Похожие презентации:
Синтез мистецтв в контексті проблеми національного та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі. Лекція 7
1.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Зміст лекційного заняття
Під час лекційного заняття ми розглянемо низку питань:
1. Теоретичні аспекти художньої виразності та
образотворення.
2. Основні характеристики національного в об’єкті дизайну
3. Риси національного та інтернаціонального на прикладі
архітектурних проектів.
4. Проблема національної ідентичності в сучасному дизайні:
актуальні тенденції та перспективи.
5. Список рекомендованої літератури.
6. Домашнє завдання для самостійної роботи.
7. Конспект лекцій.
2.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного та
інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
1.Теоретичні аспекти художньої виразності та образотворення
Термін «національна своєрідність» в синтезі мистецтв має два значення. У
вузькому сенсі термін вживають тоді, коли хочуть звернути увагу на самобутність
якого-небудь явища в дизайні або мистецтві. У широкому значенні поняття
національної своєрідності дизайну або мистецтв включає в себе всю сукупність ознак,
яка робить дизайн національно визначеним. У 1991 році штучно-створена тоталітарна
держава СРСР розпалася. Від тоді розпочалося становлення самостійних національно
незалежних держав, котрі раніше входили до складу політичної монополії на правах
15-ти республік. На початку 2000-х в українській науці почали з’являтися теорії і
дослідження, які вказують на відродження інтересу до питань національного.
Упродовж 1970-1980-тих років, під впливом інтернаціональної пропаганди,
висувалася наукова теорія про можливе знищення національних меж і створення
інтернаціональної «глобальної культури». Однак починаючи з середини 1990-х років
стверджується протилежна наукова тенденція, яка стверджує, що етнос й розбіжні
народи не асимілюються. Національна самосвідомість народів не втрачається, а лише
набуває нових форм, тоді як перспективи глобальної культури виявляються дуже
неясними, в силу її недостатньої змістовності.
Формуванню сучасної наукової платформи з порізнених проблем національної
ідентичності в українському образотворчому мистецтві і дизайні сприяють
дослідження В. Даниленка, В. Косіва, Г. Новоженець, І. Павельчук та багатьох інших
українських науковців. Поняття національного в дизайні має ряд видозмін, з яких
найбільш вживаними вважаються поняття національної харизматичності, втіленої у
реальні образотворчі форми, кольори, ритми, що підкреслюють та розкривають
внутрішні прикмети неповторної національної своєрідності.
Термін «національна форма» може вживатися у двох значеннях. У вузькому сенсі
це традиційно випрацювані національні художні форми. В синтезі мистецтв вони є у
кожного народу і носять локальний характер. До національних художніх форм
відносять і певні, притаманні лише даному народові стилі зображення.
3.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Національні форми існують, поки вони здатні образно виражати життя народу, його
ідеали і задовольняти естетичні потреби. Подальша доля національних форм залежить
від ступеню їх прогресивності, взаємовпливу художніх традицій, широти й
інтенсивності культурного спілкування з іншими народами, рівня культурного й
естетичного розвитку переважної частини даного національного угруповання. У більш
широкому смислі термін «національна форма» можна вживати для позначення
сукупності національних рис, що втілилися в той чи інший вид діяльності. Поняття
національної форми в дизайні виявляється тотожним узагальнюючому поняттю
національного в мистецтві.
Термін «національна своєрідність» в синтезе мистецтв також має два значення. У
вузькому смислі термін вживають тоді, коли хочуть звернути увагу на самобутність
якого-небудь явища в дизайні. У широкому значенні поняття національної своєрідності
дизайну включає в себе всю сукупність ознак, яка робить дизайн національно
визначеним. Національне в синтезі мистецтв характеризується також національним
колоритом. Національний колорит відображає національний «кольоровий лад»,
сполучення яскравих і кольорових національних традиційних елементів, що
виражають типові ознаки народу, включаючи риси оточуючої природи. Найбільш
дослідженим вважається колорит дизайну середовища.
Важливими для дизайнерів є використання характерних для даного народу
традиційних фольклорних образів, пов’язаних з історичними і географічними умовами.
Національне в синтезі мистецтв представляє собою цілісність трьох складових
елементів:
соціально-психологічного,
художнього
та
«позапсихологічного».
Відокремлення художнього може носити тільки умовний характер. Художнє – це
специфічна і необхідна властивість, що втілює в собі емоційну, образно-творчу,
збирально-узагальнюючу функції. Воно покликано синтезувати в цілісну систему всі
об’єктивні та суб’єктивні компоненти мистецтва, включаючи національні його риси,
об’єднати їх в єдиному змісті. Художнє – це властивість, яка робить продукт творчого
відображення світу мистецтвом. Художнє є внутрішньою структурою об’єкту дизайну,
декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва. В цьому значенні воно
збігається з поняттям художньої форми. Взаємопов’язаними елементами художнього є
емоційність і образність.
4.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Емоційність є необхідною властивістю твору мистецтва і дизайну, завдяки чому у
користувача виробу дизайну в процесі сприйняття виникає певний лад психічних
переживань. Історично випрацювані національні традиції, в тому числі критерії
прекрасного, відображаються на характері психічної реакції споживача на певний
об’єкт дизайну. Реакція споживача на певний виріб залежить від емоційного впливу
даного виробу, а також рівня національного художнього тезауруса самого споживача,
його здатності декодувати закладену в дизайн-об’єкті програму. Емоційність є
складовим елементом у художньому, як і образність.
Образність – одна з властивостей розумової діяльності людини. У мистецтві й
дизайні – це можливість створювати певні смислові й емоційні значення. Причому,
образності в дизайн-об’єкті характерна національна специфіка. Наукове означення
образу дається, як продукт відображення в свідомості людини об’єктивного світу. Існує
також повсякденне значення слова «образ», який асоціюється у дизайнера із значенням
слова «обрис».
Образність створюється «матеріальними засобами» мистецтва і дизайну (мова
графічного дизайну, колорит тощо). «Матеріальні засоби» дизайну зв’язані з людським
сприйняттям, їх вибір знаходиться, в залежності від вимог, смаків, критеріїв
національного споживача, певною мірою визначається ними. Відомими є негативні
приклади продажу виробів на іноземних ринках, коли не було враховано, наприклад,
що в мусульманських країнах не дуже популярним є темно-синій колір, чи білий колір
трауру в Японії, в Латинській Америці – червоний. Образність базується на певному
етнічному матеріалі, має національно-обумовлений характер. У художньому роль
образності переважає над емоційністю. Художнє не ізольовано від ідеї, композиції,
форми тощо. Воно є властивістю всього виробу дизайну. Тому можна говорити, що
художнє є складовий елемент національного в синтезі дизайну та мистецтв.
5.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
2.Основні характеристики національного в об’єкті дизайну
Основні характеристики національного в об’єкті дизайну пов’язані з
самобутністю, вони не зводяться до зовнішніх або архаїчних ознак, а змінюються,
відповідно до змін умов життя народу. На національне спричиняє вплив культура
народів, що проживають на тій самій території. Вона збагачує, привносить свої
елементи і нівелює національне певного народу. В умовах сучасності актуальним є
розгляд глобалізаційної складової для дизайн-об’єктів. Національна форма дизайну і
мистецтва утворюється не тільки з елементів, які є характерними виключно для даного
народу. Вона має й такі ознаки, які є в культурі інших народів, тобто є
інтернаціональними. Застосування національного в інтернаціональному плані є
нормою.
Національні риси окремо не створюють цілісного образу національного дизайну
або мистецтва. У створенні такого образу присутні й інші ознаки, які не обов’язково є
виключними. Національна форма утворюється з суми особливостей, притаманних
певній національності, де поряд з самобутніми ознаками наявні ознаки, притаманні
іншим народам.
Кожна нація, як певна спільнота людей, поряд з іншими ознаками (спільність
мови, економічного життя, території) має певні психологічні характеристики.
Психологічне не є лише властивістю національного. Філософ Г. Плеханов,
роз’яснюючи теоретичну й методологічну необхідність вивчення психології мистецтва,
підкреслював, що всі ідеології мають один спільний корінь: «психологію даної епохи».
Напрямок досліджень психологічного в синтезі дизайну та мистецтв тривалий час не
привертав уваги в Радянському Союзі, хоча деякі дослідження були проведені ще в
1920-х роках.
В першу чергу це роботи Л. Виготського з психології мистецтва, який зазначав,
що «психолог вимушений звертатися найчастіше саме до речових доказів, до самих
творів мистецтва і за ними відновлювати відповідну їм психологію...». Соціальнопсихологічне, як і в цілому національне, утворюється в дизайні як певний синтез двох
протилежних, але взаємозв’язаних компонентів – соціально-психологічних
характеристик реального світу і дизайнера, що сприймає цей світ.
6.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
При визначенні структури соціально-психологічного в національній своєрідності
дизайну слід виходити з того, що воно:
– є сукупністю елементів людської психіки, тобто результатом відображення нею
реального світу, які виступають у вигляді відчуттів, емоцій, інтересів, ідеалів, настроїв,
звичок, особливих (тобто психологічних) настанов людей;
– припускає існування несвідомого і свідомого у процесі відображення, пронизує
чуттєвий і мислений рівень відображення;
– проявляється у практичній діяльності – у вигляді поведінки, визначеного характеру
дії та вчинків людей.
Відповідно до викладеного структура в національній своєрідності синтезу дизайну
та мистецтв представляється у такому вигляді: національні почуття і національний
характер. Національні почуття утворюють нижчий ступінь, національний характер –
вищий у соціально-психологічному. Національний характер – реалізація на практиці,
тобто в поведінкових актах людей даної соціально-етнічної спільноти тих внутрішніх
психічних реакцій на предмети та явища, які втілені у відчуттях, емоціях цих людей, в
їх національній свідомості. Національний характер в дизайні – це емоційно-образне
відображення дизайнером у світлі його світогляду і естетичних критеріїв
національного характеру в об’єктивній реальності. У національному характері у творах
дизайну та мистецтв необхідно розрізняти два аспекти: національний характер
створюваного образу і національний характер творця об’єкта дизайну.
«Позапсихологічне» включає в себе дві різні сфери: соціально-етнографічне і
природно-географічне. При вивченні соціально-етнографічного необхідно розглядати
такі побутові та етнографічні деталі, як національний одяг, домашнє начиння, обряди,
традиції тощо. Орнамент кожного народу має свої особливості, відображаючи
оточуючу природу і побут.
7.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
3.Риси національного та інтернаціонального на прикладі
всесвітньовідомих архітектурних проектів
Дизайн націлений передовсім на поліпшення функціональних та естетичних
властивостей певного предмета або середовища, і це пояснює його орієнтацією на
найновіші матеріали і технології, модні тенденції і широке коло споживачів. Він,
досить «лояльний» до еклектичності, що дозволяє поєднувати елементи різного
культур-генетичного «походження»: наприклад, в кімнаті поруч можуть бути італійські
меблі, техніка з Японії і якісь національні, скажімо, українські, елементи. Причому це
все гармонійно співіснує в одному просторі. Натомість етнічна зорієнтованість
архітектури давно визнана фахівцями. Бо проектування архітектури тісно пов’язано з
конкретною історичною територією, етнічними звичаями, самобутністю національної
культури, місцевими замовниками.
Але уважніший погляд на архітектурну та дизайнерську практику змушує
засумніватися у правдивості тези про національну природу архітектури та
інтернаціональний характер дизайну. Архітектуру не завжди можна чітко означити за
національним критерієм, навпаки, в сучасних умовах вона набуває універсальності,
уніфікованості: цьому сприяє глобалізація, активніша, ніж будь-коли, комунікація між
фахівцями різних країн (велику роль відіграє інтернет), «міграція» підходів у
будівництві, практики використання певних матеріалів, технологій тощо.
Натомість дизайн ― предметний, середовища, веб-дизайн та цифровий ― може
бути дуже відмінним залежно від географії та етнічних традицій, набуваючи
неповторних рис національної образотворчої самобутності. І це стосується не лише
інтер’єрів та екстер’єрів, але й монументального дизайну, об᾿єкти якого найбільшою
мірою вбирають у себе (і відповідно репрезентують) етнічно-культурні особливості,
традиції архітектурнодизайнерських шкіл.
Тож, об’єкти дизайну, які сьогодні (дякуючи інтернету) без усяких географічних
обмежень представленні на теренах міжнародно-інтернаціонального споживацького
ринку, мають відрізнятися за властивостями етно-ідентифікації. Дизайн сьогодні це не
тільки конкуренція властивостей комфорту і зручності, а конкуренція самобутніх
візуальних характеристик, сприйнятих власне від традицій конкретного народу.
8.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Чи можемо насправді провести чітку межу між національним та інтернаціональним
в архітектурі та дизайні? В епоху інтернаціонального стилю в архітектурі, що став
наслідком науково-технічної революції, запитів індустріальної доби, у різних частинах
світу з’явились однакові будівлі. Однак на межі ХХ-ХХІ-го століть, ця тенденція
дійшла кризи, а дизайнери, архітектори, представники різних галузей культури почали
звертатися до індивідуальних витоків мистецтва, з-поміж яких визначальним є
національна зорієнтованість. Така переорієнтація проявилась насамперед в
предметному дизайні, але також і в різного типу будівлях, які є універсальними, бо
затребувані однаково всюди на планеті.
Так, зокрема транспортні структури, як вокзали й аеропорти, в різних містах світу
почали набувати локальних ознак. Свого часу схожий шлях ― від універсальності до
індивідуалізації ― пройшла й сакральна архітектура (все починалось від типової для
християнських храмів базиліки, прототипом якої послужила громадська будівля
давньоримського періоду), а ще раніше ― військові структури (від типового
військового містечка в Стародавньому Римі ― до відмінних урбаністичних утворень).
Ця архітектура (транспортні, сакральні, військові об’єкти), присутня на різних
континентах, в різних країнах, особливо цікава з огляду на поєднання глобального й
національного: перше зумовлене функціональністю цих об᾿єктів, що є однаковою
незалежно від місця їх розташування; друге ― вкоріненістю в місцевий ґрунт, тобто у
традиції, в образну символіку й образність. Увесь діапазон проявів
локального/глобального в архітектурі транспортних споруд демонструє такий тип, як
аеропорт. Це, як правило, дуже великі за площею об᾿єкти, з чіткою організацією, що
зумовлено їх призначенням: люди з різних куточків світу повинні тут легко
орієнтуватися, тож якісь особливі підходи чи творчі фантазії архітектора — недоречні,
адже зроблять функціонування будівлі неякісним.
Але паралельно з «диктатом» функції є ще інший важливий аспект: оскільки в будьякій країні аеропортів, особливо міжнародних, не надто багато, то вони відповідно є
для неї своєрідною візитівкою – брамою, що пропускає в країну, у світ певної культури,
історії, традицій. І цей місцевий колорит, як свідчить досвід, аеропорт може
відобразити досить яскраво. Відтак будівля аеропорту, виконуючи своє основне
призначення (прийом, відправлення, технічне забезпечення повітряного транспорту),
бере на себе ще додаткову функцію ― репрезентативну щодо місця, де вона
розташована, щодо його історії, «духу».
9.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Добра ілюстрація ― аеропорт в Денвері (США, 1995, іл. 1-2). За функціональністю
— звичайне летовище (до слова, схоже на Львівський міжнародний аеропорт ім.
Д.Галицького): лінія, термінал, що розміщений перпендикулярно до злітно-посадкових
смуг і з максимально широким фасадом, приймає відвідувачів і скеровує їх до пунктів
посадки та висадки пасажирів. У той же час архітектор будівлі зумів досягти цікавого
ефекту, спроектувавши дах аеропорту у вигляді склепінчастих вігвамів ― традиційного
житла північноамериканських індіанців, що колись населяли ці території. Тож,
підлітаючи до аеропорту, пасажир бачить характерний силует, що ментально веде до
символіки й історії цього місця ― землі індіанців, до відповідної
архітектурнодизайнерської традиції. Варто зауважити, що для зведення вігвамів
використали сучасні будівельні матеріали, зокрема тефлон ― тканину, яка дає
можливість відвести воду, забезпечити освітлення (бо напівпрозора).
(іл. 1-2)
10.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Ще одним прикладом демонстрації місцевого колориту слугує аеропорт в місті
Марракеш у Марокко, збудований 2008 ріку (іл. 3). Він також з поперечною лінією,
величезним довгим терміналом, але конструктивна схема його будівлі (залізобетонний
каркас із залізобетонним покриттям) дозволила проектантам з допомогою конструкції
перехресних балок сформувати традиційний марокканський візерунок (що поширений
у мечетях, декоративно-прикладному мистецтві цієї мусульманської країни, іл. 4-5).
Цей орнамент, з одного боку, виконує сонцезахисну функцію в умовах тутешнього
жаркого клімату, а з другого, — перетворює інтернаціональну структуру і просту
типологічну схему в яскраву національну будівлю-символ.
(іл.3)
11.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
(іл.4-5)
12.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Дещо інший приклад ― шедевр Еера Саарінена термінал TWA (США, 1960-ті, іл. 6,
7, 8). Архітекторський задум не прив’язаний до національної чи етнічної традиції, в
його основі — функціональний чинник. Саме він «підказав» автору проекту ідею
польоту: ми бачимо птаха, який злітає (є центральний зал, від якого в боки
розходяться термінали, тобто «крила»), під ним ― величезна залізобетонна
конструкція, організація якої, проте, створює відчуття легкості, злету. І хоч в цьому
проекті не було жодної апеляції до локальних особливостей, але Е.Саарінен і його
аеропорт-птах стали символом американської архітектури і загалом США. Водночас
це був виклик Англії: відтоді американську культуру перестали сприймати як
«продовження» англійської. І ця нова самодостатня архітектура, новий, народжений в
Америці стиль, який назвуть ранній постмодернізм, згодом активно впливатиме на
Європу, Австралію й інші частини світу. TWA — яскравий зразок того, як окрема
будівля, започаткувала, утвердила національну культуру.
(іл. 6)
13.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
термінал TWA (США, 1960-ті (іл. 7-- 8)
14.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Аналогічним прикладом є аеропорт в Південній Кореї (2012, іл. 9 13): абсолютно футуристичний інтернаціональний проект, з
використанням сучасних конструкцій, легким металевим каркасом,
поєднанням скла, металу й внутрішніх бетонних конструкцій. Це
сучасна архітектура, в якій нема нічого типово корейського і яка
теж, ймовірно, стане вихідною точкою сучасної далекосхідної
архітектури. Отож, бачимо, що дуже по-різному у транспортних
спорудах може проявлятись і універсальне, і місцеве, і
функціональність, і художня образність. А як стосовно
національного в «інтернаціональному» дизайні?
Аеропорт в Південній Кореї (іл. 9)
15.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Аеропорт в Південній Кореї (іл. 10, 11)
16.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Аеропорт в Південній Кореї (іл. 12--13)
17.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Дизайн середовища не замикається на інтер᾿єрі, органічно пов᾿язаний і з
зовнішнім простором, предметним наповненням екстер᾿єру. Його елементи ― малі
архітектурні форми, вуличні меблі, вуличне покриття, рекламні структури, фасади
будинків ― можуть бути як універсальними, так і формувати й певною мірою
утверджувати національну ідентичність. Так, на жаль, доводиться констатувати, що
проспект Свободи у Львові в останні роки перетворився на здеґрадований простір —
через відповідне предметне наповнення, як-от елементи для продажу сувенірів,
дерев’яні будиночки, що «прийшли» до нас з німецького фестивального ярмарку…
Зовсім іншим прикладом ― вдалого поєднання історичного й сучасного ― є
середовище кварталу в Берліні, де розташована Церква св. Миколая (іл.14-15). Простір
тут формується, власне, навколо цього готичного храму. Елементи цього середовища
― зовсім різні з точки зору історичності (від середньовічної кірхи до будинків ХІХ
століття під черепицею і панельних будинків ХХ століття), функціональності,
будівельних конструкцій ― формують цілісний ансамбль, гармонійне просторове
середовище. Цьому сприяє й сама організація простору, колористика, відповідні
пам’ятники та навіть елементи реклами ― все підтримує дух історичності. От хоча б
такий елемент дизайну, як стилізована криниця, що нагадує про традицію існування
криниць на невеличких площах традиційного міста. Цей об’єкт, до якого мешканці
приходили по воду, був осередком розвитку середовища.
(іл.14-15)
18.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Цікаво, що окремий яскравий елемент дизайну може навіть стати брендом країни.
Найкращий приклад ― червона телефонна будка як символ англійської культури. Цей
об’єкт майже сто років тому створив архітектор Джайлз Гілберт Скотт (іл.16-18).
Популярний англійський символ у світі активно використовують. Зокрема і в містах
Західної України: у Львові, Чернівцях, Тернополі. Однак «перетікання»
інонаціональних дизайнерських елементів в інші, віддалені суспільно-історичні
середовища — далеко не завжди вмотивоване.
Скажімо, в Тернополі червона англійська будка ― кіоск для продажу книг ―
виглядає радше недоречно, хоча, зрозуміло, це було бажання надати шарму
історичному місту, показати його європейськість. Цікавими з огляду на «локалізацію»
дизайну є відомі спроби звести елементи наповнення просторового середовища міста
до єдиного стилю ― для репрезентації традицій народу чи міста. Так, на межі ХІХ-ХХ
століття у Парижі вирішили всі елементи наповнення історичної частини міста
(рекламні тумби, кіоски для продажу преси, входи в метро) «зв’язати» єдиним
бароковим стилем, характерним для французької культури.
(іл.16-18)
19.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Це взірець традиційного підходу до формування простору міста. Подібний до
паризького експеримент був і у Львові на початку 1990-х: головний художник міста
Володимир Сколоздра запропонував всі телефонні будки, кіоски, рекламні елементи
уніфікувати, використавши зокрема мідь, дерев’яні конструкції.
Це дозволило досить швидко навести лад в історичній частині Львова, який, однак,
невдовзі порушило «вторгнення» куди сучасніших МАФів. Їх різноманіття й
несумісність один з одним лише засмітило просторове середовище замість того, щоб
його гармонізувати. З іншого боку, недавнє відновлення ліхтарів, встановлення лавок у
Львові є доброю спробою встановити зв᾿язок з минулим міста.
На лавках, що є поширеним елементом наповнення середовища центру міста,
бачимо левів: хоча тут рекламують місцеве пиво, і лев чомусь крилатий (як символ
Венеції), все ж це один із вдалих прикладів того, як можна малими архітектурними
формами, предметним наповненням підкреслити особливість місця. А от така ж лавка з
левами у Тернополі виглядає недоречно, бо що мають леви до цього міста? Натомість
світильники з гербами Тернополя на цьому ж бульварі навпаки апелюють до місцевої
історії.
Проблема національного/інтернаціонального в архітектурі та дизайні є досить
широка, потребує дослідницької уваги. Як бачимо, межа між цими категоріями доволі
гнучка. На прояви національного та інтернаціонального в об᾿єктах архітектури й
дизайну впливають і їх функціональне призначення, і суспільно-історичний та
національний контексти, і закордонний досвід та глобальні тенденції, і, звичайно,
авторський задум. У будь-якому випадку, як засвідчили численні приклади, маємо
достатньо підстав говорити і про національно акцентований дизайн, і про глобальне,
універсальне в архітектурі.
20.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
4. Проблема національної ідентичності в сучасному дизайні: актуальні тенденції
та перспективи
Поглянемо на використання орнаменту в інтер'єрі сільської української хати. В
колядках і весільних обрядах, які мають яскраво виражений язичницький характер,
зустрічається «дерево життя» або «райське» дерево – як частина природи або
надприродне, що має магічну силу і приносить щастя та захист від злих сил.
Безперечно, широкому розповсюдженню «вазона» сприяло його космологічне, знакове
значення в системі світобудови, розуміння його як універсального образу природи, а
також як релігійного символу.
Такий популярний сюжет як вазон широко використовувався в інтер'єрі сільських
хат і використовується понині. Стіни в українській хаті майже завжди білилися, як і
піч, тому в хаті було багато вільних площ для прикрашування вішаними образaми або
ж мальованими різнобарвними орнаментами. Господині чи інші члени родини - жінки
розмальовували стіни орнаментами різних кольорів.
Найчастіше це були фантастичні дерева з птахами, півниками, щигликами тощо.
Зовні розмальовували обрамування вікон та віконниці (задля кольорового узгодження
житла із зеленню дерев та квітів довкола хати). Традиція розписування формувалася
протягом тисячоліть і була тісно пов'язана з магічними віруваннями та діями. Зміст
національного орнаменту може змінюватися.
Так, на роботах сучасних кримсько-татарських дизайнерів відбився вплив
колоритного сприйняття тих районів Середньої Азії, де вони до переселення
проживали, внаслідок чого відбувся вплив узбецьких орнаментів. Зазнають певних
змін стильові особливості національного орнаменту.
Вивчення національної своєрідності дизайну у взаємозв’язку з інтернаціональним
змістом є важливим аспектом для дизайнера. Інтернаціональне в дизайні робить його
значущим не лише для своєї нації, але й для інших національних спільнот.
21.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Наприклад, ілюстрації 19, 20, 21, 22 демонструють спільні риси, які розкриваються в
оформленні: шкіряної палітурки типографського молитовника караїмської типографії
«Кале» 1734-1735 років (іл. 19); в оздобленні українського рукопису XVI століття (іл.
20). В оздоблені Караїмського молитовника видавництва 1805-1810 років (іл. 21).
Геометрична єдність компоновки шрифтів у трьох згаданих рукописах подібна до
декоративного оздоблення видання 1536-го року, створеного на чеській типографії (іл.
22).
(іл. 19-22)
22.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Інтернаціональне, в історичному аспекті, втілює в собі динамічну тенденцію
всесвітньо поглинаючого економічного піднесення НТР. Зараз процес загальної
міжнародної глобалізації інспірує систему повселюдних комфортних стандартів, які
уніфікуючи локально-традиційні уявлення, намагаються утворити універсальний
естетичний масовий продукт. Можна впевнено стверджувати, що ця тенденція
ефективніше буде поширюватися на теренах техніки, аніж об’єктів дизайну, пов’язаних
з мистецько-культурною ділянкою попиту. Поза людиною знаходиться соціальноетнографічне, проте воно пов’язане з діяльністю людей.
У сучасній масовій культурі відбувається постійний взаємовплив та синтез дизайну
і декоративно-прикладного мистецтва, вплив культури однієї нації на культурні
традиції інших. При цьому слід відзначити:
– різноманітність форм і різнотиповість явищ;
– фіксовану конкретність образів;
– загальноестетичний характер моди;
– позитивний вплив національного мистецтва і дизайну на художню культуру інших
народів, який є ознакою зрілості даного національного мистецтва і ознакою
можливості подальшого розвитку в напрямку художнього прогресу;
– адаптований характер міжнаціональних впливів.
Для дієвості взаємовпливу національних культур доконечні певні умови, а саме
співзвучність суспільних стосунків націй та їх культурних традицій, глобальне
розуміння інтересів сучасного споживача. Запити цього споживача мають синтезувати
естетичні, художні та політичні запити даної спільноти людей. У силу об’єктивних
законів розвитку суспільства відбуваються постійні зміни життя народів, в побуті,
звичаях і поглядах, національному характері, культурі. Головна роль в цьому належить
економічному фактору, який є основою будь-якого суспільного розвитку. Розвиток
духовності сьогодні все більше залежить від рівня економічного розвитку суспільства,
характеру соціально-економічного укладу життя.
Зміни, що відбуваються в суспільно-економічному укладі життя людей різних
національностей, спричиняють за собою відповідні зміни у всіх галузях їх життя та
діяльності, в тому числі в образотворчому мистецтві, архітектурі та дизайні.
23.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Актуальним лишається збереження своєрідності національних особливостей при
загальному інтернаціональному характері сучасного дизайну та архітектури, про що
свідчить зазвичай високі досягнення в даному напрямку. На запропонованих
ілюстраціях 23-24 представлено етно-стилістичну відмінність за національним
принципом. Можна візуально зіставити всесвітньо відомі архітектурні споруди доби
бароко: тип національного українського бароко представлено в образах собору
Андріївської церкви (іл.23) та Брами Заборовського (іл.24). Натомість взірцем
італійського бароко виступає Церква Санта-Марія-дель-Джильо у Венеції (іл. 25).
(іл. 23-24)
(іл. 25)
24.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Сучасні науковці відзначають, що ХХ століття було свідком відновлення інтересу
як і до національного так і до інтернаціонального, особливо з часів Першої Світової
війни. Вчені вказують на приклади свідомо контрольованих владою національних
традицій у ХХ столітті при тоталітарних політичних системах. Усі нації адресують
питання про індивідуальність їх промисловості та розвиток комплексних форм
маркетингу і пропаганди, щоб систематично спрямовувати цю індивідуальність на
міжнародну арену. Поштові марки, валюта, національні прапори й формений одяг
посадових осіб створюють для іноземних спостерігачів їх перші та міцні враження про
національний характер.
Якщо узагальнити тенденції попередніх століть щодо питань культурно-етнічної
ідентифікації в мистецтві, дизайні та архітектурі, то загальна картина виглядала таким
чином: «До розвитку національних держав мистецтво і стилі дизайну були створені і
використовувались в інтернаціональному розумінні. Візантійський стиль, Романтизм і
Готичний стиль не знали національних меж». Необхідно зазначити, що хоча до того
часу нації, в сучасному розумінні цього слова ще не склалися, національні особливості
мав кожен стиль. Видатний мистецтвознавець Г. Вельфлін зазначав істотну відмінність
між мистецтвом північно-європейських країн (на прикладі, графіки Дюрера) та
мистецтвом Італії. Причому всередині переважання національного обов’язково
зароджувалося інтернаціональне. Розглянемо взаємопроникнення національного та
інтернаціонального на прикладі об’єктів графічного дизайну (приклади на 26 – 27).
(іл. 26)
25.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Сучасні науковці відзначають, що ХХ століття було свідком відновлення інтересу
(іл. 27). Приклади становлення національного інтернаціональним – це класична схема
шляху розповсюдження буквено-звукового письма з Єгипту в Європу Період цей хоча і
є «додизайнерським», проте досить тривалим в інтелектуально-графічній еволюції
людства (іл. 26). Можливості адаптації зросли з винаходом у XV сторіччі набірного
шрифту, коли змінилися загальновідомі уявлення щодо рукописності шрифта. В
наслідок цього розвинулися типографічні школи, утворилися рукописні стилі. В той же
час маркетингова потреба зобов’язувала друкаря підтримувати схильність до
міжнародного спілкування. Наприклад, в Криму використовувалися тільки привезені
шрифти. Так, перша кримська караїмська типографія (заснована в 1741 р. на ЧуфутКале) використовувала шрифти з Венеції, вірменська кримська типографія (м.
Феодосія, 1860 р.) – шрифти з Парижу тощо. У ХХ столітті когнітивна психологія
розпочала активно застосовуватися для мотивації людської поведінки, з точки зору
сприйняття. Художники - автори плакатів, афіш, об’яв розробили методи, в яких слово і
зображення могли суміщатися для того, щоб бути зрозумілими і за межами
національних середовищ. Їх використання в багатьох країнах без суттєвих змін у мові
виявилося фінансово вигідним. Сучасне відновлення інтересу до національної,
місцевої та етнічної індивідуальності може дати переваги в розвитку українського
дизайну. Пошуки національних особливостей в дизайні, в першу чергу, обумовлені
пошуками зручної маркетингової ніші на міжнародному рівні. Застосування
національного в інтернаціональному плані стає нормою. Так, наприклад, у відомій
рекламі серії годинників «Наблія», яка принесла рекламному агентству, що її
розробило, 3 млн. доларів, для реклами годинників використовуються образи
африканських тварин (жирафи, зебри), європейських птахів (лебедя) тощо. Синтез
графічного и промислового дизайну в нетрадиційному контексті зв'язку національного
и глобалізационого аспектів дає прекрасній оригінальній результат. У ХХ столітті
проведені серйозні дослідження з символіки знаків. Загальновідомо, якого розвитку
набули піктографічні зображення. Найбільш популярними є приклади, пов’язані із
створенням шляхових знаків і піктографічних зображень для Олімпіад.
(іл.27)
26.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Якісні піктограми слугують рекламою, стають комерційно вигідними.
Представлені на ілюстрації 27 логотипи сприймаються як странсформовані образи
конкретних об’єктів промислового дизайну: медицинського вимірювального приладу,
печатки, судна. Тобто ці логотипи носять глобально-узагальнений характер.
Науковець В. Даніленко провів докладні дослідження дизайну України в контексті
європейського регіону. Але синтез мистецтв в контексті українського дизайну та
декоративного-прикладного мистецтва потребує свого подальшого осмислення. При
розгляді об'єктів дизайну та мистецтва в різні історичні епохи необхідно відзначити
існування національних особливостей в синтезі мистецтв у тому ж інтернаціональному
по суті історичному стилі.
На ілюстраціях 28-29 представлено два кабінетні бюро, виконані у стилі бароко
приблизно в один історичний період, але в різних країнах. В Італії захоплювалися
каменями при оздобленні бюро. У флорентійській техниці Pietra dura [pietra dura]
шматочки ретельно відшліфованих кольорових каменів розташовувалися в мозаїчному
порядку для прикраси стільниць і кабінетів. Голанська обробка в техніці scagliola
[skaliola] давала той же ефект, але при меншій ціні. В Голландії за визначенням І. Тена
природні умови активізують розвиток живопису. І антверпенський кабінет (іл. 29)
відповідно розписаний олією.
(іл.28-29)
27.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Можна порівняти два близькі за стилістикою стільці однієї ж епохи,
обидва зі шкіряними сидіннями і спинками, декорованими голівками
оббивних цвяхів. Стілець Рубенса 1630 року (іл. 30) простіший, менш
декорований. Оббивка спинки тисненою шкірою стільця з Португалії (XVII
століття, іл. 31) свідчить про інші традиції цієї країни. Насамперед
багатство Португалії того періоду пов'язане з морськими відкриттями.
Багатство або відсутність багатства в конкретній державі в конкретний
історичний період природно позначається і на оздобленні об'єктів дизайну
та мистецтв. Якщо, приміром Людовік XIV зміг собі дозволити виготовити
початковий набір меблів зі срібла, замовивши його для Скляної галереї у
Версалі близько 1670, то Карл II – міг замовити лише дерев’яні меблі,
прикрашені срібними пластинами.
В історичному минулому такі тоталітарні держави, як колишнє СРСР
або сучасна Північна Корея, не прагнули розвивати тих видів дизайну, які
були розраховані на масового споживача. У глобалізованих процесах в
дизайні брали участь тільки у тій мірі, наскільки це сприяло здешевленню.
Приміром від усіх досягнень видатного французького архітектора Ле
Карбюзье раціональне будівництво СРСР засвоїло економічно-вигідне
планування «хрущовок» з невисокими стелями, які не досягали і трьох
метрів. Можливо на цю економічну тенденцію радянських архітекторів
надихнув проект Ле Карбюзье, створеного ним для своєї родини будиночка
для морського відпочинку, в якому стеля була нижчою, ніж стелі радянських
«хрущовок». При цьому існує той позитивний момент, що розвивається своє
національне декоративно-прикладне мистецтво (в зв'язку неможливістю використати
закордонні досягнення). Розвиток декоративно-прикладного мистецтва сприяв
розвитку синтезу мистецтв в дизайні інтер'єра. У сучасних умовах часто національні
мотиви можуть послужити тією родзинкою, яку хотілося б бачити; особливо в
аеропортах, готелях, ресторанах, тобто тих інтер'єрах суспільного користування, де
бувають іноземні туристи, щоб викликати їхній інтерес до багатого історичного
минулого України; відповідно залучити їх до подорожей Україною.
28.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
(іл. 30-31)
29.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
Українським відвідувачам теж приємно провести час в демократичному кафе fastfood та побачити картинки національної історії, доторкнутися до фольклору, як це
сьогодні роблять українські дизайнери (іл. 32-33). Таким чином, природні та історичні
умови наклали свій відбиток на синтез мистецтв у конкретних національних умовах.
В той же час існують глобалізовані процеси в синтезі мистецтв. Наведений на
ілюстрації 34 дизайн житлового інтер'єра міг бути здійснений у багатьох містах світу,
позаяк в об’єкті домінують не етнічні характеристики а загальна культура модернізму
(іл. 34-36). Натомість дизайн інтер'єрів на (іл. 37-43) створений у глобальному стилі
постмодернізму, в якому використані архетипи, що не залежать етнокультурних
традицій а пов’язані з технічно-науковим прогресом та розумінням нового часу. Тому
нагальною проблемою сучасного дизайну є збереження питомих національних
особливостей при інтернаціональному характері дизайн-проектування.
(іл.32-33)
30.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
(іл. 34-36)
31.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
(іл. 37-40)
32.
Дисципліна: «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ»Лекція 7. Синтез мистецтв в контексті проблеми національного
та інтернаціонального в архітектурі та дизайніі
Викладач: ПАВЕЛЬЧУК ІВАННА АНДРІЇВНА
(іл. 40-43)
33.
Список рекомендованої літератури1. Асеев Ю.С. Стили в архитектуре Украины / Асеев Ю.С. – К. : Будивэльнык, 1989. –
104 с.
2. Боумен У. Графическое представление информации / У. Боумен – М. : Мир, 1971. –
228 с.
3. Бутнік - Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво. 1941-1967 /
Бутнік - Сіверський Б.С. – К. : Наук.думка, 1970. – 216 с.
4. Вагнер Г.К. Искусство мыслить в камне: (опыт функциональной типологии
памятников древнерусской архитектуры) / Ин-т археологи / Вагнер Г.К. – М. : Наука,
1990. II полугодие. – 256 с.
5. Визуальная культура – визуальное мышление в дизайне / [Колейчук В.Ф.,
Лаврентьев А.Н. , Рачеева И.В. и др.] ; под ред. О. И. Генисаретского. – М. : ВНИИТЭ,
1990. – 207 с.
6. Выготский Л.С. Психология искусства / Выготский Л.С. – Ростов н/Д : изд-во
«Феникс», 1998. – 480 с.
7. Визуальная культура – визуальное мышление в дизайне / [Колейчук В.Ф.,
Лаврентьев А.Н. , Рачеева И.В. и др.] ; под ред. О. И. Генисаретского. – М. : ВНИИТЭ,
1990. – 207 с.
8. Выготский Л.С. Психология искусства / Выготский Л.С. – Ростов н/Д : изд-во
«Феникс», 1998. – 480 с.
9. Даниленко В.Я. Дизайн України у світовому контексті художньо-проектної культури
ХХ століття (національний та глобалізаційний аспекти) Дис...д-ра мистецтвознавства:
05.01.03. – Львів, 2006. – 368 с.
10. Евин И.А. Синергетика мозга и синергетика искусства / Евин И.А. – М. : ГЕОС,
2001. – 164 с.
34.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇРОБОТИ
Відповісти письмово на три питання (за вибором) +
практична вправа
1. Охарактеризуйте основні аспекти художньої виразності та
образотворення в дизайні.
2. Розкрийте значення поняття «національна своєрідність».
3. Поясніть два значення терміну «національна форма».
4. Розкрийте значення традиційних фольклорних образів при
створенні асоціативного враження національної своєрідності.
5. Проаналізуйте основні характеристики національного в об’єкті
дизайну.
6. Розкрийте значення терміну «образність» та поясніть якими
засобами виразності вона досягається.
7.
Розкрийте
художнє
значення
національного
інтернаціонального на прикладі всесвітньовідомих споруд.
та
8. Проаналізуйте тенденції в сучасному дизайні та архітектурі
завдяки яким вирішується проблема національної ідентичності
9. Які Вам відомі актуальні тенденції сучасного дизайну.
10. Обґрунтуйте умови, за яких проблеми національної
ідентичності нівелюються. Які тенденції при цьому виходять на
перший план.
35.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИПрактична вправа
Створити дизайн-образ
середовища»
на
тему
«Новітні
тенденції
Матеріал: Папір, гуаш, графічно-цифрове зображення
Формат А3.
Дякую за увагу
дизайну