Тема 4. Пересування підрозділів і розташування на місці. Заняття 4. Переміщення підрозділів в загальновійськовому бою

1.

1
ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ
Тема 4. Пересування підрозділів і розташування на місці
Заняття 4. Переміщення підрозділів в загальновійськовому бою.

2.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Загальні положення переміщення.
2. Підготовка та здійснення маршу.
Самостійна робота:
1. Перевезення підрозділів на трейлерах, морському та
залізничному транспорті.
2

3.

ЛІТЕРАТУРА
1.
Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. Взвод,
відділення, екіпаж танка, 2018 р., ст. 25-63.
2. Тактика загальновійськових підрозділів /Романенко О.П.,
Шарий В.І., Варюхін В.О. та інші.-К.: АЗСУ, 1998.
3. Тактика ( Батальйон, рота). Підручник. Одеса, ОІСВ,
1997.
4. Підручник сержанта механізованих війск. – К.МО, 2006
3

4.

1. Загальні положення переміщення.

5.

Характер сучасного бою , як ніколи
раніше , вимагає від усіх офіцерів
• широкого тактичного кругозору,
• глибокого знання сучасних засобів і способів
ведення бойових дій ,
• твердих практичних навичок з управління
військами в бою , прояви самостійності.
в умовах високих темпів бойових дій, при великій
глибині бойових завдань, швидких і різких змінах
обстановки , при самостійних діях підрозділів і
частин необхідно, щоб кожен командир був
справжнім новатором , людиною сміливою творчої
думки , розумної ініціативи, здатним правильно
розібратися в складній обстановці на полі бою і
застосувати такі тактичні прийоми і способи, які
найкращим чином забезпечать досягнення перемоги
в бою.

6.

Основи маршу і похідної охорони.
організоване пересування військ у колонах
дорогами і колонними шляхами з метою виходу в
призначений район або на визначений рубіж у
встановлений час у повному складі та в готовності
до виконання бойового завдання.
Марш –
Він є основним способом пересування батальйону (роти)
в передбаченні вступу в бій
До фронту
поза загрозою зіткнення з
противником
Від фронту
Уздовж фронту
У всіх випадках марш здійснюється приховано, вночі або за інших умов обмеженої
видимості, а в бойовій обстановці і в глибокому тилу своїх військ – і вдень.

7.

впливу
запалювальних
засобів
ВТЗ і авіації
дистанційне мінування
місцевості на маршруті руху
ударам ЗМЗ
вступ в бій з противником
який прорвався з флангу
або підійшов з глибини
засідки
Загрози в
ході маршу
боротьба з диверсійнорозвідувальними групами
повітряними
аеромобільними
противника
десантами
і
підрозділами

8.

Взвод (відділення, танк) завжди повинен бути готовий до
маршу (перевезення різними видами транспорту) в умовах
загрози застосування противником
1. зброї масового ураження,
2. високоточної зброї,
3. систем дистанційного мінування,
4. впливу його авіації, повітряних (аеромобільних)
десантів і диверсійно-розвідувальних груп,
5. дій іррегулярних збройних формувань,
6. радіаційного, хімічного і біологічного зараження,
руйнувань доріг і переправ,
7. протидії руху колон з боку цивільного населення.
Це вимагає: ретельної підготовки озброєння, техніки та
особового складу до маршу (перевезення), його високої
маршової дисципліни і виучки.

9.

Шляхи збільшення маршових можливостей:
навички офіцерів водінню колон
злагодженість підрозділів
висока кваліфікація водіїв
якісна підготовка техніки
своєчасне забезпечення матеріально-технічними засобами

10.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
МАРШОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Середня швидкість руху на марші визначається відношенням довжини
маршруту (величини добового переходу) до загального часу руху, без
урахування часу на привали. Вона повинна відповідати дорожнім умовам і
технічному стану машин.
Середня швидкість руху взводу на марші може бути:
танкового –
20 – 25 км/год
на автомобілях – 25
– 30 км/год
на БМП (БТР) – 20
– 25 км/год
мех. взводу:
у пішому порядку
– 4 – 5 км/год
на лижах –
5 – 7 км/год.

11.

Для своєчасного та організованого здійснення
маршу, взводу (відділенню, танку), який діє у
складі роти, вказується:
маршрут руху (азимут напрямку руху),
район зосередження (рубіж) і час прибуття в нього (виходу на зазначений
рубіж), місце в колоні роти (взводу),
місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку,
взводу, що діє в головній похідній заставі, додатково – вихідний пункт,
пункти регулювання і час їх проходження.

12.

Райони та рубежі, що призначаються роті (взводу)на марші
25 – 50 м
25 – 50 м
25 – 50 м
Район зосередження
…
17 1930 Z JAN
S
AA
DIMA
…
…
Вихідний пункт
…
…
3
5
Рубіж регулювання
S
Район добового відпочинку
через 3 – 5 діб
S
…
Район денного (нічного відпочинку)
Другій привал
в кінці добового переходу
в другій половині добового переходу
до 2 години через 3-4 год. руху
4
17 1930 Z JAN
Перший привал
до 1 години через 3-4 год. руху
2
Вихідний пункт
Вихідний район
S
… …
…
5-10км
Район привалів
Вказаний рубіж
…
16 12 30 Z JAN
1
S
AA
IVAN
-змішаних і танкових колон – 20-25 км/год.
-автомобільних колон
- 25-30км/год.
-при несприятливих умовах- 15-20км/год.
-у пішому порядку
- 4-5 км/год.
-на лижах
- 5-7 км/год.
Величина добового переходу:
-змішаних і танкових колон – до 250 км.
-автомобільних колон
- до 300 км.
-при несприятливих умовах- до 200 км.
Вихідний пункт
2
…
…
S
Середня швидкість на марші:
1
…
S
…

13.

Методика розрахунку основних показників руху батальйону на марші.
Для своєчасного здійснення маршу командир заздалегідь повинен вміти розраховувати та
використовувати основні показники руху колони та загальну тривалість маршу.
Визначення тривалості маршу з одного району в інший здійснюється наступним чином:
t
D
t з tвт
V
де t – тривалість маршу, год.;
D – відстань між угрупованнями військ сторін, км;
tз – загальний час зупинок (привалів) в ході руху, год.;
tвт – час втягнення в новий район зосередження, год.
Для визначення часу тривалості втягнення похідної колони в район зосередження tвт
використовується наступний вираз:
Гк Г р
60
t вт
Vвт
де Гк – глибина похідної колони, км;
Гр – глибина району зосередження, км;
Vвт – швидкість руху похідної колони при втягуванні, км/год.
Такий показник руху як тривалість витягування похідної колони до вихідного рубежу (пункту)
розраховується за допомогою формули:

14.

Для розрахунку часу і рубожів вірогідної
зустрічі з противником використовується
формула:
Т = L/ V1+V2
Де: T – час в годинах;
L – відстань від голови колони батальйону до противника, км;
V1 – середня швидкість руху колони наших підрозділів, км/год;
V2 - середня швидкість руху противника, км/год;
Lр – відстань до рубожу вірогідної зустрічі з противником від вихідного пункту
або від голови колони батальйону, км.

15.

Розрахунки
Приклад 1. Розрахувати час, необхідний для здійснення маршу
(Тм) артилерійського підрозділу, якщо величина добового переходу
L = 300 км. Середню швидкість руху брати Vср = 25 км/год. Час,
який відводиться на привали (tв), = 4 години.
Розв’язання: час, необхідний для здійснення маршу, становить
+ 4 = 16 год.
Тм =
Приклад 2. Розрахувати середню швидкість руху артилерійського підрозділу
(Vср), якщо він здійснює марш протяжністю L = 300 км. Час на марш Тм = 14
годин. У ході маршу планується два відпочинки (tв) протягом 1 години кожний
і один відпочинок протягом 2 годин.
Розв’язання: 1. Розраховуємо загальний час, відведений на відпочинок:
tв = (2 • 1)год + 2 год = 4 год.
2. Розраховуємо середню швидкість руху:
Vсер =
= 30 км/год.

16.

ПОХІДНИЙ ПОРЯДОК МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬОНУ
похідна охорона
головні сили
ГПЗ
ДО 5 КМ
ГД
ЗЗР
(-)
(+)
(-)
(-)
(-)
200-500М
ДВід
S
3-5 КМ
400м-1 км.
5-10 КМ
ДО 5 КМ
ДОЗОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ
1
Взвод на марші може бути
призначений:
• у головну (бокову, тильну)
похідну,
а іноді й у нерухому бокову заставу,
• головний (тильний) дозор.
головний дозор
2
2
400м-1км
3- 5 КМ
2
3
25 – 50 m
2

17.

Військовий посібник
No. 3-21.8
*ВП 3-21.8 (ВП 7-8)
Штаб
Головне управління Сухопутних військ
Вашингтон, округ Колумбія, 28 березня 2007

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

Для охорони колони головних сил на марші:
- у напрямку руху на віддалі 5-10 км - головну похідну заставу у складі підсиленого взводу або роти;
- на фланги і в тил за необхідності - дозорні відділення (танки).
Головна похідна застава (ГПЗ) силою до роти висилає головний дозор (ГД) у складі взводу на віддаль 3- 5 км.
Головний дозор призначається із завданням виключити раптовий напад противника на колону, що охороняють,
забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника.
Склад ГД – дозорне відділення (танк) на відстані прямого спостереження та підтримки вогнем, БМП (танк) командира
взводу, БМП (танк), машина з хіміками – розвідниками і інженерно – саперним відділенням, танк (БМП).
Взводу можуть призначатися засоби посилення:
- механізоване відділення (танк);
- інженерно – саперне відділення;
- екіпаж МТУ-20;
- відділення РХР.

33.

МАРШ ВЗВОДУ
Взвод здійснює марш однією колоною як правило в складі батальйону (роти).
Дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону можуть бути 25 - 50 м.
Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування
противником розвідувально-ударних комплексів, в умовах обмеженої видимості, в
ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час
руху з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збільшуються до 100 - 150 м.
Взвод на марші може призначатися:
- у головний (розвідувальний) дозор;
- у головну (бокову, тилову) похідну заставу;
- у нерухому бокову заставу, блок-пост.

34.

МЕХАНІЗОВАНИЙ ВЗВОД НА МАРШІ ПОСИЛЕНИЙ ТАНКОМ
1
2
2
2
3
2
S
400-600м
25 – 50 m
25 – 50 m
до 100 м
Пряме спостереження,
підтримка вогнем
0,4 – 1км
25 – 50 m
25 – 50 m
Може бути до 100-150м
Побудова похідного порядку мв призначеного в головний дозор дозорне відділення (танк) на відстані прямого
спостереження та підтримки вогнем, бмп командира взводу, бмп танк, (бмп), брдм з хіміками – розвідниками та інженерно –
саперним відділенням.

35.

Розрахункові швидкості руху :
-без груза................................
4.5 км/час
-с грузом 21кг..........................
4 км/час
-форсированный марш.............
5 км/час
-по плохим дорогам..................
3 км/час
-ночью.....................................
3.5-4 км/час
.
Добовий перехід:
-нормальный марш..................
32 км.
-форсированный марш.............. 50-60км.
.
Мали привали:
-первый..................................
через 30 мин, с начала движения
-последующие........................
через каждые 50 минут
-продолжительнось м.привала.. 10 минут
.
Великий привал:
-количество в сут. переходе....
1
-продолжительность.................
2-3 часа
-когда......................................
в начале второй половины суточного перехода
.
Ночевка:
-продолжительность.................
12 часов
-когда......................................
после суточного перехода
.
Дневка :
-продолжительность.................
32 часа
-когда.......................................
после 3-4 суточных переходов

36.

Рух пішим маршем загальновійськові підрозділи здійснюють двома колонами по одному
чоловіку вздовж дороги. Дистанція між військовослужбовцями – 5 м, відділеннями – 10 м.
Якщо є вірогідність нападу із засади, то підрозділи слідують по вогневих групах. Бойовий
порядок вогневої групи будується кутом. Старший вогневої групи розташовується
попереду на гостряку кута, зліва і праворуч від нього на відстані 5-10 м слідують
кулеметник і гранатометник, далі – стрілець, за ним – командир відділення з радистом і
друга вогнева група.
а) механізованого відділення:

37.

б) механізованого взводу:

38.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу (головний або розвідувальний дозор),
у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за маршрутом батальйону зі
встановленою командиром батальйону середньою швидкістю. Командир роти (взводу) прямує в
голові колони і звіряє по карті маршрут руху.
Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод)
обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок обходу. Якщо обхід
неможливий або на влаштування проходу в руйнуваннях (завалах) потрібно часу менше, ніж на
обхід, то головна похідна застава пророблює прохід. При дистанційному мінуванні маршруту
руху вихід машин з мінного поля здійснюється в колоні по проходу, проробленому в
найкоротшому напрямку; техніка, яка розміщена поза ділянкою мінування, її обходить.
Про загородження, зони зараження, райони зруйнувань і шляхи їх обходу, а також про зустріч з
противником командир роти (взводу) доповідає командиру, який його вислав. Під час зупинки на
привал головна похідна застава зупиняється на вигідному рубежі, організує спостереження і
перебуває в постійній готовності до відбиття нападу противника.
З виходом у район відпочинку головна похідна застава займає вигідний (зазначений) рубіж і
виконує завдання сторожової охорони, перебуваючи у постійній готовності до відбиття нападу
противника. Командир роти вказує взводам позиції, смуги вогню та уточнює порядок дій у разі
появи противника. У районі відпочинку головна похідна застава може замінятися сторожовою
охороною.

39.

2. Підготовка та здійснення маршу.

40.

ПІДГОТОВКА МАРШУ
Завчасна підготовка
Безпосередня підготовка
Завчасна підготовка (перевірка):
- справності ОВТ;
- приладів нічного бачення, засобів захисту і пожежогасіння, засобів зв'язку і
світломаскування;
- заправлення пальним, наявність і правильність укладання боєприпасів,
засобів спеціальної обробки, шанцевого інструменту, комплекту розмінування,
засобів підвищення прохідності.
Безпосередня підготовка починається з отриманням завдання на марш і
полягає у вивченні:
- маршруту руху;
- завдання взводу і місця взводу в похідної колоні роти;
- рубежі, районі зазначені старшим начальником і час їх проходження;
- дії на рубежах імовірної зустрічі з противником;
- засоби підсилення;
- час, заходи і порядок підготовки до маршу;
- склад чергових вогневих засобів і спостерігачів.

41.

ПІДГОТОВКА МАРШУ
ПЛАНУВАННЯ
(з’ясування місця та ролі взводу підчас підготовки до маршу)
ОРГАНІЗАТОРСЬКА РОБОТА
ПЕРЕВІРКА ТА ПІДГОТОВКА ТЕХНИКИ ДО МАРШУ
ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДО МАРШУ
ВИВЧЕННЯ ЗА КАРТОЮ РАЙОНІВ, МАРШРУТІВ
КОНТРОЛЬ ГОТОВНОСТІ, НАДАННЯ ДОПОМОГИ

42.

Отримавши завдання на марш у колоні роти, командир взводу в ході його
з’ясування та оцінки обстановки, крім звичайних питань, вивчає за допомогою
карти (схеми) маршрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути
готовим, визначає порядок підготовки взводу до маршу, намічає склад чергових
вогневих засобів і спостерігачів.
Бойовий наказ на марш командир взводу, як
правило, віддає всьому особовому складу взводу
і доданих підрозділів.
У бойовому наказі командир взводу вказує:
у першому пункті – відомості про противника і характер його можливих дій;
у другому пункті – завдання роти, взводу;
у третьому пункті – (після слова “наказую” – маршрут (азимут напрямку руху), район і час
привалів (відпочинку), район зосередження і час прибуття в нього (виходу на зазначений
рубіж), побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а під час здійснення
маршу в передбаченні вступу в бій із противником – порядок дій у разі зустрічі з ним,
завдання підрозділам, що діють перед і за взводом, порядок підтримання взаємодії і зв’язку
з ними;
у четвертому пункті – час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і
порядок дій за ними;
у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

43.

Під час організації взаємодії та управління командир взводу уточнює і погоджує:
порядок здійснення маршу ділянками маршруту;
подолання зон зараження, руйнувань, мінних полів, що встановлені дистанційно;
дії у разі нападу противника із засідки і надання допомоги підрозділам, які потрапили в
засідку;
дії під час нальоту авіації противника, застосування ним зброї масового ураження,
високоточної і запалювальної зброї, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в
бій – дії відділень (танків) між собою і з сусідами;
дії з прибуттям у район зосередження (на зазначений рубіж);
порядок спостереження і роботи на засобах зв’язку під час маршу;
сигнали управління і взаємодії.
Організуючи виконання заходів технічного і тилового забезпечення, командир
взводу вказує:
обсяг, порядок проведення технічного обслуговування та ремонту ОВТ;
порядок поповнення до встановлених норм і створення запасів боєприпасів, пального,
спеціальних рідин, продовольства, води, медичного майна, інших матеріальних
засобів, порядок і обсяг проведення обслуговування і ремонту під час маршу;
порядок одержання їжі (харчів) та організації харчування, а також надання допомоги
пораненим і хворим.

44.

Підготовка та здійснення маршу в пішому
порядку.
маршрут руху (азимут напрямку руху), район
зосередження (рубіж) і час прибуття в нього (виходу
на зазначений рубіж)
Для своєчасного та
організованого здійснення
маршу, взводу (відділенню,
танку), який діє у складі роти,
вказується:
місце в колоні роти (взводу)
місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку
взводу, що діє в
головній похідній
заставі, додатково
1
вихідний пункт
2
пункти регулювання
3
час їх проходження

45.

Отримавши завдання на
марш у колоні роти
КВ
його з’ясування
оцінки обстановки
вивчає за допомогою карти (схеми)
маршрут руху
умови здійснення маршу
до яких дій бути
готовим
визначає
порядок підготовки взводу до маршу
намічає
склад чергових вогневих засобів і спостерігачів

46.

Бойовий наказ на марш командир взводу, як
правило, віддає всьому особовому складу взводу
і доданих підрозділів.
У бойовому наказі командир взводу вказує:
у першому пункті – відомості про противника і характер його можливих дій;
у другому пункті – завдання роти, взводу;
у третьому пункті – (після слова “наказую” – маршрут (азимут напрямку руху), район і час
привалів (відпочинку), район зосередження і час прибуття в нього (виходу на зазначений
рубіж), побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а під час здійснення
маршу в передбаченні вступу в бій із противником – порядок дій у разі зустрічі з ним,
завдання підрозділам, що діють перед і за взводом, порядок підтримання взаємодії і зв’язку
з ними;
у четвертому пункті – час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і
порядок дій за ними;
у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

47.

Під час організації взаємодії та управління
командир взводу уточнює і погоджує :
1. порядок здійснення маршу ділянками маршруту;
2. подолання зон зараження, руйнувань, мінних полів, що встановлені
дистанційно;
3. дії у разі нападу противника із засідки і надання допомоги
підрозділам, які потрапили в засідку;
4. дії під час нальоту авіації противника, застосування ним зброї
масового ураження, високоточної і запалювальної зброї, а під час
здійснення маршу в передбаченні вступу в бій – дії відділень (танків)
між собою і з сусідами;
5. дії з прибуттям у район зосередження (на зазначений рубіж);
порядок спостереження і роботи на засобах зв’язку під час маршу;
6. сигнали управління і взаємодії.

48.

Організуючи виконання заходів технічного і
тилового забезпечення, командир взводу вказує:
1. обсяг, порядок проведення технічного обслуговування
та ремонту ОВТ;
2. порядок поповнення до встановлених норм і створення
запасів боєприпасів,
пального, спеціальних рідин,
продовольства, води, медичного майна, інших
матеріальних засобів, порядок і обсяг проведення
обслуговування і ремонту під час маршу;
3. порядок одержання їжі (харчів) та організації
харчування, а також надання допомоги пораненим і
хворим.
Командир відділення (танка), отримавши завдання на марш у складі взводу,
перевіряє знання особовим складом отриманого завдання, сигналів оповіщення,
управління і взаємодії, порядку дій за ними і призначає спостерігача за сигналами, які
подаються командиром взводу, ставить завдання підлеглим щодо особистої підготовки і
підготовки ОВТ до маршу.

49.

Командир взводу, що призначений у похідну охорону, крім
звичайних питань під час з’ясування отриманого завдання та оцінки
обстановки повинен:
усвідомити завдання колони, яка охороняється,
своє завдання і час готовності до його виконання;
вивчити по карті маршрут руху і характер
місцевості;
визначити
місця
ймовірної
зустрічі
із
противником, а також можливі місця улаштування
ним засідок і намітити порядок дій у разі зустрічі
із противником дозорного відділення (танка) і
головних сил взводу;
визначити склад чергових вогневих засобів і
порядок підготовки взводу до маршу.

50.

У бойовому наказі командир взводу вказує:
у першому пункті – відомості про противника, ймовірні рубежі і час зустрічі з ним;
у другому пункті – завдання взводу: маршрут і швидкість руху, побудову колони,
дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, порядок дій під час
зустрічі із противником;
у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам)
головних сил, дозорному відділенню (танку) і доданим засобам;
у четвертому пункті – час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління,
взаємодії і порядок дії за ними;
у п’ятому пункті – своє місце і заступника.
Під час постановки завдань командир взводу вказує:
дозорному відділенню (танку) – маршрут руху, його завдання (що і де розвідати або
встановити);
на якій відстані діяти, порядок огляду місцевості і доповіді про результати розвідки і де
приєднатися до дозору;
відділенням (танкам) головних сил, доданим засобам – місця у похідному порядку взводу,
порядок спостереження і до яких дій бути готовим.

51.

Під час організації взаємодії командир взводу уточнює
та узгоджує:
порядок спостереження, зв’язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;
руху ділянками маршруту, огляду місцевих предметів (об’єктів) на маршруті руху;
дії під час відбиття нападу противника із засідки;
місця ймовірної зустрічі із противником і дії у разі зустрічі з ним дозорного відділення
(танка), взводу і засобів посилення, порядок маскування і використання приладів нічного
бачення (світломаскувальних пристроїв);
сигнали управління, оповіщення і взаємодії.
Надалі він організовує
бойове забезпечення,
віддає вказівки щодо забезпечення маршу: захист від ВТО і запалювальної зброї;
проведення заходів морально-психологічного, технічного і тилового забезпечення;
перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання і доповідає командиру
батальйону (роти).

52.

Самостійна робота:
1. Перевезення підрозділів на трейлерах, морському та
залізничному транспорті.
ПИТАННЯ ?