Сутність, принципи і роль страхування

1. ТЕМА 1 СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ І РОЛЬ СТРАХУВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 1

2. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ 1:

1. НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ
ТА СУТНІСТЬ СТРАХУВАННЯ ЯК
ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ.
2. ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ СТРАХУВАННЯ
3. СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ, ФРАНШИЗА

3. 1. НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ.

Термін «страхування», на думку західних
філологів, має латинське походження. В
основі його — слова «securus» і «sine сиrа»,
які означають «БЕЗТУРБОТНИЙ». Отже,
страхування відбиває ідею застереження,
захисту та безпеки. У багатьох слов’янських
мовах, у тому числі й в українській,
виникнення терміна «страхування»
пов’язують зі словом «страх».

4. Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в ЗАКОНІ «ПРО СТРАХУВАННЯ»:

«Страхування — це вид цивільноправових відносин щодо захисту майнових
інтересів громадян та юридичних осіб у разі
настання певних подій (страхових
випадків), визначених договором
страхування або чинним законодавством за
рахунок грошових фондів, що формуються
шляхом сплати громадянами та
юридичними особами страхових платежів
(страхових внесків, страхових премій) та
доходів від розміщення коштів цих фондів».

5. страхування як економічна категорія.

• Об’єктивний характер існування страхових
відносин в суспільстві дозволяє розглядати
страхування як економічну категорію.
• Страхування – це економічні відносини, за яких
страхувальник сплатою грошового внеску
забезпечує собі чи третій особі в разі настання
події, обумовленої договором або законом, суму
виплати страховиком, який утримує певний обсяг
відповідальності і для її забезпечення поповнює та
ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні
заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності
перестраховує частину останнього.

6. Економічна доцільність використання категорії страхування

• полягає в страховому захисті суспільного виробництва
обумовленої майнової відособленістю господарських ланок і
громадян.
У ринковій економіці, в умовах роздержавлення
власності, майнової незалежності кожного власника,
відкриваються широкі можливості для розвитку
страхування.
Економічної сутності страхування відповідають його
функції, які виражають суспільне призначення категорії
страхування.
Поняття ФУНКЦІЯ (від лат. Означає виконання,
здійснення) або це діяльність, робота, зовнішній прояв
властивостей якого-небудь об'єкта.
Функції страхування є зовнішніми формами, що
дозволяють виявити особливості страхування як ланки
фінансової системи.

7. ХАРАКТЕРНИМИ ОЗНАКАМИ СТРАХУВАННЯ Є:

1. грошові перерозподільчі відносини, які
складають економічну сутність страхування,
виникають внаслідок наявності страхового
ризику і носить імовірнісний характер
(наперед ніколи не відомо, коли трапиться
страхова подія, якою буде її руйнівна сила і
кого із страхувальників вона торкнеться);

8.

2. ці перерозподільчі відносини носять
замкнутий характер і пов'язані із
солідарним розкладом шкоди, заподіяної
одному або декільком учасникам створення
страхового фонду між усіма
страхувальниками; чим більша кількість
учасників бере участь у створенні
страхового фонду, тим легше розкласти на
всіх чийсь окремий збиток, тим меншою
повинна бути доля кожного у його
формуванні; збільшення чисельності
страхувальників сприяє зменшенню
вартості страховки;

9.

3.страхові відносини пов’язані із створенням
грошових фондів суворо цільового призначення,
яке полягає у використанні їх виключно на покриття
шкоди у заздалегідь обумовлених випадках;
4. страхові відносини забезпечують перерозподіл
збитків у просторі і часі. Для забезпечення
міжтеріторіального розподілу необхідно, щоб у
страхуванні брала участь велика кількість
страхувальників на значних територіях; в цьому
випадку навіть при страшних лихах можна
забезпечити розкладку шкоди, оскільки не всі
страхувальники увійдуть у число потерпілих.

10.

5. перерозподіл збитків у часі пов’язаний із
нерівномірністю розподілу ризику у часі; кошти,
що надійшли до страхового фонду страховика,
будуть залучені ним для відшкодування збитків
у несприятливих можливостях;
6.страховим відносинам притаманний
еквівалентний (зворотній) характер. Це
випливає із сутність страхування, яка
передбачає створення за рахунок страхових
внесків багатьох страхувальників страхового
фонду, який забезпечить потреби у компенсації
збитків для небагатьох.

11.

ПИТАННЯ 2

12. ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ

Варіант 1
- відновлювальна
- попереджувальна
- ощадна
- контрольна
Варіант 2
- розподільча
- ризикова
- попереджувальна
- ощадна
відновлювальна – 1.1.
попереджувальна – 1.2.
ощадна – 1.3.
контрольна 1.4.
розподільча - 2.1.
ризикова – 2.2.
превентивна, інвестиційна

13.

Страхуванню як самостійній ланці
фінансової системи притаманні всі
основні функції фінансів, проте
вони мають специфічний прояв:

14.

Так, РОЗПОДІЛЬЧА ФУНКЦІЯ фінансів
проявляється через такі функції страхування, як
попереджувальна, відновлювальна й
ощадна.
РОЗПОДІЛЬЧА ФУНКЦІЯ
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА – 1.1.
ВІДНОВЛЮВАЛЬНА – 1.2.
ОЩАДНА – 1.3.

15. Попереджувальна функція - 1.1.

- полягає у попередженні страхового
випадку й зменшенні завданої шкоди.
Вона передбачає широкий комплекс
заходів, спрямованих на недопущення
чи зменшення негативних наслідків,
викликаних різними несприятливими
обставинами

16.

• ВІДНОВЛЮВАЛЬНА ФУНКЦІЯ- 1.2.
забезпечує учасникам право
формування страхового фонду на
відшкодування втрат внаслідок
страхового випадку — відшкодування
шкоди, отримання особистого
забезпечення тощо. В економічній
літературі ця функція має здебільшого
назву ризикової функції, оскільки саме в
її рамках відбувається перерозподіл
грошових коштів серед учасників
страхування у зв'язку з наслідками
страхових подій.

17. Ощадна функція - 1.3.

Ощадна функція страхування найбільше
зближує страхування з кредитом. За
допомогою страхування є можливість
відкласти конкретну страхову суму
шляхом сплати періодичних страхових
премій, що дозволяє підтримувати
певний рівень життя.

18. ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ

19. Ризикова функція 2.1

• Ризикова функція (функція страхового
захисту) полягає в переданні за певну
плату страховику матеріальної
відповідальності за наслідки ризику в разі
настання страхових подій, передбачених
чинним законодавством або договором
страхування. Саме в рамках реалізації
ризикової функції визначається об'єктивна
необхідність страхового захисту.

20. Функція формування і використання страхових резервів 2.2.

• Функція формування і використання страхових
резервів визначає особливість страхування як
економічної категорії. За допомогою створення
достатнього обсягу страхових резервів у вигляді
страхових внесків здійснюється відшкодування
матеріального збитку в разі настання страхових
випадків або виплата страхових сум по закінченні
дії договору страхування життя. Право на покриття
збитків та страхові виплати мають тільки ті фізичні
та юридичні особи, які є безпосередніми
учасниками формування страхового фонду.
Реалізація фінансової функції страхування також
відбувається в Процесі управління страховими
резервами з метою отримання доходів і прибутку.

21. Заощаджувальна (ощадна) функція 2.3

Заощаджувальна функція дає змогу
страхувальнику за рахунок страхових
внесків накопичити певну страхову суму
за умови відсутності страхового випадку
за час дії договору страхування. Така
функція характерна лише для
довгострокового страхування. Серед
заощаджувальних видів виокремлюється
особисте страхування, зокрема
страхування життя.

22. Превентивна функція 2.4.

• Превентивна функція страхування
спрямована на попередження можливих
збитків та зменшення їх наслідків від
несприятливих страхових подій. Здійснення
такої функції передбачає широкий комплекс
заходів, їх фінансування за рахунок частини
коштів страхового фонду з метою зменшення
страхового ризику. При цьому страховики та
страхувальники об'єктивно зацікавлені у
попередженні настання страхових випадків.

23. Інвестиційна функція 2.5

• Інвестиційна функція страхування передбачає
розміщення тимчасово вільних коштів страховика у
різні активи на умовах безпечності, поворотності,
прибутковості та диверсифікації. Специфіка
договору страхування визначається особливістю
перерозподілу коштів методом страхування та дає
можливість страховику тимчасово, протягом дії
договору, користуватися та розпоряджатися
акумульованими у страхових резервах коштами
страхувальників. При цьому забезпечуються умови
для інвестування цих коштів в економіку у вигляді
прямих інвестицій, через фондовий ринок, або за
допомогою фінансових посередників з метою
отримання прибутку.

24. Контрольна функція 2.6

• Контрольна функція виявляється
одночасно з іншими функціями у певних
страхових взаємовідносинах. Відповідно
до контрольної функції здійснюється
фінансовий контроль за правильним
проведенням страхових та інвестиційних
операцій, оптимальним формуванням та
цільовим використанням страхових
капіталів.

25. ПРИНЦИПИ СТРАХУВАННЯ

ПРИНЦИП (лат. principium — начало, основа) — це
твердження, яке сприймається як головне,
важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні,
бажане.
Страхування як система економічних відносин
ґрунтується на таких специфічних принципах:
– конкурентність;
– страховий ризик;
– майновий інтерес;
– максимальна сумлінність сторін;
– відшкодування в межах реально завданих
збитків

26.

– конкурентність – вільний вибір
страхувальником страховика, а страховиком
- виду страхування;
– страховий ризик – певна подія, на випадок
якої проводиться страхування і яка має
ознаки ймовірності та випадковості настання;
– майновий інтерес – об’єктивна
зацікавленість юридичних та фізичних осіб у
збереженні об'єктів, у які вкладені гроші,
життя та здоров'я при настанні різних
несприятливих подій та нещасних випадків.
Майновий інтерес повинен піддаватися
фінансовій оцінці та виникати на законних
підставах;

27.

– максимальна сумлінність сторін. Ні
страховик, ні страхувальник не мають
права приховувати один від одного
інформацію, що стосується об’єкта
страхування;
Страхувальник повинен повідомити про
будь-який суттєвий факт, усі
відомості, що дозволили б зробити
висновки про ступінь ризику, відомості
про минулі збитки, наявність інших
страхових полісів тощо

28.

– відшкодування в межах реально
завданих збитків. Страхові
відшкодування не повинні приносити
страхувальникові прибутку;
Тобто відшкодування, що виплачується,
повинно повернути страхувальника,
який зазнав втрати, у такий же
фінансовий стан, в якому він
перебував перед настанням збитку;

29. Принцип суброгації - це

• стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах
виплаченої суми. На практиці це право використовується
ще й до настання реальної виплати відшкодування.
Наприклад, якщо через дорожньо-транспортну пригоду
третя особа серйозно пошкодила автомобіль
страхувальника і проти цієї особи порушено кримінальну
справу, страховик ще до виплати страхового
відшкодування може подати позов до суду на предмет
стягнення з винного завданої шкоди в тій частині, яку
страховик має сплатити страхувальникові. Це робиться
для того, щоб суд мав змогу врахувати претензії
страховика при винесенні рішення за справою. У тих
випадках, коли страхувальник отримає кошти на
відшкодування збитків з іншого джерела, він має
повідомити про це страховика, який візьме їх до уваги
при розрахунках страхового відшкодування і оформленні
регресу.

30. Контрибуція

– це право страховика звернутися до
інших страховиків, які за проданими
полісами несуть відповідальність перед
самим конкретним страхувальником із
пропозицією розділити витрати за
відшкодування збитків.

31. Принципи страхування

32. ПИТАННЯ 3. Системи страхування

В організації страхового
забезпечення, яке визначає обсяг
відповідальності страховика і
включає виплату страхового
відшкодування страхувальникові,
розрізняють декілька систем
страхування:

33.

Розрізняють п'ять наступних систем
страхування:
1) страхування за системою пропорційної
відповідальності;
2) страхування за системою першого ризику;
3) страхування по відновлювальної вартості
4) страхування за дійсною вартістю майна;
5) система дробової частини;

34. Страхова сума

– це грошова сума, в межах якої страховик
відповідно до умов страхування
зобов'язаний провести відшкодування при
настанні страхового випадку. При
страхуванні майна страхова сума не може
перевищувати реальну вартість майна за
цінами і тарифами, що діють на момент
укладання договору страхування.

35. 1. Страхування за системою пропорційної відповідальності

– організаційна
форма страхового
забезпечення, за якою передбачається
виплата страхового відшкодування у
фіксованій частці (пропорції). Страхове
відшкодування виплачується у розмірі
тієї частини збитку, в якій страхова сума
складає пропорцію по відношенню до
оцінки об'єкта страхування і
розраховується за формулою:

36.

S
Q T
W
де Q – розмір страхового відшкодування, г.о.;
Т – фактична сума збитків, г. о.;
S – страхова сума за угодою, г. о.;
W – вартісна оцінка об'єкта страхування, г. о.

37. Приклад:

Якщо вартісна оцінка об’єкта страхування
складає 150 тис. грн., страхова сума – 84
тис. грн., а збиток страхувальника 55 тис.
грн., то страхове відшкодування
становитиме:
(56% від суми збитку – 84:150):
84
Q 55
30,8 òèñ .ãðí .
150

38. страхування за системою пропорційної відповідальності

- передбачає участь страхувальника у
відшкодуванні збитків. При цьому рівень
відповідальності страховика у
відшкодуванні збитків страхувальника
настільки вищий, наскільки менша
різниця між вартісною оцінкою об'єкту
страхування і страховою сумою.

39. 2. страхування за системою першого ризику

форма страхового забезпечення, що
передбачає виплату страхового
відшкодування в розмірі фактичного
збитку, але не більше наперед
визначеної сторонами страхової суми.
Збиток понад страхову суму взагалі не
виплачується;

40. Під "першим ризиком"

Під "першим ризиком"
розуміють ризик, вартісна оцінка
якого не перевищує страхової суми.
При страхуванні за такою системою
збитки у межах страхової суми
(перший ризик) відшкодовуються в
повному обсязі, а збитки, які
перевищують страхову суму (другий
ризик), страховиком не
відшкодовуються

41. Приклад:

Якщо вартісна оцінка об’єкта
страхування складає 150 тис. грн.,
страхова сума – 84 тис. грн., а збиток
страхувальника 55 тис. грн., то
страхове відшкодування становитиме
55 тис. грн., оскільки сума збитків
менше страхової суми.

42. страхування по відновлювальною або за відновною вартістю

Страхування за відновною (восстановительной)
вартістю означає, що відшкодування, збитків
проходить за ціною нового майна аналогічного
виду і призначення. Знос майна не враховується,
тобто діє принцип "нове взамін старого".
Така система забезпечує повний страховий захист
інтересів страхувальника. Разом з тим для
підвищення відповідальності страхувальника за
збереження об'єктів страхування, як правило,
практикується розподіл відповідальності між
страховиком і страхувальником у покритті
збитків через франшизу.

43. страхування за дійсною вартістю

При страхуванні за дійсною вартістю
майна сума страхового відшкодування
визначається як фактична вартість
майна на день укладення договору.
Страхове відшкодування дорівнює
величині збитку. Тут страхується повний
інтерес.

44. система дробової частини

У договорі страхування встановлюються дві страхові
суми: показана вартість і дійсна вартість. За
показаної вартості страхувальник отримує
відшкодування, виражене у відсотках або
натуральній дробом. Відповідальність страховика
обмежена розмірами дробової частини. Якщо
показана вартість дорівнює дійсній, то страхування
дробової частини перетворюється на страхування
за системою першого ризику. Якщо показана
вартість менше дійсною, то страхування дробової
частини перетворюється на страхування за
системою пропорційної відповідальності;

45. Система граничного страхового забезпечення

- передбачає, що відшкодування збитків
проходить за різницею між завчасно
встановленою межею (лімітом) і досягнутим
рівнем доходу (прибутку). Якщо у зв'язку зі
страховим випадком рівень доходу
страхувальника виявився нижче визначеної
межі, то відшкодуванню підлягає різниця
між межею і фактично отриманим доходом.

46. Приклад:

Середня врожайність пшениці зо 5
попередніх років – 21 ц з га. Площа
посіву – 200 га. Через страховий
випадок (ливень) врожай пшениці
становив 10 ц з га. Прогнозована
ринкова ціна 1 ц пшениці 235 грн., що
бума прийнята при визначені
страхової суми. Відповідальність
страховика – 70% від понесеної шкоди.

47. Рішення:

Визначаємо:
1. Збиток страхувальника: (21 – 10) × 200
× 235 = 517 тис. грн.
За межу приймається середня
врожайність культури за 5 попередніх
років.
2. Страхове відшкодування: 517 × 0,7 =
361,9 тис. грн.

48. ФРАНШИЗА

Страхові відшкодування не повинні приносити
страхувальникові прибутку. Тобто
відшкодування, що виплачується, повинно
повернути страхувальника, який зазнав втрати,
у такий же фінансовий стан, в якому він
перебував перед настанням збитку;
франшиза – передбачена договором частина
збитків, що в разі настання страхової події не
відшкодовується страховиком. Франшиза може
бути визначена у вигляді певної грошової
суми або у відсотках до всієї страхової суми.

49. Франшиза буває двох видів

- УМОВНА І БЕЗУМОВНА.
УМОВНА франшиза позначає, що страховик
позбавляється від відповідальності за шкоду, якщо
він не перевершує відсотка франшизи. Якщо
збиток більше франшизи, то страховик має
компенсувати збитки цілком. При існуванні умовної
франшизи в контракті страхування проводиться
запис «Вільно від ... відсотків ».
БЕЗУМОВНА (безумовна) франшиза позначає, що
страхове компенсування завжди дорівнює збитку
за вирахуванням безумовної франшизи. При
існуванні безумовної франшизи в контракті
страхування робиться запис про наявність в
умовах страхування безумовної франшизи.