Індія
План
Особливості державного устрою
Органи державної влади
Органи державної влади
Характер влади монарха
Особливості організації суспільства
Особливості організації суспільства
Особливості організації суспільства
Особливості економічного розвитку
Особливості розвитку культури
Культура
Дякую за увагу)
408.00K
Категория: ГеографияГеография

Індія

1. Індія

Робота учениці 7-г класу
ЗОШ №5 м. Житомира
Мухи Олександри

2.

3. План

1. Особливості державного устрою.
2. Органи державної влади.
3. Характер влади монарха.
4. Особливості організації суспільства.
5. Особливості економічного розвитку.
6. Особливості розвитку культури.

4. Особливості державного устрою

Останні роки правління Ашоки ознаменувалися
зростанням суперечностей у його державі. Він бажав
побудувати державу на моральних основах дхарми,
суворо стежив за діяльністю адміністрації, регулярно
проводив ревізії. Інспекторам наказувалося стежити за
тим, аби посадовці суворо дотримувалися норм
дхарми, у які він включав віротерпимість, хоча в останні
роки життя все більшу перевагу віддавав буддизму та
щедро обдаровував буддійські храми. Напевно, все це
викликало незадоволення прибічників брахманізму та
посадовців. Влада імператора слабшала. Є відомості,
що Ашока наприкінці свого правління став буддійським
монахом. За спадкоємців Ашоки імперія розпалася на
низку окремих держав, що суперничали одна з одною.

5. Органи державної влади

За формою правління Стародавня Індія була монархією, що однак
відрізнялася від класичної рабовласницької деспотії.
Відмінність ця полягала, по-перше, в тому, що в складі Індії завжди
існував ряд напівавтономних утворень (князівств, громад), які
зберігали свої органи управління і звичаї. По-друге, в Індії, на
відміну від деспотичного однодумності, допускалися різні думки.
По-третє, центральний апарат був порівняно слабше, ніж в інших
тодішніх держав. По-четверте, обожнювалося походження влади
верховного правителя. По-п'яте, існували дорадчі органи.
Вершиною всього державного механізму був правитель -раджа, -в
руках якого зосереджувалася вся влада і вищі державні
повноваження. Йому підпорядковувалися різні відомства: фінансів,
війська, податків; верховні жерці; правителі автономних князівств і
громад. Першим і найближчим помічником правителя в управлінні,
його довіреною особою, яка очолювала величезну кількість
різноманітних чиновників, був головний мантрін. Безпосереднє
управління здійснювали вищі посадові особи, ділилися на кілька
категорій: радник - мантрін, вищий сановник - махаматри, сановникАмат, наглядач-адхьякша.

6. Органи державної влади

Важливим державним органом було зібрання царських сановників мантрипаришад. Він здійснював перевірку всієї системи управління і давав
поради правителю з важливих питань державної політики. ) 1, в цей орган
належали вищі посадові особи, аристократія, представники автономних
утворень, члени сім'ї раджі. Існувала також таємна рада ч восьми
найвпливовіших чиновників. У центральний апарат належали також
головний суддя, астролог, воєначальники, посадові особи, відповідає
Пидаля за забезпечення правителя, збір податків і мит, охоронці державної
скарбниці та ін. Впливових особою був жрець - пурохита.
Вся територія держави була розділена на п'ять провінцій і кілька авто-іомніх
територій. У функції місцевого управління належали: Іахіст території, збір
податків, виконання громадських робіт, Іабезпечення правопорядку. Провінції
ділилися на округи, очолювані окружними начальниками, яких призначав
раджа. І Іайніжчою ланкою управління була сільська громада.
Вищим суддею держави був раджа, який вирішував справи разом з
брахманами і радниками. Замість себе раджа міг призначить-іи вченого
брахмана, якому допомагали в розгляді справ три судді. І Ісвні судові функції
належали посадовим особам. Існували також аііутрішньообщінні суди.

7.

8. Характер влади монарха

Монархія виникла в умовах рабовласницького 
суспільства. При феодалізмі вона стала основною 
формою державного правління. У державах 
буржуазного типу збереглися лише формальні риси 
монархічного правління. Разом з тим монархія є досить 
гнучкою і життєздатною формою державного 
правління, безсумнівно має ряд позитивних якостей, що 
не втратили значення для сучасності. Так, у 1975 р. 
народ Індії на плебісциті висловився за встановлення 
монархії. В історичному аспекті монархії можна 
підрозділити на давньосхідні ~ східні деспотії, засновані 
на азіатському способі виробництва (Вавилон, Індія, 
Єгипет), рабовласницькі античні (наприклад, 
давньоримська монархія), феодальні (ранньофеодальні, 
станово­представницькі, абсолютні). Сучасна 
республіка може бути президентської і парламентської.

9. Особливості організації суспільства

Індія була заселена ще з стародавніх часів.
Першими жителями Стародавньої Індії були
дравиди. Пізніше дравидів замінили багаточисельні
племена, що відрізнялись одне від одного способом
життя, мовою, віруваннями, культурою. Ці племена
створили одну із давніших світових цивілізацій. Мохеджо-Даро і Хараппа – два найбільших міста
стародавньої цивілізації – були столицями
політичних об’єднань. Джерела не дають
достовірних відомостей про класову структуру і політичну організацію суспільства Харапської
цивілізації.

10. Особливості організації суспільства

У Стародавній Індії задовго до приходу аріїв склалася
високорозвинена цивілізація. Ранньокласове суспільство іс-нувало
в Індії ще в ІІІ тис. до н.е. і було ровесником цивіліза-ції Стародавніх
Єгипту і Шумеру.
Новий період в історії Стародавньої Індії пов’язаний із вторгненням
на її територію стародавньоіранських племен і аріїв – племен білої
раси. За зовнішнім виглядом, мовою, ети-кою поведінки вони різко
відрізнялись від корінних жителів. Арії займалися скотарством.
Рівень їх військової та жрецької організації був вищим, ніж у
дравидів. Місцеві правителі за-знали від аріїв ряд поразок. Процес
розселення аріїв територі-єю Індії зайняв не одне століття.З часом
арії сприйняли культуру корінних жителів, ста-ли землеробами.
Родова община переросла в сусідську. Ста-новище людини в
суспільстві визначалося її майновим ста-ном. Як пережиток
зберігалася кровна помста, яка вважалися релігійним і моральним
обов’язком усіх родичів потерпілого.
Основу соціальної структури Стародавньої Індії стано-вила община.

11. Особливості організації суспільства

12. Особливості економічного розвитку

У Стародавній Індії співіснували
державна, общинна та приватна
форми власності. Загалом у різні
періоди і в різних регіонах їх
співвідношення було різним, але
постійно спостерігалася тенденція до
розширення приватного
землеволодіння шляхом зменшення
державного й общинного.

13. Особливості розвитку культури

Найдавніша релігія Індії полягала у тотемізмі, обожненні природи і культу предків.
У зв'язку з розвитком землеробства тут сформувалось уявлення про богиню
продуктивних сил природи — Адіті, яку вважали «спільною матір'ю». Був значно
поширений культ вогню, пов'язаний з побутом патріархальної сім'ї. При родовому
ладі виник культ предків, що мав зміцнювати засади рабовласницького ладу
аристократів.
В епоху утворення рабовласницького суспільства та держави ці давні форми
релігії змінилися новими релігійними віруваннями. Поступово давні боги природи
перетворювались у богів-покровителів держави, царя та царської влади. З
утворенням великих централізованих держав виникають елементи єдинобожжя.
Остаточно формується брахманізм. В епоху посилення брахманської касти
з'являється особлива жрецька та богословська література — брахманські книжки,
в яких розглядалось своєрідне вчення про той релігійний ритуал, який повинні
знати жреці-брахмани.
Проти брахманської релігії та кастової системи виступив буддизм, який виник десь
у VI ст. до н. е. і значно поширився вже у III ст. до н. е. У вченні Будди відбився
протест визнання кожної людини, що народилася у касті брахманів жерцем.
Писемність існувала в Індії вже у НІ тис. до н. е. Найдавніші ієрогліфічні написи і
досі не прочитані. Поширення алфавітне-складової писемності припадає на IV—НІ
ст. до н. е. (виникла на основі персидсько-арамейського письма).

14.

15. Культура

Індійці володіли знаннями з астрономії. Вони
встановили фази місяця, місячний зодіак,
розробили своєрідну форму календаря. Спочатку
рік налічував 360 днів, потім 366, а в VI ст, н. е. було
більш точно встановлено тривалість року.
Значного розвитку в Індії досягла математика. Вже у
III — II ст. до н. е. тут склалася десяткова система
обчислення. В Індії вперше було застосовано знак
нуль. До речі, цифри, які ми називаємо арабськими,
насправді були винайдені індійцями, а потім
перейшли до арабів.

16.

17. Дякую за увагу)

English     Русский Правила