Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах "Маруся Чурай"

1. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”

2. З ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роман – це великий за обсягом, складний за
будовою прозовий (рідше віршований) епічний
твір, у якому життя людей розкривається на тлі
історичних або соціально вагомих подій та
обставин.
Роман у віршах характеризується поєднанням
епічних принципів розповіді з суб'єктивним
началом, притаманним ліричним творам.
Історичний роман – це роман, в основу якого
покладено факти, події з історії, історичні постаті.

3. Історичні романи в українській літературі

4.

Джерела знань про історичну епоху:
- літописи;
- історичні документи;
- дослідження істориків;
- твори інших авторів;
- фольклорні твори.
«Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту.
Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою.
Плавились бані дерев’яних церков.
Вітер був сильний. Полум’я гуготіло.
І довго ще літав над руїнами магістрату
легенький попіл
спалених паперів —
всіх отих книг міських Полтавських,
де були записи поточних судових справ.
Може, там була і справа Марусі Чурай?»

5. Хто вона, Маруся Чурай?

Народилася 1625 року в Полтаві.
Батько – Гордій Чурай, урядник Полтавського
козацького полку, «був людиною хороброю,чесною.
Він палко любив свою батьківщину і ненавидів її
ворогів. Якось під час сварки з одним шляхтичем,
не витримавши його знущань з народу, він вихопив
шаблю із піхов і зарубав шляхтича». Брав участь у боях
проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений.
Маруся жила з мамою, Горпиною Чураїхою. Їх обох
шанували в Полтаві через славного батька. А також через
особливий Марусин дар складати і чудово співати пісні.

6. Портрет Марусі

«Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському
стилі: дрібненька (тобто, невелика на зріст, трохи
худорлявенька, мініатюрно складена),струнка, як струна,
з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою
вишитою сорочкою бюстиком. З маленькими ручками і
ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового
кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець, з карими
очима під густими бровами і довгими віями…Голівку дівчини
прикривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в
густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував
маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов
червоний мак, рожевими губками…Але при цьому у Марусі було
круте, трохи випукле сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний,
з горбинкою ніс» (О. Шкляревський, фольклорист)

7. Пісні Марусі Чурай

«Засвіт встали козаченьки»
«В кінці греблі шумлять верби»
«Віють вітри, віють буйні»
«Грицю, Грицю, до роботи»
«Ой не ходи, Грицю»
«Зелений барвіночку»
«Чого ж вода каламутна»
«Котилися вози з гори»
«Летить галка через балку»

8. Історичні постаті у творі

9. Любовний трикутник в романі

Маруся
Гриць Бобренко
Галя Вишняківна
Маруся Чурай, молода, вродлива, талановита
дівчина, любить Грицька Бобренка, який має
роздвоєну душу: «Від того кидавсь берега до того,
любив достаток і любив пісні». Трагедія дівчини в
тому, що вони по-різному сприймали життя:
«Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі».
Тому Бобренко зробив вибір на користь багатства,
промінявши Марусю на Галю Вишняківну. Зраджена
дівчина варить для себе отруйне зілля, та його випиває
Гриць і помирає.

10. Дві сюжетні лінії

ОСОБИСТА
(взаємини Марусі та
Грицька Бобренка)
ІСТОРИЧНА
(боротьба українського
народу проти загарбницької
політики польської шляхти)

11. I розділ «Якби знайшлась неопалима книга»

Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р.
Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні
коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі
стають козаки — полковник Мартин Пушкар
та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
Розділ знайомить майже з усіма
персонажами, які діятимуть далі. Тут
започатковані головні сюжетні лінії й
проблеми, починається досить активне
розкриття характерів.

12. II розділ «Полтавський полк виходить на зорі».

Полтавський полк на зорі вирушає в похід
боронити волю свого народу.Головне
завдання другого розділу полягає у
створенні панорамного образу українського
народу, який воює за свою волю.
Полтавський полк, що вирушає в похід, —
наскрізний образний мотив у романі.

13. III розділ «Сповідь»

Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує
дитинство, батьків, родинні стосунки;
дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні
стосунки; далі постає історія кохання Марусі
й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У
кінці розділу (він найбільший у творі,
центральний) Марусю виводять на страту.

14. IV розділ «Гінець до гетьмана»

Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана
Хмельницького, щоб сповістити про суд
над Марусею. Гетьман своїм універсалом
скасовує смертний вирок Марусі.
Розділ розширює просторові межі твору.
Бачимо вже не тільки Полтаву, а й більшу
частину України. Значну увагу авторка
приділяє образу Богдана Хмельницького,
який постає мудрим, виваженим
політичним і військовим діячем —
творцем української держави.

15. V розділ «Страта»

У п’ятому розділі сюжет максимально
драматизовано. Такий хід, здається, доречнішим
був би аж перед фіналом твору. Однак авторка
знаходить можливості зберігати емоційне,
психологічне напруження на всіх етапах оповіді.
Марусю виводять на площу для страти, де зібралася
чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються
щодо Марусиної трагедії. В останній момент перед
стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим
універсалом, у якому наказано скасувати вирок з
огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька
Гордія, якого як оборонця України було покарано
на горло у Варшаві.

16. VI розділ «Проща»

Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі
знайомиться з мандрівним дяком-філософом,
який розповідає їй про Якова Остряницю,
Северина Наливайка та Ярему Вишневецького.
Маруся глибоко осмислює історію України з
розповідей дяка і з побачених у дорозі картин
зруйнованої Батьківщини.
«Проща» є своєрідним інтелектуальним центром
роману, бо тут відбувається осягнення історії
України, проблем її існування.

17. VIII розділ «Облога Полтави»

Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога.
Полтава мужньо тримається в польській облозі вже
четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню
Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися.
Маруся відмовляє парубкові.

18. IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння».

Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена
горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу
знято, і місто повертається до звичного
життя. Повз будинок Марусі проходять
козаки й співають її пісні, а далі дівчата —
пісню «Ой не ходи, Грицю».

19.

Тема любові є однією з головних у романі
Л. Костенко.
Її твір дає змогу кожному з нас відкрити
для себе красу й силу людської любові, хай
навіть ця любов зазнала зради й призвела
до трагічної розв’язки.
«Маруся Чурай» збагачує нас своєю
«філософією любові», у якій це почуття
визнається як особлива духовна цінність.
Проблема любові і зради, що теж
належить до «вічних» тем, вирішується
як складова частина філософії любові.

20. Домашнє завдання

1.Знати зміст твору Л.Костенко «Маруся
Чурай»
2. Підготувати план характеристики головної
героїні роману.