Сутність відносин власності

1.

Тема 4. Сутність відносин
власності

2.

Власність
Типи,
як економічна категорія.
форми і види власності.
Роздержавлення
в Україні.
і приватизація власності

3.

ВЛАСНІСТЬ ЯК ЕКОНОМІЧНА
КАТЕГОРІЯ
Відносини власності – це економічне поняття, яке
відбиває відносини між суб’єктами власності з
приводу володіння, розпорядження і користування
об’єктами власності.
Суб’єктами власності є домашні господарства,
підприємства (фірми) і держава, а об’єктами
власності – виробничі ресурси (фактори
виробництва), створений продукт (суспільне
багатство).
Економічні відносини власності завжди мають свою
правову форму.
Правовий (юридичний) зміст власності
відображає право суб’єкта власності на володіння,
розпорядження і використання об’єкта власності.
Тобто, на відміну від економічних відносин, юридичні
відносини власності – це відносини людей до речей
(об’єктів власності).

4.

Економічні відносини власності реалізують в правових формах. В
Україні виділяють три основні права власності:
Володіння – це фактичне володіння
(обладание) майном, те, без чого всі
останні права власності не можуть бути
реалізовані;
Користування – процес застосування
корисних властивостей майна (блага);
Розпорядження – дії, які пов’язані з
відчуженням майна від його володаря
(продаж, обмін, передача в спадщину, в
оренду, під заставу).

5.

Право власності - це санкціоновані
суспільством (законами держави,
адміністративними
розпорядженнями, традиціями)
відносини між людьми, що
виникають у зв’язку з існуванням благ
і стосуються їх використання.

6.

Принципи формування
власності:
- кожна форма власності має
відбивати рівень зрілості суспільного
поділу праці;
- форма власності повинна бути
адекватною структурі та ступеню
складності суспільних продуктивних
сил;
- кожна форма власності
життєздатна лише тоді, коли знає
свої економічні межі і формується
під впливом об'єктивних обставин.

7.

Власність
Типи,
як економічна категорія.
форми і види власності.
Роздержавлення
в Україні.
і приватизація власності

8.

ТИПИ, ФОРМИ І ВИДИ ВЛАСНОСТІ.
Найскладнішою проблемою економічної науки є
проблема форм власності. Існують два підходи
до класифікації форм власності: вертикальноісторичний і горизонтально-структурний.
Вертикально-історичний, підхід
визначає історичні форми власності, які
зароджуються у процесі тривалої еволюції
суспільства, і зміни однієї форми власності
іншою (рис. 1). Кожному етапу розвитку
людського суспільства відповідає певна форма
власності, яка відбиває досягнутий рівень розвитку
продуктивних сил, особливості привласнення
засобів і результатів виробництва та основного
суб'єкта, який концентрує права власності.

9.

Еволюція форм власності
Для первіснообщинної форми власності
характерні однакові права всіх членів общини
на панівний об'єкт власності - землю, а також на
засоби праці й результати виробництва.
Рабовласницька форма
власності характеризується абсолютною
концентрацією прав власності рабовласника
на засоби виробництва, результати праці й на
працівника (раба).
Феодальна власність передбачає абсолютні
права власності феодала на землю й обмежені
права на працівника (селянина-кріпака).
Капіталістична власність характеризується
зосередженням прав власності підприємця на
засоби та результати праці і відсутністю
власності на найманого робітника, який має
особисту свободу.

10.

Горизонтально-структурний підхід визначає
класифікацію економічних форм власності, а також її
види і типи.
Існує два основних типи
власності: приватна і суспільна.
Приватна власність - це такий тип
власності, коли виключне право на
володіння, користування і розпорядження
об'єктом власності та отримання доходу
належить приватній (фізичній чи
юридичній) особі.
Приватний тип власності виступає як
сукупність індивідуально-трудової,
сімейної, індивідуальної з використанням
найманої праці, партнерської і
корпоративної форм власності

11.

Індивідуально-трудова
власність характеризується тим, що
фізична особа в підприємницькій
діяльності одночасно використовує
власні засоби виробництва і свою
робочу силу.

12.

Партнерська власність є
об'єднанням капіталів або
майна кількох фізичних чи
юридичних осіб.

13.

Корпоративна (акціонерна)
власність - це «капітал»
утворений завдяки випуску і
продажу акцій. Об'єктом
власності акціонерного
товариства, крім капіталу,
створеного за рахунок продажу
акцій, є також інше майно,
придбане в результаті
господарської діяльності.

14.

Суспільна власність означає спільне
привласнення засобів виробництва і його
результатів.
Суспільна власність існує у двох
формах: державній і колективній.
Державна власність - це така система
відносин, за якої абсолютні права на управління
і розпорядження власністю здійснюють органи
(інститути) державної влади.
Державна власність поділяється на
загальнодержавну і муніципальну
(комунальну).

15.

Загальнодержавна власність - це
спільна власність усіх громадян країни,
яка не поділяється на частки і не
персоніфікується між окремими
учасниками економічного процесу.
Власність необхідна державі для
виконання економічних, соціальних і
оборонних функцій. Об'єктами
державної власності є природні
ресурси (земля, її надра, ліси, води,
повітряний простір), енергетика,
транспорт, зв'язок, дороги, навчальні
заклади, заклади національної культури,
фундаментальна наука, оборонні та
космічні об'єкти тощо.

16.

Муніципальна (комунальна)
власність - це власність,
яка перебуває в
розпорядженні
регіональних державних
органів (області, міста,
району тощо).

17.

Кооперативна власність - це
об'єднана власність членів
окремого кооперативу, створена
на добровільних засадах для
здійснення спільної діяльності.
Власність кооперативу формується
в результаті об'єднання майна,
грошових внесків його членів і
доходів, одержаних від їхньої
спільної трудової діяльності.
Кожен член кооперативу має
однакові права на управління
розподіляться відповідно до
внесеного паю і трудового вкладу
членів кооперативу.

18.

Власність трудового колективу - спільна
власність, передана державою чи
іншим суб'єктом у розпорядження
колективу підприємства (на умовах
викупу чи оренди), яка використовується
відповідно до чинного законодавства.
Колективна власність може існувати в
різних видах залежно від джерела викупу.
Якщо підприємство викуплене за
рахунок накопиченого прибутку, то
створюється неподільна власність
колективу підприємства.
Якщо підприємство було викуплено за
рахунок особистих доходів його
працівників, то утворюється пайова
власність.

19.

Власність громадських і релігійних
об'єднань створюється за рахунок власних
коштів, пожертвувань громадян чи організацій
або шляхом передачі державного майна.
Суб'єктами такої власності є партії,
профспілки, спортивні товариства, церкви та
інші громадські організації.

20.

Змішана власність поєднує різні форми власності
- приватну, державну, колективну, кооперативну та
інші, в тому числі й власність іноземних суб'єктів

21.

В Україні в результаті реформування
відносин власності на основі
роздержавлення й приватизації склались і
законодавчо закріплені такі форми
власності:
- приватна;
- колективна;
- державна.
Допускається також існування змішаних
форм власності, власності інших держав,
власності міжнародних організацій та
юридичних осіб інших держав.

22.

Власність
Типи,
як економічна категорія.
форми і види власності.
Роздержавлення
і приватизація
власності в Україні.

23.

РОЗДЕРЖАВЛЕННЯ І ПРИВАТИЗАЦІЯ
ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ.
Перехід від монополії держави на засоби та
результати виробництва до різноманітних
форм власності здійснюється за
допомогою процесів роздержавлення та
приватизації.
Роздержавлення – це перетворення
державних підприємств у такі, що засновані
на недержавних формах власності.

24.

Шляхи роздержавлення
власності:
передача підприємств у власність
трудових колективів;
поділ державної власності між
громадянами країни;
продаж об’єктів державної
власності громадянам і
недержавним юридичним особам.

25.

Приватизація – це процес
відчуження майна, що
перебуває у загальнодержавній
і комунальній власностях, на
користь фізичних та
недержавних юридичних осіб.

26.

Суб’єкти приватизації:
державні органи приватизації – це Фонд державного майна України та його
регіональні відділення і представництва (Фонд розробляє програму
приватизації, здійснює організацію і контроль за приватизацією);
продавці державного майна;
покупці державного майна:
-
громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства;
-
юридичні особи, зареєстровані на території України;
-
юридичні особи інших держав.
посередники приватизації:
-
фінансові посередники – здійснюють продаж придбаних акцій на ринку ЦП;
-
довірчі товариства – від імені, за дорученням і за рахунок власників
приватизаційних паперів здійснюють представницьку діяльність з
приватизаційними паперами;
-
холдинги та інвестиційні фонди – акумулюють приватизаційні кошти громадян
та вклади інших покупців в обмін на акції власного випуску. Крім того, холдинги
від свого імені купують з урахуванням антимонопольного законодавства
контрольні пакети акцій підприємств, що приватизуються. Інвестиційні фонди
здійснюють обмін приватизаційних паперів на обмежені за розміром пакети
акцій підприємств, що приватизуються (не більше 10%).

27.

Способи приватизації 1
викуп об’єктів малої приватизації – це спосіб
приватизації, за яким власником об’єкта стає
товариство покупців, створене його
працівниками. Цей спосіб не передбачає
конкуренції покупців;
викуп державного майна за альтернативним
планом приватизації – власником об’єкта
(або його частини) стає товариство покупців,
яке запропонувало план, альтернативний
тому, що розробила комісія з приватизації;
викуп державного майна, зданого в оренду –
власником стає орендар відповідно до
договору оренди;

28.

Способи приватизації 2
продаж на аукціоні та за конкурсом –
власником стає покупець, котрий запропонував
у ході аукціону максимальну ціну, а на конкурсі
– найкращі умови подальшої експлуатації
об’єкта, а за рівних умов – найвищу ціну;
продаж акцій відкритих АТ – власниками акцій
державних підприємств, перетворених у ВАТ, на
конкурсних засадах стають ті покупці, які
запропонували найвищу ціну за найбільшу
кількість акцій після реалізації їх частини на
пільгових умовах;
продаж з відстрочкою платежу – власником стає
покупець, котрий на конкурсних засадах здобув
право оплати за придбаний об’єкт з відстрочкою
платежу на три роки за умови попереднього
внесення 30% його вартості.

29.

Дякую за увагу.