Україна в Першій світовій війні (1914-1918 рр.)
Терміни та поняття
Ставлення політичних партій до війни в Наддніпрянщині
Основні битви на території України
Наслідки Першої Світової війни для України:
7.43M
Категория: ИсторияИстория

Україна в Першій світовій війні (1914-1918 рр.)

1. Україна в Першій світовій війні (1914-1918 рр.)

2. Терміни та поняття

Світова війна - глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів
збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу. Термін зазвичай
відносять до двох безпрецедентних конфліктів, що відбувалися протягом 20-го сторіччя
Першої світової війни (1914-1918рр.) та Другої світової війни (1939-1945рр.).
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство - тимчасова адміністративнотериторіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914
р. на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з
центром у місті Чернівці. Проіснувало до 1917 р. Одним з основних завдань російської
окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах – політичному,
релігійному і культурному. За постановою російського генерал-губернатора
відбувалися масові депортації української інтелігенції в глиб Росії.
Мобіліза́ція — комплекс заходів, спрямованих на переведення державної
інфраструктури та військових сил країни у військовий стан у зв'язку з надзвичайними
умовами всередині країни або ж за її межами.
Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка
перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи
стихійного лиха.

3.

1. Українські землі напередодні Першої
світової війни.
Напередодні війни українські землі були розподілені між Російською та
Австро-Угорською імперіями. Українці не мали своєї держави, уряду, армії, суду.
На початку ХХ ст. Україна залишалася землеробським краєм, але водночас
розвивалися промислові центри, такі як Донбас та Придніпров'я.
У селі переважну більшість населення складали українці, а міста були
багатонаціональними, здебільшого єврейськими і російськими (у Наддніпрянській
Україні) або єврейським та польським (на західноукраїнських землях). Село
розмовляло українською мовою, а місто переважно російською; у Західній Україні польською, угорською та німецькою. Тож між містом і селом виник мовний бар'єр.
Більші можливості у розвитку національної культури мало населення
Галичини та Буковини, адже Австро-Угорщина не проводила такої відвертої
асиміляції як Росія.
Російська імперія
Українські
землі
Наддніпрянська Україна( 9 губерній):
Волинська, Катеринославська, Київська,
Подільська, Полтавська, Таврійська,
Харківська, Херсонська, Чернігівська.
Австро-Угорська
імперія
До Австрії входили Східна
Галичина й Буковина.
До Угорщини - Закарпаття.

4.

Загострення протиріч між
провідними державами світу
Прагнення провідних держав
світу загарбати чужі території
Гонка озброєнь
Прагнення провідних країн світу
подолати внутрішньополітичні
кризи
Убивство 28 червня 1914 р. в
Сараєво ерцгерцога Франца
Фердинанда та його дружини

5.

Плани воюючих держав
щодо України
Німеччина
Австро-Угорщина
Туреччина
Росія
Румунія
Придніпров’я, Донбас, Крим ( згодом Україна загалом).
Волинь, Поділля.
Південь України, Крим.
Закарпаття, Східна Галичина, Буковина.
Північна Буковина, Бессарабія.

6. Ставлення політичних партій до війни в Наддніпрянщині

НАЗВА
ПРОГРАМА
ТУП (Товариство
українських
поступовців)
Підтримка Росії, сподівання на автономію (самоврядування),
але пізніше перейшли до нейтральної позиції.
УСДРП (Українська
соціал-демократична
робітнича партія)
Не було єдиного погляду на війну.
Група на чолі з С. Петлюрою у маніфесті «Війна та
українці» була на боці Росії, повна підтримка Росії до
переможного кінця
Група на чолі з В. Винниченко засудила війну та
відстоювала ідею автономії
Група на чолі з В. Дорошенко – закликала до боротьби з
Росією, виступала за незалежність України
Карпато-руський
визвольний комітет
Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка Росії
та обєднання всіх українських земель під ії владою.

7.

8.

Українська
націоналдемократична
партія (УНДП)
Русько-українська Українська соціалрадикальна партія
демократична
(РУРП)
партія (УСДП)
Координаційний центр
Головна українська рада (ГУР) (1 серпня 1914 – 5 травня 1915 р.)
Голова К.Левицький. Заступники – М.Ганкевич, М.Павлик.
Мета діяльності
К.Левицький
Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої
світової війни;
Підтримка політики Австро-Угорщини.
Створення української автономії у межах Австро-Угорщини
У 1914 р. з ініціативи ГУР було 6 серпня сформовано легіон
Українських січових стрільців (УСС).

9.

10.

6 серпня 1914 р. за ініціативи Головної
Української Ради створено легіон Українських
січових стрільців
Основа легіону – учасники воєнізованих
молодіжних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»
До легіону Українських січових стрільців (УСС)
увійшли 10 сотень по 250 вояків. З них 2 сотні як
резерв дислокулися в Закарпатті під командою Г.
Косака. (з 28 тис. охочих зарахували 2,5 тис.)
М. Галущинський
(перший командувач УСС)

11.

Загальна Українська Рада (ГУР)
У травні 1915 р. Головна Українська Рада реорганізувалась у Відні в
Загальну Українську Раду – єдиний і найвищий представницький орган
українського народу Східної Галичини і ставив за мету
- завоювання незалежності підросійською Україною
- запровадження автономії для Східної Галичини й Буковини.
- Рада домагалася від австрійського уряду впровадження української
адміністрації та шкіл у приєднаних районах Холмщини та Волині
- згоди на поділ Галичини на українську і польську частини й утворення
Українського університету у Львові.
Президентом ЗУР став К. Левицький .
Але 5 листопада 1916 р. кайзер Вільгельм ІІ та імператор Франц Йосиф І
проголосили утворення Польської держави, складеної з польських земель, що
залежали від Російської імперії. Австро-Угорщина залишила собі Галичину,
хоча проголосила її автономію. Проголошення автономії Галичини без її поділу
на польську та українську частини означало фактичне поглинання українських
земель Польщею. ЗУР на знак протесту саморозпустилася
Українське парламентське представництво в імперському парламенті ,що
існувало на правах клубу
Голова Ю. Романчук
Заступники: Є.Петрушевич, Л.Бачинський

12.

13.

Утворення самостійної Української
держави;
Встановлення конституційної монархії;
Заснування демократичного устрою;
Надання рівних прав і свобод
представникам усіх національностей;
Забезпечення самостійності українській
церкві;
Сформування навколо СВУ коаліції
непримиренних
ворогів
Російської
імперії.
Створення окремих таборів для
українських
військовополонених
у
Німеччині (Раштат, Вецлер, Зальцведель)
та Австрії (Фрайштадт).
Засновники СВУ (В.Дорошенко, Д.Донцов,
Формування двох українських дивізій у
А.Жук,
Г.Меленевський,
О.Скорописьскладі німецької («синьожупанна») та
Йолтуховський, Г.Залізняк
австрійської («сірожупанна») дивізій

14.

Союз визволення України (СВУ)
Союз Визволення України припинив свою діяльність у
червні 1918 р. Історичною заслугою СВУ було насамперед те, що він першим серед
українських організацій проголосив своєю метою утворення самостійної української
держави.

15.

16. Основні битви на території України

«
(18 серпня – 21 вересня 1914 р.)
Галицька битва
33-денна битва , в якій з обох боків взяло участь 8 армій, понад
100 дивізій, понад 1,5 млн. солдатів і офіцерів.
У результаті цієї битви росіяни оволоділи Східною
Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських
перевалів. Там розгорілись тяжкі бої. Росіяни вступили до
Львова, Чернівців.
Було створено генерал-губернаторство «Галицько-Буковинське»,
на чолі граф Бобринський.

17.

18.

2. Карпатська операція
Взимку 1914-1915 р. російські війська вели важкі, кровопролитні бої в
передгір’ях Карпат. На початку січня германо-австрійці перейшли в наступ по
всьому фронті від Буковини до Мезалаборча, даючи два удари: один від
Ужгорода на Самбор, іншої — від Мункача на Стрий. Вони мали намір,
переборовши Карпати, вийти на лінію Перемишль, Стрий і потім просуватися в
напрямку Львова. Головнокомандування Південно-Західного фронту вживало
термінових заходів, щоб відновити положення
До середини лютого обстановка в смузі Південно-Західного фронту була
складною.
Карпатська операція не виправдала надій обох сторін. У ній зазнав
аварії план австро-німецького командування щодо широкого охоплення лівого
крила російських армій. Бойові дії вилилися у фронтальний бій у Карпатах.
Військові керівники стояли перед необхідністю пошуку нових стратегічних
рішень.
У березні 1915 р. капітулювала фортеця Перемишль

19.

3. Контрнаступ німецько-австрійськиї військ у Західній Україні.
19 квітня 1915р. ( 2 травня
за н. ст.) - Горлицький прорив,
німецько-австрійські війська в
Галичині почали контрнаступ.
Командував ударною групою
генерал Макензен – один з
найкращих воєначальників.
Застосувавши на вузькій
ділянці фронту в районі міста
Горлиці в Західній Галичині
масований артилерійський
вогонь, вони прорвали фронт і
змусили російську армію
відступати. Контрнаступ
зупинили лише восени 1915 р. на
лінії Кам’янець-ПодільськийТернопіль-Кременець-Дубно.
Еберхард фон Маккензен

20.

Виселення «неблагонадійних» з прифронтової зони,
православних вивозили до Сибіру (боялися розправи). Захопили
землі, що до війни були у складі Росії. Тактика «спаленої землі».
Біженці голод, хвороби. Евакуація Київський університет до
Саратова, КПІ – Воронежа. Планувалося навіть Києво-Печерську
лавру.
.
Біженці. Підгайці. Тернопільщина. 1915 р.

21.

4. Брусилівський прорив
Навесні 2 травня( до
7 вересня) 1916 р. розпочалася
славнозвісна
наступальна
операція російських військ в
Україні, яка увійшла в історію
під назвою «Брусиловський
прорив».
Російська армія під
командуванням талановитого
генерала Олексія Брусилова
прорвала фронт, просунулася в
глиб території противника на
80-120 км і знову захопила
Чернівці, Коломию, Броди й
Луцьк.
Знову
відвойовано
Сх. Галичину, Пн. Буковину та
Волинь.
Україна в Першій світовій війні.
Брусилівський прорив 1916р.

22.

Дата
Подія
Кінець серпня 1914 р.
Формування першої (Д. Вітовський) і другої (Е. Коник) сотні у Львові
30 серпня 1914 р.
Передислокація легіону УСС до Стрия
3 вересня 1914 р.
Складення січовиками присяги
Початок вересня 1914 р.
Передислокація січовиків на Закарпаття
27—28 вересня 1914 р
Перші бої січовиків на Ужоцькому і Варецькому перевалах
Вересень 1914 р.
Дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах
Жовтень 19І4р.
Участь УСС у контрнаступі австрійських військ
Грудень 1914р. – січень 1915 р.
Охоронно-розвідувальна служба на Карпатських перевалах
Січень 1915 р.
Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах
29 квітня — 2 травня 1915 р.
Бій на г. Маківка
30 травня — 1 червня 1915 р.
Бої під Болеховим
Кінець червня 1915 р.
Бої за Галич

23.

Дата
Подія
Грудень 1915 р.
Переформатування куренів УСС у полк
17 серпня 1916 р.
Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського
наступу.
Серпень 1916 р.
Наказ про розформуванн полку і створення на основі його двох куренів –
бойового і резервного
Вересень 1916 р.
Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Із полку залишилося 150 осіб
Вересень 1916 р. – лютий 1917 р.
Період переформування і поповнення підрозділів стрільців. Культурноосвітня діяльність стрільців на Волині
Лютий 1917 р.
Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля
Червень—липень 1917 р.
Бій під Конюхами
Липень 1917 р.
Похід до р. Збруч
Червень 1917 р.
Наступ російської армії на львівському напрямку завершився повним
провалом і витісненням російських військ із Галичини, Буковини.
Стабілізація фронту.

24. Наслідки Першої Світової війни для України:

НЕГАТИВНІ
ПОЗИТИВНІ
Розорення
західноукраїнських земель
Інфляція (ціни зросли в 4—
8 разів)
Падіння виробництва,
кризовий стан економіки
Загострення соціальних
проблем
Людські втрати (понад 500
тис. загиблих)
Зростання національної
самосвідомості населення
Створення українських збройних
формувань, набуття воєнного
досвіду
Підняття питання про
незалежність на міжнародний
рівень
English     Русский Правила