Побудова поздовжнього топографічного профілю за заданою лінією

1.

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського
«Харківський авіаційний інститут»
Кафедра геоінформаційних технологій та космічного
моніторингу землі
Курс: Геодезія
Тема практичної роботи:
Побудова поздовжнього
топографічного
профілю за заданою
лінією
Викл.:
Бравков Данило Вікторович
Харків, 2022 р.

2.

Зображення рельєфу на топографічній карті
Форми рельєфу на топографічній карті
показують горизонталями (ізогіпсами) –
умовними лініями, які з’єднують точки
місцевості з однаковою висотою. Висоти
окремих точок позначають цифрами. На
картах України позначають абсолютну
висоту точок – перевищення точки
земної поверхні над рівнем Балтійського
моря.
Суцільні
горизонталі
на
топографічних картах і планах
проводять через 1 м, 2,5 м, 5 м, 20
м або 40 м. Ці значення
називають висотою закладання, або
висотою перерізу. Що масштаб
більший, то більше горизонталей
наносять. Щоб не захаращувати
зображення, підписують абсолютні
висоти не всіх горизонталей.

3.

Цифри висоти на горизонталях напрямлені «головою» в бік зростання
висоти. У разі необхідності детальніше показати особливості окремих форм
рельєфу окрім суцільних проводять пунктирними лініями проміжні горизонталі
через удвічі меншу висоту закладання. За розташуванням горизонталей можна
визначити стрімкість та форму схилу. Що ближче розташовані горизонталі
одна до одної, то стрімкіший схил, що далі – то схил більш пологий.
Щоб
розрізняти
зображення
пагорбів
або
западин,
використовують бергштрихи – короткі лінії, що показують вільним кінцем
напрямок схилу. Якщо бергштрихи напрямлені всередину – це улоговина, якщо
назовні – пагорб.

4.

Точніше визначити стрімкість
схилів у градусах допомагає шкала
закладання.
Закладанням називають відстань між
сусідніми горизонталями.
Шкалу для його визначення
розміщують поряд з масштабом. За
нею за допомогою циркуля визначають
стрімкість схилу або кут нахилу
поверхні. Уздовж нижньої основи
шкали закладання вказано цифри, що
позначають
крутизну
схилів
у
градусах. На перпендикулярах до
основи відкладено відповідні значення
закладання в масштабі карти. Для
визначення стрімкості схилу вимірюють
циркулем відстань між горизонталями і
за шкалою підбирають відповідне цій
шкалі закладання.

5.

6.

Профіль - це зменшене зображення вертикального розрізу місцевості
за заданим напрямом. Для найвиразнішого зображення рельєфу і забезпечення
компактності рисунка він будується у двох масштабах - горизонтальному, який
як правило, дорівнює масштабу карти, і вертикальному.

7.

Порядок виконання роботи
Для виконання завдання необхідно вибрати горизонтальні та вертикальні масштаби.
Горизонтальний масштаб для простоти потрібно залишити тим самим, що й у
карти. Вертикальний масштаб виконавець обирає самостійно. Бажано, щоб
вертикальний масштаб був кратним горизонтальному масштабу, а рельєф на
профілі був чітко виражений, але не сильно перебільшений, тобто отриманий
профіль повинен відображати дійсний характер рельєфу.
1. Знайдіть мінімальну та максимальну висоти по лінії профілю, обчисліть
розмах (амплітуду) висот, визначте амплітуду висот у см для різних
вертикальних масштабів. Зіставте отримані значення з розміром аркуша
паперу, на якому ви будуєте профіль. Виходячі з цього оберіть
вертикальний масштаб.
2. На аркуші міліметрового паперу викресліть дві взаємно перпендикулярні
лінії. На горизонтальній осі (умовний горизонт) відкладатимете відстані по
заданому напрямку до кожної горизонталі, що перетинає його, а на
вертикальній осі — значення висот цих горизонталей. Виберіть значення
висоти для основи профілю (горизонтальної осі), відповідно до вибраного
вертикального масштабу оцифруйте вертикальну вісь через кожен
сантиметр. Позначку умовного горизонту потрібно вибрати таку, щоб точка
з найменшою позначкою розташувалася б на 1-2 см вище умовного
горизонту.

8.

9.

3. Після підготовки осей приступайте до побудови профілю рельєфу в
заданому напрямку. Користуючись лінійкою та поперечним масштабом, по
карті визначають довжини відрізків між сусідніми точками та заповнюють
графу «Відстань».
4. Далі визначте по карті значення абсолютних висот кожної з цих точок
перетину та від лінії основи профілю у вибраному вами вертикальному
масштабі побудуйте перпендикуляри. У графі «Позначки» проти
відповідних точок записують їх позначки. Отримані на перпендикулярах
точки з'єднайте плавною кривою лінією.
5. За допомогою шкали закладень визначьте кут нахилу поверхні між кожною
точкою та заповніть графу «Кут нахилу».
6. Під профілем, помістіть зображення невеликої смуги місцевості шириною 34 см в обидва боки від заданої лінії.

10.

1. Лінію профілю обираємо самостійно на навчальній топографічній
карті масштабу 1:25 000 або 1:50 000.
2. Довжина ліній профілю на карті повинна бути не менше 15 см.
3. Лінія повинна пересікати річку (річки).
4. Профіль оформлюємо за прикладом.