Основи вчення про біосферу
План
Оболонки планети Земля
Межі біосфери
Літосфера
Гідросфера
Атмосфера
Стратосфера
Озоновий екран
Біосфера та її межі
Біосфера
Функції живої речовини
Вчення В.Л.Вернадського про ноосферу.
Властивості живої речовини
Література
13.64M
Категория: ГеографияГеография

Основи вчення про біосферу

1. Основи вчення про біосферу

2. План

1.
2.
3.
4.
Оболонки планети Землі
Біосфера та її межі
Вчення В.І.Вернадського про ноосферу
Жива речовина біосфери та її
властивості

3. Оболонки планети Земля

4. Межі біосфери

5. Літосфера

Літосфера ( від грец. Літа –
камінь та сфера – куля) –
зовнішня тверда оболонка
завглибки 50-200 км. Вона
складається з
поверхневого шару
осадових порід, що
формуються з участю
живих істот (вапняк,
крейда, кремнезем тощо),
а також з граніту та
нижнього базальтового
шару.

6. Гідросфера

Сукупність усіх водойм
(океанів, морів, річок, озер
тощо) утворює водяну
оболонку – гідросферу (від
грец. хідор – волога, вода),
яка займає близько 71%
поверхні планети. Товщина
цієї оболонки в деяких
місцях досягає понад
11000 м.

7. Атмосфера

Газова оболонка,
розміщена над поверхнею
літосфери та гідросфери
(від грец. Атмос – пара), її
нижня частина (15-18км)
має назву тропосфера (від
грец. Тропос – зміна
поворот). Тут міститься
зважена у повітрі водяна
пара, що пересувається на
значні відстані, формують
хмари, виникають опади.

8. Стратосфера

Стратосфера (від лат.
стратус – шар) – досягає
80 км заввишки. Біля
верхньої межі цього шару
виникає північне сяйво
(свічення газів, спричинене
потоком електрично
заряджених частинок, які
випромінює Сонце).

9. Озоновий екран

У стратосфері на відстані 50
км сформувався особливий
озоновий екран (від грец.
Озон – пахучий). Він має
підвищену концентрацію
молекул озону (О3), який
утворюється під дією сонячної
радіації з кисню (О2).
Озоновий екран відбиває
короткохвильове
ультрафіолетове
випромінювання Сонця, яке
згубно діє на живу матерію.

10. Біосфера та її межі

Біосфера та її межі.
Поняття біосфера (від
грец. біос - життя)
запропонував у 1875 році
австрійський геолог Е.
Зюсс. Учення про біосферу
як особливу частину Землі,
населену живими
організмами, створив
український учений
В.І. Вернадський.

11. Біосфера

Біосфера не утворює
окремої оболонки
Землі, а є частиною
геологічних оболонок
земної кулі, заселених
живими організмами.
Вона займає верхню
частину літосфери,
всю гідросферу та
нижній шар
атмосфери.

12. Функції живої речовини

Газова функція живої речовини полягає у впливові живих організмів у
процесі своєї життєдіяльності на газовий склад атмосфери, Світового
океану та грунту. Всі аеробні істоти під час дихання поглинають кисень, а
виділяють вуглекислий газ, тоді як зелені рослини та ціанобактерії в
процесі фотосинтезу поглинають вуглекислий газ, а виділяють кисень.
Окислювально-відновна функція полягає в тому, що за допомогою
живих організмів у ґрунті, воді та повітрі окислюються (наприклад,
залізобактерії здатні окислювати сполуки заліза) або відновлюються
(наприклад, денітрифікуючі бактерії здатні відновлювати нітрати та нітрити
до молекулярного азоту) певні сполуки.
Концентраційна функція полягає у поглинанні живими істотами певних
хімічних елементів з навколишнього середовища і накопиченні їх у своїх
організмах (наприклад, молюски, десятиногі раки, хребетні тварини можуть
накопичувати сполуки кальцію та фосфору, бурі водорості - йоду тощо).
Біохімічна функція - біохімічні перетворення в організмах у процесі їхньої
життєдіяльності й після загибелі.
Деструкційна – обумовлює процес розкладання організмів після їх смерті
до мінеральних сполук, які через автотрофну ланку знову втягуються в
біологічний колообіг.

13.

Углиб літосфери організми
можуть проникати на відносно
незначні глибини, наприклад,
на глибинах 2-4 км мешкають
лише деякі групи бактерій.
Проникнення живих істот
углиб літосфери обмежене
високою температурою
(понад 100°С) гірських порід і
підземних вод на глибинах
1,5-15 км. У гідросфері життя
трапляється на будь-яких
глибинах.

14. Вчення В.Л.Вернадського про ноосферу.

В.І. Вернадський ще в першій
половині XX сторіччя передбачав, що
біосфера розвинеться у ноосферу
(термін, запропонований у 1927 році
французькими філософами Е. Леруа
та П.Т. де Шарденом). Спочатку
В.І.Вернадський розглядав ноосферу
(від грец. ноос - розум) як особливу
«розумову» оболонку Землі, яка
розвивається поза біосферою. Але
згодом він дійшов висновку, що
ноосфера
це
новий
стан
біосфери,
за
якого
розумова
діяльність людини стає визначальним
фактором її розвитку. Він зазначав, що
біосфера переходить у новий стан ноосферу - під впливом наукової
думки і людської праці.

15. Властивості живої речовини

16.

Тестові завдання.
Початковий рівень (1-4 бали)
1. Біосфера-це: а) маса живих організмів на одиницю площі; б) частина оболонок Землі, населена
живими організмами; в) ландшафтно-географічна зона; г) сукупність тваринних і рослинних
організмів; д) видова різноманітність.
2. Ноосфера-це: а) частина літосфери; б) частина стратосфери; в) це стан біосфери, за якого
визначальним фактором стає розумова діяльність людини; г) частина гідросфери.
3. Газоподібну оболонку Землі називають: а) атмосфера; б) літосфера; в) стратосфера; г)
тропосфера.
4. Літосфера-це: а) частина тропосфери; б) частина стратосфери; в) газоподібна оболонка Землі; г)
верхня тверда оболонка Землі.
Середній рівень (5-6 балів).
1. Назвати способи поширення рослин та тварин у природі.
2. Яку роль у кругообігу речовин відіграє діяльність людини?
Достатній рівень (7 - 10 балів).
1. Запропонувати гіпотези розвитку подій в органічному світі Землі у разі зниження кількості
вуглекислого газу в атмосфері та її температури.
2. Пояснити, чи відбувається нині утворення осадочних порід за участю живих істот.
3. Охарактеризувати біологічні, хімічні та фізичні процеси, що відбуваються у грунті.
4. Пояснити твердження «біосфера-відкрита система».

17. Література

1.
Кучеренко М.Е., Вервес Ю.Г., Балан П.Г.
та ін. Загальна біологія. 10-11 класи.- К.:
Генеза, 2001.
Дякую за увагу!
English     Русский