Задоволеність життям осіб з різними кар’єрними орієнтаціями

1.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСІБ
З РІЗНИМИ КАР’ЄРНИМИ
ОРІЄНТАЦІЯМИ
Підготувала: студенка групи ПБ-32
Щур Ольга
Керівник:
доцент кафедри психології, кандидат психологічних наук
Гупаловська Вікторія Анатоліївна

2.

Актуальність:
Категорія задоволеності життям активно
вивчається, оскільки є важливим поняттям для
розуміння людської природи, благополуччя,
ставлення до життя та людських цінностей на
всіх етапах суспільного розвитку. Окрім
особливої значущості досліджуваного поняття,
актуальність цього питання визначається
запитами суспільства, такими як прагнення
всіх людей бути щасливими, необхідність
покращення психічного здоров’я та якості
людей з різними кар’єрними орієнтаціями.

3.

Об’єкт дослідження: рівень задоволеності
життям
осіб
з
різними
кар’єрними
орієнтаціями.
Предмет дослідження: особи з різними
кар’єрними орієнтаціями.
Мета дослідження:
Підібрати відповідні методики для того, щоб
дослідити задоволеність життям осіб з
різними кар’єрними орієнтаціями;
Провести емпіричне дослідження осіб віком
18-60 років;
Провести аналіз отриманих результатів

4.

Завдання :
1.Проаналізувати суб’єктивне благополуччя як
важливу складову життя людини.
2.
Провести
емпіричне
дослідження
задоволеності життям і кар’єрних орієнтацій
дорослих осіб.
3.Виокремити серед дорослих осіб підгрупи осіб
з різними кар’єрними орієнтаціями.
4.Порівняти
досліджуваних з різними
кар’єрними орієнтаціями за показниками
задоволеності життям.
5.Емпірично
виявити
кореляції
між
кар’єрними орієнтаціями та показниками
задоволеності життям
6.Побудувати
факторну модель кар’єрних
орієнтацій і задоволеності життям.

5.

Гіпотези дослідження:
Ймовірно, що особи, у яких домінують кар’єрні
орієнтації на професійну компетентність та
автономію, є найбільше задоволеними своїм
життям, зокрема, у них виявлятимуться
найвищі у групі показники психологічного і
суб’єктивного благополуччя.
Припускаємо, що особи, які найбільше в групі
орієнтовані у своїй кар’єрі на стабільність
роботи і місця проживання, відзначаються
найнижчими показниками прагнення до
самоактуалізації.
Припускаємо, що орієнтація осіб у кар’єрі на
інтеграцію стилів життя прямо корелює з
рівнем їхнього психологічного та суб’єктивного
благополуччя.

6.

Методики:
Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф .
Шкала суб’єктивного благополуччя (А. ПеруеБаду, в адаптації
М.В.
Соколової).
Коротка шкала вимірювання самоактуалізації
Методика діагностики ціннісних орієнтацій у
кар'єрі.
(Е.Шейн, переклад та адаптація В.А.Чікер,
В.Е. Винокурова).

7.

Група досліджуваних:
До емпіричного дослідження, що мало на меті
виявлення
задоволеності
життям,
кар’єрних
орієнтацій та їх зв’язку у дорослому віці, було
залучено групу із 62 респондентів. До групи
увійшли особи у віці від 23 до 59 років, середній вік
опитаних – 40 років. Відсоткове співвідношення
досліджуваних у групі за статтю було таким: 85%
опитаних – це жінки, 15% – чоловіки .
Досліджувані є працюючими особами. Їхній
стаж роботи у своїй галузі на одному місці праці
був від 3 місяців до 29 років, середній стаж – 10,8
років.
Для
більш
повної
характеристики
досліджуваної групи за цим показником було
проаналізовано
відсоткове
співвідношення
респондентів за стажем роботи (рис. 2.2).
Найбільша частка опитаних, що становить 40% від
загальної кількості, – це особи зі стажем роботи 310 років. Далі у 20% стаж роботи до трьох років, ще
у 18% – більше двадцяти років, 14% працюють у
своїй галузі на одному місці праці від п’ятнадцяти
до двадцяти років, а решту 8% – це особи зі стажем
роботи від десяти до п’ятнадцяти років.

8.

Розподіл досліджуваних за кар’єрними
орієнтаціями.
За результатами кластерного аналізу у
загальній досліджуваній групі було
виокремлено підгрупи честолюбних
працівників, підприємливих
працівників і працівників, які
орієнтовані на стабільність місця праці.

9.

Порівняння досліджуваних з різними
кар’єрними орієнтаціями за показниками
задоволеності життям .
Порівняння досліджуваних з різними
кар’єрними орієнтаціями за рівнем
особистісного росту
Гіпотеза 2
За результатами
проведеного порівняння
можна сказати, гіпотезу 2
(особи(кластер 3), які
найбільше в групі
орієнтовані у своїй кар’єрі
на стабільність роботи і
місця проживання,
відзначаються найнижчими
показниками прагнення до
самоактуалізації) було
спростовано.

10.

Порівняння досліджуваних з різними кар’єрними
орієнтаціями за рівнем психологічного
благополуччя
ГІПОТЕЗА 1
Гіпотеза, у якій припускалося, що
особи, у яких домінують кар’єрні
орієнтації на професійну
компетентність та автономію, є
найбільше задоволеними своїм життям,
зокрема, у них виявлятимуться найвищі
у групі показники психологічного і
суб’єктивного благополуччя,
підтвердилася лише частково. Адже
було виявлено, що підприємливі
працівники(кластер2), у яких найбільше
в групі виявляються кар’єрні орієнтації
на професійну компетентність та
автономію, мають вищий рівень
загального психологічного
благополуччя, порівнюючи з
честолюбними працівниками(кластер 1).

11.

Кореляції між кар’єрними орієнтаціями та
показниками задоволеності життям .
Показники задоволеності життям
Шкала «Інтеграція стилів життя»
Прагнення до самоактуалізації
0,32
Автономія
0,46
Управління середовищем
0,40
Особистісний ріст
0,32
Психологічне благополуччя
0,43
Статистично значущі кореляції між шкалою кар’єрної
орієнтації «Інтеграція стилів життя» та між іншими
шкалами у загальній досліджуваній групі
ГІПОТЕЗА 3
Гіпотез 3 стосувалася зв’язку між орієнтацією особи у кар’єрі на
інтеграцію стилів життя із її психологічним благополуччям, було
проаналізовано значущі кореляції між цією кар’єрною орієнтацією та між
іншими шкалами. Як було виявлено, шкала «Інтеграція стилів життя» прямо
корелює зі шкалами «Прагнення до самоактуалізації» (r = 0,32), «Автономія»
(r = 0,46), «Управління середовищем» (r = 0,40), «Особистісний ріст» (r = 0,32),
«Психологічне благополуччя» (r = 0,43). Такі результати свідчать про те, що
прагнучи зберігати баланс «робота-життя», цінуючи можливість
врівноважувати свою професійну діяльність з іншими сферами життя, особа в
цілому є більш психологічно благополучною, відзначається вищими
показниками самоактуалізації, є автономною і незалежною, почувається
здатною організовувати свою зовнішню діяльність та ефективно
використовувати наявні в неї ресурси і можливості для задоволення своїх
потреб і досягнення поставлених перед собою цілей, почуває безперервність
свого особистісного росту й розвитку, є відкритою новому досвіду і здатна
змінюватися відповідно до нових здобутих знань і відповідно до своїх
досягнень.

12.

Висновки по гіпотезах:
Перша гіпотеза: частково підтверджено за
результатами порівняльного аналізу. Зокрема,
виявлено, що підприємливі працівники, у яких
найбільше в групі виявляються кар’єрні орієнтації
на професійну компетентність та автономію, мають
вищий рівень загального психологічного
благополуччя, порівнюючи з честолюбними
працівниками.
Друга гіпотеза: спростовано за результатами
порівняльного аналізу.
Третя гіпотеза: підтверджено за результатами
кореляційного аналізу, які показали, що кар’єрна
орієнтація на інтеграцію стилів життя прямо
корелює із загальним рівнем психологічного
благополуччя особи, з такими його компонентами
як автономія, управління середовищем,
особистісний ріст, а також із прагненням
самоактуалізації.

13.

Дякую за
увагу!