Спеціальні методики фізичного виховання при ринолалії

1. Спеціальні методики фізичного виховання при ринолалії

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені А.С. МАКАРЕНКА
Навчально-науковий інститут фізичної культури
Кафедра логопедії
Спеціальні методики
фізичного виховання при
ринолалії
Садовий А.О.

2. Актуальність роботи

Актуальність роботи полягає в тому, що найважливіша особливість
людини – це мовлення. Тому, зважаючи на думка дослідників, таких
як Корнев А. Н., Волкова Л. С., Кравченко А. І., Єрмакова І.І.,
Іпполітова А.Г., Конопляста С. Ю., Рібцун Ю. В., Шеремет М. К. та
інших, що застосування різних методик фізичного виховання
стимулюють розвиток мовлення та застосовують у логопедичній
практиці.
На даний момент ця тема є дуже актуальною, адже сьогодні більшість
дітей боязкі, агресивні, тривожні, гіперактивні, що дуже впливає на
психіку та душевний стан дитини. Методика фізичного виховання є
ідеальним способом розвитку емоційної сфери дитини, оскільки
включає вправи на основі ігрової діяльності. Тому вважається
актуальною, оскільки позитивно впливає на розробку мовленнєвого
апарату дитини, зняття напруження м’язів, приведення до стабілізації
емоційного стану, концентрацію уваги дитини та зниження відчуття
закомплексованості у дітей із ринолалією.

3.

Об’єкт дослідження – використання спеціальної
методики фізичного виховання застосування
при роботі з дітьми із ринолалією.
Предметом дослідження є використання
методів фізичного виховання при ринолалії у
роботі логопедів.
Метою дослідження роботи є дослідження
проблематики застосування спеціальної
методики фізичного виховання при ринолалії.

4. Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

дослідити теоретичні та методологічні поняття ринолалії та
історії її дослідження;
охарактеризувати поняття ринолалії та її наукової класифікації;
розглянути психологічну та фізіологічну характеристику
мовленнєвого розвитку дітей із ринолалією;
виокремити особливості застосування методики фізичного
виховання при ринолалії;
розглянути організацію застосування спеціальної корекційної
фізичної роботи при ринолалії;
розглянути різні види вправ до методики фізичного виховання
при ринолалії.

5.

Під час аналізу літературних джерел з історії
дослідження ринолалії встановлено, що у процесі
медико-педагогічних історичних досліджень природи
дефекту в педагогічних підходах до усунення
відкритих органічних порушень ринолалії розроблено
два напрямки. Обидва напрямки представлені з
необхідності досягнення довільного закриття
піднебінно-глоткового отвору. Перший - це німецький
напрямок – інтенсивні силові вправи, що спрямовані на
корекційну роботу. Другий напрямок — французький –
у його основі лежить постановка правильного дихання і
звуку. Він є бережливим напрямком роботи.

6.

Проведено аналіз узагальнених визначень Волкової Л. С., Шеремета М. К,
Ермакової І. І, Іпполитової А.Г. Коноплястої С. Ю. щодо визначення ринолалії.
Визначено, що ринолалія - це порушення тембру мови і мовлення через анатомофізіологічні дефекти мовного органу. У ринолалії вимова вимовляється інакше,
ніж у нормі.
Також визначено класифікацію ринолалію на такі форми. 1. Виділяють закриту
ринолалію (порушення фонаційної сторони мовлення), яка може бути передня та
задня. Також закриту ринолалію прийнято ще поділяти на органічну і
функціональну. 2. Відкрита ринолалія - це порушення як звуковимовної, так і
фонаційної сторони мовлення). Вона є найскладнішою в механізмах і найтяжчою у
подоланні формою. Розрізняють функціонально і органічно зумовлену відкриту
ринолалію. В свою чергу, органічна форма відкритої ринолалії може бути набутою
і природженою. 3. Змішана ринолалія - це мовний стан, що характеризується
низьким носовим резонансом і наявністю носових звуків під час носової
артикуляції.

7.

При розгляді психологічних та фізіологічних характеристик
мовленнєвого розвитку дітей із ринолалією визначено, що для
дітей шкільного віку з ринолалією, що мають загальне
недорозвинення мовлення, характерна недостатність в розвитку
лексики і граматичної будови. Обумовленість її різна: звуження
соціальних і мовних контактів дітей із-за грубого дефекту звукової
мови, пізніше її початок, ускладненість основного дефекту
проявами дизартрії або алалії. Мовні помилки відбивають низький
рівень засвоєння мовних закономірностей, порушення лексичної і
синтаксичної сполучуваності, порушення норм літературної мови.
Вони обумовлені передусім малим об’ємом мовної практики.
Словник дітей недостатньо точний по вживанню, з обмеженою
кількістю слів, що означають абстрактні і узагальнені поняття.
Цим пояснюється стереотипність їх мови, заміни близьких за
значенням слів.

8.

Виокремлено особливості застосування методики
фізичного виховання при ринолалії, а саме використання
відповідної фізичної активності активізує всі частини і
структури мозку, що позитивно впливає на загальний
розвиток мозку та розвиток центрів прямого мовлення.
Крім того, правильна фізична активність покращує
кровообіг в тканинах, наповнюючи їх киснем, що
покращує рухливість органів і частин тіла дитини,
покращує самопочуття, знижує дратівливість,
тривожність або млявість, підвищує впевненість у собі.
Комплекси фізичної активності, які відповідають віку,
розраховані на систематичне виконання кожного дня
навчального року.

9.

При розгляді організації застосування спеціальної
корекційної фізичної роботи при ринолалії визначено
спеціальні методики фізичного виховання при
ринолалії. Це методи, що безпосередньо впливають на
рухову функцію органів мовлення. Лікування інших
неврологічних розладів, покращення загальної
рухливості, що, безсумнівно, сприяє відновленню
інших функцій, зокрема мовлення. Крім того, при
складанні плану роботи з дитиною слід враховувати
глибину ураження нервової системи та порушення
функції вищої кори. Також у ході дослідження
розглянуто різні види вправ до методики фізичного
виховання при ринолалії.