Основні риси:
Експресіонізм на картинах
Експресіонізм на картинах
Представники
640.00K

Експресіонізм

1.

Експресіонізм —
літературномистецький напрям.
Експресіонізм в
українській
літературі

2.

Експресіонізм — це ще одна сторінка
розвитку мистецтва. Ще один спосіб
пізнання
та
споглядання
навколишнього світу.
Що ж бачили навколо себе
представники цього напрямку?
Яке місце відводили людині, яким
бачили її сьогодні і завтра?

3.

Експресіонізм — напрям у літературі та мистецтві, що
розвивався з 1905 по 1920-ті рр.
Найбільшого розквіту досяг у Німеччині та Австрії.
Мав своїх прихильників у Франції, Польщі,
німецькомовній Швейцарії. Своїй появі термін
«експресіонізм» завдячує чеському історикові мистецтв
Антоніну Матешику, який увів його на противагу
імпресіонізму.
У центрі уваги експресіонізму — людське серце, якому
важко сприймати бездушність сучасного світу з його
контрастами живого і мертвого, духу і плоті,
«цивілізації» і «природи», матеріального і духовного.
Перебудову та вдосконалення дійсності, до яких
закликали експресіоністи, слід починати з перетворення
власної свідомості.

4.

Експресіонізм представлений у безлічі
художніх
форм,
включаючи
живопис,
літературу, театр, кінематограф, архітектуру і
музику.
До
експресіонізму
належить
творчість
австрійського письменника Кафки. Прозаїк —
автор романів, новел, притч, афоризмів.
Більшість із них сповнені ідеями абсурду,
характеризуються
прихованою
єдністю
надлюдського і буденного, фантастичного і
реального. Його герої — самотні в цьому світі.
У творах письменника звучить мотив
безнадійності людського існування.

5. Основні риси:

емоційність;
відсутність прикрас;
контрасти (багаті - бідні; добро - зло);
гротескність (сатира, висміювання);
гіперболізація(перебільшення);
використання символів;
прагнення побачити та виразити
справжню сутність життя.

6. Експресіонізм на картинах

7. Експресіонізм на картинах

“палац і сонце”

8.

Засновником експресіонізму в українській літературі
є В. Стефаник. У річищі експресіонізму творили
Т. Осьмачка, М. Куліш, О. Довженко. Представники
даного напрямку шукали спільну основу в людині,
тварині та рослині, тобто в творіннях Божих.
У своїх творах основну увагу вони зосереджували на
долі
простої
людини-трудівника,
намагалися
дошукатися коренів людського зла, сенсу страждання
і смерті, взаємозв’язку усього сущого.
Письменники-експресіоністи виявляли впевненість у
паралельному існуванні прекрасного і потворного,
тимчасовій відсутності добра. Їх метою було
підтвердити істинність вислову, що «…не можна
навіть зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити
зорі, бо весь Космос є нерозривною цілісністю».

9. Представники

Василь Стефаник
Тодось Осьмачка
Микола Хвильовий
Осип Турянський
Микола Куліш

10.

11.

Видатним явищем української модерної літератури є
поема в прозі О. Турянського «Поза межами болю».
Це яскраво виражений експресіоністичний твір.
Відомо, що всі події,
описані в ньому, автор
пережив сам. Все, що
відбувається, передається
через
авторське
сприйняття, через опис
подій його внутрішнього
світу, його видіння, що є
характерною
рисою
експресіонізму.

12.

Паспорт експресіонізму
Час появи: на межі ХІХ ст.. — ХХ ст.; ктивно
розвивався в період з 1905 до 20-х рр. ХХ ст.
Місце появи: у Німеччині та Австрії; мав
своїх прихильників у Франції, Польщі,
німецькомовній Швейцарії
Девіз напрямку: «Мистецтво — не краса, а
експресія — сила духовного виразу свого Я»
Представники-письменники:
Кафка,
В. Стефаник, О. Турянський, О. Довженко,
М. Куліш.

13.

Мета митців-експресіоністів: подати своє бачення
становища і призначення живого і неживого у світі, їх
взаємозалежність, віднайти першовитоки людського
зла.
Основну увагу приділяли
1. Зображенню простих характерів (тільки селянська й
дитяча тематика у В. Стефаника)
2. Проблемам вини і кари.
3. Дослідженню сенсу страждання і смерті людини. Для
них характерна віталізація смерті, тобто зображення
смерті, що постійно перетворюється на життя.
4. Дослідженню опозиції «прекрасне-потворне».
5. Ідеї всезагального взаємозв’язку усього сущого у
світі.
English     Русский Правила