Юрій Вербицький 25 серпня 1963 – 22 січня 2014
22.94M
Категория: ИсторияИстория

Пам’яті героїв Небесної Сотні…

1.

ПАМ’ЯТІ
ГЕРОЇВ
НЕБЕСНОЇ
СОТНІ…
УЧНІВСЬКИЙ
ПРОЕКТ
Биковецький НВК

2.

Революція Гідності 21 листопада 2013р. – лютий 2014 року
Пізно вночі 24 листопада 2013 року на Майдані незалежності в Києві
розпочався стотисячний мітинг в знак протесту щодо рішення
уряду України (21.11.14) зупинити вступ нашої держави в
Європейський Союз
У Києві на об'єднаний
Євромайдан прибувають
мешканці інших регіонів.
30 листопада 2013р. близько
4 год ранку. На Майдані Незалежності
залишилося до 400 протестувальників.
Площу оточують близько 2000
озброєних бійців «Беркуту».
Учасники акції
мирно стояли,
співали гімн,
коли прийшов "Беркут».
Ніхто навіть не намагався
чинити опір.
Людей просто почали бити.
Били кийками всіх без
розбору – студентів,
жінок, тих хто падав –
били ногами, людей
тягнули по землі.
Дівчат без свідомості
«Беркут» тягнув за ноги по
асфальту.

3.

Кривавий Майдан
30 листопада 2013 рік
Під час розгону мітингувальників застосовувались
вибухові пакети, били людей кийками, скидали людей на
землю з постаменту Монументу Незалежності та чавили ногами.
Перед атакою на Майдані зник мобільний зв'язок.
До 4:27 бійці «Беркуту» повністю оточили площу, витіснивши учасників протесту та
пропустивши комунальників для встановлення Новорічної ялинки
Частина людей,
що втекла від «Беркуту»,
заховалась у Михайлівському
Монастирі.
А в ніч на 11 грудня 2013 р.
дзвони Михайлівського монастиря
вперше за 8 століть били набат
(Востаннє у 1240 р., під час
Монголо-татарської навали).
Внаслідок розгону було
травмовано 79 осіб
Саме завдяки звуку дзвонів до центру столиці
зійшлося безліч киян і спроба
зачистити Євромайдан виявилася невдалою

4.

Євромайдан – це не просто революція,
а Революція Гідності
18-20 лютого 2014 року
Завершальним етапом
Революції Гідності стали
події 18-20 лютого 2014
Формально 19 лютого в Києві
було оголошено перемир’я.
Проте на ділі протистояння
тривали, так як урядові сили
порушили перемир’я
18 лютого 2014 р. мітинг під Радою
перейшов в запеклі сутички
між протестувальниками і міліцією
А 20 лютого людей, які вийшли на мирний
протест, щоб висловити свою громадську
позицію, почали без розбору обстрілювати
снайпери. Силовики розстрілювали активістів
бойовими набоями. Цілились в голову і шию.
За даними медичної служби Майдану, у «кривавий четвер»,
20 лютого 2014 року, в Києві було вбито від 70 до 100 осіб.

5. Юрій Вербицький 25 серпня 1963 – 22 січня 2014

Борітеся - поборете, Вам Бог помагає…
Сергі́й Нігоя́н
2 серпня 1993 – 22 січня 2014
Громадянин України вірменського походження.
Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року
Загинув 22 січня 2014 року, отримавши поранення в голову,
щию та груди спричиненого свинцевою картеччю під час
.подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського
Юрій Вербицький
25 серпня 1963 –
22 січня 2014
Сейсмолог, кандидат наук.
Активіст Євромайдану; був викрадений
разом з Ігорем Луценком невідомими
22 січня 2014 року і вбитий після
жорстоких катувань
Михайло Жизневський
26 січня 1988 22 січня 2014
Білоруський активіст Євромайдану
та журналіст, член Самооборони
Майдану. Член організації УНА-УНСО.
Отримав наскрізьне поранення в
серце мисливською кулею під час подій
на вулиці Грушевського 22 січня 2014 р.

6.

Мирних протестувальників, які повстали проти насилля, несправедливості,
брутального згвалтування своєї країни та загинули в грудні 2013 — лютому 2014 року
назвали «Небе́сною со́тнею»
Сергій Михайлович
Леонід
Полінкевич, 31р.
25 років
Олександр Костур

7.

СЕРГІЙ НІГОНЯН - 20 років, студент
Народився в с.Березноватівка (Дніпропетровська
область). Перший, хто загинув на вул.Грушевського
22 січня 2014 року. Дві кулі снайпера попали в
голову та шию. Спасти його було неможливо. Серце
перестало битися в 6.3о ранку 22 січня.
«Може, я і наївний. Але я вважаю, що зло не повинно
перемагати», — ця фраза належить першому Герою
Небесной Сотні, українцю вірменського похождення.
ЗУРАБ ХУРЦІЯ - 53 роки, винороб
Громадянин Грузії. Родом із міста Гагра. Приїхав захищати
Майдан. 18 лютого потрапив у епіцентр подій. Тіло виявили
на барикаді, розташованій на вулиці Інститутській, біля
верхнього входу в метро «Хрещатик». «У нього було хворе
серце, він приймав ліки. Через події на вулиці Інститутській
воно не витримало». За офіційною версією загинув через
сердечний приступ, викликаний газом.

8.

БОГДАН СОЛЬЧАНИК - 28 років, викладач
Народився у м. Старий Самбір, Львівської області.
Приїхав до Києва автобусом з кількома друзями приблизно
о 06:00 20 лютого. І одразу – на Майдан. Ще о 08:30 разом з
побратимами передавав шини під консерваторією, а о 09:13
серце Богдана перестало битися. Ворожа куля знайшла
його о 09.07 на вул. Інститутській, біля Жовтневого палацу.
Сильний духом і тілом, Богдан ще пройшов 28 метрів – і
впав. Тіло знайшли на подвір'ї біля Михайлівського собору
МИХАЙЛО ЖИЗНЕВСЬКИЙ - 25 років, журналіст
В Україну хлопець приїхав ще у 2005 році. Сам народився
в Білоруському місті Гомель. Хлопець давно не бачив своїх
батьків, цієї весни планував вперше за багато років відвідати
рідний Гомель. 22 січня вранці він як зажди усміхнений вийшов
з намету, поправив поли куртки та берет і швидкою впевненою
ходою пішов у напрямку Грушевського… вже о дев’ятій ранку
йому в серце влучила мисливська куля. Медики були безсилі.

9.

В’ЯЧЕСЛАВ ВЕРЕМІЙ - 32 роки, журналіст
Мешканць Києва. 19 січня на вул. Грушевського від вибуху
гранати отримав тяжку травму ока. 18 лютого повертаючись
на таксі додому, був зупинений та побитий «тітушками» на
перехресті вул. Великій Житомирській і Володимирської в
Києві. При цьому отримав вогнепальне поранення в груди.
Помер у лікарні швидкої допомоги. Смерть наступила через
втрату крові та отримання поранень, не сумісних з життям.
До свого Дня народження він не дожив 3 дні…
НАЗАР ВОЙТОВИЧ - 17 років, студент
Народився в с. Травневе Збаразького р-ну Тернопільської
області. Навчався у Тернопільському кооперативному коледжі
на дизайнера. Любив живопис, цікавився Козаччиною. Приїхав
на Майдан 20 лютого. Загинув на вул. Інститутській від снайперської кулі, що влучила в око. Тіло загиблого перенесли
до Михайлівського Золотоверхого собору. Він був наймолодшим серед загиблих. Батьки втратили єдину дитину.

10.

Герої Небесної Сотні Тернопільщини
УСТИМ ГОЛОДНЮК - 19 років, студент
Народився у місті Збараж Тернопільської області. Навчався у
Бережанському агротехнічному інституті.
Побачивши перший репортаж про зрив підписання угоди з
ЄС, у нього стислися кулаки. Наступного дня він уже в
Києві.
Батько намагався повернути сина, але Устим твердо стояв
на своєму: «Ти теж не питав батьків, коли в 1990 році
голодував на Майдані в Києві».
Увечері 23 листопада Устим уже був на Майдані. У студентському таборі Устим
став начальником служби охорони. Під час
розгону в ніч на 30 листопада він стояв у
першій лінії оборони і намагався не пустити
Беркут на стелу. Разом з хлопцями
Устим зробив коридор, яким з оточення
Беркуту вийшли дівчата. Залишаючись на
місці до останнього, він отримав поранення
в голову. В результаті йому наклали 12 швів.

11.

Вдома він пробув недовго. Склав сесію і відразу ж
повернувся на Майдан. Щоночі був у перших рядах
на барикадах. Відсипався вдень, в години перемир’я.
Після завершення революції
планував вступити до
миротворчого контингенту.
О 20-й 18 лютого почався штурм Майдану.
У цей час до Києва проривався батько.
Увечері вони зустрілися на Майдані.
20 лютого 2014 р.
мітингувальники
пішли в наступ.
Приблизно в цей же
час Устимові дзвонив
батько. «Пап, не
хвилюйся! У мене є
чарівна ООНівська
каска, і зі мною
нічого не станеться», — почув він у слухавку.
Об 11-й вони мали зустрітися,
щоб їхати додому. Але не
склалося.
Куля снайпера влучила над
правим оком і на виході
пробила голубу каску.
Смертельне поранення він
отримав, коли намагався
відтягнути пораненого.
В руках Устима був
металевий щит і бинт.

12.

Рабів до раю не пускають!
Устим був дуже хорошим товаришем, гарною, світлою
людиною, умів підтримати у важку хвилину, допомогти.
Він любив спорт – займався пауерліфтингом
і бодібілдингом, а ще мріяв створити сім’ю,
побудувати будинок, народити дітей.
Похований у Збаражі.
А ще Устим був
справжнім
патріотом

13.

ІГОР КОСТЕНКО - 22 роки, студент
Мешканцем села Зубрець Бучацького району Тернопільської
області.
Журналіст видання «Спортаналітика». Навчався на п’ятому курсі
географічного факультету Львівського національного
університету ім. Івана Франка. Був активним дописувачем
української Вікіпедії. За два з половиною роки він написав
понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань.
У нього влучив снайпер. Дві кулі прошили йому груди на вулиці
Інститутській біля «Жовтневого палацу».
ВАСИЛЬ МОЙСЕЙ - 21 рік, студент
Був мешканцем м. Луцьк Волинської області. Народився у
с. Зубрець Тернопільської області. На Волинь приїхав навчатися,
бо тут живе його брат. Навчався в Університеті розвитку людини
«Україна» у Луцьку на 4-му курсі. “Краще вмерти вовком, ніж жити
псом”, – це статус Василя Мойсея у соціальній мережі.
Вранці 20 лютого на вулиці Інститутській отримав вогнепальне
поранення снайперською кулею в грудну клітку. Куля пошкодила
важливі кровоносні судини.
Останні слова Друга Крука: “Вибачте… Я вас всіх люблю”. Помер у
17-й лікарні
м. Києва.

14.

ОЛЕКСАНДР КАПІНОС - 29 років,
громадський діяч, фермер
Олександр Капінос мешкав у с. Дунаїв Кременецького району
Тернопільської області. Навчався у Львівському лісотехнічному
інституті. Член організації ВО «Свобода». Голова громадської
організації «Патріот Волині».
У 2012 році брав участь в акціях протесту проти «мовного
закону», голодував протягом 12 днів.
На Майдан їздив періодично
кілька разів, належав до сотні
«Волинська Січ».
Після перемоги Єврореволюції він збирався
одружитися. На Батьківщині у селі Дунаїв Героя
називають малим Кобзарем. «Він завжди мені
асоціювався з Шевченком, був борцем за правду.
Надзвичайно любив Україну і все українське.
Під час сутичок на Грушевського 18 лютого
в нього влучили гранатою, внаслідок чого було пробито артерію.
Сашка госпіталізували, але в лікарні він помер під час операції.

15.

Василь Аксенін - 52 роки, робітник
Народився у с. Летячому, Тернопільська область.
Був мешканецем Чернівців, де працював різноробочим.
Василь був важко поранений 20 лютого у Києві.
Наприкінці лютого його відвезли до Польщі на лікування.
Але, не зважаючи на це, 12 березня він помер. За поперед
ньою інформацією – не витримало серце. У нього
залишилася дружина та двоє синів.
Тарас Слободян - 31 рік
Родом із Тернопільщини. Тарас працював у Тернопільському
національному
економічному
університеті.
Він
був
неодружений. Надзвичайно світла людина.
Він зник на Майдані у Києві під час заворушень, а невдовзі після
того його тіло знайшли у Сумському лісі без кисті руки.

16.

Роман Сеник
Богдан
Калиняк
45 років
52 роки
Павло Мазуренко
42 роки
Ігор Сердюк
44 роки
Роман Оліх
Віктор Хомяк
26 років
55 років
Олександр
Саєнко
Богдан
Ільків
51 рік
51 рік
Андрій
Віктор Чмиленко Черненко
53 роки
35 років

17.

Олександр
Царьок
55 років
Володимир
Кіщук
58 років
Сергій
Синенко
35 років
Олександр
Бадера
роки
Сергій Дідич
44 роки
Олег Ушневич
31 рік
Олександр
Храпаченко
26 років
Сергій Шаповал
45 років
Андрій
Цепун
35 років
Володимир
Чаплинський
44 роки

18.

Володимир
Наумов
43 роки
Андрій Корчак
49 років
Василь
Прохорський
33 роки
Олександр
Плеханов
22 роки
Леонід
Полянський
38 років
Валерій
Брезденюк
Антоніна
Дворянець
61 рік
Ігор Пехенько
43 роки
50 років
Юрій
Паращук
47 років
Юрій
Пасхалін
30 років

19.

Сергій
Бондарев
32 роки
Іван Пантелеєв
32 роки
73 роки
Максим
Віталій Васільцов Горошишин
36 років
Яків
Зайко
24 роки
Володимир
Микола Паньків Кульчицький
39 років
Василь
Валерій
Прохорський Опанасюк
34 роки
42 роки
64 роки
Дмитро Максимов
19 років

20.

Володимир
Топій
58 років
Роман Точин
44 роки
Артем Мазур
26 років
Андрій Мовчан
34 роки
Олександр
Клітинський
років
Ігор
Ткачук
Іван Тарасюк
39 років
21 рік
Іван
Наконечний
83 роки
Олександр
Щербанюк
46 років
Віктор
Прохопчук
38 років

21.

Віталій
Смоленський
Віктор Швець
58 років
29 років
Віталій Коцюба
Євген Котляр
33 роки
31 рік
Максим Шимко
34 роки
Анатолій
Корнєєв
Володимир
Мельничук
39 років
Давид Кіпіані
33 роки
53 роки
Василь Шеремет
Йосип Шілінг
64 роки
62 роки

22.

В’ячеслав Ворона
32 роки
Андрій
Дигдалович
40 років
Сергій
Байдовський
23 роки
Сергій Кемський
32 роки
Владислав
Зубенко
Володимир
Жеребний
22 роки
Георгій Арутюнян
50 років
28 років
Анатолій
Жаловага
33 роки
Ігор Дмитрів
31 рік
Богдан Ільків
51 рік

23.

Олександр
Братушка
38 років
Єдуард
Гриневич
28 років
Ольга Бура
Богдан Вайда
Дмитро Пагор
21 рік
27 років
Сергій
Бондарчук
52 роки
48 років
Роман Гурик
Микола
Дзявульський
19 років
56 років
Роман Варениця
32 роки
Іван
Городнюк
29 років

24.

Михайло
Костишин
42 роки
Петро Гаджа
47 років
Дмитро
Чернявський
32 роки
Віктор Чернець
Ігор Бачинський
30 років
36 років
Людмида
Шеремет
Володимир
Бойків
62 роки
59 років
Євген Случак
Анатолій
Нечипоренко.64 роки
30 років
Олександр Балюк
39 років
English     Русский Правила