Проблема деградації природи

1.

Презентація на тему :
Проблема деградації
природи
Виконала:
Дуда Вікторія

2. Зміст

1.Деградація природи
2.Основні
причини
деградації
природних
компонентів
3.Насдідки
4.Шляхи
вирішення
глобальних
еологічних
проблем
5.Грунт, як важливий компонент біосфери
6.Гумус. Хімічний склад гумусу
7.Ерозія. ЇЇ види та джерела
8.Охорна грунтів України
9.Висновок

3. Деградація природи

4. Основні причини деградації природних компонентів :

відходи, які виділяють промисловість, сільське
господарство, транспорт та комунально-побутове
господарство
нераціональна переробка відходів
використання ресурсів біосфери та багатств надр
у максимально можливих обсягах
стихійний науковий прогрес

5. Наслідки деградації природних компонентів :

глобальне потепління
кислотні дощі
руйнування озонового шару
опустелювання
накопичення токсичних речовин
ерозія грунтів
вітрова ерозія
водна ерозія

6. Шляхи вирішення глобальних екологічних проблем

- енергетичне забезпечення високого рівня життя і
охорони довкілля
- використання науково-технічного прогресу для
охорони природи і забезпечення
високого рівня життя
- екологічна культура
- обмеження споживчого відношення до природи
- витрати на рішення екологічних проблем
- структурні зміни у використанні існуючих невідновлюваних видів енергії
- припинення надмірного вирубування лісів
- формування в людей екологічного світогляду

7. Ґрунт як важливий ресурс і компонент біосфери

Ґрунтом називаються поверхневі
шари земної кори суходолу,
видозмінені під впливом живих
організмів, які відрізняються від
материнської породи фізичною
структурою, мінеральним складом,
значним вмістом специфічних
органічних речовин (гумусу) і мають
важливу відмінність - родючість,
тобто здатність постачати
рослинам необхідні для їх росту
поживні речовини ,воду й повітря.
Ґрунти є одночасно результатом
життєдіяльності рослин, тварин і
мікроорганізмів і середовищем їх
існування.

8.

Ґрунт є основою організації біосфери - таке образне визначення дає
академік В.І.Вернадський. Географи називають ґрунт дзеркалом,
фокусом ландшафту. У ґрунті стикаються всі компоненти біосфери,
поєднуються там, формуючи складну, полігенетичну систему. Без
ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші.
Ґрунт є резервуаром вільної енергії, поживних речовин і вологи для
різноманітних живих організмів. У ньому відбуваються процеси
розкладу мертвої органіки і використання вільної енергії, а з іншого
боку - постійне поповнення запасів енергії та поживних речовин. Від
фізико-хімічних властивостей ґрунту залежить продуктивність
наземних екосистем (здатність виробляти певну кількість біомаси).

9.

Найбільше природне багатство України чорноземи, які складають майже 50% світового
запасу ґрунтів цього типу.
У нашій країні переважно вирощуються
різноманітні зернові, кормові та технічні
культури - загалом близько 400 видів
культурних рослин. Але їх замало для
вирішення продовольчої проблеми країни, і
причина цього - не низька віддача землі, а
неправильне й недбале господарювання на ній,
яке призводить до виснаження ґрунтів, тобто
втрати родючості.
При загальній площі України - 60,4 млн.га, у нас
розорано 59% території - більше, ніж у будьякій країні Європи. У США цей показник менший
утричі. Загальна розораність нашого
чорноземного поясу сягає 75%. Такий високий
ступінь розораності є негативним фактором,
оскільки в цих умовах практично відсутнє
природне відновлення чорноземів, які можуть
розвиватися лише в умовах природних
степових екосистем.

10.

11.

Екологічні функції ґрунтів поділяють на дві групи: (1) біогеоценотичні і (2)
глобальні.
До біогеоценотичних належать:
1. Функції ґрунтів, зумовлені їх фізичними властивостями.
2. Функції ґрунтів, зумовлені їх хімічними і біохімічними властивостями.
3. Функції ґрунтів, зумовлені фізико-хімічними параметрами.
4. Інформаційні біогеоценотичні функції ґрунтів.
5. Цілісні біогеоценотичні функції ґрунтів.
Глобальні функції ґрунтового покриву проявляються в процесі взаємодії
його з літосферою, гідросферою і атмосферою. Одночасно ґрунти
виконують загальнобіосферні екологічні функції.

12. Гумус. Хімічний склад гумусу

Гумус - це сукупність органічних
сполук у грунті, але не входять до
складу живих організмів або їх
залишків, що зберігають анатомічна
будова. Гумус складає 85-90%
органічної речовини грунту і є
важливим критерієм при оцінці її
родючості.
Гумус складають індивідуальні (в
тому числі специфічні) органічні
сполуки, продукти їх взаємодії, а
також органічні сполуки, що
знаходяться у формі органомінеральних утворень.

13. Ерозія. Її види та джерела

Еро́зія (від лат. виривати), (нім. Erosion; англ. Erosion; фр. Érosion;
рос. Эрозия) — процеси руйнування:
Руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком (водна
ерозія), вітром (вітрова ерозія, або дефляція), льодом. Ерозія —
один з головних зовнішніх (екзогенних) чинників формування
рельєфу земної поверхні.

14.

Охоро́на ґрунті́в — система правових, організаційних,
технологічних та інших заходів, спрямованих на
збереження і відтворення родючості та цілісності
ґрунтів, їх захист від деградації, ведення
сільськогосподарського виробництва з дотриманням
ґрунтозахисних технологій та забезпеченням
екологічної безпеки довкілля.

15.

Отже , раціонально використовуючи ресурси нашої
планети , нам вдасться мати високий рівень життя
та зберегти її природні компоненти .