2.22M

Соціологія політики

1.

Соціологія політики
O План
O 1. Предмет соціології
політики та її
завдання.
O 2. Політика як
специфічна галузь
людської діяльності.
O 3. Соціологія
політичних рухів і
партій.
O 4. Соціологія держави.
O 5. Соціологія
міжнародних відносин.

2.

Соціологія політики
O Це галузь
соціологічного
знання, яка вивчає
взаємозв'язки між
суспільством і
державою,
суспільством і
політичними
інститутами,
досліджує соціальні
механізми влади,
механізми впливів у
суспільстві.

3.

Предмет соціології політики

4.

ПОЛІТИКА
O Специфічна галузь
людської діяльності, в якій
виявляються відмінності
інтересів соціальних груп,
класів, націй тощо; вони
стикаються,
протиставляються чи
збігаються, відбувається
безпосереднє зіставлення
позицій і пошук способів,
які можуть привести їх до
певного компромісу та
узгодженості.

5.

O Боротьба за
завоювання і
здійснення
влади – це
основний зміст
політики,
а тому й основне
питання, яким
займаються науки,
що вивчають її, в
т.ч. і соціології
політики.

6.

Категорії соціології політики
роль
статус
очікування
орієнтація
позиція
Інституціоналізація
цінність
соціалізація

7.

Питання, які вивчає соціологія
політики
O Прояв політичних процесів у
соціальній структурі
O Здійснення інституціоналізації
соціальних рухів
O Необхідні політичні дії для підтримки
соціальної стабільності
O Соціальні підстави переходу від
одного політичного ладу до іншого

8.

Політичний рух
O Це такі суспільні сили, які прагнуть змінити
існуючі умови або закріпити їх шляхом тиску
на уряд чи боротьбою за владу.

9.

Типологія політичних рухів
O На класовій основі
O Рухи із різних соціальних верств
O Рухи, створені на міжкласовій основі
Рухи бувають:
консервативні
реформаторські
революційні
Контрреволюційні рухи

10.

Консервативні рухи
O Прагнуть зберегти
існуючий стан речей,
допускають лише
мінімальні й
абсолютно необхідні
зміни.
O Вони виступають як
проти спроб
знищення ладу, так і
проти його
послідовного
перетворення.

11.

Реформаторські рухи
O Стоять на позиціях збереження існуючого
ладу і виступають проти спроб його
повалення, проте прагнуть певною
мірою реформувати лад

12.

Революційні рухи
O Відкидають існуючий суспільно – політичний
устрій і ставлять завдання заміни його іншим

13.

Контрреволюційні рухи
O Прагнуть замінити сформований внаслідок
перемоги революції або реформаторських дій
уряд таким, який був до цього

14.

Динаміка розвитку політичних
рухів
O 1. Створення
передумов руху
O 2. Стадія
артикуляції
прагнень (чіткого
усвідомлення)
O 3. Стадія агітації
O 4. Стадія розвитку
політичної
діяльності
O 5. Стадія згасання
політичного руху

15.

Політичні партії(ПП)
O Це зареєстроване
згідно з законом
добровільне
об'єднання громадян –
прихильників певної
загальнонаціональної
програми суспільного
розвитку, що має
своєю метою
сприяння
формуванню і
вираженню політичної
волі громадян, бере
участь у виборах та
інших політичних
заходах.

16.

Соціально – історичний
контекст
O 1. ПП виникають в умовах кризи феодального
суспільства і формування капіталістичного.
O 2. Із середини ХІХ ст. на політичну арену виступає
робітничий клас. Він створює ПП і бере активну участь
у політичному житті.
O 3. У ХХ ст. процеси національно – визвольної боротьби
в Азії, Африці і Латинській Америці.
З
національно – визвольних рухів виникають ПП.
O 4. Перемога соціалістичних революцій і створення
держав диктатури пролетаріату зумовили зміну
характеру ПП у них.
O 5. Розпад тоталітарних режимів у соцтаборі привів до
багатопартійності у цих країнах.

17.

18.

19.

Класифікація партій
O 1. Залежно від
класового характеру:
класові партії
(робітничі, буржуазні,
селянські,
дрібнобуржуазні,
поміщицькі);
міжкласові (буржуазно поміщицькі);
Партії класовоподібних
груп (складаються з
представників різних
прошарків).

20.

O 2. Залежно від типу
організаційної
структури:
Кадрові,
Масові партії, в тому
числі з мінливою
організаційною
структурою або з
міцною

21.

O 3. За місцем, яке
партії займають у
системі влади:
Легальні, в т.ч., які
відіграють
суттєву роль в
межах політичної
системи або
незначну роль;
Нелегальні партії;
Напівлегальні
партії

22.

O 4. Залежно від
домінуючого
ідеологічного
фактора партії:
Ідейно – політичні,
в т.ч. революційні,
реформістські,
консервативні,
реакційні,
контрреволюційні;
Прагматичні або
виборні;
Харизматично вождистські

23.

Партійна система (ПС)
O це
сукупність
відносин між легально
діючими політичними
партіями.
Ці
відносини полягають
у суперництві або
спільній боротьбі за
владу
чи
її
здійснення.

24.

ПС за Л.Етстайном
O Багатопартійна система з
однією правлячою
партією (Мексика, РФ);
O Модифікована
однопартійна система з
двома (США) + однією
партією(Великобританія,
Канада, Австрія);
O Крайня багатопартійна
система (Франція);
O Стала багатопартійна
система.

25.

ПС за ДЖ. Сарторі
O Однопартійні (СРСР, Албанія, Куба, Монголія,
Заїр, Того);
O З партією, що здійснює гегемонію (Мексика, РФ);
O З домінуючою партією (Японія, Індія);
O Двопартійні (США, Великобританія, Канада);
O Поміркованого плюралізму (Бельгія, Німеччина);
O Крайнього (популяризованого) плюралізму
(Італія, Нідерланди, Фінляндія);
O Атомізовані (Малайзія)

26.

ПС за Є Базовкіним
O 1. Однопартійна ПС (колишня соціалістична
співдружність; нині – Лаос, Куба).
O 2. Багатопартійна система з партією, що здійснює
гегемонію (Китай, В'єтнам).
O 3. Багатопартійна система з фіксованою
кількістю партій (Бразилія, Сенегал, Індонезія).
O 4. Система з домінуючою партією (Мексика, Індія).
O 5. Двопартійна система (США, Великобританія,
Аргентина, Канада).
O 6. Вкрай поляризована система (Італія, Франція),
O 7. Система помірно поляризована (Швеція,
Норвегія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди,
Фінляндія, Ісландія, Греція).
O 8. Мультипартійна система (Польща, Чехія,
Словаччина, Болгарія, Румунія, Угорщина, Україна)

27.

Держава

28.

Риси, які відрізняють державу від
додержавних організацій
(С. Єрліх)
O 1.Виникнення
влади, яка вже
не
ототожнюється з
суспільством.
Це – публічна
державна влада,
ланками якої є
організація
озброєних людей,
що займаються
військовою справою.

29.

30.

O 2. Територіальний поділ населення,
при якому вже не враховуються
кровні зв'язки.

31.

O 3. Поява групи людей, професією яких
стало управління, а не продуктивна
праця, тобто виникнення державного
апарату.

32.

O 4. Поява різного роду податків

33.

Погляди на походження
держави
O 1.ТЕОЛОГІЧНА
ТЕОРІЯ
O 2.
ПАТРІАРХАЛЬНА
ТЕОРІЯ
O 3. ДОГОВІРНА
ТЕОРІЯ
O 4.
ПСИХОЛОГІЧНА
ТЕОРІЯ
O 5. ТЕОРІЯ
НАСИЛЬСТВА
O 6.
МАРКСИСТСЬКА
ТЕОРІЯ

34.

Функції держави
Захист прав
людини
Регулювання
економічного
життя
Сприяння розвитку
освіти та НТП
Забезпечення
обороноздатності
країни
Співробітництво
з іншими
народами

35.

Форма держави
O Це її структура, яка
складається з
політичного режиму,
форми правління,
державного устрою

36.

Політичний режим
O Це сукупність прийомів і
методів, за допомогою яких
здійснюється державна влада.
O Розрізняють такі режими:
Тоталітарний
Авторитарний
Демократичний

37.

Риси тоталітарної держави
Широке використання
ідеології
Однопартійна система
Застосування державного
терору
Контроль над ЗМІ
Монополізація
застосування зброї
Контроль над економікою

38.

Риси авторитарної держави
O Влада зосереджена в руках монарха
або диктатора, який управляє за
допомогою сили.
O Політичні партії та ідеології
відіграють певну роль, однак
здійснюється жорсткий контроль усіх
аспектів суспільного життя.

39.

Риси демократичної держави
Індивідуалізм (висока значущість особистості)
Конституційна форма правління
Загальна згода тих, ким управляють
Легальна опозиція

40.

М/Н відносини
O Це комплекс зовнішніх політик
майже 200 держав світу, які
відіграють не однакову роль у
житті світового співтовариства.

41.

Принципи сучасної
м/н політики
Принцип мирного співіснування
Принцип суверенної рівності держав
Принцип непорушності державних кордонів
Принцип територіальної цілісності держав
Принцип мирного врегулювання суперечок
Принцип невтручання у внутрішні справи
держав
Принцип поважання прав людини

42.

ООН

43.

Боротьба з тоталітарними
режимами

44.

Зустріч “великої вісімки”

45.

Утворення ЄС

46.

М/Н політика України
English     Русский Правила