Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального

1. Валер’ян Підмогильний. «Місто». Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального

«Роман про людину, про
місто, про життя, про
незгасність вогню, сповнений
скептицизму переможця й
оптимізму приреченого».
Ю. Шерех

2.

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш
тіло?»
А. Франс. «Таїс»
«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона
на тварину, а трьома на янгола:
як тварина — людина їсть і п'є: як тварина — вона
множиться і як тварина — викидає;
як янгол — вона має розум, як янгол — ходить
просто і як янгол — священною мовою
розмовляє».
Талмуд

3.

Твір Підмогильного сюжетними мотивами нагадує
західноєвропейський «роман кар’єри»: у цьому
жанровому різновиді роману герой з нижчих
верств пробивається до вищих прошарків. Однак
зростання й еволюція Радченка змальовується у
трьох сюжетних вимірах:
• у соціальній площині,
• в особистісно-внутрішній сфері,
• у творчій царині, себто Степан реалізується як
мистецька особистість.

4.

5.

– За літературу! Мусимо
поважати те, що дає нам
заробіток. Але скажіть –
тільки щиро! – чому ви
почали писати?
– Із заздрощів, – відповів
Степан, червоніючи.

6. Перше оповідання “Бритва”

Тематика:
- громадянська війна
Наступні декілька
оповідань з
аналогічною
тематикою

7. Натхненна робота над кіносценарієм

“Потім пильно накреслив план кінодрами з
часів громадянської війни на шість частин з
прологом, де було все як годиться:
соціальне противенство — раз, кохання між
героєм-робітником та жінкою з противного
табору — два, чарівна дівчина-пролетарка,
що того робітника від наглої смерті рятує
й перебирає на себе його чуття, — три,
постріли й дим — чотири, перемога
чесноти — п'ять, не згадуючи вже про
дрібніші факти, що нічим не поступались
попереднім”.

8. Вплив на творчість

- “Fata Morgana” Коцюбинського
“Ніколи, ніколи я такого не напишу..”
- Розмови з Виговським
“Шаг ціна тому прозаїкові, що не знає
людей..”
“Про що властиво він писав? Ніде,
протягом сотні сторінок не здибав він
людини …..”

9.

“Юрба збуджувала його, збуджувала не
самий зір та слух, але й ніс його
поширювався, щоб нюхати, пучки
тремтіли, щоб діткнутись цієї
рухливої, гомінкої маси. Він прагнув
відчути її всіма чуттями, всю і
кожного, ввібрати її всіма
сполучними каналами в ту могутню
майстерню, де враження топляться
на огнищі крові й куються на
ковадлах серця”.

10. “Він напише повість про людей…”

- натхненна праця над повістю
“Цілий тиждень тривало це таємниче
сп’яніння”.
- творча криза
“Але другого дня не написав нічого. Сидів,
ходив, навіть лягав і марити пробував, але
жодного слова на дальший розділ
видушити з себе не спромігся. Так, ніби вся
повідь його уяви раптом зсілась і в голові
йому лишились мертві згустки, яких не в
силі був розтопити його гарячий розпач”.

11.

“Тоді в тиші лампи над
столом, писав свою повість
про людей”.

12.

В. Підмогильний, формуючи
нову модель психологореалістичного роману,
експериментує з композицією:
на традиційну оповідну з її
зав’язкою, кульмінацією,
розв’язкою (у романі «Місто» це
сюжетна лінія становлення
письменника) накладає кризову
(сюжетна лінія Степанових
стосунків із жінками), яка
характерна для пригодницьких
творів. Таким чином він
динамізує психологічний роман.

13. Жіночі образи

Роман «Місто»

14. Надійка «Таке біляве, тихе, а тиха вода греблі рве»

15.

«Приємна
романтика кухні:
стосунки юнака й
злочинної мами,
роман з раптовою
зав’язкою,
жагучим змістом і
нудним
закінченням…»

16.

«Ах, божественний,
які ми дурні. Всі
дурні. Ти нічого не
розумієш…»
«Люди – страшеннні
коміки, вони не
хотять жити просто,
а все щось
вигадують,
накручують, а потім
самі мучаться…»

17.

«Мить для жінки
замало»
«Досі він любив
жінок, випадково
зустрінутих на
його шляху, а сам
ще не обирав»

18. «Рухалася гнучко й раптово, пригорнувшись уся від грудей до колін, віддавшись цілком йому і танцеві, а він зазирав їй у вічі

благальним поглядом, напружившись у цьому
пристрасному оповитті»

19.

“...хлопець
вийшов,
переймаючись
до неї пошаною,
якось
схвильовано
розуміючи, що
жінка
продається, а
людина – ні”

20.

«Жінки для Степана
Радченка — талісман
його успіху, по суті його
жертва… жінка є лише
об’єктом почуття
й екзистенціального
пошуку мужчини. Однак
цей пошук абсурдний, як
абсурдне саме життя…
Для чоловіків це пошук
самоствердження, а не
кохання»
Соломія Павличко

21. Розповідна стратегія роману

Розповідь у романі «Місто»
ведеться від третьої особи,
але читач сприймає світ
очима Степана Радченка. Ця
викладова форма роману
зумовлена намаганням автора,
з одного боку,
дистанціюватися від поглядів
героя, подати їх неупереджено
(для цього використана
третьоособова форма
розповіді), з другого –
представити внутрішній світ
персонажа цілісно й
вичерпно.

22. І все ж вдумливий читач побачить головного героя очима інших персонажів.

Надійка
Мусінька
Максим Гнідий
Зоська
Вигорський
Левко
Рита