Лекція 10. Система управління мережами наступного покоління
Основні питання
Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN
Складові системи OSS
Складові системи OSS
Складові системи OSS
Нова концепція експлуатації
Нова концепція експлуатації
Приклад багаторівневого контролю якості для послуги IPTV
Нова концепція експлуатації
Вимоги до систем управління
Вимоги до систем управління
Вимоги до систем управління
Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN
Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN
Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN
Спеціалізований шлюз системи управління мережею NGN
Принципи управління мережами наступних поколінь
Принципи управління мережами наступних поколінь
Архітектура управління
Архітектура управління
Архітектура управління
Архітектура управління
Завдання в галузі управління NGN
Загальні вимоги до управління NGN
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:
Управління змішаними мережами
Архітектура NGN
Архітектура NGN. Шар послуг
Транспортний шар
Площина управління NGN
Архітектура NGN
M.3060/Y.2401 – Архітектура управління NGN
Архітектура NGN
Архітектура NGN
Архітектура NGN
Архітектура NGN. Зв'язок з архітектурою, орієнтованою на послуги (АОП)
Архітектура NGN
Архітектура NGN
Архітектура NGN
Парадигма знаходження, зв'язування і виконання
552.12K
Категория: ИнтернетИнтернет

Система управління мережами наступного покоління

1. Лекція 10. Система управління мережами наступного покоління

Доц., к.т.н. Григоренко О.Г.

2. Основні питання

Вимоги до системи технічної експлуатації
та обслуговування мереж наступного
покоління.
Архітектура системи управління мережею
NGN

3. Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN

Постійні зміни на мережевому рівні, як
конфігурації топології мережі, так і
структури активного обладнання,
потребують двосторонніх взаємодій між
всіма підсистемами автоматизації для
оновлення циркулюючої інформації, її
синхронізації в режимі, максимально
наближеного до реального часу

4. Складові системи OSS

До складу системи підтримки експлуатації
мереж зв’язку OSS входять такі складові:
Засоби взаємодії (mediation) – забезпечують
спряження систем OSS/BSS з різнорідним
обладнанням різних виробників;
Управління інвентарізацією (resource/
inventory management) – відповідає за облік
фізичних та логічних ресурсів мережі;
Управління продуктивністю (performance
monitoring)– здійснює моніторинг параметрів
мережі та аналіз її продуктивності;

5. Складові системи OSS

Управління
несправностями (fault management) –
представляє собою систему контролю і управління
аварійними сигналами, яка призначена для їх фільтрації і
аналізу з метою виявлення першопричини, що породила
потік взаємопов’язаних аварійних повідомлень;
Контроль за виконанням завдань по усуненню
несправностей (trouble ticketing);
Управління якістю надаваємих послуг (SLA
management) – забезпечує оперативний моніторинг
сервісів, доступних внутрішнім і зовнішнім користувачам;
Управління нарядами на активацію послуг (order
management) – необхідне для відстежування всіх етапів
виконання замовлення на надання послуги;

6. Складові системи OSS

Протидія
шахрайству (fraud management) –
призначено для припинення та попередження
випадків несанкціонованого та неоплаченого
використання послуг оператора зв’язку;
Управління плануванням послуг (service
provisioning management) – дозволяє прогнозувати
розвиток подій і моделювати різні сценарії;
Управління безпекою (security management) –
забезпечує контроль доступу до ресурсів мережі;
Управління обліком (accounting management) –
реєструє час використання різних ресурсів мережі.

7. Нова концепція експлуатації

З впровадженням технологій NGN неминуче
виникає нова концепція експлуатації – концепція
забезпечення гарантованої якості послуг (Service
Assurance).
З однієї сторони, вона заснована на системі
підтримки експлуатації мереж зв’язку OSS, з
іншої – безпосередньо пов’язана з послугами.
Мета підсистеми Service Assurance – забезпечити
контроль якості в мережі NGN і виконати будь які
вимоги замовника до якості надаваємої послуги.

8. Нова концепція експлуатації

Успіх у конкурентній боротьбі буде визначатися
саме готовністю оператора мережі NGN надавати
будь які послуги зв’язку з одночасною гарантією
їх якості. І справа не обмежується тільки
контролем над виконанням SLA.
В концепції Service Assurance поняття контролю
якості набагато складніше. Це обумовлено тим,
що мережа NGN є різнорідною (цього вимагає
сама специфіка NGN), вона складається з
окремих компонентів, технологій, що описуються
різними метриками параметрів якості.

9. Приклад багаторівневого контролю якості для послуги IPTV

IPTV SLA4
IP SLA3
SDH SLA2
WDM SLA1

10. Нова концепція експлуатації

Гарантувати визначені параметри якості за сукупністю
таких різнорідних підсистем достатньо складно.
Таким чином, особливість систем гарантованої якості
послуг полягає в тому, що при всій їх привабливості, вони
не можуть існувати без ретельного контролю над всіма
компонентами мережі та управління ними.
Ця задача посильна тільки централізованій системі
експлуатації на базі OSS. Таким чином, без реалізації
концепції OSS функціонування систем Service
Assurance неможливе

11. Вимоги до систем управління

До складу мереж NGN повинні входити потужні і
гнучкі системи управління мережами, реалізовані
відповідно до концепції TMN, стандартами
форуму TMF, що базуються на відкритих
інтерфейсах типу OSA/Parlay.
Дані системи повинні забезпечувати:
Можливість управління як гомогенними
структурами, які мають обладнання тільки однієї
фірми, так і гетерогенними мережами, які
включають обладнання декількох фірмвиробників;

12. Вимоги до систем управління

Управління
типовими фрагментами мережі з одного
робочого місця управління мережею (РМУМ), що
складається з однієї або декількох робочих станцій,
об’єднаних ЛОМ типу Ethernet 10/100 Base-T;
Можливість управління в гетерогенній мережі
обладнанням кожної з фірм їх власними системами
локального управління, розташованими на РМУМ;
Об’єднання програм-менеджерів з використанням
відкритих інтерфейсів;
Взаємодія менеджерів системи управління з агентами,
що знаходяться на мережевих елементах, по виділеним
каналам управління для кожної системи управління

13. Вимоги до систем управління

Система управління мережею NGN повинна суміщувати
в собі як
традиційний підхід до мережевого управління, що
передбачає наявність інтегрованих засобів активного
моніторингу, управління і діагностики всіх компонентів
мережі NGN, так і
бізнес-орієнтовану модель управління, що вимагає
визначення мережевих методик або так званих політик,
які забезпечують для користувачів, додатків та служб
гарантовану доступність і пропускну здатність мережі,
необхідну для підтримки прийнятного часу відгуку і
виконання сервісної угоди (SLA)

14. Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN

В мережах NGN переважаючим є підхід до
завдання рівня обслуговування на основі вимог
самих абонентів до якості послуг.
З урахуванням цих вимог оператор мережі NGN
повинен формувати вихідні параметри, що
визначають потрібний рівень якості послуг.
Параметри гарантованої якості послуг повинні
бути описані для кожного додатку і для різних
рівнів обслуговування

15. Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN

На додачу до задач управління власними
інфраструктурами і розширення спектру пропонуємих
послуг перед постачальниками послуг постають
непрості проблеми, пов’язані з залученням,
задоволенням запитів і збереженням клієнтів.
В свою чергу, вимоги цих клієнтів до своїх
постачальників послуг постійно посилюються, і вже не
останнє місце тут займає вимога підвищення
прозорості тих послуг, за які потрібно платити кошти.
Така інформація повинна відноситись саме до
конкретних клієнтів, а не давати загальну уяву про
інфраструктуру постачальника послуг

16. Вимоги до системи технічної експлуатації та обслуговування NGN

Система управління повинна дозволяти стороннім
постачальникам послуг швидко створювати і
налаштовувати під конкретного клієнта види даних
про функціонування кожної використовуваної їм
послуги.
Постачальник послуг визначає зміст і формат цієї
інформації таким чином, щоб гарантувати
максимальну зручність при її перегляді.
Крім того, завдяки відкритим інтерфейсам можна
розробляти модулі для фірмових рішень, які також
будуть інтегровані в єдину систему управління
мережею NGN

17. Спеціалізований шлюз системи управління мережею NGN

Система управління мережею NGN повинна мати спеціалізований
шлюз, що дозволяє програмно інтегрувати додаток з існуючою
системою OSS мережі NGN.
Для цих цілей використовується прикладний програмний інтерфейс
АРІ для створення індивідуальних SLA, вилучення даних про мережеві
характеристики і виконання тестів для контролю якості послуг.
Шлюз призначений для автоматичного створення параметрів рівня
обслуговування для кожного включеного до системи клієнта і
автоматичного відстежування клієнта та його тестування у своїй
системі інвентаризаційного контролю.
Крім того, він використовується для формування повідомлень про
перевищення заданих в SLA порогів, передачі в систему планування
мережі хронологічної інформації, управління алгоритмами
маршрутизації, заснованими на мережевих характеристиках, в
реальному масштабі часу і передачі даних про недотримання SLA до
біллінгової системи

18. Принципи управління мережами наступних поколінь

Рекомендація МСЕ-T M.3060 / Y.2401. Принципи управління
мережами наступних поколінь
У даній Рекомендації представлені вимоги з управління, загальні
принципи та вимоги з архітектури при управлінні мережами
наступних поколінь NGN для підтримки бізнес-процесів планування,
надання, установки, технічного обслуговування, експлуатації та
адміністрування ресурсів і послуг NGN.
У даній Рекомендації визначені концепції архітектури управління
мережами наступних поколінь NGN, тобто її розріз бізнес-процесів,
функціональний розріз, інформаційний розріз і фізичні розрізи, а
також їх основні елементи.
Також описані взаємозв'язки між архітектурними розрізами і надана
структура для виведення вимог до характеристик управління
фізичними розрізами виходячи з функціональних і інформаційних
розрізів управління.
Також надано логічна багаторівнева архітектура - логічна еталонна
модель для поділу на частини функціональних можливостей
управління

19. Принципи управління мережами наступних поколінь

Метою цієї Рекомендації є надання набору
принципів і структури для управління
мережами наступних поколінь.
Для цього потрібна згода між
постачальниками і операторами щодо
виникаючих між ними процесів, що
приводяться в дію людьми, операційними
системами (ОС) або іншими системами на
основі інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ).

20. Архітектура управління

В архітектурі управління повинні розглядатися наступні питання:
адміністративні межі між доменами операторів;
Процеси, що відбуваються між операторами, при перетині меж цих
доменів;
Процеси між операторами і обладнанням їх постачальників;
Еталонні точки постачальника і споживача між логічними функціями,
використовуваними для здійснення цих процесів;
Інтерфейси постачальника і споживача між фізичними об'єктами,
використовуваними для реалізації еталонних точок постачальника і
споживача;
Концепції інформаційної моделі, використовувані для підтримки
логічних функцій.
Наприклад, за рахунок застосування в управлінні концепції загальних
моделей мережі, стає можливим здійснювати загальне управління
різнотипним обладнанням, мережами і послугами, які використовують
загальні інформаційні моделі і стандартні інтерфейси

21. Архітектура управління

Управління мережами електрозв'язку направлено на
підтримку широкої різноманітності областей
управління, що охоплює планування установку,
експлуатацію, адміністрування, технічне
обслуговування та надання мереж та послуг
електрозв'язку.
У МСЕ-T управління підрозділяється на п'ять широких
функціональних областей управління (Рекомендація
МСЕ-Т M.3400).
Справжня класифікація інформаційного обміну в
структурі управління не залежить від того, яким чином
буде використовуватися інформація

22. Архітектура управління

В даний час визначені наступні п'ять
функціональних областей управління FCAPS
(Fault, Configuration, Accounting,
Performance, and Security):
управління обробкою відмов;
Управління конфігурацією;
Управління обліком;
Управління якістю роботи;
Управління безпекою.

23. Архітектура управління

Для управління мережами електрозв'язку мережі й послуги повинні
розглядатися як сукупності взаємодіючих систем.
Бізнес-процеси, описані в Рекомендаціях МСЕ-Т серії M.3050.x, і
функціональні області управління FCAPS, описані в Рекомендації МСЕТ М.3400, повинні розглядатися як теоретичні побудови, необхідні для
мереж і послуг NGN.
Архітектура передбачає таку організацію управління окремими
системами, при якій на мережі досягається узгоджений результат .
Завдання в галузі управління мережами наступних поколінь включають
в себе:
мінімізацію посередницької роботи між різними технологіями мереж
шляхом зближення підходів до управління і використання
інтелектуальної звітності;
Мінімізацію часу реагування системи управління на події в мережі

24. Завдання в галузі управління NGN

Мінімізацію
навантаження, створюваної трафіком управління;
Географічно розосереджений контроль над аспектами експлуатації
мережі;
Надання механізмів розмежування для мінімізації ризиків у сфері
безпеки;
Надання механізмів розмежування для виявлення і запобігання збоїв
мережі;
Поліпшення допомоги в обслуговуванні і взаємодії з клієнтами;
Багаторівневе представлення послуг, що дозволяє постачальнику
надавати структурні блоки для послуг і групувати послуги, і його
вплив на архітектуру управління;
Бізнес-процеси, певні в Рекомендаціях серії M.3050.x, а також їх
майбутнє використання в NGN;
Підтримку додатків як на єдиній розподіленій обчислювальній
платформі, так і додатків, розподілених по мережі.
Для подальших вивчень визначені наступні області:
значення потреби в управлінні наскрізними послугами;
Значення домашніх мереж і обладнання в приміщенні користувача

25. Загальні вимоги до управління NGN

Управління NGN забезпечує підтримку
моніторингу і контролю послуг NGN, а також
ресурсу обслуговування і транспортного
ресурсу за допомогою передачі інформації для
управління через інтерфейси між ресурсами
NGN і системами управління, між системами
підтримуючого управління NGN, а також між
компонентами NGN і персоналом провайдерів
послуг і операторів мереж.

26. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

1. надання можливості управління як фізичними, так і
логічними ресурсами системи NGN протягом їх повного
життєвого циклу. Сюди входять ресурси в базовій
мережі (включаючи IMS), мережі доступу, компоненти
приєднання, а також клієнтські мережі і кінцеве
обладнання.
2. надання можливості управління ресурсами шару послуг
NGN незалежно від ресурсів розташованого під ним
транспортного шару NGN і надання можливості
організаціям, що пропонують послуги NGN для кінцевих
користувачів (можливо від різних постачальників
послуг), створювати різні пропозиції послуг для клієнтів

27. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

3. надання можливостей управління, які дозволять організаціям,
що пропонують послуги NGN для кінцевих користувачів,
пропонувати клієнтам можливість персоналізації послуг для
кінцевих користувачів і створення нових послуг, що випливають
з можливостей обслуговування (потенційно від різних
постачальників послуг).
4. надання можливостей управління, які дозволять організаціям,
що пропонують послуги NGN, забезпечити поліпшення
обслуговування кінцевих користувачів, включаючи
самообслуговування клієнтів (наприклад, надання
обслуговування, повідомлення про відмови, повідомлення про
виставлення рахунків онлайн).
5. забезпечення безпечного доступу до інформації для управління,
включаючи інформацію про клієнтів і кінцевих користувачів, з
боку уповноважених користувачів інформації для управління.

28. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

6. підтримки наявності послуг управління в будь-якому місці, в
будь-який час і для будь-якої уповноваженої організації або
фізичної особи (наприклад, щоденний цілодобовий доступ до
записів з інформацією про виставлення рахунків).
7. підтримки мереж електронної торгівлі з додатковими послугами,
заснованих на концепціях бізнес-ролей (клієнт, постачальник
послуг, комплементор, посередник, постачальник (наприклад,
постачальник обладнання)) (Рекомендації МСЕ-T Y.110 і M.3050.x
/ eTOM ).
8. дозволу підприємству і / або фізичній особі привласнювати
багато ролей в різних мережах з додатковими послугами, а
також багато ролей в рамках якоїсь конкретної мережі з
додатковими послугами (наприклад, одна роль - це роздрібний
постачальник послуг, а інша роль - це оптовий постачальник
послуг) (Рекомендація МСЕ-T M.3050.x / eTOM).

29. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

9. підтримки процесів взаємодії бізнес-бізнес між організаціями,
що надають послуги та можливості NGN.
10.об'єднання абстрактних поглядів на ресурси (мережа,
обчислення і додаток), в яких криються складність і різноманіття
технологій і доменів в рівні ресурсів.
11.підтримки збору даних про нарахування оплати оператором
мережі в залежності від використання ресурсів в мережі або для
використання на наступному етапі в процесі виставлення
рахунків (нарахування оплати в автономному режимі), або для
близьких до реального часу взаємодій з тарифними додатками
(нарахування оплати в режимі реального часу).
12.можливості надання життєздатних мереж в разі пошкодження.
13.можливості прогностичного моніторингу тенденцій.
14.можливості управління клієнтськими мережами.

30. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

15.можливості надання інтегральних наскрізних послуг.
16.можливості автоматичного і динамічного розподілу мережевих
ресурсів.
17.можливості експлуатації мережі на основі показників якості
обслуговування
18.можливості управління, незалежного від організаційної структури
компанії, яка може змінюватися, при збереженні концепції меж
організації.
19.можливості обміну інформацією для управління через межі
мережевих середовищ; розглядаються наступні три типи меж: межа
між транспортним шаром і шаром послуг, межа між площинами
контролю і управління та межа між адміністративними доменами.
20.наявності в мережевих елементах (елементах обслуговування і
транспортних елементах) інтерфейсів управління, сумісних з
багатьма технологіями, що дають можливість узагальнено
поглянути на ресурси, і включення, в належних випадках,
доступних реалізацій технології управління.

31. Управління NGN забезпечує підтримку цілей NGN за допомогою:

21.архітектури управління і набору бізнес-процесів і послуг
управління, які дозволять постачальникам послуг
скоротити часові рамки для розробки, створення,
доставки і введення в експлуатацію нових послуг.
22.можливості обробки, аналізу і реагування на інформацію
для управління узгодженим і відповідним чином.
23.можливості доставки інформації для управління
користувачеві інформації для управління і її уявлення
узгодженим і відповідним чином.
24.визначення характеристик управління NGN таким чином,
щоб не виключити реалізації, які підтримують
регламентарні і законодавчі вимоги.

32. Управління змішаними мережами

Питання управління змішаними мережами,
що включають ресурси NGN і не NGN
(наприклад, КТСОП, кабельні мережі), що
не входять в сферу застосування даної
Рекомендації.
Характеристики для управління змішаними
мережами з комутацією каналів / пакетів
(HCPN), що складаються з мереж рівня як
комутації каналів, так і комутації пакетів,
містяться в Рекомендації МСЕ-Т M.3017

33. Архітектура NGN

Метою NGN є надання можливостей створення,
розгортання та управління всіма можливими
видами послуг.
Для досягнення цієї мети необхідно зробити
відокремленими і незалежними інфраструктуру
створення / розгортання послуг і транспортну
архітектуру.
Таке відокремлення відображено в архітектурі
NGN в формі поділу на два незалежних шари,
позначених як транспортний шар і шар послуги.
На рисунку показана сфера застосування такої
архітектури управління в контексті NGN

34.

35. Архітектура NGN. Шар послуг

Шар послуг NGN надає функції контролю і
управління послугами мережі, що роблять
можливими послуги та програми для кінцевих
користувачів.
Послуги для кінцевих користувачів можуть
реалізовуватися за рахунок рекурсії множинних
шарів послуги в мережі.
До таких послуг належать додатки для голосу,
даних і відео, організовані окремо або, в разі
додатків мультимедіа, в деякій комбінації.
(Y.2011)

36. Транспортний шар

Транспортний шар NGN відповідає за передачу
інформації між рівноправними об'єктами.
Для здійснення таких передач можуть
встановлюватися динамічні або статичні зв'язку
для контролю передачі інформації між такими
об'єктами.
Тривалість зв'язків може бути надзвичайно
короткою, середньостроковою (хвилини) або
довгостроковою (години, дні або тривалішою).
(Y.2011)

37. Площина управління NGN

Площина управління NGN являє собою
об'єднання площині управління шару
послуги NGN і площини управління
транспортного шару NGN і може включати
об'єднані функції управління, тобто функції,
використовувані для управління об'єктами в
обох шарах плюс функції, необхідні для
підтримки цього управління. (Y.2011)

38. Архітектура NGN

В архітектурі управління NGN може виділити чотири різних
архітектурних розрізи, як показано на рисунку нижче:
розріз бізнес-процесів;
Функціональний розріз управління;
Інформаційний розріз управління;
Фізичний розріз управління.
У кожному розрізі представляються різні погляди на архітектуру.
У цих чотирьох поглядах на архітектуру також враховані міркування
безпеки.
На рисунку зображено послідовність операцій зі створення
характеристик управління, коли першим визначається функціональний
розріз, за ним - інформаційний розріз і на закінчення - фізичний
розріз.
Бізнес-процеси представляють собою вплив на протязі життєвого
циклу. Відзначимо, що на практиці цей процес є ітеративним,
дозволяючи, в міру необхідності, розвиватися всім розрізах
архітектури з плином часу

39. M.3060/Y.2401 – Архітектура управління NGN

40. Архітектура NGN

Розріз бізнес-процесів, заснований на моделі eTOM
(Рекомендації МСЕ-T серії M.3050.x), надає еталонну
структуру для класифікації видів комерційної діяльності
постачальників послуг.
Функціональний розріз дає можливість опису функцій,
які повинні бути виконані при реалізації управління.
Інформаційний розріз описує інформацію для
управління, яка повинна передаватися між об'єктами в
функціональному розрізі, щоб дозволити виконати
функції, необхідні при реалізації управління.
Фізичний розріз описує різні способи, якими можуть
бути реалізовані функції управління. Вони можуть бути
встановлені на безлічі фізичних конфігурацій з
використанням ряду протоколів управління.

41. Архітектура NGN

Безпека є великою областю, місія якої полягає в захисті
важливих виробничих активів від різних типів загроз.
Активи можуть бути різних типів, таких як будівлі,
співробітники, виробничі установки, інформація і т. п.
Управління NGN, зокрема, стосується розрізів управління
безпекою NGN і безпеки інфраструктури управління NGN.
Для забезпечення безпеки інфраструктури управління NGN
необхідно враховувати положення Рекомендацій МСЕ-Т
X.805 і серії M.3016.x
У Рекомендації МСЕ-T X.805 визначена архітектура безпеки
для забезпечення наскрізного захисту інфраструктури
електрозв'язку. Також визначені концепції та компоненти,
необхідні для забезпечення можливості багаторазового
застосування заходів протидії на безлічі рівнів
інфраструктури, включаючи транспортний шар і шар послуги

42. Архітектура NGN

У Рекомендаціях МСЕ-T серії M.3016.x розглянуті вимоги, послуги
і механізми, призначені для забезпечення безпеки площині
управління інфраструктури NGN.
У зв'язку з цим в M.3016.x основна увага звертається на
забезпечення наскрізного захисту як для випадку, коли трафік
управління відділений від призначеного для користувача трафіку,
так і для випадку, коли вони змішані.
Еталонні моделі для виведення вимог в M.3016.x показують
інтерфейси, в яких трафік управління підлягає захисту.
Для розгляду комплексу питань забезпечення безпеки всієї NGN,
включаючи площину управління, необхідно автоматизувати
застосування різних служб безпеки, механізмів і інструментів
шляхом застосування операційних систем для автоматизації
процесів. Вимоги до таких операційних систем, відомих також як
Системи управління безпекою (СУБ), і їх архітектура вимагають
подальшого вивчення

43. Архітектура NGN. Зв'язок з архітектурою, орієнтованою на послуги (АОП)

Один з архітектурних принципів, що лежать в основі архітектури
управління NGN, полягає в тому, що архітектура повинна бути
орієнтована на послуги (АОП).
Архітектура, орієнтована на послуги (АОП), є програмною
архітектурою, що включає послуги, правила, практику і структуру,
за допомогою яких можна багаторазово використовувати і швидко
перенастроювати компоненти для отримання нових спільно
використовуваних функціональних можливостей.
Така архітектура дозволяє у відповідь на нові вимоги швидко і
економно реалізовувати нові послуги, відповідні зрозумілим
потребам користувачів.
У АОП використовуються об'єктно-орієнтовані принципи
інкапсуляції, відповідно до яких доступ до об'єктів може бути
здійснено тільки через інтерфейси, і ці об'єкти з'єднані на основі
чітко визначених угод або договорів на інтерфейси

44. Архітектура NGN

Головною метою АОП є наступне:
забезпечення більш швидкої адаптації до потреб
бізнесу;
Скорочення витрат на впровадження нових
послуг, а також на технічне обслуговування
існуючих послуг.
АОП надає відкриті і гнучкі рішення для бізнесу,
які можна швидко розширити або змінити на
вимогу.
Така архітектура дає можливість управлінню NGN
підтримувати швидке створення нових послуг
NGN і внесення змін в технології NGN

45. Архітектура NGN

Основними характеристиками АОП є наступні:
послуги мають слабку взаємозалежність, незалежність від місця
розташування, можливість багаторазового використання;
Будь-якій заданій послузі можна надати роль клієнта або сервера
по відношенню до іншої послуги, в залежності від ситуації;
Підтримка парадигми знаходження, зв'язування і виконання для
зв'язку між послугами;
Наявність опублікованих на договірній основі інтерфейсів,
нейтральних щодо платформи і в технологічному відношенні. Це
означає, що такий інтерфейс послуги не залежить від способу
його реалізації;
Інкапсуляція життєвого циклу об'єктів, включених в ділові
операції; і показ інтерфейсів з меншим ступенем деталізації, ніж
при об'єктно-орієнтованому підході (ООП).
Як широко поширений приклад використання АОП в управлінні
електрозв'язком можна привести нейтральну в технологічному
відношенні архітектуру TMF053, розроблену в рамках NGOSS TMF

46. Архітектура NGN

Концепція АОП заснована на парадигмі знаходження,
зв'язування і виконання, як показано на рисунку.
Споживач послуги робить запит до реєстру в пошуку
послуги, що відповідає його критеріям. Як тільки така
послуга виявлена, споживач зв'язується з послугою, що
надається АОП.
Зв'язування відбувається в двох розрізах:
споживач зв'язується з аргументами і форматами
даних постачальника послуг;
Споживач зв'язується з транспортним механізмом,
визначеним постачальником послуг.
Після того, як зв'язування завершено, споживач
викликає послугу і отримує відгук послуги. Таке
зв'язування може бути здійснено під час виконання.

47. Парадигма знаходження, зв'язування і виконання

English     Русский Правила