Угорщина. Дидактичний матеріал до уроків з Всесвітньої історії

1.

Угорщина
Дидактичний матеріал
до уроків
з всесвітньої історії

2.

Угорщина
Коротка історична довідка
Герб Угорщини
Прапор Угорщини
Офіційна
назва
держави
Угорщина
Форма
правління
Парламентська республіка
Глава
держави
Президент
Законодавча
влада
Однопалатні Державні
Збори
Виконавча
влада
Уряд

3.

Угорщина після Другої світової війни
Найважливіші завдання післявоєнної Угорщини
подолання наслідків фашистської диктатури;
покарання військових злочинців;
вирішення проблеми монархії;
демократизація влади і суспільного життя;
відновлення демократичних прав і свобод громадян;
відновлення зруйнованих війною промислового і
сільськогосподарського виробництва;
вирішення аграрного питання;
вирішення соціальних проблем;
відновлення доброго імені держави на міжнародній арені та довіри
сусідніх держав.

4.

Угорщина після Другої світової війни
Післявоєнні демократичні перетворення
знищено фашизм та здійснено заходи по подоланню його наслідків у всіх
проявах;
притягнуто до відповідальності військових злочинців та колабораціоністів;
ліквідовано інститут монархії;
відновлено парламентську демократію, створено державні і місцеві органи
народної влади;
відбувалася демократизація суспільного життя;
відновлено демократичні права і свободи громадян;
здійснювалися заходи по відновленню зруйнованих війною промислового і
сільськогосподарського виробництва;
вирішувалося аграрне питання;
робилися спроби вирішення соціальних проблем.

5.

Ліквідація монархії
Однією із головних проблем
післявоєнної Угорщини була
доля монархії.
Монархія скомпрометувала
себе в очах партій
демократичної орієнтації: за
регентства Міклоша Хорті
Угорщина не тільки
співробітничала з
фашистськими режимами
Німеччини та Італії, а й
прийняла участь у Другій
світовій війні на їхньому боці.

6.

Встановлення комуністичного ладу
Прихід комуністів до влади
у грудні 1944 р. створено комуністичний
уряд у Дебрецені;
у січні 1946 р. створено коаліційний уряд з
комуністами на ключових посадах;
у серпні1947 р. комуністи створили
коаліційний уряд Незалежного Народного
фронту і поступово отримали над ним
контроль;
у серпні 1949 р. прийнято конституцію
країни, яка проголосила будівництво
соціалізму основною метою нації.

7.

Курс на побудову соціалізму
Реформи за радянським зразком
скасування приватної власності;
націоналізація чи одержавлення засобів виробництва;
індустріалізація і колективізація без урахування національних особливостей;
командно-адміністративна система управління господарством у найгірших її проявах;
монополія компартії на владу;
утвердження всеосяжної влади вождя;
зрощення партійного і державного апарату;
централізація та бюрократизація влади;
втрата у суспільстві засад демократії;
обмеження демократичних прав і свобод громадян;
засилля та терор до власного народу;
всеохоплююча ідеологізація усіх сфер суспільного життя;
тотальний контроль за свідомістю людей.

8.

Курс на побудову соціалізму
Соціалістичний “рай” в Угорщині
Угорщина перетворювалася в індустріально-аграрну країну при поглибленні
диспропорцій у розвитку промисловості;
кооперування села викликало значні труднощі та протиріччя у
сільськогосподарському виробництві;
гальмувався розвиток соціальної сфери;
падіння життєвого рівня населення;
втрата у суспільстві засад демократії;
обмеження демократичних прав і свобод громадян;
самоізоляція від західних країн і новітніх технологій та економічна залежність від
Радянського Союзу.

9.

Народ проти “народної демократії”
Після ХХ з'їду КПРС на фоні
погіршення соціальноекономічного становища у країні
все більш відкрито стала
проявлятися незгода з
комуністичними порядками.
Активними учасниками
мітингів стали студенти.

10.

Народ проти “народної демократії”
Період:
Угорська
революція
1956 р.
23 жовтня – 9 листопада
Завдання:
ліквідація тоталітарної системи
радянського зразка;
ліквідація командно-
адміністративної системи
управління господарством;
побудова демократичного, національного соціалізму
Рушійні сили:
творча інтелігенція, студенти, робітники
Засоби досягнення мети:
мирні легальні методи боротьби, збройне повстання
Хроніка
протистояння

11.

Придушення Угорської революції
В ніч на 4 листопада 1956 р.
радянські війська увійшли в
столицю Угорщини і почали
придушення повстання.
Повстанців підтримала
міжнародна громадськість, а
Генеральна Асамблея ООН
вимагала від СРСР припинити
агресію.
Радянські війська
на вулицях
Будапешта.
Листопад 1956 р.

12.

Проміжний підсумок
Події в Угорщині 1956 р. стали виявом та
результатом кризи сталінської моделі
соціалізму.
Вони продемонстрували, що СРСР готовий
військовою силою підтримувати комуністичні
уряди у країнах Південно-Східної Європи.

13.

Режим “ліберального комунізму”
Реформаторський курс Яноша Кадара
у політичній системі
переглянуто методи
економічні реформи
змінилися методи планування та
будівництва
соціалізму;
управління, розширилася економічна
самостійність підприємств;
реабілітація
широке впровадження у виробництво
політичних діячів, які
були репресовані в
період “культу особи”
М.Ракоші;
демократизація
виборчої системи
(висування не одного,
а кількох кандидатів,
відкликання їх за
вимогою виборців).
новітніх технологій;
запроваджено госпрозрахунок;
розвиток приватного сектору
промисловості, особливо
дрібнотоварного (місцеві промисли);
впроваджено дотримання принципу
добровільності при створенні
сільськогосподарських кооперативів;
стимулювання експорту
сільськогосподарської продукції.
у соціальній сфері
вжито заходів для
поліпшення життєвих
умов населення;
запроваджена
матеріальна
зацікавленість від
результатів праці
робітників і
службовців;
запроваджено пенсії
для членів
сільськогосподарських кооперативів.

14.

Рішучі зміни назріли
Проблеми економічного,
політичного та соціального
характеру, які накопичувалися
протягом 1970 – 1980-х рр., не
дивлячись на позитивні
результати окремих реформ,
вирішити у рамках
соціалістичної моделі
виявилося неможливим.
Всеохоплююча криза
обумовила необхідність змін у
країні.

15.

Революційні перетворення 1989 – 1990 рр.
хроніка подій
у травні 1988 р. Янош Кадар подав у відставку з
поста Першого секретаря ЦК УСРП;
у січні 1989 р. парламент країни прийняв
“демократичний пакет“, який включав ряд законів
по демократизації суспільного життя;
влітку 1989 р. почалися переговори “круглого
Багатолюдний мітинг на підтримку
демократії. Будапешт,
15 березня 1989 р.
столу” за участі представників правлячої партії,
громадських організацій та опозиції. Правляча
партія відмовилася від монополії на владу.
Прийнято рішення про утвердження
багатопартійності та деполітизацію силових
структур;
у березні 1990 р. у країні відбулися перші вільні
парламентські вибори.

16.

Проміжний підсумок
Перехід до нової політичної системи в Угорщині
відбувся у результаті мирного переговорного
процесу.
Механіка переходу визначалася корінними
змінами, які відбулися у правлячій Угорській
соціалістичній робітничій партії. При цьому
конфлікт між реформаторами з УСРП та
демократичною опзицією не носив ідеологічного
характеру.

17.

Угорщина на шляху демократизації
Президенти Угорщини
Матьяш
Сурьош
Ласло
Шойом
Арпац
Гьонц
Паль
Шмітт
Ференц
Мадл
Янош
Адер
1989 - 1990
Матьяш Сурьош
1990 - 2000
Арпац Гьонц
200 - 2005
Ференц Мадл
2005 - 2010
Ласло Шойом
2010 - 2015
Паль Шмітт
з 2015
Янош Адер

18.

Угорщина у ХХІ ст.
Економічне життя у країні
складається на основі ринкових
відносин з урахуванням
національної специфіки і
традицій господарювання. При
цьому сліпе копіювання західної
моделі відкидається.
Сучасне угорське виробництво

19.

Угорщина у європейських інтеграційних
процесах
ОБСЄ
Рада Європи
НАТО
Євросоюз
з 1975 р.
з 1990 р.
з 1999 р.
з 2004 р.
Підрозділ збройних сил Угорщини на навчаннях

20.

Загальний підсумок
Угорщина сьогодні — парламентська
республіка, високорозвинена індустріальноаграрна держава, економіка якої інтегрована в
загальноєвропейський ринок.
В країні відбулися значні перетворення,
спрямовані на побудову ринкової економіки і
становлення громадянського суспільства.