Кризи розвитку в студентському віці

1.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. І. СІКОРСЬКОГО»
«Кризи розвитку в студентському віці»
Автор роботи: В.П. Малько, студ. гр. ПК-11мн
Київ - 2022
1

2.

Зміст презентації
Кризова насиченість та її ознаки
Криза 17-18 років
Криза професійного вибору
Криза залежності від батьківської сім’ї
Криза інтимно-сексуальних стосунків
Кризові ситуації в навчально-професійній діяльності
Криза ідентичності
○ Ознаки періоду та стани формування ідентичності
○ Способи подолання та негативні наслідки кризи
ідентичності
2

3.

Кризова насиченість та її ознаки
Студентському віку притаманна кризова насиченість.
Основними її ознаками є:
1. Сильна фрустрація, інтенсивне хвилювання через незадоволення
потреби;
2. Загострення рольових конфліктів «студент - викладач», «студент студент»;
3. Ціннісно-смислова невизначеність, неструктурованість особистості;
4. Інфантильність, в результаті якої студент поводить себе як
безвідповідальна людина або вдається до пияцтва, сексуальної
розпусти, вживання наркотиків тощо.
3

4.

Криза 17-18 років
Криза 17-18 років пов’язана з потребою самовизначення молодої
людини після закінчення загальноосвітньої школи та пошуком свого місця в
подальшому, вже самостійному житті.
Завдання самовизначення - підбирати належні шляхи розвитку, які
співвідносяться з гідними цілями і ідеями. Право вибору — це і є основа
для професійного й особистісного самовизначення студента.
В результаті цієї кризи юнаки переосмислюють своє життя, вносять
певні корективи, виробляють нові стратегії на майбутнє і не тільки «ким
бути?», «чим займатися?», але й «яким бути?».
4

5.

В результаті переосмислення можуть з’являтись різні лінії
орієнтації особистості такі як:
● На альтруїзм або егоїзм;
● На норми повсякденної свідомості або на унікальність і
самобутність;
● На суспільну значущість майбутньої професії або задоволення
особистих потреб.
Одночасно самовизначення передбачає також самообмеження,
тому що кожен вибір звужує життєві перспективи. Через це й
відчувають юнаки побоювання помилок. Проте в такому ваганні і
побоюванні розвивається професійна зорієнтованість.
5

6.

Криза професійного вибору
Криза професійного вибору зумовлена тим, що вибір професії часто
відбувається вже після вступу до ВНЗ. Це є причиною появи дисонансу
між несвідомо обраною професією та необхідністю отримання вищої
освіти, нехай навіть з іншої спеціальності.
В результаті цього з’являється амбівалентність, тобто постає питання
піти з університету за свідомим власним вибором, або навчатися далі для
збереження соціального статусу. Вирішення цього питання часто
призводить до розвитку в студентів чималих особистісних проблем і
психосоматичних розладів.
В результаті цієї кризи в студентів швидко наступає розчарування:
виникає питання про правильність обрання ВНЗ, професії, спеціальності.
6

7.

Криза залежності від батьківської сім’ї
Криза залежності від батьківської сім’ї пов'язана з процесом
відділення молодої людини від сім'ї і початком його
самостійного життя.
З одного боку, молоді люди можуть жити окремо від своєї
родини в студентському гуртожитку, мати виражену тенденцію
до самостійності, проявляти особистісну зрілість, а з іншого емоційно-особистісна й побутова залежність від батьків.
7

8.

Криза інтимно-сексуальних стосунків
Криза інтимно-сексуальних стосунків зумовлена зростанню потреби інтимноособистісних стосунках із психологічно-духовно близькою людиною (друг,
коханий).
Водночас створення власної сім'ї блоковане матеріальною залежністю від
батьків, житловою невлаштованістю, а позашлюбні стосунки загалом є соціально
несхвальними та можуть супроводжуватися внутрішньоособистісними конфліктами
(напруженістю).
У деяких студентів інтимні стосунки можуть затьмарювати собою все інше.
8

9.

Кризові ситуації
в навчально-професійній діяльності
Поява кризових ситуацій в навчально-професійній діяльності
зумовлена
наявністю
несприятливих
особливостей
організації
навчального процесу у вищій школі.
Часто вивчення та успішне «складання» якої-небудь навчальної
дисципліни стає самоціллю, а не засобом оволодіння професійними
знаннями та навичками. В результаті чого творче і свідоме опанування
знаннями
витісняється
зубрінням
навчального
матеріалу
та
конформізмом щодо екзаменатора. Наявна аналогія між іспитом і
лотереєю посилює ситуацію.
9

10.

Крім цього, несистематичне вивчення матеріалу не тільки не сприяє
формуванню глибоких професійно-важливих і особистісно-значущих
знань і вмінь, але і провокує психоемоційні перевантаження.
Також деякі викладачі використовують «екзаменаційні
екзекуції» студентів. В результаті чого негативну оцінку результатів
засвоєння навчальної програми викладач переносить на оцінку
особистості студента загалом, оцінюючи його як нерозумного, лінивого,
безвідповідального тощо.
Такий підхід може негативно позначатися на самопочутті студентів,
призводити до погіршення стану їхнього здоров'я.
10

11.

Криза ідентичності
Криза ідентичності в студентському віці полягає в тому, що відбувається
зіткнення цінностей, які інтеріоризовані в ранній юності, з тими, які
формуються під час навчання студента у вищій школі через ідентифікацію
себе з професійною моделлю.
Ідентичність забезпечує неперервність минулого, теперішнього і
майбутнього індивіда. Вона утворює єдину систему координат для
організаційних та інтеграційних форм поведінки у різних сферах життя
людини.
Ідентичність оцінюється за трьома аспектами:
- змістовному (опис сфери життя);
- оцінному (оцінка суб'єктом запропонованого змісту);
- часовому (час виникнення певних ідентифікацій).
11

12.

Ознаки періоду та стани формування
ідентичності
Ознаки періоду формування ідентичності:
а) високий рівень усвідомлення своїх потреб і наявних для цього
можливостей, добра поінформованість щодо шляхів забезпечення своїх
потреб;
б) активна позиція особистості щодо ймовірних альтернатив
самореалізації;
в) визначення позитивних і негативних, а інколи і незначна апробація
різних варіантів самореалізації перед прийняттям остаточного рішення;
г) бажання визначитися у виборі за принципом: що раніше, то краще.
12

13.

Згідно Дж. Марсіа існують чотири стани, формування ідентичності,
які визначаються ступенем професійного, релігійного й політичного
самовизначення молодої людини:
1. «Невизначена», розмита ідентичність — індивід ще не виробив
якого-небудь певного чіткого переконання.
2. «Дострокова», передчасна ідентичність - індивід включився у
відповідну систему відношень, але зробив це не самостійно, не в
результаті пережитої кризи й випробувань, а на основі чужих
думок, йдучи за чужим прикладом чи авторитетом.
3. Етап «мораторію» - індивід перебуває у процесі нормативної
кризи ідентичності, самовизначення. Він обирає з багатьох
варіантів розвитку той єдиний, який можна вважати своїм.
4. «Досягнута», зріла ідентичність - криза завершена, індивід
перейшов від пошуку себе до практичної реалізації власного «Я».
13

14.

Способи подолання та негативні наслідки
кризи ідентичності
Для подолання кризи ідентичності необхідно вирішити ряд завдань:
1) Усвідомити зміни, що відбуваються в собі: самоаналіз, самокритичність,
самооцінка, тобто посилення рефлексії..
2) Налагодити довірливі стосунки з тими, хто є авторитетом, кому можна
сповідатися.
3) Встановити власну конструктивну позицію, здатність ставити мету,
вирішувати і виконувати рішення.
4) Іноді варто переглянути систему своїх цінностей, перебудувати їхню
ієрархію, прийняти нові цінності.
5) Навчитися керувати своїм емоційним станом.
14

15.

Якщо студентові не вдається розв'язати ці завдання, у нього
формується неадекватна ідентичність.
Наслідками неадекватної ідентичності студентів можуть бути такі
виявлення:
•Замикання в собі, «закривання» від інших;
•Демонстрація іншим «маски», «хибного обличчя»;
•Надмірно чутливе реагування на критику, сміх і осуд;
•Болісне переживання невдач у навчанні та виявлених власних хиб;
•Надмірна сором'язливість, некомунікабельність, схильність до
психічної ізоляції, відхід від дійсності у світ мрій. Що нижчий рівень
самоповаги, то більш ймовірно студент страждає від самотності.
15

16.

Дякую за увагу!
16