СОЦІОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВОГО ЗНАННЯ
Критерії оцінювання за дисципліною
Мета вивчення дисципліни «Соціологія»
СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?
СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?
СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?
1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ
2. Об'єкт, предмет, категорії соціології.
2. Об'єкт, предмет, категорії соціології.
Категорії соціології
Більш поширеним є підхід, за яким виділяють три групи категорій:
3. Структура соціології
Класифікація спеціальних соціологічних теорій:
Емпірична соціологія
Функції соціології
4. Закони соціології
За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на:
За способом вияву соціальні закони поділяють на:
Зв’язок соціології з іншими дисциплінами
3.25M
Категория: СоциологияСоциология

Соціологія як галузь наукового знання. Тема 1

1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

1. Основні передумови та етапи виникнення соціологічної науки
2. Об'єкт, предмет, категорії соціології.
3. Структура соціологічної науки та основні функції.
4. Закони соціології. Зв’язок соціології з іншими дисциплінами.

2.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Черниш Н.І. Соціологія. Підручник за рейтингово-модульною системою. 5-те
вид., перероблене і доповнене.-К.,2009.
2. Соціологія. Підручник. За ред. Проф. В.Г. Городяненко.-3-тє вид.,
перероблене доповнене - К.,2008.
3. Соціологія Підручник за ред. Ю. Ф. Пачковського. – Л.: ЛНУ ім. Івана
Франка, 2011. – 418 с.
4. Масионис Дж. Социология. - 9-е изд. – СПб.: Питер, 2004. - 752с.
5. Гіденс Е. Соціологія. – К.: Основи, 1999. – 726с.
6. Шютц А. Смысловая структура повседневного мира: очерки по
феноменологической социологии. М., 2003.URL:
https://gtmarket.ru/laboratory/basis/5584/5592.
7. Ньюман Л. Значение методологии: три основных подхода. Социологические
исследования, 1998. № 3. С.122-134. URL:
http://ecsocman.hse.ru/socis/msg/212840.html

3. Критерії оцінювання за дисципліною

Схема нарахування
балів
Поточний контроль (ПК)
Аудитор Самостійн Індивідуаль
на
а
на
робота
робота
робота
≤ 30
10 –
лекції
20 –
с.з./п.з
≤ 15
Підсумковий контроль
ЗАЛІК (З)
≤ 15
≤ 60
Підсумкова оцінка (П) = ПК/коф.+ З ≤ 100
≤ 40

4. Мета вивчення дисципліни «Соціологія»

Що за наука – Соціологія?
Що, кого вивчає?
Як соціологія може
допомогти нам у
повсякденному житті?
Як соціологія буде корисною
в майбутній професії?

5. СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?

Речі зовсім не такі, якими вони здаються.
Соціальна реальність складається з багатьох
прошарків значень. Виявлення нового
прошарку змінює сприйняття всіх інших.
/П. Бергер. Приглашение в социологию.
Соціологічна уява – це те, завдяки чому люди
сподіваються зрозуміти що відбувається у
світі, що відбувається на точці перетену
біографії та історії.
/Ч.Міллс. Соціологічна уява

6. СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?

Соціологія смартфона (мобільного телефону)
Соціологія кохання, здоров’я
Соціологія злочинності

7. СОЦІОЛОГІЯ. Що за наука? Чому вивчаємо?

Соціологія кави
Е. Гідденс
Символічна цінність – персональний ритуал…
Використання як наркотика. Деякі культури забороняли
споживання кави.
Суспільні і економічні відносини. Вирощування, пакування,
розподіл та торгівля. (країни Південної Америки)
Минулий суспільний та економічний розвиток
(кавові відносини)
Брендований об’єкт споживання

8. 1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Соціально-економічні та наукові передумови виникнення
соціології:
Велика Французька революція (1789р.) - в суспільстві були
проголошені ідеали свободи, рівності, братерства, що
поступово зруйнувало середньовічний станово-монархічний
устрій, традиційні соціально значущі форми поведінки, змінило
масову свідомість. Такі соціальні зміни обумовили пошук нових
підходів до аналізу суспільства.
Промислова революція (кін. XVIII- поч. XІX ст.) – сприяла
формуванню капіталістичного устрою в західних суспільствах –
формуються нові класи, відбуваються соціальні процеси:
урбанізації, зростання міст, масові переселення селян,
зростання управлінської бюрократії та зародження масової
освіти.
Зміна
ментальності:
посилилась
роль
науки,
набули
популярності природничі науки, захиталися релігійні цінності.

9.

Наприкінці
ХIХ – на поч. ХХ ст. у
наукових
дослідженнях
суспільства,
поряд
з
економічними, демографічними,
правовими та іншими аспектами,
став
виокремлюватися
і
соціальний, відповідно предмет
соціології обмежувався вивченням
соціальних аспектів суспільного
буття.

10. 1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Термін
‘’соціологія’’ походить від двох слів –
латинського ‘’societas’’ (суспільство) та грецького
‘’logos’’ (вчення), і в буквальному перекладі
означає ‘’вчення про суспільство’’.
Впровадив цей термін до наукового вжитку у 30-х
роках ХIХ cт. французький філософ, соціолог
Огюст Конт (1798-1857), який ототожнював
соціологію з суспільствознавством, що охоплює всі
галузі знань про суспільство.

11.

o
Позитивізм

філософська
течія,
представники
якої
єдиним
джерелом
знання
вважали емпіричні (засновані
на досвіді) дані, заперечували
пізнавальну
цінність
теоретичного
мислення,
філософських знань.

12. 1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Е.
Дюркгейм в кін. ХІХ ст. поч. ХХст. в
роботах «Метод соціології»,
«Самогубство: соціологічний етюд»
конкретизував предметну галузь соціології.
Соціологія вивчає соціальні факти, а факти
як речі. Іншими словами – це соціальні
явища, соціальні процеси.

13. 1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

Макс Вебер (1864—1920) концепція «розуміючої соціології» .
Головна ідея соціології М. Вебера — обґрунтування
можливості
максимально
раціональної
поведінки,
що
виявляється у всіх сферах взаємодії людей.
Соціологія є «розуміючою» наукою, оскільки вивчає поведінку
людини, яка вкладає в свої дії певний сенс. Дії людини
набувають характеру соціальної дії, якщо в ній присутні два
моменти: суб’єктивна мотивація індивіда та його орієнтація на
інших.

14. 1. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ЕТАПИ ВИНИКНЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

15. 2. Об'єкт, предмет, категорії соціології.

Сьогодні
існує
майже
100
визначень соціології, що говорить
про розбіжності у поглядах на предмет
соціології.

16.

Автор
Зміст поняття «соціологія»
Е. Гіденс
Соціологія – це вивчення соціального життя людини, груп
людей та суспільств.
П. Сорокін
Соціологія – це наука, яка вивчає поведінку людей, що
живуть у середовищі собі подібних.
П. Бурд`є
Соціологія мусить діяти, виходячи з того, що людські істоти
є водночас і біологічними індивідами, і соціальними
агентами.
А. Кравченко
Соціологія – система наукового знання, яка пояснює основи
поведінки людей як представників великих соціальних груп.
Г. Осипов
Соціологія вивчає суспільство як цілісну організовану
систему соціальних зв’язків і відносин, інститутів, соціальних
груп, які взаємодіють між собою, тобто соціальні структури
суспільства.
Н. Смелзер
Соціологія, просто кажучи - це один із способів вивчення
людей. Соціологи прагнуть з`ясувати, чому люди поводять
себе певним чином, чому вони утворюють групи,
відправляються на війну, поклоняються комусь, одружуються,
голосують, тобто все, що відбувається один з одним.

17. 2. Об'єкт, предмет, категорії соціології.

Соціологія – наука про становлення,
розвиток
і
функціонування
суспільства,
його
елементів,
соціальних відносин і соціальних
процесів, про механізми і принципи
їх взаємодій.

18.

Об`єктом соціологічної науки може бути
все суспільство як системне ціле, а також
окремі його елементи. Наприклад, великі і
малі соціальні групи, особистість,
організації і заклади, процеси і явища, різні
сфери життєдіяльності людей.
Предметом дослідження соціології є
певний аспект (сторона) реального об`єкта.
Соціологія вивчає, перш за все, соціальну
взаємодію індивідів, соціальну структуру,
соціальні інститути і відносини, соціальні
якості особистості, соціальну поведінку,
суспільну свідомість тощо.

19. Категорії соціології

Розрізняють дві основні групи категорій
соціології:
1.
Категорії, що пояснюють статику
суспільства,
його
структуру
з
виокремленням її основних підсистем та
елементів (напр. ‘’соціальна спільнота’’,
‘’соціалізація’’,
‘’соціальна
група’’,
‘’соціальний контроль’’…)
2. Категорії, що характеризують динаміку
суспільства, його основні зміни – причини,
характер, етапи тощо. (напр. ‘’соціальний
розвиток’’,
‘’соціальний
протест’’,
‘’соціальна мобільність’’…).

20. Більш поширеним є підхід, за яким виділяють три групи категорій:

1.Загальнонаукові категорії (‘’суспільство’’,
‘’соціальна
система’’,
‘’соціальний
розвиток’’ тощо).
2. Безпосередньо соціологічні категорії
(‘’соціальний статус’’, ‘’стратифікація’’,
‘’соціальний
інститут’’,
‘’соціальна
мобільність’’ тощо).
3.
Категорії дисциплін, суміжних із
соціологією
(‘’особистість’’,
‘’сім’я’’,
‘’різома’’, тощо).

21.

Соціальне
(лат.
socialis
громадський)

сукупність

товариський,
певних
рис
та
особливостей суспільних відносин, інтегрована
індивідами, спільнотами у процесі спільної
діяльності в конкретних умовах, яка виявляється
в їх стосунках, ставленні до свого місця в
суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

22.

Соціальні відносини самостійний, специфічний вид
суспільних відносин, які виражають
діяльність соціальних суб'єктів,
зумовлену їх неоднаковим
становищем у суспільстві та
роллю в суспільному житті.

23. 3. Структура соціології

Більшість вчених дотримуються думки
про трирівневу структуру соціології, яка
передбачає такі рівні соціологічного
знання:
1.
2.
3.
теоретична соціологія
спеціальні соціологічні теорії
емпірична соціологія.

24.

соціологія – на цьому рівні
суспільство вивчають як єдиний соціальний
організм,
акцентуючи
на
глобальних
проблемах.
Теоретична
Теоретична соціологія охоплює різноманітні
течії, школи, напрями, які зі своїх
методологічних
позицій
пояснюють
розвиток суспільства.
Вона
має
самостійний статус із вищим
рівнем
достовірного,
узагальнюючого
знання про соціальні процеси, формування і
розвиток
соціальних
відносин,
про
закономірності соціального життя.

25.

Спеціальні соціологічні теорії вивчають
закономірності
розвитку
окремих
соціальних спільнот, функціонування
соціальних інститутів і процесів.
Функції
спеціальних
соціологічних
теорій полягають у виробленні науково
обґрунтованих
рекомендацій
для
управління соціальними процесами у
короткостроковій перспективі та в
окремих сферах суспільного життя.

26. Класифікація спеціальних соціологічних теорій:

1.
Спеціальні соціологічні теорії – вивчають соціальні
закони, закономірності функціонування і розвитку
соціальних спільнот (теорія соціальної структури,
теорія соціальної стратифікації, теорія соціальних
систем, теорія соціального розвитку, теорія соціальних
конфліктів).
2. Галузеві соціологічні теорії – вивчає окремі сфери
суспільного життя і форми масової свідомості
(соціологія праці, соціологія науки, освіти, дозвілля).
3. Особлива група – соціологічні теорії (соціологія
особистості, соціологія молоді, соціологія моралі
тощо).
4.
Соціологічні теорії вузького значення (теорія
бюрократії, теорія референтних груп, теорія мотивації
тощо).

27. Емпірична соціологія

В
емпіричному дослідженні предметом
аналізу
стають
характеристики
настрої,
людей,
різноманітні
поведінки,
потреби,
погляди,
інтереси,
відображення
дії,
мотиви
соціальної
реальності у фактах людської свідомості.

28. Функції соціології

Гносеологічні:
1.
2.
- теоретико-пізнавальна;
- світоглядно-ідеологічна.
Соціальні:
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
-практико-перетворювальна;
- прогностична;
- критична;
- гуманістична;
- описова;
- інформаційна;
- соціального контролю;
- соціального управління.

29. 4. Закони соціології

Соціальний закон – об’єктивний і
повторюваний причинний зв’язок між
соціальними явищами та процесами, які
виникають внаслідок масової діяльності
людей або їх дій.
Соціальні закони визначають відносини
між різними індивідами та спільнотами,
виявляючись в їх діяльності.

30. За масштабом реалізації соціальні закони поділяються на:

загальні
Загальні закони діють в
усіх суспільних системах
( напр. закон товарногрошових відносин)
специфічні
специфічні – обмежені
однією чи кількома
суспільними системами
(напр. закон первинного
накопичення капіталу).

31. За способом вияву соціальні закони поділяють на:

динамічні
Динамічні закони
визначають напрям,
чинники і форми
соціальних змін,
фіксують жорсткий,
однозначний зв'язок
між послідовністю
подій у конкретних
умовах.
статичні
Статичні закони – не
детермінують соціальні
явища, а відображають
головні напрями змін,
їх тенденцію до
збереження
стабільності
соціального цілого.

32. Зв’язок соціології з іншими дисциплінами

Історія
Педагогіка
Філософія
Математичні методи
Технічні науки
Правові науки
Політологія
Економіка
Психологія
Соціологія
English     Русский Правила