки. У
вигляді escпослідовностей можуть
зображуватись і безпосередньо коди
символів: '\013' – це те саме, що '\v' –
символ вертикальної табуляції. Особливу
роль відіграє символ з нульовим кодом –
'\0' (так звана null-літера)

10.

Текстова константа – це нуль або більше
символів у подвійних лапках, наприклад
"Text", "" або "0123456789". «Секрет»
текстової константи полягає у тому, що
компілятор завершує її null-літерою – для
позначення її закінчення. Таким чином, "0"
'0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які
до того ж для свого збереження вимагають
різних об'ємів пам'яті (перша – текстова
константа, займає 2 байти пам'яті, друга –
символьна константа, займає 1 байт пам'яті,
третя – просто ціла константа, яка вимагає
стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)

11. ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI)

Синтаксис визначення змінної:
<тип> <список змінних>;
або
<тип> < змінна> = < початкове значення>;
Тип
Об’єм (в байтах) Діапазон значень
int (цілий)
2
–32767 .. 32768
unsigned (цілий без знака)
2
short (короткий цілий)
2
0 .. 65535
–32767 .. 32768
long (довгий цілий)
4
-231 .. 231 -1
float (дійсний)
4
3,4е-38 .. 3,4е+38
double (довгий дійсний)
8
1,7е-308 .. 1,7е+308
char (символьний)
1
–127..128
unsigned char (без знака)
1
0..255

12. ОПЕРАЦІЇ С/C++

Операції мов С та С++ діляться на :
арифметичні операції;
операції відношення;
логічні операції;
побітові операції;
операції присвоєння;
операції інкременту та декременту;
умовна операція.

13. ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ

Операції
Порядок виконання
Праворуч
! ~ ++ -- + – * & (унарні)
* / % (арифметичні операції типу множення)
Ліворуч
+ – (арифметичні операції типу додавання)
Ліворуч
<< >> (операції зсувів)
Ліворуч
<
<=
==
Ліворуч
>= (операції відношення)
>
Ліворуч
!= (операції відношення)
& (побітове множення)
Ліворуч
^ (побітове виключне АБО)
Ліворуч
Ліворуч
| (побітове додавання)
&& (логічне множення)
Ліворуч
|| (логічне додавання)
Ліворуч
Праворуч
?:; (умовний вираз)
=
+=
-=
*=
/=
%=
&=
^=
|=
<<=
>>=
Праворуч
English     Русский Правила