Значення мас-медіа в сучасному світі двояке
Основа комунікації — діалог.
Створення ефективного повідомлення
Поділ масиву медіатекстів на три групи:
За своїм характером вплив медіа є інформаційним і соціальним.
Внутрішні захисти (фільтри)
Вплив медіа досягається шляхами:
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
8.10M
Категория: ИнформатикаИнформатика

Комунікація, інформація, медіа

1.

Комунікація,
інформація, медіа.

2.

• Поняття мас‐медіа та її різновиди.
Комунікація.
• Вплив мас-медіа на формування
громадянської думки та власної позиції
людини.

3.

Медіа — це те, що доносить до нас (у
просторі й часі) певні повідомлення
(меседжі) за допомогою візуальних
(зорових), аудіальних (слухових) і
візуально‐ аудіальних (зорових‐слухових)
засобів, зокрема
інформаційно‐комунікативних і
комунікаційних технологій.

4.

Обміркуйте твердження:
«Засоби масової інформації не менш
небезпечні, ніж засоби масового
знищення».
Петро Капиця, український фізик, лауреат
Нобелівської премії.
«Інформація, незважаючи на відсутність
у ній зримої оболонки, є чи не
найважливішим ідеологічним стратегічним
товаром».
Василь Лизанчук, український журналіст,
педагог.

5. Значення мас-медіа в сучасному світі двояке

З одного боку, мас- медіа відіграють величезну
роль у передачі (трансляції) соціального й
культурного досвіду (інформації, знань, цінностей,
ідеалів, норм).
З другого боку, наслідком мас-медіа виступають
споживацьке ставлення, розважальність, зниження
естетичних критеріїв, переміщення особистості з
реального світу у віртуальний світ, створення
стереотипів, поширення мови ненависті
(ворожнечі), маніпулювання свідомістю громадян,
поширення порнографії, насильства, страхів (фобій).

6.

• Об’єктом негативного впливу мас-медіа
стає найвразливіший до цього об’єкт —
психіка дітей, підлітків, молоді.
Проте будь-хто будь-коли і будь- де
може зазнавати медійного впливу. Адже
нас постійно оточує інформація, що її
звідусіль несуть медіа.

7.

Комунікація — це процес обміну
інформацією (фактами, ідеями,поглядами,
емоціями тощо) між двома або більше
особами, спілкування за допомогою
вербальних і невербальних засобів із
метою передавання та одержання
інформації.

8. Основа комунікації — діалог.

9.

За характером учасників
розрізняють такі види комунікації:
• міжособистісну (між двома особами),
• міжгрупову (між соціальними,
професійними групами),
• публічну (між особою і групою),
• міжнародну (між народами,
країнами),
• міжкультурну (між представниками
різних культур) та інші.

10.

Незалежно від свого виду будь-яка
комунікація має двох суб’єктів.

11. Створення ефективного повідомлення

12.

Основним носієм інформації в різних
видах комунікацій і водночас інструментом
впливу на їхню цільову аудиторію є
повідомлення (меседж). Його зміст
втілюється у формі тексту як системи знаків.

13.

Вербальні тексти поділяють на дві
великі групи:
• усні (використовуються в
міжособистісних і публічних
комунікаціях), наприклад, у комунікації
«учитель — учні класу»,
• писемні (виступають посередниками в
комунікаціях, до прикладу, у
сприйманні учнем тексту цього
підручника).

14.

Невербальні тексти ще називають
зображальними (візуальними).
До них належать світлини, схеми,
малюнки тощо.
Вербальні й невербальні знаки
дуже часто поєднуються між собою,
доповнюючи один одного в текстах
кінофільмів, театральних вистав.

15.

• За текстом, призначеним для масової
аудиторії (великої більш-менш однорідної
кількості реципієнтів), закріпилася назва
медіатексту, або масмедійного тексту.
Це надзвичайно широка група текстів:
газетний текст, новинний текст,
публіцистичний текст, радіотекст,
телетекст, PR-текст, інтернет- текст
та ін.

16.

Поняття медіатексту застосовують також
до будь-якого носія інформації. Це
розширене значення терміна «медіатекст».
Основою найзагальнішої їхньої
класифікації є канали передачі інформації:
преса, кіно, радіо, телебачення, Інтернет
тощо.

17. Поділ масиву медіатекстів на три групи:

• Тексти журналістики (хроніка, репортаж,
інтерв’ю, коментар, кореспонденція та ін.).
• PR-тексти, або тексти паблік рилейшнз
(англ. public relations — зв’язки з громадськістю) —
листівки, буклети, брошури, фільми, прес-релізи,
запрошення і т. ін.
• Рекламні тексти, поширювані через рекламу в
пресі (газети, журнали), друковану (поліграфічну)
рекламу (плакати, проспекти, каталоги), рекламу
на радіо й телебаченні, в кіно, Інтернеті, зовнішню
рекламу (рекламні щити, або біл- борди, вивіски,
транспаранти), рекламу на транспорті тощо.

18.

Залежно від предмета (того, що
рекламується) рекламу можна
умовно поділити на:
• — комерційну;
• — іміджеву;
• — політичну;
• — соціальну.

19.

Щодо поняття «нові медіа» нема єдиної
усталеної назви. Як синонім нових медіа
вживають поняття: «інтернет-медіа»,
«цифрові (комп’ютерні, інтерактивні)
медіа», «електронні», «кібермедіа».
Прикметна риса цих медіа —
можливість забезпечити активну інтеракцію
(взаємодію) та діалог між тими, хто
виробляє інформацію, і тими, хто її
споживає. Причому сам споживач
інформації бере активну участь у її
продукуванні.

20.

Ще одна важлива риса нових медіа —
мультимедійність, тобто поєднання
словесного (вербального) й аудіоального
(звукового) й зорового (візуального) рядів,
статичних (рисунки, фотографії) і
динамічних (відео, анімація, музика)
елементів, гіпертекстових покликань тощо.

21. За своїм характером вплив медіа є інформаційним і соціальним.

• Інформаційним цей вплив називають тому,
що він діє на окрему людину, на групу і на
суспільство загалом через інформацію.
• Соціальним вплив медіа стає в процесі
взаємодії людей, обміну ними соціальною
інформацією (ідеями, поглядами,
знаннями, досвідом). Взаємодіючи, люди
незмінно впливають один на одного.

22.

Вплив ЗМІ на все це має як позитивні,
конструктивні (наприклад консолідація
суспільства), так і негативні, деструктивні
(формування псевдоцінностей, ідеалів,
почуття агресії) наслідки.

23. Внутрішні захисти (фільтри)

24. Вплив медіа досягається шляхами:

• поінформованість;
• розширення обсягу знань (досвіду);
• зміна емоційного стану;
• формування ставлення, оцінок, установок,
стереотипів, уявлень, смаків, ідеалів;
• спонукання до дій (поведінки),
забезпечення саморозуміння,
самопізнання.

25.

Для того щоб сформувалася громадська думка
щодо якоїсь суспільної проблеми, люди повинні
мати про неї певну інформацію. Тільки за цієї умови
громадська думка виконуватиме три основні
завдання в громадському суспільстві:
• 1. Оцінюватиме й контролюватиме те, що робить
влада.
• 2. Радитиме владі, як краще розв’язати ту чи ту
суспільну проблему, й таким чином впливатиме на
ухвалення владою рішень.
• 3. Братиме участь в ухваленні соціальних рішень
щодо розв’язання проблем, які зачіпають інтереси
всього суспільства.

26.

Сьогодні я дізналась…
Мене здивувало…
Тепер я можу…
Я зрозуміла…

27. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати
відповідний матеріал
підручника
English     Русский Правила