Політична система суспільства (лекція № 5)

1.

кафедра теорії права, конституційного та
приватного права
ЛЕКЦІЯ № 5:
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
СУСПІЛЬСТВА

2. План

1. Поняття політичної системи суспільства
2. Держава у політичній системі суспільства

3. Література

1. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави і права, підручник 2-е видання.
Дніпропетровськ ДУВС. Лера ЛТД 2015. 468 с.
2. Дашковська О. Р. Теорія держави і права у схемах і таблицях: навч. посіб. О. Р.
Дашковська, Г. О. Христова та ін.; за ред. акад. НАПрН України О. В. Петришина. Х.:
Юрайт, 2012. 256 с.
3. Дотримання прав людини в правоохоронній діяльності: навчальний посібник. І.
П. Андрусяк, Д.Є. Забзалюк, П.М. Лепісевич, Н.В. Федіна та ін. за заг.ред. Д.Є.
Зазбалюка, Р.Б. Тополевського. Львів; ЛьвДУВС, 2019, 320 с.
5. Кельман М. С., Котуха О. С., Коваль І. М. Загальна теорія держави і права:
підручник за заг. ред. доктора юридичних наук, професора М.С. Кельмана
Тернопіль, 2018. 804 с.
6. Луць Л.А. Загальна теорія держави та права: Навч.-метод. посіб. (за кредитномодульною системою). Київ: Атіка, 2012. 411с.
7. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: підруч. 4 видання О.Ф. Скакун. К.: Алерта,
2017. 528 с.
8. Стрельбіцька Л.М. «Теорія держави і права», навчальний посібник, Київ: ОндорВидавництво, 2016. 332 с.
9. Теорія держави і прав. Текст : підручник за ред. О. В. Петришина ; НУ ЮАУ. Х. :
Право, 2014. 368 с.

4. Питання 1

Поняття політичної системи суспільства

5.

П О Л І Т И Ч Н А С И С Т Е МА С У С П І Л ЬС Т В А — У П О Р Я Д К О В А Н А Н А З А С А Д А Х П Р А В А
СИСТЕМА ВСІХ ПОЛІТИЧНИХ ЯВИЩ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ І ВЗАЄМОДІЮТЬ
(АБО ПРОТИДІЮТЬ) У СУСПІЛЬСТВІ З МЕТОЮ ЗАВОЮВАННЯ, УТРИМАННЯ
АБО УЧАСТІ У ПОЛІТИЧНІЙ ВЛАДІ; ЦЕ МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ І
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ.
Е Л Е МЕ Н Т И П О Л І Т И Ч Н ОЇ С И С Т Е М И С У С П І Л Ь С Т В А :
СУБ'ЄКТИ (НОСІЇ) ПОЛІТИКИ;
ПОЛІТИЧНІ НОРМИ;
ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ, СТОСУНКИ;
ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ;
ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС;
ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ;
ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ;
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА;
ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

6.

1. СУБ'ЄКТИ ПОЛІТИКИ — НОСІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ, ЩО
ОБ'ЄДНАНІ У СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ, ПРОШАРКИ, ДЕРЖАВНІ
І ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ, ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І РУХИ,
ТРУДОВІ КОЛЕКТИВИ ТА ІНШІ ГРУПИ ЛЮДЕЙ, А ТАКОЖ
ПОЛІТИЧНІ ОСОБИ.
2.ПОЛІТИЧНІ НОРМИ — ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ, ЩО
РЕГУЛЮЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ СУБ'ЄКТІВ ПОЛІТИКИ. З
ОДНОГО БОКУ, ПОЛІТИЧНІ НОРМИ Є ЗАСОБОМ ПОЛІТИЧНОЇ
ОЦІНКИ ТИХ ЧИ ІНШИХ СОЦІАЛЬНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ, А З
ІНШОГО — ЗАКРІПЛЮЮТЬ НЕОБХІДНУ ПОВЕДІНКУ СУБ'ЄКТІВ
ПОЛІТИКИ У ТИХ ЧИ ІНШИХ МЕЖАХ ВІДПОВІДНО ДО
КОНКРЕТНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ.
3.ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ — ВИД СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЩО
СКЛАДАЮТЬСЯ МІЖ СУБ'ЄКТАМИ ПОЛІТИКИ З ПРИВОДУ
ЗДІЙСНЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ. ЗМІСТ ПОЛІТИЧНИХ
ВІДНОСИН ВКЛЮЧАЄ ТАКОЖ РЕАЛІЗАЦІЮ ПОЛІТИЧНИХ
ФУНКЦІЙ, ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ І ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ.

7.

4 . ПОЛІТИЧНІ ФУ Н КЦІЇ — О СН О ВН І Н А П РЯМИ
П ОЛІ ТИ ЧН ОЇ Д І ЯЛЬ Н О СТІ П ОЛІ ТИ ЧН ИХ СУБ 'ЄКТІ В. ДО
Н И Х Н А ЛЕ Ж АТ Ь :
А)
П ОЛІ Т И ЧН Е Ц І ЛЕ ВИ З НАЧЕ Н НЯ ( ВИ Р О БЛЕ Н НЯ
П ОЛІ Т И ЧН ОГО КУР СУ Д Е РЖ А ВИ ТА ВИ З Н АЧ ЕН НЯ Ц І ЛЕ Й І
З А ВДА НЬ Р О З ВИ Т КУ СУСП І ЛЬСТВА);
Б)
П ОЛІ Т И ЧН А І Н Т Е Г РАЦ ІЯ СУСП І ЛЬСТ ВА ( І Н Т Е ГРА ЦІЯ
ВСІ Х ЕЛЕ МЕ Н Т І В СУСП І ЛЬСТ ВА Н А ВКОЛО ЄД И Н И Х Д ЛЯ
ВСЬО ГО Н А Р ОД У СО Ц І А ЛЬ Н О -ПОЛ ІТ ИЧН ИХ Ц І Л Е Й І
Ц І Н Н О СТ Е Й);
В)
О Р ГА Н ІЗА ЦІЯ Д І ЯЛЬ Н О СТ І СУСП І ЛЬСТ ВА ,
СП РЯМО ВА НО СТ І Н А ВИ КО Н А Н Н Я Ц І ЛЕ Й , З А ВД А Н Ь
П ОЛІ Т И ЧН ОЇ П Р О Г РА МИ Д Е РЖ А ВИ;
Г)
Р Е Г УЛЮ ВАН НЯ П ОЛІ Т И ЧНОЇ Д І ЯЛЬ Н О СТ І;
Д)
КО О РД И Н А ЦІЯ О КР Е МИ Х ЕЛЕ МЕ Н Т І В СУСП І ЛЬСТ ВА ;
Ж)
З А Б Е З ПЕ ЧЕ НН Я Ц І ЛІ СН О ГО ВП ЛИ ВУ Н А СУСП І ЛЬ Н І
П Р О Ц Е СИ ;
З)
П ОЛІ Т И ЧН А КО МУН І КА ЦІЯ СКЛА ДО ВИ Х
П ОЛІ Т И ЧН О Ї СИСТЕМИ ТА ІН.

8.

5. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС — СУКУПНА ДІЯЛЬНІСТЬ УСІХ
СУБ'ЄКТІВ ПОЛІТИЧНИХ ВІДНОСИН, ЩО СПРЯМОВАНА НА
ФОРМУВАННЯ, ЗМІНУ ЧИ ПЕРЕТВОРЕННЯ, А ТАКОЖ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА.
6. ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ — ЦЕ ПОЛІТИЧНИЙ СТАН
СУСПІЛЬСТВА, ЩО РЕАЛЬНО СКЛАДАЄТЬСЯ І
ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ЯКІСНИМИ ТА КІЛЬКІСНИМИ
ПОКАЗНИКАМИ УЧАСТІ НАРОДУ, НАЦІЙ, СОЦІАЛЬНИХ ГРУП,
ОКРЕМИХ ГРОМАДЯН У ЗДІЙСНЕННІ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ.
7. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ — ЦЕ СИСТЕМА ІДЕОЛОГІЧНИХ І
ПСИХОЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ (ІДЕЙ, ТЕОРІЙ, ПОГЛЯДІВ,
ПЕРЕКОНАНЬ, ПОЧУГГІВ , ЗВИЧОК) ЩОДО ДІЮЧОЇ ЧИ
БАЖАНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА.
8. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА — ЦЕ ЗНАННЯ, ДОСВІД СУБ'ЄКТІВ
ПОЛІТИЧНОЇСИСТЕМИ У ПОЛІТИЧНІЙ СФЕРІ ДІЯЛЬНОСТІ,
ВИБІР ВАРІАНТІВ ПОВЕДІНКИ, СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ
СИСТЕМИ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ.
9. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ — СУКУПНІСТЬ ПЕВНИХ ДІЙ ТА
ВЧИНКІВ ЇЇ УЧАСНИКІВ

9.

ВИДІЛЯЮТЬ П'ЯТЬ ПІДСИСТЕМ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА.
1. ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА — СУБ'ЄКТНИЙ СКЛАД (НАРОД,
СОЦІАЛЬНІ ВЕРСТВИ, ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ГРОМАДСЬКІ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ІНШІ ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН, ТРУДОВІ
КОЛЕКТИВИ, ДЕРЖАВА, ГРУПИ ТИСКУ, ЗАСОБИ МАСОВОЇ
ІНФОРМАЦІЇ, ЦЕРКВА ТА ІН.).
2. НОРМАТИВНА (РЕГУЛЯТИВНА) — СИСТЕМА
ПОЛІТИЧНИХ (А ТАКОЖ ПРАВОВИХ) НОРМ І ПРИНЦИПІВ,
МОРАЛЬНІ НОРМИ, ЗВИЧАЇ, ТРАДИЦІЇ, СИМВОЛИ, ЩО
РЕГУЛЮЮТЬ ВІДНОСИНИ МІЖ НАРОДАМИ,
СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ, ПАРТІЯМИ, ПОЛІТИЧНИМИ
ЛІДЕРАМИ .

10.

3 . ФУ НКЦІОНА ЛЬНА — П ОЛІ ТИ ЧНІ ВІ ДН О СИН И,
П ОЛІ Т И ЧН ИЙ П Р О Ц Е С, П ОЛІ Т И ЧН ИЙ Р Е Ж И М, О СКІ ЛЬ КИ
Ч Е Р Е З Н И Х Ф О Р МУЄТ ЬСЯ, З МІ НЮЄТ ЬСЯ, ЗД ІЙ СНЮЄТ ЬСЯ
П ОЛІ Т И КА ( А ТА КОЖ З АСО Б И І СП О СО Б И Р Е А ЛІ З А ЦІЇ
ВЛА Д И , Д О ЯКИ Х Н А ЛЕ Ж АТ Ь ЗЛА ГОД А, П Р И МУС,
Н АСИ ЛЬСТ ВО , А ВТО Р И ТЕТ ТО ЩО )
4 . І Д ЕОЛОГІЧНА ( КУЛЬТУР НА) — П ОЛІ Т И ЧН А І Д Е ОЛО ГІЯ,
СВІ Д О МІСТ Ь , П О ГЛЯД И , КУЛЬТ УРА , СИ СТ Е МА Ц І Н Н О СТЕ Й ,
Р ЕЛІ Г ІЯ, МЕ Н ТА ЛЬ Н ІСТ Ь, МОЖ ЛИ ВІСТ Ь Г Р О МА Д ЯНИ НА
О Ц І Н И Т И П ОЛІ Т И Ч НЕ БУТ ТЯ І О Б РАТ И ВА Р І А Н Т
П О ВЕДІ НКИ .
5 . КО МУНІ КАТИВНА — ( Ф О РМИ ВП ЛИ ВУ ВЛА Д И ,
СУСП І ЛЬСТ ВА Й І Н Д И ВІДА ЯК УСЕ Р Е Д И Н І СИ СТ Е МИ , ТА К І
З П ОЛІ Т И ЧН ИМИ СИ СТ Е МА МИ І Н ШИ Х Д Е РЖ АВ), ТО БТО
І Н Т Е Г РАТ И ВНІ ( О Б 'ЄД Н УЮЧІ) З В'ЯЗ КИ ВСІ Х П І Д СИ СТ ЕМ
ФУН КЦ І ОН УВАН НЯ П ОЛІ ТИ ЧНОЇ СИ СТЕМИ СУСП І ЛЬСТВА
В Ц І ЛО МУ.

11.

ТИПОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ:
1. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ НА ПІДСТАВІ
ХАРАКТЕРУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ІЗ
ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ.
ЗА ЦИМ КРИТЕРІЄМ ВИДІЛЯЮТЬ
ЗАКРИТІ І ВІДКРИТІ ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ .
ЗАКРИТІ — МАЮТЬ ОБМЕЖЕНІ ЗВ'ЯЗКИ ІЗ ЗОВНІШНІМ
СЕРЕДОВИЩЕМ, Є САМОДОСТАТНІМИ, НЕ СПРИЙМАЮТЬ
ЦІННОСТЕЙ ІНШИХ СИСТЕМ, ТОБТО РЕСУРСИ РОЗВИТКУ
ЗНАХОДЯТЬСЯ У ЇХ СЕРЕДИНІ.
ВІДКРИТІ СИСТЕМИ АКТИВНО ОБМІНЮЮТЬСЯ
РЕСУРСАМИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ, УСПІШНО
ЗАСВОЮЮТЬ ПЕРЕДОВІ ЦІННОСТІ ІНШИХ СИСТЕМ, Є
РУХЛИВИМИ І ДИНАМІЧНИМИ.

12.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ЗА ПОЛІТИЧНИМ
РЕЖИМОМ, ТОБТО НА ПІДСТАВІ ХАРАКТЕРУ І СПОСОБІВ
ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ, ОСОБИ ТА СУСПІЛЬСТВА. ЗА ЦИМ
КРИТЕРІЄМ ВИДІЛЯЮТЬ ТОТАЛІТАРНІ ПОЛІТИЧНІ
СИСТЕМИ, АВТОРИТАРНІ І ДЕМОКРАТИЧНІ .
ТОТАЛІТАРНА СИСТЕМА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПОВНИМ
ПІДКОРЕННЯМ ОСОБИ І СУСПІЛЬСТВА ВЛАДІ,
РЕГЛАМЕНТАЦІЄЮ ТА КОНТРОЛЕМ ЗА ВСІМА СФЕРАМИ
ЖИТТЯ З БОКУ ДЕРЖАВИ.
АВТОРИТАРНА СИСТЕМА ЗАСНОВАНА НА НЕОБМЕЖЕНІЙ
ВЛАДІ ОДНІЄЇ ОСОБИ ЧИ ГРУПИ ОСІБ ПРИ ЗБЕРЕЖЕННІ
ДЕЯКИХ ЕКОНОМІЧНИХ, ГРОМАДЯНСЬКИХ, ДУХОВНИХ
СВОБОД ДЛЯ ГРОМАДЯН.
ДЕМОКРАТИЧНА СИСТЕМА ПЕРЕДБАЧАЄ ПРІОРИТЕТ ПРАВ
ОСОБИ, КОНТРОЛЬ СУСПІЛЬСТВА НАД ВЛАДОЮ.

13.

3 . К Л А С И Ф І К А Ц І Я П О Л І Т И Ч Н О Ї С И С Т Е М И З А З МІ СТОМ І Ф ОР МАМИ
У П РАВЛІ ННЯ . З А Д А Н И М К Р И Т Е Р І Є М Р О З Р І З Н Я Ю Т Ь :
— Л І Б ЕРАЛЬНІ ДЕ МОКРАТІ Ї , У Я К И Х П Р И Й Н Я Т Т Я П О Л І Т И Ч Н И Х Р І Ш Е Н Ь
О Р І Є Н Т О В А Н О Н А Р Е А Л І З А Ц І Ю Ц І Н Н О С Т Е Й І Н Д И В І ДУ А Л І З М У ,
С В О Б О Д И , В Л А С Н О С ТІ .
— К ОМУНІ СТИЧНІ С И СТЕМИ , Ч И А В Т О Р И Т А Р Н О - Р А Д И К А Л Ь Н І ,
С П Р Я М О В А Н І Н А Ц І Н Н О С Т І Р І В Н О С Т І , С О Ц І А Л Ь Н О Ї С П Р А В Е Д Л И В ОС Т І .
— Т Р А ДИЦІЙНІ П ОЛІ ТИЧНІ С И С ТЕМИ , С П И Р А Ю Ч И С Ь Н А О Л І Г А Р Х І Ч Н І
ФОРМИ ПРАВЛІННЯ, ОРІЄНТОВАНІ НА НЕРІВНОМІРНИЙ РОЗПОДІЛ
ЕКОНОМІЧНИХ РЕСУРСІВ І СОЦІАЛЬНИХ СТАТУСІВ.
— П ОП УЛІ СТСЬКІ П ОЛ І ТИЧНІ С И С ТЕМИ П Е Р Е В А Ж А Ю Т Ь У К Р А Ї Н А Х , Щ О
Р О З В И В А Ю Т Ь С Я , В И К О Р И С Т ОВ У Ю Т Ь А В Т О Р И Т А Р Н І М Е Т О Д И
ПРАВЛІННЯ І ПРАГНУТЬ ДО БІЛЬШОЇ РІВНОСТІ ЩОДО РОЗВИТКУ
БЛАГ.
— А В Т ОРИТАРНО -КОНСЕРВАТИВНІ П ОЛІ ТИЧНІ С И СТЕМИ М А Ю Т Ь Н А
М Е Т І З Б Е Р Е Ж Е Н Н Я С О Ц І А Л Ь Н О Ї І Е К О Н О М І Ч Н О Ї Н Е Р І В Н О С ТІ ,
ОБМЕЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ НАСЕЛЕННЯ.

14.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ ЗА ТИПОМ
ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І Р ОЗПОДІЛОМ ПОЛІТИЧНИХ
Р ОЛЕЙ. ЦЕЙ КРИТЕРІЙ ДОЗВОЛЯЄ Р ОЗРІЗНЯТИ:
— АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКУ ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ ,
ЯКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ
Р ОЗПОДІЛУ ПОЛІТИЧНИХ Р ОЛЕЙ І ФУНКЦІЙ МІЖ
УЧАСНИКАМИ ПОЛІТИЧНОГО ПР ОЦЕСУ: ДЕРЖАВОЮ,
ПАР ТІЯМИ, ГРУПАМИ ІНТЕРЕСІВ ТОЩО.
— ЄВРОПЕЙСЬКО-КОНТИНЕНТАЛЬНУ ПОЛІТИЧНУ
СИСТЕМУ, ЩО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ РІЗНОМАНІТТЯМ
ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ , НАЯВНІСТЮ НАЦІОНАЛЬНИХ
КУЛЬТУР ПР ОТИЛЕЖНИХ ОРІЄНТАЦІЙ, ІДЕАЛІВ,
ЦІННО СТЕЙ, ВЛАСТИВИХ ЯКОМУ -НЕБУДЬ КЛАСУ,
ЕТНО СУ, ГРУПІ, ПАР ТІЇ.
— ДОІНД УСТРІАЛЬНУ І ЧАСТКОВО ІНД УСТРІАЛЬНУ
ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМИ , ЯКІ МАЮТЬ ЗМІШАНУ
ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ.
— ТОТАЛІТАРНУ ПОЛІТИЧНУ СИСТЕМУ , ЩО
ФУНКЦІОНУЄ НА О СНОВІ ПРІОРИТЕТУ КЛАСОВИХ,
НАЦІОНАЛЬНИХ ЧИ РЕЛІГІЙНИХ ЦІННО СТЕЙ .

15. Питання 2

Держава у політичній системі суспільства

16.

У С У Ч А С Н І Й З А Х І Д Н І Й Н АУ Ц І В И Р І З Н Я Ю Т Ь Т А К І О С Н О В Н І Т И П И П О Л І Т И Ч Н О Ї
СИСТЕМИ:
- В І Й С Ь КО В І ТА Г Р О М А Д Я Н С Ь К І ;
- К О Н С Е Р В А Т И В Н І Т А Т І , Щ О Т РА Н С Ф О Р М У Ю Т Ь С Я ;
- З А В Е Р Ш Е Н І ТА Н Е З А В Е Р Ш Е Н І ( О С Н О В Н И Й К Р И Т Е Р І Й ТА КО Г О П О Д І Л У Н А Я В Н І С Т Ь У С І Х
СКЛАДНИКІВ СИСТЕМИ);
- М І К Р О С КО П І Ч Н І , М А К Р О С КО П І Ч Н І , Г Л О БАЛ Ь Н І ;
- Т РА Д И Ц І Й Н І Т А М О Д Е Р Н І З О В А Н І ;
-
Д Е М О К РА Т И Ч Н І , А В Т О Р И Т А Р Н І , Т О Т А Л І Т А Р Н І .
О Б ' Є Д Н А Н Н Я Г Р О М А Д Я Н Т І Є Ю Ч И І Н Ш О Ю М І Р О Ю Б Е РУ Т Ь У Ч А С Т Ь У П О Л І Т И Ч Н О М У
Ж И Т Т І С У С П І Л Ь С Т ВА , У П О Л І Т И Ч Н И Х В І Д Н О С И Н А Х І З Д Е РЖ А ВО Ю І , В І Д ТА К ,
ВЗ А Є М ОД І ЮТ Ь ( С П І В Р О Б І Т Н И Ч А ЮТ Ь А Б О КО Н Ф Л І К Т У ЮТ Ь ) І З Н Е Ю .
О Б ' Є Д Н А Н Н Я Г Р О М А Д Я Н — Ц Е Д О Б Р О В І Л Ь Н Е Г Р О М А Д С Ь К Е Ф О Р М У ВА Н Н Я Л ЮД Е Й ,
С Т В О Р Е Н Е Н А О С Н О В І С П І Л Ь Н О С Т І І Н Т Е Р Е С І В Д Л Я Р Е А Л І З А Ц І Ї С В О Ї Х П РА В І С В О Б О Д .

17.

ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ, ЩО ВІДРІЗНЯЮТЬ Ї Ї ВІД ГРОМАДСЬКИХ
ОБ'ЄДНАНЬ:
1 ) У К ОЖ НІ Й П ОЛІ Т ИЧНІ Й СИ СТ Е М І СУ СП І ЛЬ СТ ВА М ОЖ Е І СНУ ВА Т И
ЛИШЕ ОДНА ДЕРЖАВА, А Г Р ОМ А ДСЬ КИ Х ОБ ' Є Д НА НЬ — Б А Г А ТО;
2 ) Д Е Р ЖАВА — ОРГАНІЗАЦІЯ ВСЬОГО НАСЕЛЕННЯ , А Г Р ОМ А ДСЬ КІ
ОБ' Є ДНА ННЯ — ЧА СТ ИНИ НА СЕ ЛЕ ННЯ;
3 ) ЛИ ШЕ Д Е Р ЖАВА Є ОДНООСОБОВОЮ ПОВНОВЛАДНОЮ
ОРГАНІЗАЦІЄЮ В МА СШТ А БІ ВСІ Є Ї К Р А Ї НИ, ЗД А Т НОЮ ЗА Х И СТ И ТИ
ОСНОВНІ П Р А ВА І СВОБОД И ВСІ Х ОСІ Б, ЩО ПЕ Р ЕБУВАЮ ТЬ НА Ї Ї
Т Е Р И ТОРІЇ;
4 ) ЛИ ШЕ Д Е Р ЖАВА МА Є У СВОЄ М У Р ОЗП ОР Я ДЖЕННІ
СПЕЦІАЛЬНИЙ АПАРАТ , Я К И Й ЗА Й М А Є ТЬСЯ У П Р А ВЛІ ННЯМ
Г Р ОМАДСЬ КИМИ СП Р А ВАМИ;

18.

5 ) Л И Ш Е Д Е РЖ А ВА М А Є У С В О Є М У Р О З П О РЯ Д Ж Е Н Н І С П Е Ц І А Л Ь Н І
У С ТА Н О В И ТА З А К Л А Д И П Р И М У С О В О Г О Х А РА К Т Е Р У І М А Є
М О Н О П ОЛ Ь Н Е П РА В О З АС Т О С О ВУ ВАТ И П Р И М У С Н А С В О Ї Й Т Е Р И Т О Р І Ї ;
Г Р О М А Д С Ь К І О Б ' Є Д Н А Н Н Я П О З Б А ВЛ Е Н І Ц И Х О З Н А К ;
6 ) Л И Ш Е Д Е РЖ А ВА М А Є М О Н О П ОЛ Ь Н Е П РА В О В И Д А ВАТ И Ю Р И Д И Ч Н І
Н О Р М И , О Б О В ' Я З КО В І Д Л Я В С Ь О Г О Н АС Е Л Е Н Н Я , І З А Б Е З П Е Ч У ВАТ И
ЇХНЮ РЕАЛІЗАЦІЮ. ГР ОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ ПРИЙМАЮТЬ
П Р О Г РА М И , С ТАТ У Т И , П О Т О Ч Н І Р І Ш Е Н Н Я , Щ О М А Ю Т Ь В Н У Т Р І Ш Н Ь О
О Р ГА Н І З А Ц І Й Н Е З Н АЧ Е Н Н Я ;
7 ) Л И Ш Е Д Е РЖ А ВА М А Є М О Н О П ОЛ Ь Н Е П РА В О В С ТА Н О ВЛ Ю ВАТ И І
С ТЯ Г У ВАТ И П ОД АТ К И , Ф О Р М У ВАТ И З А ГА Л Ь Н О Н А Ц І О Н А Л Ь Н И Й
Б ЮД Ж Е Т ;
8 ) Л И Ш Е Д Е РЖ А ВА Є О Ф І Ц І Й Н О Ю О С О Б О Ю ( П Р Е Д С ТА В Н И КО М
У С Ь О Г О Н А Р ОД У ) В С Е Р Е Д И Н І К РА Ї Н И І Н А М І Ж Н А Р ОД Н І Й А Р Е Н І —
С У В Е Р Е Н Н О Ю О Р ГА Н І З А Ц І Є Ю . Г Р О М А Д С Ь К И М О Р ГА Н І З А Ц І Я М ТА К І
Я К О С Т І І ФУ Н К Ц І Ї Н Е ВЛ АС Т И В І . В О Н И В И Р І Ш У Ю Т Ь Л О К А Л Ь Н І З А
С В О Ї М З М І С Т О М ТА О Б С Я Г О М З А ВД А Н Н Я У С У В О Р О В И З Н АЧ Е Н І Й
С Ф Е Р І Г Р О М А Д С Ь К О Г О Ж И Т ТЯ .

19.

Д О Г Р О М А Д С Ь К И Х О Б ' Є Д Н А Н Ь В І Д Н О С Я Т Ь П ОЛ І Т И Ч Н І П А Р Т І Ї ,
С О Ц І А Л Ь Н О - Е КО Н О М І Ч Н І І С О Ц І А Л Ь Н О - К УЛ ЬТ У Р Н І О Б ' Є Д Н А Н Н Я ,
М АС О В І Г Р О М А Д Я Н С Ь К І РУ Х И , АС О Ц І А Ц І Ї , Р Е Л І Г І Й Н І О Р ГА Н І З А Ц І Ї
Т О Щ О . О С Н О В Н И М И З Н И Х Є П ОЛ І Т И Ч Н А П А Р Т І Я І Г Р О М А Д С Ь К А
О Р ГА Н І З А Ц І Я .
П ОЛ І Т И Ч Н А П А Р Т І Я — Д О Б Р О В І Л Ь Н Е О Б ' Є Д Н А Н Н Я Л ЮД Е Й , Щ О
В И РА Ж А ЮТ Ь В ОЛ Ю П Е В Н И Х С О Ц І А Л Ь Н И Х Г РУ П , Я К І П РА Г Н У Т Ь
ЗД О БУ Т И А Б О У Т Р И М АТ И Д Е РЖ А В Н У ВЛ А Д У, В П Л И ВА ЮТ Ь Н А
П ОЛ І Т И КУ Д Е РЖ А В И В І Д П О В І Д Н О Д О П Р О Г РА М И І С ТАТ У Т У С В О Є Ї
ДІЯЛЬНОСТІ.
О С Н О В Н И М И Ц І Л Я М И П ОЛ І Т И Ч Н О Ї П А Р Т І Ї Є :
- З А В О Ю ВА Н Н Я ВЛ А Д И КО Н С Т И Т У Ц І Й Н И М Ш Л Я ХО М ; Ф О Р М У ВА Н Н Я Г Р О М А Д С Ь КО Ї Д У М К И ;
- П ОЛ І Т И Ч Н А О С В І ТА І В И ХО ВА Н Н Я Г Р О М А Д Я Н ;
- В И РАЗ Д У М О К Г Р О М А Д Я Н З БУД Ь - Я К И Х П И ТА Н Ь С У С П І Л Ь Н О ГО
Ж И Т ТЯ ;
- Д О В Е Д Е Н Н Я Ц И Х Д У М О К Д О В І Д О М А Ш И Р О КО Ї Г Р О М А Д С Ь КО С Т І І
О Р ГА Н І В Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И ;
- В И С У ВА Н Н Я К А Н Д И Д АТ І В Н А В И Б О РА Х У З А КО Н ОД А ВЧ І
( П Р Е Д С ТА В Н И Ц Ь К І ) О Р ГА Н И Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И І
П Р Е Д С ТА В Н И Ц Ь К І О Р ГА Н И М І С Ц Е В О ГО СА М О В РЯ Д У ВА Н Н Я ,
У Ч АС Т Ь У В И Б О РА Х У Ц І О Р ГА Н И ТА У Ї Х Р О Б О Т І Т О Щ О .

20.

ВТ РУ Ч А Н Н Я О Р ГА Н І В Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И ТА Ї Х
П О СА Д О В И Х О С І Б У Д І Я Л Ь Н І С Т Ь П ОЛ І Т И Ч Н И Х П А Р Т І Й ,
ТА К СА М О , Я К І ВТ РУ Ч А Н Н Я П ОЛ І Т И Ч Н И Х П А Р Т І Й У
Д І Я Л Ь Н І С Т Ь О Р ГА Н І В Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И ТА Ї Х
П О СА Д О В И Х О С І Б , Н Е Д О П У С К А Є Т ЬС Я .
О Р ГА Н И Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И Н А Д А ЮТ Ь П І Д Т Р И М КУ Н А
Р І В Н И Х У М О ВА Х П ОЛ І Т И Ч Н И М П А Р Т І Я М Р І З Н И М И
З АС О БА М И :
1 . З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я Р І В Н И Х У М О В І ГА РА Н Т І Й Щ ОД О
В И КО Р И С ТА Н Н Я Д Е РЖ А В Н И Х З АС О Б І В М АС О В О Ї
ІНФОРМАЦІЇ.
2. СТВОРЕННЯ РІВНИХ УМОВ НАДАННЯ ПРИМІЩЕНЬ, ЩО
З Н А ХОД Я Т ЬС Я У Д Е РЖ А В Н І Й ВЛ АС Н О С Т І , Н А А Н А Л О Г І Ч Н И Х
У М О ВА М Ї Х Н А Д А Н Н Я Д Е РЖ А В Н И М У С ТА Н О ВА М .
3 . З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я Р І В Н И Х У М О В У Ч АС Т І У В И Б О Р Ч И Х
КО М П А Н І Я Х , Р Е Ф Е Р Е Н Д У М А Х , Г Р О М А Д С Ь К И Х І П ОЛ І Т И Ч Н И Х
АКЦІЯХ.

21.

РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ ВИДИ ПАРТІЙ:
1. МАСОВІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ. Ї Х Д І Я ЛЬ НІ СТЬ ОР І Є НТ ОВАНА НА
ПОЛІ Т ИЧНЕ ВИХ ОВА ННЯ, ПІ Д ВИЩЕННЯ ПОЛІ Т ИЧНОЇ АК Т ИВНОСТІ
НА СЕ ЛЕ ННЯ, НА Д А ННЯ Ц І Й А К Т И ВНОСТ І Я К ОСТ І П ОСТ І Й НОСТ І І
БЕ ЗП Е РЕРВНОСТІ.
2. КАДРОВІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ. ВИ НИ К А Ю ТЬ Я К ВИ Р А ЗНИ К И ВОЛІ
ПАНУЮ ЧИХ СУСП І ЛЬ НИХ К ЛАСІ В, І НСТ Р УМЕНТ ОНОВЛЕ ННЯ Е ЛІ Т
НА ОСНОВІ К ООП Т А ЦІ Ї В У М ОВА Х ОБ М Е ЖЕНЬ НА ВИ Б ОР ЧЕ П Р А ВО.
П Р А Г НУ Т Ь Д О ОБ' ЄДНА ННЯ Е ЛІ Т, ЗБ І ЛЬ ШЕННЯ ЧИ СЕ ЛЬ НОСТ І З
МЕ Т ОЮ П ОСИЛЕ ННЯ ВП ЛИ ВУ НА Е ЛЕ КТОР АТ Д ЛЯ П Е Р Е МОГ И НА
ВИБОР А Х . ЗА СВОЄЮ СОЦ І А ЛЬ НОЮ СУ Т НІ СТ Ю Ц Е — П А Р Т І Ї ВИ Щ И Х
СУСП І ЛЬ НИХ К ЛА СІ В.
3. ПРАВЛЯЧІ ПАРТІЇ. ЦЕ П А Р Т ІЇ , Я К І ВЖ Е ОД Е Р ЖАЛИ І
ЗД І Й СНЮ Ю ТЬ ВЛА Д У, Г ОЛОВНИ М ЧИ НОМ ЧЕ Р Е З СВОЇ Х ЧЛЕ НІ В,
Я К І ЗА Й М А Ю ТЬ НА ЙВА Ж ЛИ ВІ ШІ Д Е Р ЖАВНІ П ОСА Д И .
4. ПАРТІЇ ВЛАДИ. Я К П Р А ВИ ЛО, І СНУ Ю Т Ь У Д Е РЖА ВІ П Е Р Е ХІДНОГ О
Т ИП У . Ц Е П ОД Е К УДИ Т И М ЧА СОВІ ОБ ' Є ДНАННЯ, ЗА СНОВА НІ НА
ПОПУЛЯР НОСТ І К ОНК Р ЕТНИХ Д І ЯЧІ В, ВИК ОР ИСТ АННІ ПЕ ВНОГ О
Р І ВНЯ Р Е А ЛЬНОГО П ОД І ЛУ ВЛА Д И У Д Е Р ЖАВІ І П Р А Г НЕ ННІ
П ОЛІ Т И ЧНОЇ ВЛА Д И ВИ Щ И Х М Е НЕ ДЖЕРІВ ВИ К ОНА ВЧОЇ ВЛА Д И .
5. ДЕРЖАВО-ПАТРІОТИЧНІ ПАРТІЇ. ВОНИ ОР І Є НТУ Ю ТЬСЯ НА
МОБ І ЛІ ЗАЦІЮ П Р Е ДСТА ВНИ КІВ ВСІ Х СОЦ І А ЛЬ НИ Х П Р ОША Р КІВ І
Г Р УП НА ЗА БЕ ЗП ЕЧЕННЯ ЦІ ЛІ СНОСТ І Т А СТ АБІ ЛЬНОСТІ Д Е РЖАВИ.

22.

6 . П РО БЛЕМНІ П А Р ТІ Ї . П І Д КО РЯЮТ Ь СВО Ю П Р О Г РА МУ І
Д І ЯЛЬ Н ІСТ Ь ВИ Р І ШЕ Н НЮ ЯКО ГО - Н ЕБУДЬ СО Ц І А ЛЬ НО ГО
З А ВДА НН Я, ВВА Ж АЮЧИ Й О ГО Н А Й Б І ЛЬ Ш А КТУА ЛЬ Н И М
( Н А П Р ИКЛА Д, Е КОЛО Г І ЧН А П А Р Т І Я).
7 . Г РО ТЕС КНІ П А Р ТІ Ї . ВБАЧ А ЮТ Ь З МІ СТ СВО ЄЇ
Д І ЯЛЬ Н О СТ І У Д Е МО Н СТ РА ЦІЇ СА МО БУТ Н О СТІ П Е ВН О Ї
Г РУП И Г Р О МА Д ЯН . ВО Н И Н Е П Р ЕТЕН Д УЮТЬ Н А ВЛА Д У,
З А Х И ЩАЮТЬ О Б МЕ Ж Е Н Е КОЛО СВО Ї Х І Н Т Е Р Е СІВ, МА ЮТ Ь ,
ЯК П РА ВИ ЛО , Н Е ВЕЛИ КИ Й КІ ЛЬ КІ СН И Й СКЛА Д .
ГРО М А ДС ЬКА О Р ГА Н ІЗА ЦІЯ — Д О Б Р О ВІЛЬ Н Е
О Б 'ЄД Н А Н Н Я ЛЮД Е Й , СТ ВО Р Е Н Е Н И МИ Д ЛЯ Д О СЯГ Н Е Н Н Я
О СО Б И СТ И Х І Г Р О МА ДЯН СЬ КИХ Ц І ЛЕ Й , ЩО Д І Є Н А
З АСА Д АХ СА МО О Р ГАН ІЗАЦ ІЇ, СА МО ВРЯД УВАН НЯ,
СА МО О П ЛАТ И ( СП І ЛКИ , ТО ВА Р И СТ ВА , Г РУП И ,
О Б 'ЄД Н А Н Н Я, Н Е З АСН О ВАНІ УРЯД О М А БО
МІ Ж ДЕРЖА ВНОЮ УГОДОЮ). Н А П Р И КЛА Д, П Р О ФСП ІЛКИ - Г Р О МА Д СЬКІ О Р ГА Н ІЗАЦ ІЇ, ЩО О Б 'ЄД Н УЮТ Ь Г Р О МА Д ЯН ,
П О В'ЯЗ А Н И Х СП І ЛЬ Н И МИ І Н Т Е Р Е САМИ З А Р ОД О М Ї Х
П Р О Ф Е СІЙ НО Ї Д І ЯЛЬ Н О СТ І. П Р О Ф СП ІЛКИ СТ ВО Р Ю ЮТ ЬСЯ
Б Е З Б Е З П О СЕ РЕ ДН ЬО ГО Д О З ВОЛУ Н А З АСА Д АХ ВІ ЛЬ Н О ГО
ВИ БО РУ Ї Х Ч ЛЕ Н І В.

23.

УСІ ГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ РІВНІ ПЕРЕД ЗАКОНОМ.
ДЕРЖАВА (В ОСОБІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ):
1 ) В С ТА Н О ВЛ Ю Є Ю Р И Д И Ч Н І Н О Р М И , Я К І В И З Н АЧ А ЮТ Ь
П О РЯ Д О К Ї Х О Ф І Ц І Й Н О ГО В И З Н А Н Н Я ( Л Е ГА Л І З А Ц І Ї )
Ш Л Я ХО М Р Е Є С Т РА Ц І Ї ;
2 ) Р Е Є С Т РУ Є О Б ' Є Д Н А Н Н Я Г Р О М А Д Я Н І В С ТА Н О ВЛ Ю Є Ї Х
І Д Е Н Т И Ф І К А Ц І Й Н И Й КОД . В У К РА Ї Н І Д І ЮТ Ь У К РА Ї Н С Ь К А
Р Е С П У БЛ І К А Н С Ь К А П А Р Т І Я , Н А Р ОД Н О - Д Е М О К РАТ И Ч Н А
П А Р Т І Я , П А Р Т І Я З ЕЛ Е Н И Х , С О Ц І А Л І С Т И Ч Н А П А Р Т І Я ТА І Н . ,
С П І Л К А А Д В О К АТ І В , Н АУ КО В Е ТО ВА Р И С Т В О І М . ТА РАСА
Ш Е ВЧ Е Н К А ТО Щ О ;
3 ) З А Б Е З П Е Ч У Є Д О Т Р И М А Н Н Я П РА В І З А КО Н Н И Х І Н Т Е Р Е С І В
ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН;
4 ) ЗД І Й С Н Ю Є КО Н Т Р ОЛ Ь І Н А ГЛ Я Д З А В І Д П О В І Д Н І С Т Ю
Д І Я Л Ь Н О С Т І О Б ' Є Д Н А Н Ь Г Р О М А Д Я Н З А Р Е Є С Т Р О ВА Н О М У
С ТАТ У Т У:
5 ) Н А ГЛ Я Д З А В И КО Н А Н Н Я М І Д О Т Р И М А Н Н Я М З А КО Н Н О С Т І
ЗД І Й С Н Ю ЮТ Ь О Р ГА Н И П Р О КУ РАТ У Р И ;
6 ) КО Н Т Р ОЛ Ь Н А Д Д Ж Е Р ЕЛ А М И І Р О З М І РА М И Н А Д ХОД Ж Е Н Ь І
С П Л АТО Ю П ОД АТ К І В ЗД І Й С Н Ю ЮТ Ь Ф І Н А Н С О В І О Р ГА Н И І
О Р ГА Н И Д Е РЖ А В Н О Ї П ОД АТ КО В О Ї А Д М І Н І С Т РА Ц І Ї ;

24.

7 ) П Е Р Е Д Б А Ч А Є В І Д П О В І ДА Л Ь Н І С ТЬ У П О В Н О В А Ж Е Н И Х О С І Б
ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА;
8) НЕ ВТРУЧАЄТЬСЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ,
ТОМУ ЩО ВОНИ НЕ Є ОБ'ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ;
9) СТВОРЮЄ РЕЖИМ НАЙБІЛЬШОГО СПРИЯННЯ ДЛЯ ЇХ
ФУНКЦІОНУВАННЯ: НАДІЛЯЄ ПЕВНИМИ ПІЛЬГАМИ АБО ЗОВСІМ
ЗВІЛЬНЯЄ ВІД ПОДАТКІВ, АБО НАДАЄ ДОТАЦІЇ І КОШТИ.
Г Р ОМАДСЬКІ ОБ ' ЄДНАННЯ МОЖУ ТЬ:
1) ДОПОМАГАТИ ДЕРЖАВІ ВИРІШУВАТИ ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО,
С О Ц І А Л Ь Н О Г О , К У Л Ь Т У Р Н ОГ О Б У Д І В Н И Ц Т В А Ш Л Я Х О М П Р И Й Н Я Т Т Я
СПІЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ ІЗ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ.
НАПРИКЛАД, «СПІЛКА ЛІДЕРІВ МІСЦЕВОЇ І РЕГІОНАЛЬНОЇ ВЛАДИ
УКРАЇНИ» (ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ, СТВОРЕНА В 1999 Р.)
ПІДПИСАЛА РАЗОМ ІЗ ПРЕЗИДЕНТОМ «ДЕКЛАРАЦІЮ ПРО ДЕРЖАВНУ
РЕГІОНАЛЬНУ ПОЛІТИКУ», СПРЯМОВАНУ НА РЕФОРМУВАННЯ
ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ КРАЇНИ;
2) БРАТИ УЧАСТЬ У РІЗНИХ ВИДАХ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ СПІЛЬНИХ КОМІСІЙ ІЗ ДЕРЖАВНИМИ
ОРГАНАМИ;
3) БРАТИ УЧАСТЬ У ФОРМУВАННІ (ВИСУВАТИ КАНДИДАТУРУ,
ПРОВАДИТИ ПЕРЕДВИБОРНУ АГІТАЦІЮ ТОЩО) КОРПУСУ ДЕПУТАТІВ
ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ТОБТО БУТИ
С У Б ' Є К Т А М И Ф У Н Д А Т О Р С Ь К О Ї Д І Я Л Ь Н О С ТІ Д Е Р Ж А В И ;

25.

4) БУТИ З РЯДУ ПИТАНЬ СУБ'ЄКТАМИ ПРАВОТВОРЧОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ (НАПРИКЛАД, УКЛАДЕННЯ
КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ);
5) ВНОСИТИ ПРОПОЗИЦІЇ ДО ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
(НАПРИКЛАД, ІНІЦІАТИВНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ ЧЕРЕЗ
НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ);
6) БУТИ З РЯДУ ПИТАНЬ СУБ'ЄКТАМИ ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ
(СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ
ПРАВОПОРУШЕННЯ) І КОНТРОЛЬНО -НАГЛЯДОВОЇ (РОБОТА
ГРОМАДЯНСЬКИХ ІНСПЕКТОРІВ ОХОРОНИ ПРИРОДИ)
ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ;
7) ПРОВОДИТИ МАСОВІ ЗАХОДИ (ДЕМОНСТРАЦІЇ, МІТИНГИ
ТОЩО);
8) ЗАХИЩАТИ ПРАВА ЧЛЕНІВ ОРГАНІЗАЦІЇ В ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНАХ ТА ІН.

26.

Г Р О М А Д С Ь К І О Б ' Є Д Н А Н Н Я Н Е М ОЖУ Т Ь :
1 ) ВТ РУ Ч АТ И С Я В Д І Я Л Ь Н І С Т Ь ОД Н Е ОД Н О ГО ;
2 ) ВТ РУ Ч АТ И С Я У Д І Я Л Ь Н І С Т Ь Д Е РЖ А В Н И Х О Р ГА Н І З А Ц І Й І
П О СА Д О В И Х О С І Б .
3 ) М АТ И В О Є Н І З О ВА Н І Ф О РМ У ВА Н Н Я ( С Т. 3 7 КО Н С Т И Т У Ц І Ї
У К РА Ї Н И ) ;
4 ) П І Д М І Н Ю ВАТ И Д І Я Л Ь Н І С Т Ь КО М Е Р Ц І Й Н И Х
( ГО С П ОД А Р С Ь К И Х ) О Р ГА Н І З А Ц І Й , С ТА В И Т И П Е Р Е Д С О Б О Ю
М Е Т У ОД Е РЖ А Н Н Я П Р И БУ Т КУ А Б О С Т В О Р Ю ВАТ И С Я З Ц І Є Ю
М Е Т О Ю І З А Б О Р О Н Я ЮТ ЬС Я : Г Р О М А Д С Ь К І О Р ГА Н І З А Ц І Ї І П А Р Т І Ї ,
П Р О Г РА М Н І Ц І Л І А Б О Д І Ї Я К И Х С П РЯ М О ВА Н І Н А Л І К В І Д А Ц І Ю
Н Е З А Л Е Ж Н О С Т І У К РА Ї Н И , З М І Н У КО Н С Т И Т У Ц І Й Н О ГО Л А Д У
Н АС И Л Ь Н И Ц Ь К И М Ш Л Я ХО М , П О РУ Ш Е Н Н Я С У В Е Р Е Н І Т Е Т У І
Т Е Р И Т О Р І А Л Ь Н О Ї Ц І Л І С Н О С Т І Д Е РЖ А В И , П І Д Р И В Ї Ї Б Е З П Е К И ,
Н Е З А КО Н Н Е З А ХО П Л Е Н Н Я Д Е РЖ А В Н О Ї ВЛ А Д И , П Р О П А ГА Н Д У
В І Й Н И , Н АС И Л ЬС Т ВА , Н А Р О З П А Л Ю ВА Н Н Я М І Ж Е Т Н І Ч Н О Ї ,
РАС О В О Ї , Р Е Л І Г І Й Н О Ї В О Р ОЖ Н Е Ч І , П О С Я ГА Н Н Я Н А П РА ВА І
С В О Б ОД И Л ЮД И Н И , ЗД О Р О В ' Я Н АС Е Л Е Н Н Я ( С Т. 3 7 КО Н С Т И Т У Ц І Ї
У К РА Ї Н И ) .

27. Висновок

Якщо держава — це суверенна політична організація всього народу,
то партії, інші громадські організації — лише учасники здійснення
політичної влади. Вони виражають волю своїх членів, груп людей,
певних верств суспільства, діють у рамках закону і не мають
державно-владних повноважень.