Механізоване відділення в основних видах бою та на марші (у похідній охороні)

1.

Тема 6. Механізоване відділення в
основних видах бою та на марші (у похідній
охороні).
Практичне заняття №4. Методика роботи
командира механізованого відділення при
підготовці та в ході наступального бою.

2. Перелік літератури (основної, додаткової)

• БСМТВ СВ ЗС України, частина ІІІ (взвод, відділення,
екіпаж). – К.: КСВ, 2016. (сервер локальної мережі в каталозі
«elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК № 5).
• Курс лекцій "Військова підготовка": навчальний посібник /
(кер. В. А. Вісловух). – Київ: НА СБУ, 2020. – 336 с.
• «Механізований підрозділ (мв, мвідд) у наступальному
бою»: Навч. посібник. – К.: Вид-во НА СБУ , 2021. – 268 с.
• Основи застосування мвід (танка) в сучасному
загальновійськовому бою. Нав.посібник / І.В. Рєпін,– Львів:
АСВ, 2013. – 209 с. (сервер локальної мережі в каталозі
«elektronna_kniga на SERV1» у файлі «Кафедри/СК № 5).
• Управління діями мвід (танка) під час підготовки та
ведення бойових (тактичних) дій: Навч. посібник / С.В.
Похнатюк, Є.В. Вірко, – Львів: АСВ, 2014. – 146 с. (сервер
локальної мережі в каталозі «elektronna_kniga на SERV1» у
файлі «Кафедри/СК № 5).
• Тактична підготовка співробітників СБ України. Посібник /
В.В. Корнієнко. – Київ: Вид-во НА СБУ, 2009. – 362 с.

3. Навчальні питання

1. Методика роботи командира
механізованого відділення при
підготовці наступального бою в
різних умовах бойової обстановки.
2. Методика роботи командира
механізованого відділення в ході
ведення наступального бою.

4. Вступ.

Наступальний бій є основним видом бойових дій і
відіграє вирішальну роль у досягненні перемоги над
ворогом. Наступ може починатися подавленням
оборони ударами артилерії й авіації, а також рішучою
атакою механізованих і танкових підрозділів з метою
здійснення прориву оборони противника і подальшого
розвитку бойових дій у глибину й у напрямках флангів.
Той, хто обороняється ще до початку бою має певні
переваги перед наступаючим за рахунок надійного
укриття своєї живої сили і вогневих засобів
інженерними спорудженнями, за рахунок своєчасної
організації системи вогню і створення перед переднім
краєм системи загороджень.

5.

Отже, для успішного вирішення бойового
завдання ті, що наступають повинні мати перевагу
над противником не тільки в засобах подавлення
(артилерія, авіація) але і щодо механізованих і
танкових підрозділів. Однак самі по собі ці
переваги навряд чи здатні принести успіх.
Перемога в кінцевому рахунку супроводжується
військовою майстерністю особового складу,
ініціативою командира і їхньою психологічною
стійкістю.
Підрозділ, очолюваний зрілим командиром з
високою професійною майстерністю, успішно
долає оборону противника, що переважає у силі.

6.

Механізоване відділення (мвід) – первинне тактичне
об'єднання для спільних дій солдат у бою.

7. 1. Методика роботи кмвідд при підготовці наступального бою в різних умовах бойової обстановки.

8.

До початку наступу з положення безпосереднього
зіткнення із противником механізоване відділення
приховано
займає
вихідну
позицію
(вказане
командиром взводу місце).
Під
час
підготовки
наступу
з
положення
безпосереднього зіткнення з противником усю роботу з
організації наступу кмвідд проводить на місцевості, а
під час наступу з ходу за неможливості виїхати на
місцевість – за схемою (на макеті місцевості) або
робочій карті кмв. У цьому випадку бойові завдання
підлеглим і питання взаємодії уточняються на
місцевості в період зайняття ними позицій (висування
до визначених рубежів).

9.

Підготовка наступального бою розпочинається з
отриманням бойового наказу (розпорядження) або
орієнтування старшого командира про майбутні дії
і продовжується впродовж усього періоду часу,
відведеного на приведення підрозділу в готовність
до виконання завдання. Підготовка бою (дій)
включає:
організацію бою (дій);
підготовку підрозділу до застосування;
практичну роботу командира в підлеглих
підрозділах та інші заходи.
Командир відділення до початку наступу готує
відділення до бою, а з отриманням бойового
завдання організує бій.

10.

Командир
відділення
з
бойового завдання повинен:
отриманням
усвідомити бойове завдання;
оцінити обстановку;
визначити порядок дій мвідд і завдання о/с;
провести бойовий розрахунок;
віддати бойовий наказ;
організувати підготовку мвідд до виконання
завдання;
перевірити знання завдань о/с складом,
його забезпеченість всім необхідним і
доповісти кмв про готовність відділення до
наступу.

11.

Під час усвідомлення завдання кмвідд
повинен зрозуміти:
завдання взводу (об’єкт атаки, напрямок
продовження наступу, рубіж переходу в атаку,
місце спішування), порядок його виконання (дії
до початку і в ході наступу);
завдання
свого
мвідд
(за
орієнтирами
(місцевими предметами) запам’ятовує об’єкт
атаки (місця розташування живої сили і вогневих
засобів противника перед фронтом наступу
мвідд та напрямок продовження наступу);
завдання сусідів та порядок взаємодії з ними;
які цілі (об’єкти) на напрямку дій мвідд
знищуються силами старшого командира;
час готовності до дій.

12.

Оцінювання обстановки полягає у вивченні і аналізі
чинників і умов, які впливають на виконання
отриманого завдання на організацію і ведення
наступального бою.
Оцінювання обстановки включає в себе оцінку:
противника (склад, стан, положення, можливий
характер дій, місця розташування вогневих засобів);
своїх підрозділів і доданих засобів (стан,
забезпеченість, можливості);
сусідів (склад, положення, характер дій, умови
взаємодії);
місцевості (характер, захисні і маскувальні
властивості, умови спостереження і ведення вогню,
зручні підступи і напрямки руху, загородження і
перешкоди, наявність матеріалів для виконання
інженерних робіт, РХБ обстановку.

13.

В
результаті
оцінювання
обстановки
командир відділення:
робить висновки про склад противника, який
очікуються перед фронтом дій відділення,
його сильні і слабкі сторони, можливе
співвідношення сил і засобів;
намічає бойовий порядок відділення, бойові
завдання штатним і доданим вогневим
засобам;
визначає коли і з ким організувати взаємодію;
намічає порядок маскування і використання
захисних
властивостей
місцевості
з
урахуванням пори року, часу доби і стану
погоди та інше.

14.

Визначаючи порядок дій мвідд, завдання о/с,
командир відділення намічає:
порядок їх руху, порядок висування мвідд до
проходу в МВЗ і його подолання, спішування,
розгортання і ведення вогню під час переходу в
атаку, в ході її ведення;
розміщення кожного солдата в бойовому
порядку відділення (бойових груп у бойовому
порядку відділення);
цілі для ураження вогнем стрілецької зброї і
БМП (БТР);
дії під час бою в глибині;
порядок взаємодії та взаємної підтримки
вогнем;
способи і сигнали управління.

15.

Проводячи
бойовий
розрахунок,
командир відділення повинен призначити:
спостерігача за противником;
зв’язкового до командира взводу;
підношувача боєприпасів; за необхідності
напрямного;
визначити склад бойових “двійок” “трійок”,
тактичних груп і їх старших, порядок їх
розміщення в БМП (БТР) і в бойовому
порядку.
Бойові групи можуть бути маневреними і
вогневими.

16.

Визначаючи завдання особовому складу,
командир відділення намічає:
розміщення кожного солдата в бойовому
порядку відділення (бойових груп у бойовому
порядку відділення);
цілі для ураження вогнем стрілецької зброї і
БМП (БТР);
порядок їх руху, порядок висування відділення
до проходу в мінно-вибуховому загородженні і його
подолання, спішування, розгортання і ведення
вогню під час переходу в атаку, в ході її ведення;
дії під час бою в глибині;
порядок взаємодії та взаємної підтримки
вогнем;
способи і сигнали управління.

17.

У бойовому наказі командир відділення вказує:
• у першому пункті – стислі висновки із оцінювання
противника (склад, положення, характер можливих дій
противника, місця розташування його вогневих засобів);
• у другому пункті – завдання, які виконуються силами і
засобами старшого командира (начальника) в інтересах дій
відділення, а також завдання сусідів;
• у третьому пункті – бойове завдання взводу, відділення
та порядок його виконання;
• у четвертому пункті (після слова “наказую”) – бойове
завдання відд, доданим підрозділам і вогневим засобам, а
також елементам бойового порядку (групам), що
створюються;
• у п’ятому пункті – витрату ракет і боєприпасів на
виконання бойового завдання;
• у шостому пункті – час готовності підрозділу до бою
(дій);
• у сьомому пункті – своє місце і заступника.

18.

В пункті 4 бойового наказу кмвідд визначає:
всьому особовому складу:
об’єкт атаки і напрямок продовження наступу; цілі для
ураження і порядок ведення вогню;
способи дій при зближенні з противником і в ході атаки,
номер танку за яким буде діяти відділення;
бойовим групам, крім того, – склад і старшого групи,
завдання щодо знищення противника; при діях у пішому
порядку – місце кожного в/службовця у бойовій лінії
мвідд, місце і порядок спішування та подолання
загороджень.
екіпажу бойової машини:
місце у бойовому порядку взводу; завдання щодо
підтримки дій особового складу (груп); цілі для ураження і
порядок ведення вогню;
механіку-водію (водію), крім того, – напрямок руху в
атаку, порядок подолання загороджень, при необхідності
– місця посадки і спішування особового складу.

19.

Одним з основних розділів організації бою разом з
постановкою бойового завдання є питання організації
взаємодії. Взаємодія організовується за етапами
виконання отриманого завдання, напрямками дій, по
рубежах і часу. Насамперед, це організація взаємодії із
сусідами і з засобами посилення, а також взаємодія між
вогневими засобами усередині підрозділу.

20.

Під час організації управління командир
відділення доводить радіодані, сигнали
управління, оповіщення і порядок дій за ними.
Командир відділення встановлює способи
доведення сигналів (команд) під час підготовки
і в ході виконання бойового завдання,
визначає (уточнює) своє місце.
Командир відділення, діючи в бойовому
порядку відділення, управляє вогнем і рухом
відділення командами, що подаються, як
правило, голосом. Сигнальними патронами і
трасуючими
кулями
він
вказує,
що
перешкоджають просуванню відділення.

21.

Під час організації виконання заходів всебічного
забезпечення бою командир відділення повинен
визначити порядок:
спостереження за противником, місцевістю, повітрям і
сигналами командира взводу;
пророблення проходів в інженерних загородженнях
своїх військ і противника та їх подолання; ведення РХБ
розвідки,
застосування
засобів
індивідуального
і
колективного
захисту,
використання
захисних
і
маскувальних
властивостей
місцевості,
проведення
часткової спеціальної обробки;
участі особового складу в заходах МПЗ;
підготовки озброєння і техніки до бою, поповнення
боєприпасів, заправлення БМП (БТР) пальним, отримання
інших матеріальних засобів, харчування особового складу,
надання само - і взаємодопомоги у разі поранення.

22.

У вказівках з бойового забезпечення він вказує:
З розвідки – порядок і способи ведення
розвідки, завдання спостерігачам (сектор ведення
розвідки, за чим спостерігати, що встановити, на
що звертати особливу увагу, порядок доповіді).
З охорони – порядок здійснення охорони;
скільки і де мати чергових вогневих засобів,
чатових у місцях відпочинку особового складу і
біля
бойових
машин,
а
вночі
постів
підслуховування; порядок спостереження за
сигналами командира взводу (роти), місцевістю,
повітрям і доповіді про обстановку; сигнали
оповіщення і порядок дій під час раптового нападу
противника, а також пропуск і порядок зміни.

23.

У вказівках з бойового забезпечення він вказує:
З тактичного маскування – завдання з маскування позицій,
озброєння і техніки, терміни їх виконання; порядок
використання табельних засобів і місцевих матеріалів; заходи
щодо забезпечення режиму таємності і протидії розвідці
противника.
З інженерного забезпечення – характер, черговість і
терміни фортифікаційного обладнання позиції, а також
завдання на добу.
– завдання з радіаційної, хімічної розвідки і
спостереження; порядок організації радіаційного контролю
і розподілу дозиметрів; сигнали оповіщення про РХБ
зараження і порядок дій за ними; порядок використання
засобів індивідуального і колективного захисту, захисних
властивостей місцевості та інших об’єктів; порядок
застосування засобів аерозольної протидії, місце і час
технічної перевірки протигазів і проведення спеціальної
обробки.
З РХБЗ

24.

З МПЗ – які заходи, де, з ким і в який час провести. МПЗ
у відділенні здійснюється у всіх видах бою (дій) і
проводиться особисто командиром на основі вказівок з МПЗ
старшого командира і заступника командира роти по роботі
з особовим складом.
З технічного забезпечення – порядок підготовки
озброєння і техніки до бойового застосування, поповнення
ракет і боєприпасів, місце розміщення запасу боєприпасів
взводу.
З тилового забезпечення – порядок дозаправлення
техніки пальним, отримання речового майна і мийних
засобів, інших матеріальних засобів, забезпечення гарячою
їжею і питною водою, миття особового складу;
З медичного забезпечення – порядок надання само - і
взаємодопомоги у разі отримання поранень і травм; збору,
охорони і підготовки до евакуації поранених і хворих та їх
евакуації; а також санітарно-протиепідемічні заходи.

25.

Таким чином, тверде знання порядку роботи кмвідд,
уміле і послідовне здійснення заходів щодо організації
наступального бою, підготовки матеріальної частини та
озброєння бойової машини – запорука успішного виконання
бойового завдання мвідд у наступальному бою.

26.

2.
Методика
роботи
механізованого
відділення
наступального бою.
командира
в
ході

27.

Управління відділенням під час переходу в
атаку.

28.

З початком вогневої підготовки атаки кмвідд веде
спостереження за об’єктом атаки і про все помічене в
ньому і біля нього (виявлені вогневі засоби противника), а
також про результати вогню своєї артилерії й інших
вогневих засобів доповідає кмв. Мвідд вогнем своєї зброї
знищує виявлені К, Гр й інші вогневі засоби, а також живу
силу противника в об’єкті атаки і на його флангах або діє
за рішенням кмву.
Під час атаки в пішому порядку з підходом танка до
траншеї на відстань 100 - 200 м кмвідд подає команду
«Відділення, ПОЗНАЧИТИ ПРОХІД ДЛЯ ТАНКІВ», а потім
за
командою
(сигналом)
кмв:
«Відділення,
ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ». За цією командою о/с
заряджає зброю повними магазинами (стрічками),
приєднує багнети і встановлює, у разі потреби,
обладнання для швидкого вистрибування з траншеї, веде
спостереження за танками і сигналами кмвідділень.

29.

Тактична обстановка. Триває вогнева підготовка атаки.
Спостерігач доповідає, що в створі з Ор.6 далі 400 у лісі
«Темний» ведеться мінометний вогонь, Ор.5 ближче 50 відкрив
вогонь кулемет противника.
Висновки з оцінювання обстановки: У лісі «Темний»
розташована вогнева позиція мінометного взводу (батареї).
Рішення квідд: Доповісти кмв, корегувати вогонь артилерії
старшого командира та завдати ураження виявленому К
противника вогнем БМП та черговим вогневим засобом
відділення. Доповідь обстановки кмв: «Сокіл - 1, я Сокіл - 12 - в
створі з Ор.6 далі 400 в лісі «Темний» ведеться мінометний
вогонь, Ор.5, ближче 50 праворуч 0-05 відкрив вогонь К
противника. Вирішив: вогнем БМП та чергового вогневого засобу
відділення знищити виявлений К. Прошу викликати вогонь
артилерії, до корегування вогню готовий, я Сокіл - 12, прийом».
Команда на знищення противника: «112, я Сокіл - 12, Ор.5,
ближче 50, праворуч 0-05 — К противника, 8, в середину,
короткими, ВОГОНЬ»; «Кулеметнику, Ор.5, ближче 50, праворуч
0-05 — кулемет противника, 8, в середину, короткими, ВОГОНЬ».

30.

Тактична обстановка. Командир взводу передав
через зв’язкового команду приготуватися до атаки.
Висновки з оцінювання обстановки: Закінчується
вогнева підготовка атаки, підрозділи взводу готуються
до переходу в атаку.
Рішення
командира
відділення:
продублювати
команду командира взводу; уточнити завдання
особовому складу відділення. Контролювати підготовку
особового складу до атаки.
Розпорядження
та
команди:
«Відділення,
ПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ».
За командою командира відділення особовий склад
дозаряджає зброю, приєднує багнет-ножі, готує до дії
ручні гранати і встановлює, якщо необхідно, пристрої
для швидкого вистрибування із траншеї.

31.

32.

Тактична обстановка. Відділення наблизилося
до мінно-вибухового загородження противника.
Висновки з оцінювання обстановки: подолати
прохід в МВЗ у визначеному командиром взводу
порядку.
Рішення командира відділення: подолати мінновибухове загородження по проробленому проходу
за 1 мвід під прикриттям вогню свого БМП та
кулемета. Уточнити та вивести відділення на свій
напрямок наступу.
Розпорядження та команди: «Відділення,
напрямний кулеметник, за мною, в колону по два
бігом - РУШ»; «Відділення, у напрямку окремого
куща - Ор.5,праворуч 0-05, напрямний - я, ДО БОЮ
- ВПЕРЕД». (Слайд № 33).

33.

34.

Управління відділенням під час оволодіння об’єктом
атаки.

35.

Тактична обстановка. Відділення наблизилося
до першої траншеї противника на відстань 25 – 30
метрів.
Висновки з оцінювання обстановки: відділення
наблизилось до переднього краю оборони
противника на віддалення кидка наступальної
осколкової гранати.
Рішення
командира
відділення:
завдати
ураження противнику ручними осколковими
гранатами; З криком «Ура» увірватись на передній
край оборони.
Розпорядження та команди: «Відділення,
підготувати гранати»; «Відділення, гранатами —
ВОГОНЬ».

36.

Тактична обстановка. Командир відділення
спостерігає відхід противника дрібними групами.
Висновки з оцінювання обстановки: противник
розпочав відхід.
Рішення
командира
відділення:
доповісти
командиру взводу. Перейти до переслідування
противника.
Доповідь командиру взводу: «Сокіл - 1, я Сокіл - 12 противник відходить в напрямку Ор.9. Вирішив:
розпочати переслідування на БМП, я Сокіл - 12,
прийом».
Розпорядження та команди: «112, я Сокіл - 12, в
район кущів - ВПЕРЕД, я Сокіл-12, прийом»;
«Відділення, ДО МАШИНИ»; «Відділення, ПО
МІСЦЯХ», «Механік-водій, у напрямку галявини на
узліссі «Темний», ВПЕРЕД».

37.

38.

Заражені ділянки місцевості в залежності від обстановки
відділення долає на БМП (БТР), або в пішому порядку,
використовуючи і в тому і в іншому випадку індивідуальні засоби
захисту.
Ефективним засобом захисту потрібно вважати безпосереднє
зіткнення з противником, оскільки це позбавляє його можливості
застосувати ядерну зброю, побоюючись можливості ураження
своїх військ.

39.

За сигналом оповіщення “Повітряна тривога”
особовий склад повинен негайно укритись в броньованій
військовій техніці, у складках місцевості, прийняти заходи
по захисту себе, військової техніки, матеріальних засобів і
джерел з водою від зараження отруйними речовинами і
бактеріальними (біологічними) засобами.
За сигналом оповіщення “Радіаційна небезпека”
особовий склад, який знаходиться поза укриттям, в усіх
випадках негайно надягає респіратори та засоби захисту
шкіри (захисний плащ на зразок комбінезону), а при
знаходженні у закритих бойових машинах тільки
респіратори.
В
подальшому,
після
випадіння
радіоактивних речовин і при відсутності пилоутворення, за
розпорядженням командира підрозділу особовий склад
поза укриттям може діяти тільки у захисних панчохах, а
при знаходженні в укриттях, спорудженнях і машинах - без
засобів захисту.

40.

За сигналом оповіщення “Хімічна тривога” особовий
склад, який знаходиться на відкритій місцевості, негайно
одягає протигази та засоби захисту шкіри (захисний плащ
на зразок комбінезона), а особовий склад, який
знаходиться у бойових машинах, негайно одягає
протигази.
Можливість зняти засоби захисту визначають командири
підрозділів самостійно, дивлячись на результати
контролю за зараженням повітря і місцевості за
допомогою приладів радіаційної і хімічної розвідки.
З метою ліквідації наслідків проводиться санітарна
обробка особового складу, дезактивація обмундирування,
зброї і бойової техніки.

41.

Отже, наступальний бій є основною формою ведення
бойових дій. Тільки рішучим наступом, проведеним у
високому темпі і на велику глибину, досягається повне
знищення противника.
Виконання бойового завдання відділенням досягається
високою військовою майстерністю особового складу,
безупинним веденням розвідки, доцільністю рішення
командира, швидкістю і рішучістю дій підрозділу,
безперервністю взаємодії і взаємозамінністю особового
складу відділення в ході бою, захистом відділення від
впливу
зброї
масового
ураження
противника,
безперервним забезпеченням його всім необхідним для
бою і вмілим керуванням відділенням у бою.

42.

Питання для самоконтролю.
1. Що включає в себе підготовка наступального бою? 2. Що
повинен зробити кмвідд з отриманням бойового завдання?
3. Що повинен зрозуміти кмвідд під час усвідомлення
завдання? 4. Які висновки робить кмвідд на основі
усвідомлення завдання? 5. Що включає в себе оцінювання
обстановки? 6. Розкрийте методику визначення порядку дій
мвідд і завдання особовому складу. 7. Кого призначає кмвідд
проводячи бойовий розрахунок. 8. Для чого створюються
бойові тактичні групи? 9. Розкрийте зміст бойового наказу на
наступальний бій. 10. Розкрийте зміст четвертого пункту
бойового наказу. 11. В чому полягає організація взаємодії, та
які етапи вона включає. 12. Що доводить кмвідд при
організації управління? 13. Розкрийте порядок всебічного
забезпечення наступального бою відділення. 14. Що вказує
кмвідд при організації бойового забезпечення? 15. Розкрийте
методику роботи кмвідд при виконанні тактичних завдань в
ході наступального бою