Лекція 3. Організація військового зв’язку. Заняття 3. Засоби радіозв’язку підрозділів Повітряних Сил

1.

ФАКУЛЬТЕТ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ТА
НАЗЕМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛЬОТІВ АВІАЦІЇ ХНУПС
КАФЕДРА РАДІОЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ ПУНКТІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
Групове заняття № 3
з навчальної дисципліни
“ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЙСЬКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ "
Змістовий модуль 1. Заняття 3
Засоби радіозв’язку підрозділів Повітряних Сил.

2.

Навчальні питання, методичне забезпечення, рекомендована
література та інформаційні ресурси
Групове заняття 3. Засоби радіозв’язку підрозділів Повітряних Сил.
.
1. Особливості поширення радіохвиль УКХ та КХ діапазонів зв’язку.
2. Антенні пристрої.
3. Засоби радіозв’язку.
Навчальна література
1. Основи організації зв’язку та інформаційних систем: навч. посіб. / Д. С. Комін, В. І.
Василишин, В. П. Коцюба, В. М. Сухотеплий. – Х.: ХНУПС, 2021. – 224 с.
2. Алімпієв А.М. Застосування досвіду АТО для підготовки фахівців зв'язку, РТЗ, А та ІС :
навч. посіб. / А.М. Алімпієв, О.І. Кушнір, К.С. Васюта та ін. Х.: ХУПС, 2016. – 326с.
3. Зв’язок та інформаційні системи: Доктрина. Центральне управління зв’язку та ІС ГШ
ЗС України. – К. : ГШ ЗС України, 2020. – 42 с.
4. Новіков Ю.В. Основи організації зв’язку та РТЗ: навч. посіб. / Ю.В. Новіков, Д.С. Комін,
В.І. Василишин та ін. Х.: ХУПС, 2016. – С 32-45.
№2

3.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
Радіозв’язок – це рід електричного зв’язку, який
здійснюється передаванням електричних сигналів за допомогою
радіохвиль з використанням радіостанцій.
• Радіохвилі – певний діапазон електромагнітних хвиль з
довжиною хвилі від 10−5 до 1010 метра.
•Радіочастота – це електромагнітна хвиля у просторі без
штучного спрямовуючого середовища з певним номіналом
частоти в межах радіочастотного спектру.
• Радіозв’язок є одним з основних родів зв’язку, що забезпечує
безперервне управління військами і єдиним родом зв’язку,
здатним забезпечити управління літальними апаратами в
повітрі.
№3

4.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
Способи розповсюдження радіохвиль.
Електромагнітна енергія від передавача до приймача
може розповсюджуватись:
- земною або поверхневою хвилею - це хвиля яка
розповсюджується уздовж поверхні землі;
- просторовою хвилею - це хвиля яка йде від передавача в
простір, а потім відбивається до землі від високих шарів
атмосфери
(іоносфери).
•З
• Засоби радіозв’язку працюють у широкому спектрі радіочастот.
До радіочастотного спектра відноситься частина спектру
електромагнітних коливань з частотами від 3 кГц до 3000 ГГц.
Відповідно до міжнародного регламенту радіозв’язку спектр
радіочастот умовно поділяється на дев’ять смуг, які
позначаються цілими числами від 4 до 12.
№4

5.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
№ Діапазон
з/ частот
Частотне
найменування
діапазону
п
Діапазон
хвиль
Метричне Умовна
найменува назва
ння
діапазону
діапазону
1
3…30
кГц
Дуже низькі
частоти (ДНЧ
або VLF)
100…10
км
Міріаметр Наддовгі
ові хвилі хвилі
(НДХ)
2
30..300
кГц
Низькі частоти
(НЧ або LF)
10…1 км
Кілометр
ові хвилі
Довгі
хвилі
(ДХ)
•Наддовгі (НДХ) і довгі (ДХ) хвилі незначно поглинаються
земною поверхнею і порівняно глибоко проникають у воду. Для
забезпечення
наддовгохвильового
і
довгохвильового
радіозв’язку потрібні великі потужності передавачів й складні
антенні поля.
№5

6.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
№ Діапазон
з/ частот
діапазону
п
3
Частотне
найменування
300…..
3000
кГц
Середні
частоти
(СЧ або MF)
Діапазон
хвиль
Метричне Умовна
найменува назва
ння
діапазону
діапазону
1
км…100
м
Гектомет Середні
рові хвилі хвилі
(СХ)
•Середні хвилі (СХ) в порівнянні з короткими значно менше
підлягають впливу іоносферних збурювань, північних сяйв,
магнітних бурь, тому вони використовуються для радіозв’язку,
як правило, у північних широтах.
№6

7.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
№ Діапазон
з/ частот
діапазону
п
4
Частотне
найменування
3…30
МГц
Високі частоти
(ВЧ або HF)
Діапазон
хвиль
100…10
м
Метричне Умовна
найменува назва
ння
діапазону
діапазону
Декаметр Короткі
ові хвилі хвилі
(КХ)
•Короткі хвилі (КХ) добре відбиваються іоносферою, тому
застосовуються для радіозв’язку на великі відстані. Однак
короткохвильовий радіозв’язок значно залежить від стану
іоносфери і має порівняно низьку завадостійкість.
№7

8.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
На висотах більш 60 км під дією ультрафіолетового та
рентгенівського випромінювання Сонця проходить дисоціація
та іонізація молекул повітря, тобто проходить частковий розпад
молекул азоту, кисню і інших на атоми, а також розщеплення
нейтральних молекул і атомів на позитивно заряджені іони та
негативно заряджені вільні електрони. Кількість вільних
електронів у одиниці об’єму повітря на різних висотах – різна.
На малих висотах (до 60 км) вона мала, тому що сюди
приходять сильно послаблені ультрафіолетові та рентгенівські
промені, а на великих (більш 400 км) вона мала за рахунок
малої щільності газу. Внаслідок чого найбільша концентрація
вільних електронів спостерігається у шарах атмосфери на
висотах від 60 до 300…400 км. Ці шари атмосфери називають
іоносферою. Вище 400 км лежить зовнішня атмосфера –
екзосфера.
№8

9.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
№9

10.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
Короткі хвилі (100…10 м) можуть розповсюджуватися у
вигляді поверхневих і просторових хвиль. У діапазоні КХ земна
поверхня є поганим провідником, тому поверхнева хвиля на
відстанях більш 150...200 км настільки стухає, що прийом її
неможливий. Поглинення просторових хвиль у іоносфері зі
збільшенням частоти зменшується, тому у КХ діапазоні вони
широко застосовуються для передачі сигналів на дуже великі
відстані. Передача повідомлень на КХ характеризується
сильними змінами рівнів сигналів (повільні завмирання), що
приймаються у пункті прийому, на протязі доби та року. Зв’язок
між дальніми пунктами здійснюється на хвилях різної довжини
в залежності від часу доби.
№10

11.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•Днем для далекого зв’язку застосовуються найбільш короткі хвилі КХ
діапазону від 10 до 25 м. У нічний час для дальніх зв’язків використовуються
хвилі від 35 до 100 м. У часи сходу та заходу Сонця для зв’язку
використовують проміжні хвилі від 25 до 35 м. Різке розмежування хвиль КХ
діапазону на "денні" і "нічні" не існує. Для забезпечення цілодобового зв’язку
між дальними пунктами (на КХ) складаються графіки зміни хвиль.
№11

12.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
Короткі хвилі (100…10 м) можуть розповсюджуватися у
вигляді поверхневих і просторових хвиль. У діапазоні КХ земна
поверхня є поганим провідником, тому поверхнева хвиля на
відстанях більш 150...200 км настільки стухає, що прийом її
неможливий. Поглинення просторових хвиль у іоносфері зі
збільшенням частоти зменшується, тому у КХ діапазоні вони
широко застосовуються для передачі сигналів на дуже великі
відстані. Передача повідомлень на КХ характеризується
сильними змінами рівнів сигналів (повільні завмирання), що
приймаються у пункті прийому, на протязі доби та року. Зв’язок
між дальніми пунктами здійснюється на хвилях різної довжини
в залежності від часу доби.
№12

13.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
• Днем для далекого зв’язку застосовуються найбільш короткі
хвилі КХ діапазону від 10 до 25 м. У нічний час для дальніх
зв’язків використовуються хвилі від 35 до 100 м. У часи сходу та
заходу Сонця для зв’язку використовують проміжні хвилі від 25
до 35 м. Для забезпечення цілодобового зв’язку між дальними
пунктами (на КХ) складаються графіки зміни хвиль.
Радіопрогноз призначений – для визначення оптимальної
робочої частоти на визначених радіолініях у визначеному
районі місцевості, часу доби та пори року.
• Зі збільшенням частоти поглинання енергії хвилі в іоносфері
зменшується. З умовою на це, для зв'язку завжди намагаються
використовувати більш високі частоти. Але радіозв’язок
іоносферними хвилями можливий , якщо робоча частота
лежить нижче максимально придатної частоти (МПЧ) і вище
найменш придатної частоти (НПЧ).
№13

14.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•МПЧ – це максимальне для даної
траси значення частоти, на якій
хвиля
ще
відбивається
від
іоносфери і потрапляє в пункт
прийому.
•На частотах вище МПЧ радіохвилі
пронизують іоносферу і виходять
за її межі.
•НПЧ – найменша частота, на якій при заданій потужності, що
випромінюється передавачем, в пункті прийому утворюється
напруженість полю хвилі, яка ще достатня для здійснення
стійкого зв'язку.
№14

15.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
• До
наземних засобів КХ діапазону радіозв’язку ПС
пред’являються наступні основні вимоги:
•забезпечення радіозв’язку без пошуку та без підстроювання
(досягається створенням радіозасобів, що мають високу
стабільність частоти (АПЧ));
• забезпечення необхідних дальностей зв’язку (залежить від
потужності передавача, вибору антен, виду сигналу, рівня
перешкод, чутливості і завадостійкості приймача);
• наявність великої кількості робочих частот (за рахунок
деякого розширення діапазону частот);
•можливість попереднього настроювання на кілька робочих
частот з наступним автоматичним переходом на кожну з них;
•велика пропускна здатність радіоканалу (залежить від виду і
режиму роботи радіостанції );
№15

16.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•велика пропускна здатність радіоканалу (залежить від виду і
режиму роботи радіостанції );
•завадостійкість
радіозв’язку
(досягається
вибором
завадостійких видів сигналів, застосуванням адаптивних
систем радіозв’язку і т.д.);
•скритність ведення радіозв’язку (досягається регулюванням
потужності передавача, настроюванням передавача без
випромінювання,
застосуванням
спрямованих
антен,
апаратури швидкодії );
•можливість роботи у русі і на зупинці;
• можливість ДУ радіостанцією;
№16

17.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•узгодження радіостанцій з іншими засобами зв'язку;
• уніфікація засобів радіозв'язку;
• висока технічна надійність і механічна міцність;
• мобільність (досяється зниженням ваги і габаритів
радіозасобів,
економічністю
електроживлення,
використанням автомобілей високої прохідності);
•зручність в експлуатації
№17

18.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
5
30…300 Дуже високі
частоти
МГц
10…1 м
Ультрависокі
частоти (УВЧ
або UHF)
1 м…10
см
Надвисокі
частоти (НВЧ
або SHF)
10…1 см
Сантимет
рові хвилі
(СМХ)
30…300 Вкрайвисокі
частоти (ВВЧ
ГГц
або EHF)
1 см…
Міліметро
ві хвилі
(ММХ)
300…30 Гіпервисокі
частоти (ГВЧ
00 ГГц або THF)
1…0,1 мм Децимілім
(ДВЧ або VHF)
300…
3000
МГц
7 3…30
ГГц
6
8
9
1 мм
Метрові
Ультра
хвилі (МХ) короткі
хвилі
(УКХ)
Дециметр
ові хвилі
(ДМХ)
етрові
хвилі
(ДММХ)
№18

19.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
Діапазон ультракоротких хвиль (УКХ) має ряд суттєвих
переваг перед іншими діапазонами частот щодо завадостійкості,
однак дальність радіозв’язку в ультрокороткохвильовому
діапазоні залежить від наявності прямої видимості між
антенними пристроями радіостанцій.
• Дальність дії радіозв’язку в кожному з діапазонів частот
визначається
потужністю
передавача,
чутливістю
і
вибірковістю приймачів, властивостями місцевості, місцевого
діапазону хвиль, які використовувались, типом застосованих
антенних пристроїв, рівнем завад у місці радіоприйому і
кваліфікацією фахівців радіозв’язку.
№19

20.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•До систем УКХ радіозв’язку відносяться системи, що працюють у
ділянках діапазону хвиль довжиною λ = 10 м…0,1 мм (30
МГц…3000 ГГц).
•Хвилі цього діапазону не відбиваються від іоносфери, тому
радіозв’язок на УКХ може здійснюватися тільки за допомогою
прямих хвиль.
•Внаслідок слабкої дифракції можна вважати, що УКХ
поширюються
поблизу
земної
поверхні
практично
прямолінійно. При розташуванні однієї радіостанції на землі, а
іншої на борту літального апарату, дальність зв’язку буде
залежати від висоти польоту літального апарата і досягати
350…400 км. Забезпечення таких дальностей зв’язку і визначає
широке використання УКХ радіостанцій для керування
авіацією.
№20

21.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•В даний час широке поширення знаходять радіостанції, що
використовують дальнє поширення УКХ за рахунок розсіяного
відбиття радіохвиль від неоднорідностей тропосфери,
іоносфери і від метеорних слідів.
•Іоносферні системи зв’язку працюють у діапазоні частот
25…75
МГц.
Розсіювання
радіохвиль
локальними
неоднорідностями іоносфери забезпечується на висотах
55…120 км. Зв’язок можливий на відстанях 700…2200 км.
Передавачі повинні бути потужними і становити десятки кВт.
•Системи тропосферного зв’язку працюють у діапазоні частот
100…10 000 МГц. Причиною переломлення УКХ є
неоднорідність молекулярної структури тропосфери, що
простирається до висоти 12…15 км. Гранична дальність
прямого зв'язку становить 600 км.
№21

22.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•Метеорні системи зв’язку. У результаті вторгнення в земну
атмосферу з космічного простору твердих частинок, на висоті
20…120 км утворюються іонізовані метеорні сліди у вигляді
циліндричного стовпа. При проходженні радіохвиль через
іонізований метеорний слід електрони починають здійснювати
коливання з частотою падаючих радіохвиль і створюють
вторинне випромінювання. Це випромінювання носить
дзеркальний характер, унаслідок чого рівень сигналу в точці
прийому виявляється значно вище, ніж у випадку іоносферного
поширення радіохвиль. У системах дальнього метеорного
радіозв’язку рекомендується використовувати діапазон частот
30…100 МГц. Системи метеорного зв’язку забезпечують
максимальну дальність до 2 500 км.
№22

23.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•вимоги до системи УКХ радіозв’язку,
•основними характеристиками УКХ радіостанцій є:
•дальність дії; діапазон частот; потужність передавача;
•чутливість приймача; кількість частот;
•можливість дистанційного керування і простота керування;
•безпошукове входження в зв’язок;
•стабільність частоти передавача і приймача;
•види робіт;
•висотність;
•експлуатаційна надійність;
•мінімальна маса і габарити.
№23

24.

1. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ РАДІОХВИЛЬ УКХ ТА КХ
ДІАПАЗОНІВ ЗВ’ЯЗКУ
•Дальність дії – це найбільша відстань між станціями лінії
радіозв’язку, на якому здійснюється стійкий двосторонній
радіозв’язок. Необхідна дальність дії забезпечується:
правильним вибором:
•діапазону частот;
•потужності передавача;
•чутливістю приймача;
•застосуванням антен з великим коефіцієнтом підсилення.
•Важливий вплив на дальність радіозв’язку надає щільність
потужності завад у пунктах прийому.
№24

25.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
•Антена це пристрій що призначений для випромінювання або
прийому радіохвиль.
•Антени в залежності від призначення поділяються на
приймальні, передавальні і приймально-передавальні.
•Антена в режимі передачі перетворює енергію електромагнітного
коливання що надходить від радіопередавача в електромагнітну
хвилю що поширюється в просторі.
•Антена в режимі прийому перетворює енергію падаючої на
антену електромагнітної хвилі в електромагнітне коливання, яке
надходить в радіоприймач.
№25

26.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
•Таким чином, антена є перетворювачем електромагнітного
коливання що підводиться до неї з фідера (змінного електричного
струму) в електромагнітне випромінювання і навпаки.
•Фідер (англ. Feeder від feed - живити) - електричне коло (лінія
передачі) і допоміжні пристрої, за допомогою яких енергія
радіочастотного сигналу підводиться від радіопередавача до
антени або від антени до радіоприймача. Під допоміжними
пристроями розуміють з'єднувачі, вентилі, фазообертачі і т. д.
Основні характеристики антен:
•Діаграма спрямованості (антени)
•Рівень бічних пелюсток
•Коефіцієнт підсилення (КП)
•Ефективна площина розсіювання
№26

27.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
•1. Діаграма спрямованості (антени) - графічне відображення
залежності коефіцієнта підсилення антени або коефіцієнта
спрямованої дії антени від напрямку антени в заданій площині.
№27

28.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
•2. Рівень бічних пелюсток діаграми спрямованості антени відносний (нормований до максимуму ДС) рівень
випромінювання антени в напрямку бічних пелюсток.
№28

29.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
•3. Коефіцієнт підсилення (КП) антени - відношення
потужності на вході еталонної антени до потужності, що
підводиться до входу даної антени, за умови, що обидві антени
створюють в даному напрямку на однаковій відстані рівні
значення напруженості поля або такий же щільності потоку
потужності. В ідеальному випадку КП прагне до одиниці.
•Ефективна площина розсіювання характеризує відбивну
спроможність цілі. ЕПР цілі суттєво впливає на дальність її
виявлення РЕЗ і залежить в основному від розмірів і
конфігурації цілі, властивостей її матеріалу, довжини і
поляризації хвилі РЕЗ та напрямку опромінення.
•Зниження ЕПР цілі досягається застосуванням покриття, що
поглинає електромагнітні хвилі (стелс технологія).
№29

30.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
1.Вібраторна антена: симетричний вібратор
У метровому і дециметровому діапазонах хвиль одним з
поширених типів антен є симетричний вібратор. Симетричний
вібратор є два однакових відрізка провідника, що лежать на
одній лінії з невеликим проміжком (застосовується в КХ
військових радіостанціях Р-140, Р-161).
№30

31.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
1.Вібраторна антена: Несиметричний вібратор
•Несиметричним називається вібратор, у якого одне плече за
розмірами і формою відрізняється від іншого. Несиметричним
вертикальним
заземленим
вібратором
називається
вертикальний по відношенню до землі провідник.
Такі вібратори застосовуються
в якості антен довгих, середніх
і коротких хвиль, а також хвиль
метрового
діапазону.
Несиметричні вібратори часто
встановлюють на рухомих
об'єктах (автомобілях, літаках,
кораблях).
№31

32.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
• 2. Щілинна антена - антена, виконана у вигляді металевого
радіохвилеводу, жорсткої коаксіальної лінії, об'ємного
резонатора або плоского металевого листа (екрану), в провідній
поверхні яких прорізані отвори (щілини), що використовуються
для випромінювання (або прийому) радіохвиль. Щілинні антени
відрізняються порівняльною простотою конструкції; в них
можуть бути відсутні виступаючі частини, що в ряді випадків є їх
важливою перевагою (наприклад, при установці на літальних
апаратах).
№32

33.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
• 3. Рупорна антена - металева конструкція, що складається з
хвилеводу зі змінним перерізом з відкритим випромінюючим
кінцем. Як правило, рупорну антену збуджують волноводом,
приєднаним до вузького кінця рупора. За формою рупора
розрізняють E-секторіальні, H-секторіальні, пірамідальні і конічні
рупорні антени.
№33

34.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
• 4 Дзеркальна антена - антена, у якій електромагнітне поле в
розкриві
утворюється
за
рахунок
віддзеркалення
електромагнітної хвилі від металевої поверхні спеціального
дзеркала (рефлектора). Як джерело хвилі зазвичай виступає
невеликий випромінювач, наявний у фокусі дзеркала. В його
ролі може бути будь-яка інша антена з фазовим центром, що
випромінює сферичну хвилю.
№34

35.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
• 5 Антена біжучої хвилі - спрямована антена, по геометричній
осі якої поширюється біжуча хвиля електромагнітних коливань.
№35

36.

2. АНТЕННІ ПРИСТРОЇ.
• 6 Антенна решітка (фазована антенна решітка)
Фазована антенна решітка (ФАР) - сукупність розміщених у
певному порядку антен, зміна амплітудно-фазового розподілу
струмів або полів збудження на яких дозволяє отримати
задану сумарну діаграму спрямованості.
№36

37.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
• Портативна багатодіапазонна радіостанція RF-7850M-HH (рис. 3)
забезпечує роботу у УКХ діапазоні від 30 до 512 МГц, вихідна
потужність до 10 Вт, може працювати (у сумісних режимах) з
радіостанціями УКХ RF-5800V та RF-7800V, КХ/УКХ RF-5800H,
багатодіапазонними RF-5800M та RF-7800M .
Рис. 3. Радіостанція RF-7850M-HH
№37

38.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
• Тактико-технічні характеристики радіостанції RF-7850М-НН
Діапазон частот – 30 ... 512 МГц;
Потужність передавача – 0,25 (1), 2, 5, 10, 50* Вт;
Алгоритми шифрування – Harris Citadel та AES (128, 256);
Vocoder – MELP, CVSD;
Ширина каналу – 25, 75 кГц, 1,2 МГц;
Режими передачі – ASK; FSK;
Вбудований GPS - так;
Швидкість передачі даних – до 400 кБіт/с;
Режими роботи:
• FF Los;
• Quicklook 1A – ППРЧ (до 111 змін/с);
• Quicklook 2 – ППРЧ (до 333 змін/с);
• Quicklook 3 – ППРЧ (до 1333 змін/с);
• Quicklook Wide – ППРЧ (до 333 змін/с);
• TNW – ППРЧ + TDMA;
• ANW2C – TDMA + FF Los + 1,2МГц;
• CWR – FF Los + MACA (country wide
reapiter
№38

39.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
• Зовнішній вигляд складових частин радіостанції RF-7850М-НН
Заглушка бокового
роз’єму
(12041-6680-01)
Трансівер
(12126-1000-ХХ)
Посібник з
використання
радіостанції
(10515-0461-4100)
Антена 0,3 м
(12011-2710-03)
GPS антена
(12041-6550-01)
СРА
(RF-7850MH-SW001)
Акумуляторна
батарея
(12041-2200-ХХ)
Антена 1,2 м
(12011-2730-01)
№39

40.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Радіостанція L3Harris RF-7800Н-МР
•Носима багатодіапазонна радіостанція RF-7800H-MP призначена
для зв’язку в КХ та УКХ діапазонах.
Діапазон частот – 1,5 ... 59,9999 МГц;
Потужність передавача – 1, 5, 20 (10 в УКХ) Вт;
Алгоритми шифрування – Harris Citadel та AES
(128, 256);
Vocoder – MELP, DV, CVSD;
Ширина каналу – до 24 кГц;
Режими роботи – USB, LSB, CW, AMEб FSK;
Вбудований GPS - так;
Швидкість передачі даних – до 120 кБіт/с (в
режимі 3G);
Рис. 5. Радіостанція RF-7800Н-МР
Режими роботи:
FIX (канали №№ 0…199); HOP – ППРЧ (до 8,8 змін/с);
ALE (канали №№ 0…99);
3G (канали №№ 100…162); 3G+ – підтримка 3G та ALE
(канали №№1…62);
№40

41.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Радіостанція Aselsan PRC-9661
•Радіостанція Aselsan PRC/VRC 9661 призначена для забезпечення
завадозахищеного відкритого та захищеного УКХ радіозв’язку в
діапазоні HF/VHF/UHF частот у стаціонарних та польових системах
(мережах)
зв’язку тактичної та оперативно-тактичної ланок
управління Збройних Сил України .
№41

42.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Р-005У
Діапазон частот – 30 ... 110 МГц;
Крок сітки частот – 12,5 кГц; 25 кГц в режимі ППРЧ;
Кількість стрибків ППРЧ за секунду – 312,5;
Режими роботи – F1; F3;
Цифровий кодек – CVSD;
Потужність передавача – 0,1; 0,5; 5 Вт;
Чутливість приймача – 0,5 мкВ;
Швидкість передачі даних – 1,2; 2,4; 4,8; 9,6; 16 кБіт/с;
№42

43.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Р-030У
•Діапазон частот – 30 ... 110 МГц;
Крок сітки частот – 12,5 кГц; 25 кГц в режимі ППРЧ;
Кількість стрибків ППРЧ за секунду – 312,5;
•Режими роботи – F1; F3;
•Цифровий кодек – CVSD;
Потужність передавача – 30 Вт;
Чутливість приймача – 0,5 мкВ;
•Швидкість передачі даних – 1,2; 2,4; 4,8; 9,6; 16 кБіт/с;
№43

44.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Комплект транкінгового зв’язку “Mototrbo”
•До основного обладнання комплекту транкінгового зв’язку
“Mototrbo” входять: портативні радіостанції DP-4800 (з екраном та
клавіатурою), DP-4400 (без екрана та клавіатури), автомобільні DM4600, ретранслятор DR-5500
№44

45.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
•Аналогові радіостанції “старого” парку
•Р-845М – наземна приймально-передавальна УКХ радіостанція
призначена для забезпечення двостороннього безпошукового й
безпідналаштованого відкритого та шифрованого телефонного та
телеграфного радіозв’язку з літаковими та однотипними
наземними радіостанціями. До складу радіостанції входять два
ідентичних, незалежних один від одного напівкомплекти, що
забезпечує практично 100 % резервування. Управління
радіостанцією може здійснюватися з апаратної машини або
дистанційно з виносного пульта управління.
№45

46.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
•Діапазон частот – 100 - 149,999 МГц (МХ) и 220 – 399,975 МГц
(ДМХ);
Крок сітки частот – 1 кГц;
Режими роботи – АМ, ЧМ, ЧТ;
•Потужність передавача – 40 Вт;
Чутливість приймача – не гірше 2,5 мкВ (АМ) и 1,5 мкВ (ЧМ);
Транспортна база ГАЗ-66
№46

47.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
•Аналогові радіостанції “старого” парку
•Р-140 – короткохвильова радіостанція середньої потужності, що
призначена
для
забезпечення
безпошукового
та
безпідналаштованого двостороннього дуплексного телефонного та
телеграфного радіозв’язку на стоянці та в русі з однотипними
наземними та бортовими радіостанціями в однакових режимах
роботи в мережах управління та оповіщення
№47

48.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Р-140
•Діапазон частот – 1,5 – 29,9999 МГц;
Крок сітки частот – 100 Гц;
Режими роботи – АТ, АМ, ОМ, ЧМ, ЧТ, ДЧТ;
Потужність передавача – 1000 Вт;
Чутливість приймача – 0,3…12 мкВ
•Транспортна база – ЗИЛ-131
№48

49.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
•Аналогові радіостанції “старого” парку
•Р-161А-2М – автомобільна широкодіапазонна адаптивна
приймально-передавальна телефонно-телеграфна радіостанція
КХ/УКХ-діапазону середньої потужності. Призначена для
забезпечення
безпошукового
та
безпідналаштованого
симплексного й дуплексного телефонного та телеграфного КХрадіозв’язку в мережах управління та оповіщення на стоянці та в
русі з однотипними наземними та бортовими радіостанціями в
однакових режимах роботи .
№49

50.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
Р-161А-2М
•Діапазон частот – 1,5 – 29,99999 МГц (ДКМХ діапазон)
– 30 ... 59,99999 МГц (МХ діапазон);
Крок сітки частот – 10 Гц;
Режими роботи – АТ, ОМ, ЧМ, ЧТ, ДЧТ, ФТ;
Потужність передавача – 1000 Вт;
Чутливість приймача – 0,4…1,8 мкВ;
•Транспортна база – ЗИЛ-131
№50

51.

3. ЗАСОБИ РАДІОЗВ’ЯЗКУ.
•КАЗ-К (Р-142)
•Комплексна апаратна зв’язку (КАЗ) призначена для
забезпечення різних видів зв’язку (телефонного, телеграфного,
передавання даних). Зв’язок забезпечується по каналах створених
радіорелейними, супутниковими, проводовими засобами зв’язку,
їх автоматичної комутації і маршрутизації на рухомих вузлах
зв’язку і автоматизації на опорних вузлах усіх ланок управління
Збройних Сил України з розгортанням мереж проводового доступу
та локальних мереж пунктів управління.
Основне обладнання:
термінал супутникового зв’язку – 1 к-т;
телекомунікаційний комплект ТК-1 – 2 к-ти;
виріб В271 – 1 к-т;
радіостанція Harris RF-7800H – 1 к-т;
Радіостанція Harris RF-7850M-VS501 – 2 к-ти.
№51

52.

Дякую за увагу!
52
№52