Життєвий шлях Д.І.Менделєєва

1.

Життєвий шлях Д.І.Менделєєва
«Всего более четыре предмета составили
моё имя, периодический закон,
исследование упругости газов, понимание
растворов как ассоциации и „Основы
химии“. Тут моё богатство. Оно не отнято у
кого-нибудь, а произведено мною…».

2.

Дмитро Іванович
Менделєєв народився
27 січня (8 лютого) 1834)
року в селі Верхні
Аремзяни недалеко від
Тобольська в сім’ї Івана
Павловича
Менделєєва,який в той
час займав посаду
директора Тобольської
гімназії і училищ
Тобольського округа.
Дмитро був в сім’ї
последним, сімнадцятою
дитиною, з яких вісім
вмерли ще в дитинстві
(трьом з них батьки навіть
не встигли дати ім’я).

3.

Його дід по батьківській лінії,
Павло Максимович Соколов, був
священником села Тихомандриці
Вишневолоцького
Вишневолоцького повіту Тверської
губернії, і тільки один з чотирьох
його синів, Тимофій, зберіг
прізвище батька, але як принято
було в той час серед духовенства
після закінчення семінарії трьом
синам П. М. Соколова були дані
різні прізвища: Олександру —
Тихомандрицький (за назвою
села), Василю — Покровський (по
приходу, в якому служив Павло
Максимович), а Іван, батько
Дмитра Івановича, отримав
прізвище сусідніх поміщиків
Менделєєвих (сам Дмитро
Іванович так пояснював його
походження: «…дана отцу, когда
он что-то выменял, как соседний
помещик Менделеев менял
лошадей»).
Іван Павлович Менделєєв — батько Д. И. Менделєєва.

4.

Закінчивши в 1804 році духовне
училище, батько Дмитра Івановича
Іван Павлович Менделєєв вступив
на філологічний відділ Головного
педагогічного інституту. В грудні
1818 року він був призначений
директором училищ Тамбовскої
губернії. З літа 1823-го по
листопад 1827-го року сім’я
Менделєєвих жила в Саратові, а в
подальшому — повернулись до
Тобольську, де Іван Павлович
отримав посаду директора
Тобольскої класичної гімназії. В рік
народження Дмитра Іван Павлович
осліп, що вимусило його вийти на
пенсію. Для видалення катаракти
він в супроводі дочки Катерини
відправився до Москви, де в
результаті вдалої операції лікаря
Брассе йому було повернено зір.
Але повернутися до работи він
вже не зміг, і сім’я жила на його
невелику пенсію.
Марія Дмитрівна Менделєєва (дівоче прізвище
Корнильєва), мати Д. И. Менделєєва

5.

Дитинство Д. І. Менделєєва співпало з періодом
перебування в Сибіру ссильних декабристів.
А. М. Муравьйов, П. Н. Свистунов, М. А. Фонвізін
жили в Тобольскій губернії. Сестра Дмитра Івановича,
Ольга, стала дружиною бувшого члена Північної
спілки Миколи Володимировича Басаргіна, і вони
долгий час жили в Ялуторовські поряд з
І. І. Пущиним, разом з яким вони надавали сім’ї
Менделєєвих допомогу, яка стала доречною після
смерті Івана Павловича.
Також великого впливу на світогляд майбутнього
вченого здійснив його дядько В. Д. Корнільєв ,у
нього неодноразово і під час тривалого перебування
в Москві жили Менделєєви. Василь Дмитрович бул
управляючим у князів Трубецьких, і його будинок на
Покровці був часто відвідуваний багатьма
представниками культурного середовища, в числі
яких на літературних вечорах бували літератори:
Ф. Н. Глинка, С. П. Шевирьов, И. И. Дмитрієв,
М. П. Погодін, Е. А. Баратинський, Н. В. Гоголь,

6.

Дмитро Іванович був одружений двічі. В 1862 р.
Одружився з Феозвой Микитівною Лещевою,
уроженкою Тобольська (Пасербиця відомого автора
«Конька-Горбунька» Петра Павловича Єршова).
Дружина (Фіза) була старша його на 6 років. В цьому
шлюбі народилось три дитини: донька Марія
(1863 г.) — вона померла в дитинстві, син Володя
(1865—1898) і донька Ольга (1868—1950). В кінці
1870 гг. Дмитро Менделєєв шалено закохався в Ганну
Іванівну Попову, доньку донського козака із
Урюпинська. В другому шлюбі у Д. І. Менделєєва
народилося четверо дітей: Любов, Іван і близнюки
Марія і Василь.
Д. І. Менделєєв був тестем російського поета
Олександра Блока, який був одружений на його
доньці Любові.