Міологія. Анатомія м'язів тулуба, шиї та голови. Лекція №5

1.

Лекція № 5

2.

1. Будова м’язу як органу.
2. Допоміжний апарат м’язів.
3. Класифікація м’язів.
4. М’язи тулуба, голови, шиї.
5. Топографо-анатомічні утвори шиї (ПСРС).
6. Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота (ПСРС
musculus, fascia, ossa sesamoidea.

3.

складають активну частину
опорно – рухового апарату. Загальна їх кількість більше 400.
( musculus ) складається з пучків посмугованих
м’язевих волокон, які з’єднуються між собою за допомогою
пухкої сполучної тканини. В м’язі розрізняють :
черевце – активна (скоротлива) частина – сукупність пучків
сухожилок – пасивна ( нескоротлива ) частина –
сполучнотканинний тяж, що кріпиться до кістки.
Апоневроз ( aponeurosis ) – плоский широкий сухожилок, або
сухожилковий розтяг.
Основна функція м’язів – здатність до скорочення.

4.

БУДОВА
СКЕЛЕТНОГО
М’ЯЗУ

5.

Скоротливий акт виникає внаслідок ланцюга послідовних процесів :
ПД сарколеми ПД поперечних трубочок деполяризація мембрани
цистерн ендоплазматичної сітки вихід Са
взаємодія Са з
міофібрилами
скорочення м’язового волокна
скорочення
сумація
розслаблення
Латентний
період
Зубчастий тетанус
Одиночні
скорочення
Гладкий тетанус

6.

МІОГРАФ
Одиночні
скорочення
Зубчастий
тетанус
ЕМГ – ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЯ, ЦЕ ЗАПИС ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУЮЧОГО М’ЯЗА.
ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ М’ЯЗОВОЇ
СИСТЕМИ – МІАСТЕНІЇ , МІАТОНІЇ , М’ЯЗОВОЇ ДИСТОНІЇ.

7.

СИЛА М’ЯЗА – ЦЕ НАПРУГА, ЯКУ РОЗВИВАЄ М’ЯЗ ПРИ СКОРОЧЕННІ.
СИЛА М’ЯЗІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КІЛЬКОСТІ М’ЯЗОВИХ ВОЛОКОН, ВІД
ДОВЖИНИ М’ЯЗА (ПОПЕРЕДНЬО РОЗТЯГНУТИЙ М’ЯЗ СИЛЬНІШИЙ),
ВІД ХАРАКТЕРУ РОЗТАШУВАННЯ ВОЛОКОН У НЬОМУ, ВІД ВПЛИВУ
СИМПАТИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ(яка підвищує силу м’яза).
РОБОТА М’ЯЗА ПРИ СКОРОЧЕННІ М’ЯЗА ПОТЕНЦІАЛЬНА
ХІМІЧНА ЕНЕРГІЯ ПОЖИВНИХ СПОЛУК ПЕРЕХОДИТЬ У ПОТЕНЦІАЛЬНУ
МЕХАНІЧНУ ЕНЕРГІЮ НАПРУЖЕННЯ І КІНЕТИЧНУ ЕНЕРГІЮ РУХУ.
М’ЯЗ ВИКОНУЄ ВНУТРІШНЮ І ЗОВНІШНЮ РОБОТУ.

8.

ВТОМЛЕННЯ М’ЯЗІВ – ЦЕ ТИМЧАСОВЕ ЗНИЖЕННЯ
ПРАЦЕЗДАТНОСТІ, ЯКЕ НАСТАЄ ВНАСЛІДОК ЇХНЬОЇ
РОБОТИ І ЗНИКАЄ ПІСЛЯ ВІДПОЧИНКУ.
ВТОМЛЕННЯ ВИНИКАЄ ВНАСЛІДОК НАКОПИЧЕННЯ
У М’ЯЗАХ ПРОДУКТІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН, ПЕРЕВАЖНО
МОЛОЧНОЇ І ФОСФОРНОЇ КИСЛОТ ТА РОЗВИТКУ
ГІПОКСІЇ А ТАКОЖ ВНАСЛІДОК ВТОМЛЕННЯ
СТРУКТУР ЦНС (НЕРВОВИХ ЦЕНТРІВ)
ТА ЗНИЖЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАПАСІВ
( ГЛІКОГЕНУ, АТФ, КрФ).
І.М. СЄЧЕНОВ (1903) ДОВІВ, ЩО НАЙКРАЩЕ
ВІДНОВЛЮЄ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ВТОМЛЕННИХ М’ЯЗІВ
АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК.

9.

фасція – сполучнотканинна оболонка, що вкриває окремі
м’язи чи групу м’язів, утворюючи фіброзні піхви
навколо них.
Функція фасцій – слугують опорою і захистом для
органів, м’язів, судин і нервів.
синовіальні піхви сухожиль – знаходяться в місцях
проходження сухожиль через кістково-фіброзні
канали біля кісток. Мають форму витягнутої
вздовж сухожилка замкнутої трубки.

10.

синовіальні сумки (bursae synoviales) – мішечки з
синовіальною рідиною, розташовані поблизу
суглобів під м’язами і сухожилками.
Функція – полегшують рух сухожиль під час скорочення
м’язів.
сесамовидні кістки (ossa sesamoidea)- знаходяться в товщі
сухожилок біля місця їх прикріплення.
Функція – посилюють силу тяги м’яза.

11.

Класифікація м’язів
За формою :
довгі
короткі
широкі
За напрямом волокон :
прямі
косі
поперечні
колові
За кількістю голівок :
двоголові
триголові
чотириголові
За функцією :
згиначі (flexores)
розгиначі (extensores)
пронатори (pronatores)
супінатори (supinatores)
привідні (adductores)
відвідні (abductores)

12.

Класифікація м’язів
За топографією:
поверхневі
глибокі
зовнішні
внутрішні
латеральні
медіальні
передні
задні
М’язи тулуба
- грудної клітки
- живота
- спини
М’язи голови:
- мімічні
- жувальні
М’язи шиї
М’язи верхньої та нижньої кінцівок
Агоністи – м’язи, що виконують необхідний рух.
Антагоністи – мязи, що виконують протилежний рух.
Синергісти – мязи, що виконують однаковий рух.
Фіксатори – виключають з руху не потрібну частину скелету.

13.

14.

М’язи грудної клітки
Поверхневі
Глибокі
Допоміжні дихальні м’язи
Основні дихальні м’язи
Великий грудний
Малий грудний
Підключичний
Передній зубчастий
• Міжреберні
(зовнішні та внутрішні)
• Діафрагма

15.

16.

17.

18.

М’язи живота
(черевного пресу)
Групи м’язів: передні, бокові, задні

19.

• Найширший м’яз спини
• Трапецієподібний
• Ромбоподібні
• Задні зубчасті (верхні і нижні)
• М’яз-підіймач лопатки

20.

21.

• Латеральний та медіальний тракти
(випрямлячі хребта)
• Ремінні м’язи голови і шиї

22.

• поверхневі
• середні
надпід’язикові
підпід’язикові
• глибокі

23.

Поверхневі м’язи шиї

24.

Середні м’язи шиї

25.

Глибокі м’язи шиї

26.

• жувальні
• мімічні

27.

Жувальні м’язи:
• жувальний
• скроневий
• крилоподібні