Звук — джерело інформації і засіб спілкування

1.

Тема: Звук — джерело інформації і засіб спілкування
15.02
Звідусіль ми чуємо різноманітні звуки. Це голоси, спів пташок, звуки телевізора та
музичних інструментів, грім, шум транспорту, вітру, дощу.
Якщо покласти на стіл лінійку так, щоб вона виступала за край 5-10
сантиметрів, притиснути її до столу та пальцем зачепити вільний
край лінійки. То почуємо звук
У складі будь-яких музичних інструментів є тіла, що коливаються: струни — у струнних,
натягнута шкіра — в ударних, повітря — у духових
Тіла, що коливаються, є джерелами звуків.
У процесі коливання вони випромінюють в усі боки звукові хвилі.
Камертон — це прилад, за допомогою якого досліджують
звукові хвилі, налаштовують музичні інструменти.
У людини в процесі утворення звуків задіяні ротова й
носова порожнини, язик, губи, зуби, щелепи, глотка. Але
головну роль у формуванні звуку відіграють голосові
зв’язки гортані. Під час проходження повітря натягнуті
голосові зв’язки коливаються (як струни) й утворюється
звук. А ротові органи, насамперед язик, перетворюють
утворені звуки на членороздільну мову.

2.

Розмах коливань називають амплітудою коливань. Чим більша амплітуда коливань
джерела звуку, тим гучнішим буде звук.
Хвиля — це коливання, що поширюється у просторі. Звук також є хвилею. Звукові хвилі
можуть поширюватися лише у пружному середовищі.
Повітря, а також вода, скло, деревина — це приклади пружних середовищ. А от волога
глина, пластилін, пісок — це приклади непружних середовищ. У безповітряному
просторі звукові хвилі поширюватися не можуть.
Звукова хвиля поширюється з різною швидкістю.
Наприклад, у повітрі швидкість звуку становить 340 метрів за секунду, а у воді — 1500
метрів за секунду
Швидкість поширення звуку збільшується за збільшення температури.
Коли відбитий звук повертається назад, утворюється луна.
Луна — відбитий від перешкоди звук, що повернувся до
джерела звуку.
Для усунення відбиття звуку стіни приміщень
вкривають звукопоглинаючими матеріалами.
Луна є основою ехолокації.
Деякі тварини (кажани, кити та дельфіни) використовують ехолокацію для
орієнтування й полювання: вони подають звукові сигнали й дослухаються до луни.
З цієї звукової інформації їхній мозок формує уявний образ довкілля

3.

Шум — це хаотичне нагромадження різноманітних звуків.
Шум виникає, коли тіла, що коливаються, створюють випадкові й нестійкі звукові
коливання.
Джерела шуму можуть бути як природними, так і штучними.
Усі ми чули вирази «шум моря», «шум вітру» та інші. Це приклади природного шуму.
А шум будівельного майданчика, заводського цеху, залізничного вокзалу —
приклади штучного шуму.
Шум негативно впливає на людину.
Шум може пригнічувати настрій, дратувати, знижувати працездатність, а надто гучні
звуки можуть спричиняти захворювання органів слуху, нервової та серцево-судинної
систем
Для рівня шумового забруднення існують законодавчо визначені норми гучності.
Для вимірювання рівня шуму використовують спеціальний прилади — шумоміри
На більшості побутових приладів, які видають звуки, є маркування
про рівень шуму, що вони створюють. Це пральні машини, пилососи,
міксери, блендери та інше домашнє приладдя. Окремим джерелом
шуму в побуті можуть бути будівельні та ремонтні роботи. Для
створення комфортних умов життя у правилах благоустрою
визначено, що слухати дуже гучну музику, запускати феєрверки і
салюти, проводити ремонтні роботи можна лише в робочі дні і лише
з 8:00 до 21:00.

4.

Задача №1
Через який час людина почує луну, якщо відстань до перешкоди 170 м, а швидкість
звуку в повітрі є 340 м/с?
Задача №2 (для самостійного розв’язання)
Як далеко вдарив грім, якщо людина почула його через 3 с після того, як побачила
блискавку? Швидкість звуку приблизно 330 м/с.