Мета навчання: два підходи
ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ
ЗНАННЯ УМІННЯ НАВИЧКИ
ЩО ТАКЕ ДОСВІД?
ПРОФЕСІЙНІ ЗНАННЯ, УМІННЯ ТА НАВИЧКИ
КОГНІТИВНА СТРАТЕГІЯ
ТРИ ГРУПИ КОГНІТИВНИХ СТРАТЕГІЙ
МЕТАКОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ
ВЛАСНЕ КОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ
СОЦІОАФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ
Організаційні Форми навчання
Методи, прийоми і засоби навчання
КЛАСИФІКАЦІЇ Методів навчання
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ Творчого МИСЛЕННЯ
АНАЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ Творчого МИСЛЕННЯ
Сприяння Розвитку критичного МИСЛЕННЯ
ЕТАПИ підготовки педагога до проведення навчального заняття
305.14K
Категория: ОбразованиеОбразование

Основи дидактики вищої школи

1.

РОЗДІЛ ІІІ.
ОСНОВИ ДИДАКТИКИ
ВИЩОЇ ШКОЛИ
1. Знання, уміння і навички як освітні категорії
2. Когнітивні стратегії та їхня типологія
3. Форми, методи і засоби навчання
4. Технології розвитку творчого і критичного мислення
5. Підготовка педагога до проведення навчального заняття

2. Мета навчання: два підходи

МЕТА НАВЧАННЯ:
ДВА ПІДХОДИ
засвоєння знань,
формування умінь
та навичок
розвиток мислення
та інших інтелектуальних
якостей
• при цьому відбувається
розвиток мислення та інших
видів інтелектуальної
діяльності
• при цьому відбувається
засвоєння знань і формування
вмінь та навичок

3. ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ

ІНФОРМАЦІЯ
сприйняття
розуміння
засвоєння
ЗНАННЯ

4. ЗНАННЯ УМІННЯ НАВИЧКИ

ЗНАННЯ
УМІННЯ
форма
існування і
систематизації
результатів
пізнавальної
діяльності людини
здатність
належно
виконувати
певні дії,
засновані на
набутих знаннях
тобто
засвоєна
інформація
тобто
використовувані
знання
НАВИЧКИ
дії, що завдяки
численним
повторенням
виконуються
автоматично
і без свідомого
контролю
тобто
автоматизовані
уміння

5. ЩО ТАКЕ ДОСВІД?

ЗНАННЯ
діяльність
УМІННЯ
діяльність
НАВИЧКИ
ДОСВІД

6. ПРОФЕСІЙНІ ЗНАННЯ, УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

залежать від
ОВОЛОДІННЯ СПЕЦІАЛЬНИМИ
КОГНІТИВНИМИ СТРАТЕГІЯМИ
які стосуються
• визначення власного розуміння сприйнятої
інформації
• впорядкування сприйнятої інформації
• запам'ятовування сприйнятої інформації
• аналіз результатів власного пізнання
• створення нових інтелектуальних продуктів

7. КОГНІТИВНА СТРАТЕГІЯ

це
свідома дія,
скерована на
ефективне опанування
навчального матеріалу
Когнітивні стратегії поділяються на
загальні та спеціальні

8. ТРИ ГРУПИ КОГНІТИВНИХ СТРАТЕГІЙ

МЕТАКОГНІТИВНІ : ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ
СТУДЕНТА
методи управлінського типу, спрямовані на самостійний контроль
студентом навчального процесу
ВЛАСНЕ КОГНІТИВНІ : ПІЗНАННЯ СТУДЕНТОМ НЕОБХІДНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ
здійснення мисленнєвих дій і цілеспрямований вплив на психічні
процеси студента задля ефективного опанування навчального
матеріалу
СОЦІОАФЕКТИВНІ : МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
кооперування зусиль студентів та викладача для досягнення
навчальних цілей і підтримці почуття впевненості в собі, мотивації до
навчання

9. МЕТАКОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ

ПЛАНУВАННЯ
кожен студент самостійно приймає рішення щодо необхідного обсягу інформації
та її порційного розподілу для повного охоплення змісту.
ПОСТАНОВКА ЦІЛЕЙ
формування навичок встановлення конкретних цілей при вивченні й розумінні
інформації (наприклад, що саме читати, на що звертати особливу увагу і т.д.).
МОНІТОРИНГ
уміння надати допомогу самому собі в опануванні певної інформації (наприклад,
розвиток навичок з ідентифікації проблемних моментів і уміння їх ізолювати).
ОЦІНКА
уміння оцінювати ефективність стратегій, які були задіяні на різних етапах
оволодіння необхідною інформацією.

10. ВЛАСНЕ КОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ

ПОПЕРЕДНЯ ТЕКСТОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
формування попереднього трактування тексту, що ґрунтується на зорових
опорах і власному досвіді студента, сприйнятті стилю, логіки побудови тексту.
СЛУХОВЕ Й ЗОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ ЗНАЙОМОГО МАТЕРІАЛУ
розвиток навичок студентів розпізнавати знайому або частково знайому
інформацію як на слух, так і візуально.
ЗАПИС ОСНОВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
розвиток уміння обирати основну інформацію з усього обсягу почутого чи
прочитаного, аналізувати й систематизувати цю інформацію.
СИНТЕЗУВАННЯ
поєднання всіх попередніх ресурсів з метою більш повного розуміння
переглянутого, прослуханого чи прочитаного.

11. СОЦІОАФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ

КООПЕРУВАННЯ
робота в групах чи парах з метою спільного розв’язання поставлених
навчальних завдань, вирішення дослідницьких проблем, збору інформації.
УТОЧНЮЮЧІ ЗАПИТАННЯ
звернення до педагога чи інших студентів за додатковими роз’ясненнями,
доречними прикладами з особистого досвіду, корисними порадами чи
альтернативним розумінням проблеми.
САМОРЕГУЛЯЦІЯ
розмова із самим собою з метою підтримки віри у власні сили, впевненості в
можливості успішного виконання завдання, зниження рівня неспокою чи
тривоги, набуття внутрішнього спокою і стану душевної рівноваги.

12. Організаційні Форми навчання

ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ФОРМИ НАВЧАННЯ
зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога і учнів/студентів,
що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
за кількістю
учнів :
колективні
за місцем
проведення
навчання:
шкільні/
аудиторні
за тривалістю
навчання:
урок (45 хв.)
групові
парні
індивідуальн
і
позашкільні/
позааудитор
ні
за
дидактичними
цілями:
теоретичні
комбіновані
пара (80 хв.)
практичні

13. Методи, прийоми і засоби навчання

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ
І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ
• спільні дії
педагога і
учня/студента,
що спрямовані
на досягнення
навчальних цілей
МЕТОДИ
• складові частини
методу, певні
разові дії, що
спрямовані на
його реалізацію
ПРИЙОМИ
• предмети
матеріальної та
духовної
культури,
використані у
процесі навчання
ЗАСОБИ

14. КЛАСИФІКАЦІЇ Методів навчання

КЛАСИФІКАЦІЇ
МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
ЗА ДЖЕРЕЛОМ
ЗНАНЬ
ЗА МІРОЮ
САМОСТІЙНОСТІ ПРОЦЕСУ
ПІЗНАННЯ
ЗА ЛОГІКОЮ
МИСЛЕННЯ
ПОЯСНЮВАЛЬНОІЛЮСТРАТИВНІ
АНАЛІЗ
НАОЧНІ
РЕПРОДУКТИВНІ
СИНТЕЗ
ПРАКТИЧНІ
ПРОБЛЕМНІ
ІНДУКЦІ
Я
ЧАСТКОВОПОШУКОВІ
ДЕДУКЦІ
Я
СЛОВЕСНІ
ДОСЛІДНИЦЬКІ

15. ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ Творчого МИСЛЕННЯ

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ
ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ
оригінальність
• здатність продукувати незвичні відповіді
семантична гнучкість
• здатність запропонувати нове використання об'єкта
образна гнучкість
• здатність бачити в об'єкті нові ознаки
спонтанна гнучкість
• здатність продукувати різноманітні ідеї в
нерегламентованих ситуаціях

16. АНАЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ Творчого МИСЛЕННЯ

АНАЛОГІЯ
ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ
ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ
пряма
особиста
символічна
фантастична
• будь-яка безпосередня природня аналогія
• спроба поглянути на ситуацію, ототожнюючи
себе з об'єктом, входячи в його образ
• віднайдення скороченого символічного опису
завдання, ситуації або об'єкта
• виклад ситуації в термінах і поняттях казок,
міфів, легенд тощо

17. Сприяння Розвитку критичного МИСЛЕННЯ

СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ
КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
цілі навчання формуються шляхом постановки проблемних питань і завдань
засоби навчання передбачають застосування аналітичного мислення
зміст навчання подається у вигляді проблемних завдань і ситуацій
проблемні методи навчання створюють ситуації вибору
інтерактивні заняття передбачають полілог і взаємодію
метод контролю забезпечує розв’язки проблем із подальшою рефлексією
демократичний стиль спілкування передбачає право кожного на помилку

18. ЕТАПИ підготовки педагога до проведення навчального заняття

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГА
ДО ПРОВЕДЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ
опрацювання навчальної програми
формулювання мети навчального
заняття
визначення форми заняття
відповідно до мети
збір і систематизація необхідної
інформації
підбір доречних методів і засобів
написання плану-конспекту
створення мультимедійної
презентації (якщо лекція)

19.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
ТЕМА заняття
МЕТА заняття
ФОРМА заняття
ТИП заняття
МЕТОДИ навчання
ЗАСОБИ навчання
ДЖЕРЕЛА І
ЛІТЕРАТУРА
ПЛАН заняття
ХІД заняття
English     Русский Правила