643.18K
Категория: ИсторияИстория

Проголошення незалежності України

1.

Проголошення
незалежності України

2.

28 червня 1990 р. український парламент
розпочав розгляд питання про державний
суверенітет. 1 липня велика група народних
депутатів виїхала до Москви, щоб взяти
участь у роботі XXVIII з'їзду КПРС. В.
Івашко був обраний головою редакційної
комісії і балотувався на посаду заступника
Генерального секретаря ЦК КПРС. 9 липня
1990 р. В. Івашко пішов з посади Голови
Верховної Ради УРСР, оскільки його було
обрано заступником Генерального секретаря
ЦК КПРС.
Заява В. Івашка прикро вразила не тільки
депутатів Верховної Ради, але й все
українське суспільство. Дуже відверто і по
суті висловився JI. Кравчук: «Така посада,
яку обіймав Володимир Антонович, така
висока політична вага його на Україні,
змусила б його, діючи так або думаючи про
такий вчинок, подумати і про форму цього
вчинку, і про характер, і про те, щоб
порадитись з Верховною Радою».

3.

25-28 жовтня 1990 року
• II – Всеукраїнські
Збори Народного
Руху України.
Зміни програмних
положень.
Проголошення
мети незалежності
України, розбудови
демократичної
правової держави

4.

Україна у загальносоюзних суспільнополітичних процесах у першій половині 1991 р.
• 17 березня 1991 року відбувся
референдум з питань про
майбутню долю СРСР. Більшість
населення України висловилося за
суверенітет України і оновлення
СРСР.

5.

Причини високої політичної
активності народу:
• Прагнення народу України до створення власної
незалежної держави
• Сподівання на швидке зростання добробуту через
інтеграцію України в Європу
• Слабкість і занепад СРСР
• Віра народу у власні економічні ресурсні
можливості
• Намагання певних сил України зміцнити свої
позиції у перехідний період розвитку України

6.

Політичні передумови незалежності
України
• Вибори до Верховної Ради УРСР
(березень 1990 р.).
• Початок роботи Верховної Ради УРСР
нового скликання (травень 1990 р.).
• Ухвалення Декларації про державний
суверенітет України (16 липня 1990 р.)
• Зростання політичної активності
населення України.

7.

Спроба державного перевороту в СРСР і
Україна 19-21 серпня1991 року
• 19 серпня1991 р. до Києва прибув
командувач сухопутних військ СРСР
генерал В. Вареников. Він повідомив
про путч у Москві і попередив, що
спроби невиконання наказів ДКНС
призведуть до негайного
запровадження в республіці
надзвичайного стану.

8.

Спроба державного перевороту в
СРСР і Україна
• 24 серпня на позачерговій сесії Верховної Ради
України з доповіддю про політичну ситуацію
виступив Л. Кравчук. Співдоповіді зробили
народні депутати: О. Мороз — від більшості та
І. Юхновський — від опозиції.
• У доповіді і співдоповідях проголошувалася
одна думка: про необхідність вжити рішучих
заходів щодо захисту суверенітету України.
Йшлося про структури суверенітету та
механізм його практичної реалізації.

9.

Спроба державного перевороту в
СРСР і Україна
• Щоб надати легітимності цим рішенням, І. Юхновський
від імені Народної ради запропонував проголосити акт,
у якому мав бути зафіксований новий державний статус
України, а потім підтвердити цей акт на всенародному
референдумі. Народна рада також виступила з вимогою
заборонити діяльність Комуністичної партії України.
• Л. Кравчук виніс на голосування проект Акта
проголошення незалежності України. Конституційною
більшістю голосів (346 народних депутатів — «за», 1 —
«проти», 13 — «утримався») Акт проголошення
незалежності України було схвалено.

10.

Проголошення незалежності України

11.

Результати
голосування:
• За прийняття
Акту
проголошення
незалежності
України
проголосувало
346 депутатів,
проти - 4
"за "
"проти"

12.

Позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня
1991 р. прийняла історичний документ — Акт
проголошення незалежності України. «Виходячи із
смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в
зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня
1991 р.,
— продовжуючи тисячолітню традицію
державотворення в Україні,
— виходячи з права на самовизначення,
передбаченого Статутом ООН та іншими
міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про державний
суверенітет України, Верховна Рада Української
Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
проголошує незалежність України та створення
самостійної української держави — України.

13.

Причини підтримки Акту:
• Віковічне прагнення народу України
до незалежного життя,, розпад СРСР
• Певна стабільність порівняно з іншими
республіками товарного ринку України
• Прагнення прокомуністичних сил
зберегти свої позиції в Україні

14.

Значення Акту проголошення
незалежності України
• Створення самостійної держави та її
незалежність
• Чинність дії на території України лише
конституції та законів України
• Єдність, цілісність і недоторканість
території
• Народ україни продемонстрував всьому
світові своє прагнення до свободи і власної
державності.

15.

Причини проведення референдуму
1 грудня 1991 року:
• Необхідність нейтралізувати політичні
спекуляції противників незалежності;
• Активна агітація проросійських сил щодо
укладення нового союзного договору;
• Міжнародна спільнота зайняла
вичікувальну позицію

16.

Результати референдуму:
90,32% населення висловились
за підтвердження Акта
Проголошення незалежності
України

17.

Вибори Президента України
1 грудня 1991 року
В. Гриньов – 4,17%
Л. Кравчук – 61,6 % голосів виборців
Л. Лук'яненко – 4,49%
Л. Табурянський – 0,57%
В. Чорновіл – 23,27%
І. Юхновський – 1,74%
О. Ткаченко – зняв свою кандидатуру на
користь Л.Кравчука

18.

Президент
України
5 грудня 1991р. на
урочистому засіданні
Верховної Ради Леонід
Кравчук склав присягу
президента України і
виголосив програмові
орієнтири своєї політики.
Одразу ж після присяги
президент запропонував
обрати голову Верховної
Ради Івана Плюща, за
якого проголосували 261
депутат.

19.

8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі поблизу
Мінська підписано угоду про утворення
Співдружності Незалежних Держав.
• Л. Кравчук
• Б. Єльцин
• С. Шушкевич

20.

Причини розпаду СРСР:
• Унітарний характер СРСР, що обмежував права союзних
республік, хоча за Конституцією СРСР був федерацією.
• Недоліки і помилки національної політики (курс на “ злиття
націй ” і формування типу “ радянська людина ”, ігнорування
національних особливостей і проблем).
• Нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу
• Ідеологічна криза КПРС
• Процес демократизації і гласності сприяв зростанню
національної свідомості й активізації національно-визвольних
рухів
• Ослаблення в процесі перебудови ролі союзного центру і
стрижня радянської системи – КПРС
• Втрата авторитету влади після кривавих подій у Баку, Вільнюсі
та інших містах, й особливо 19-21 серпня 1991 року.
English     Русский Правила