Виготовлення складального пристрою за ПІМ. Монтаж стапеля за допомогою монтажних плит і оптичних приладів

1.

Технологія складально-монтажних
робіт
ВИГОТОВЛЕННЯ СКЛАДАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ
ЗА ПЛАЗОВО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИМ МЕТОДОМ (ПІМ)
УВЯЗУВАННЯ СНАЩЕННЯ
В СИСТЕМІ ПК - ІС
МОНТАЖ СТАПЕЛЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ
МОНТАЖНИХ ПЛИТ І ОПТИЧНИХ
ПРИЛАДІВ
Професор кафедри 104, д.т.н.
Юрій Воробйов
Професор кафедри 104, к.т.н.
Олександр Горлов

2.

Мета работи – ознайомитися з суттю плазовоінструментального методу ув’язування оснащення;
набути практичних навичок роботи з плаз-кондуктором,
інструментальним
стендом
і
оптичними
засобами
складального оснащення.
ЧАСТИНА 1
Мета работи – ознайомитися з технологією монтажу стапеля за
ПІМ, побудовою, принципами роботи оптичних засобів та їх
використанням при монтажу.

3.

4.

5.

6.

У літакобудуванні розміри, форма і точність складальних
одиниць визначаються розмірами та формою складальних
пристроїв. Розміри, форма і точність у складальних пристроях
забезпечуються положенням базуючих елементів щодо один одного
за умови їх встановлення на каркасі пристосування.
Складальний пристрій – пристрій, конструкція якого забезпечує
правильне взаємне розташування, фіксацію та з'єднання
складальних одиниць (деталей, вузлів, панелей, відсіків) літака із
заданою точністю.
При виконанні основного призначення конструкція складального
пристрою повинна:
• забезпечити встановлення (базування) деталей, вузлів,
панелей у складальне положення щодо базових осей;
• забезпечити збереження точності базових розмірів у процесі
збирання;
• мати вільні підходи для встановлення деталей та виконання
з'єднань;
• відповідати техніці безпеки під час роботи у пристрої.

7.

8.

Складальне пристосування є складною просторовою конструкцією.
Як правило, конструкція складального пристосування включає п'ять
систем (див. рис. 8):
a) базову (яка фіксує) елементну стапеля – БЕС. Це фіксатори контуру
(рубильник) 5, фіксатори точок навішування елерону на крило 4 і крила на
центроплан 3, ложементи 15 визначення положення лонжеронів;
b) несучу (каркас) – НЕС. Це поздовжні елементи каркасу (балки) 10,
вертикальні колони 12, основа 11, сполучні кронштейни 13;
c) настановну – НЕС. Це склянки 9, вилки 6;
d) затискну та стопорну – ЗСЕС. Це елементи з'єднання рубильників;
e) допоміжну – ДЕС. Це, наприклад, реперні майданчики 2 визначення
положення монтажного еталона 1.

9.

10.

Базово-фіксуючі елементи в складальному пристосуванні
виконують функцію складальних баз, які визначають взаємне
положення встановлених на них елементів конструкції складальної
одиниці щодо конструктивних і технологічних баз або щодо інших
складальних одиниць.
Фіксуючі елементи складальних пристосувань безпосередньо
стикаються з базами: точками (фіксатор точки), площинами (плита
роз'єму) та аеродинамічними або еквідистантними обводами
(рубильник), елементів конструкції (вузла, панелі, секції і т.інш.) , що
складають, фіксують їхнє становище.
Базово-фіксуючі елементи забезпечують якість та продуктивність
складальних робіт, точність та взаємозамінність виробів, швидкість
встановлення та фіксації деталей та вузлів в складальному пристрої,
надійність затиску та виключення можливості пошкодження поверхні
та деформації деталей.
Виготовлення елементів БЕС, їх ув'язування з точками
навішування, обробка чи координація останніх вимагають підвищеної
точності, оскільки визначають параметри виготовлення загалом.

11.

Несучі елементи утворюють каркас складального пристосування і
пов'язують його системи в єдине ціле.
Каркас складального пристрою служить для встановлення на ньому
всіх елементів конструкції і складається з рам, балок, стійок, колон,
фундаментальних плит, кронштейнів.
Від ступеня жорсткості каркаса залежать точність і сталість становища
у ньому всіх вузлів як пристосування, і вироби.
Елементи каркасу
пристроїв не мають
безпосереднього
контакту з деталями
одиниць, що
збираються. Це робить
їх більш незалежними
від складальних
одиниць за розмірами,
геометричними
формами та точності
виготовлення та
створює основу для їх
уніфікації та
стандартизації.

12.

Настановні елементи є сполучною ланкою між системами БЕС та НЕС і
є базами для встановлення фіксаторів контуру, площини або точки. Тому
обробка посадочних місць для установки БЕС проводиться, як правило, за
8-м квалітетом точності, а монтаж елементів УЕС проводиться із
застосуванням засобів (інструментальний стенд – ІС, оптична або лазерна
система), що забезпечують високу точність.
Затискні елементи служать для підтискання елементів складальної
одиниці до базових елементів пристроїв та останніх один до одного, а
стопорні – для визначення їхнього положення та з'єднання.
Допоміжні системи складальних пристроїв призначаються для
створення нормальних умов роботи в стапелі та підвищення продуктивності
праці. До них відносяться системи: механізації клепально-складальних
робіт; підйому та пересування елементів пристосування; обслуговування та
зберігання – робочі майданчики, помости, сходи, драбини, стелажі;
енергозбереження – електропроводи, повітряні або гідравлічні
трубопроводи, якими подається енергія; контролю правильності положення
контуру та роз'ємів.

13.

Виготовлення пристрою будь-якої конструкції проводять у такому
порядку:
комплектують стандартні елементи,
виготовляють спеціальні елементи, складають каркас
та монтують на каркас базуючі елементи та фіксатори.
Складання каркаса проводять з використанням універсальних
вимірювальних інструментів і приладів (метр, виска, рівень та ін).
Виготовлення базуючих елементів пристосування та їх установку на
каркас проводять відповідно до конкретного методу ув'язки заготівельної та
складальної оснастки та конкретним методом монтажу елементів
складального пристосування.
Метод монтажу – це система координації базуючих елементів
складального пристосування за умови їх встановлення на каркас. Ця система
є частиною загальної системи – методу ув'язування заготівельної та
складальної оснастки.
Залежно від вимог до точності виробів за обводами і стиками, а також від
габаритів і форм складальної одиниці, програми, обсягу випуску
раціональними можуть бути ті або інші методи, засоби, прийоми
виготовлення складальних пристроїв.
За двома істотними ознаками (наявністю спеціальних засобів – макетів,
тобто жорстких носіїв форм і розмірів виробу; наявністю контакту між
засобами й об'єктами монтажу) усі прийоми монтажу можна розділити на
чотири групи: макетні контактні; безмакетні контактні; безмакетні
безконтактні; макетні безконтактні.

14.

Методи виготовлення складальних пристроїв різняться кількістю, видом
і вартістю засобів, що визначають точність установлення фіксаторів стапеля.
Ці засоби по суті є оснасткою для виготовлення оснащення, що має
назву оснащення другого порядку, яке може бути
спеціальним (макетним) – це шаблони ШП, калібри стиків, монтажні
еталони (макети),
та універсальним – це координатні стенди, оптичні прилади.
Виготовлення спеціального оснащення другого порядку збільшує
витрати всіх ресурсів (праці, матеріалів, грошей, часу, енергії) на підготовку
виробництва нового літака.
Вибір конкретного методу виготовлення складального пристрою слід
обґрунтовувати, розрахувавши точність складання. У випадку декількох
прийнятних за точністю методів монтажу необхідно провести їх порівняльний
економічний аналіз.
Ув'язування складального оснащення можна здійснювати в системі
"еталон поверхні - монтажний еталон" або в системі "базових отворів". При
ув'язці оснастки у системі «еталон поверхні – монтажний зразок» монтаж
складального пристосування виконують з допомогою монтажного стандарту.
При ув'язуванні базових отворів монтаж складального пристосування можна
проводити кількома методами: за допомогою плазу-кондуктора,
інструментального стенду шаблонів та геодезичних оптичних приладів; за
допомогою високоточних оптичних приладів та лазерних випромінювачів

15.

16.

17.

РОБОТИ ПРИ МОНТАЖІ ПРИСТРОЮ В СИСТЕМІ ПК І ІС
1. Установка основи з кресленням з точністю ±0,2 мм:
- розмітити основи фундаменту з використанням універсального
вимірювального інструменту згідно з кресленням;
- встановити фундаментні болти за місцем, скріпивши з отворами
на підставі;
- залити цементом;
- після затвердіння цементу провести затяжку гайки болтів.
2. Установка колон-стійок на основу:
- встановити колони-стійки на основу, поєднавши отвори на
підставі та колоні. зафіксувати технологічними болтами;
- провести контроль перпендикулярності з використанням
теодоліту; провести встановлення болтів кріплення основи та колони;
- Провести повторний контроль перпендикулярності з
використанням теодоліту.
3 Встановлення верхньої балки:
- встановити на колонах кутові кронштейни, поєднавши отвори в
куточках з отворами в колонах;
- провести попереднє встановлення балок, закріпити
регулювальними гвинтами;
- Провести контроль положення верхньої балки за допомогою
оптичного приладу нівеліру;

18.

Комплект оптичного нівеліру складається зі штатива, рейки з
розподілами в міліметрах на одному боці та сантиметрах з іншого, а також
самого нівеліру.
1 крок. Для початку потрібно вибрати місце для встановлення нівеліра.
Найзручнішим вважається розташування в центрі вимірюваного майданчика.
На вибраному місці встановлюється штатив. Для досягнення рівного
горизонтального положення необхідно послабити затискачі ніжок штатива,
встановити майданчик (головку) штатива на необхідну висоту та закрутити
гвинти.
2 крок. Нівелір встановлюється та
закріплюється становим гвинтом на
штатив таким чином, щоб він був жорстко
закріплений. Обертаючи підйомні гвинти
нівеліра, за допомогою рівня досягається
горизонтальне положення приладу
(гвинтами в підставі приладу виводимо
бульбашку повітря круглого рівня в нуль).
3 крок. Фокусування. Для цього
зорову трубу необхідно навести на лінійку
і обертаючи гвинт фокусування отримати
максимально різке зображення,
окулярним кільцем налаштовується
фокусування сітки ниток.

19.

встановлюємо нівелір біля основи стапеля;
- навішуємо на отвори вилок балки три нівелювальні лінійки (площина);
- візирна лінія має проходити через всі лінійки;
- вивіряємо положення балки за допомогою регулювальних гвинтів так,
щоб відстань на першій нівелювальній лінійці, від балки до візирної лінії,
дорівнювала відстані на другій та третій нівелювальних лінійок, від балки до
візирної лінії;
- зафіксувати балку на кронштейні, щоб закладення вийшло жорстким.
4. Встановлення нижньої балки
При встановленні нижньої балки
використовуємо монтажні плити, що є
жорстким носієм прямокутної форми з
втулками, змонтованими на плаз-кондукторі
аналогічно рубильникам.
- підводимо монтажні плити до
верхньої балки;
- закріплюємо монтажні плити у
пристрої у вилках на верхній балці;
- на монтажну плиту встановлюємо
цільові знаки;
- виставляємо плиту вертикально,
фіксуємо монтажну плиту;
- пересуваючи нижню балку,
досягаємо співпадіння вилок нижньї
балки і вилок монтажної плити;

20.

Принцип роботи автоколіматора
полягає в наступному. Якщо у
фокальній площині об'єктива
помістити марку і висвітлити її, а
перед об'єктивом встановити
плоске дзеркало
перпендикулярно осі об'єктива,
то пучок світла несе інформацію
про марку, вийшовши з об'єктива
і відбившись від плоского дзеркала, потрапить у об'єктив.
- перевіряємо положення нижньої балки та плити за допомогою
оптичних приладів;- після встановлення та вивіряння балки елементи СП
закріплюються на каркасі болтами по кресленню із заливкою зазорів між
опорними поверхнями балок. Монтажні плити, знімаються та рубильники
встановлюються на свої місця.

21.

Монтаж поворотньої
стапельної плити
Послідовність виконання роботи
1.Ознайомитися з кресленням стапеля й
лабораторним оснащенням.
2.Змонтувати стапель складання.
3.Оформити звіт про виконання роботи,
у якому подати:
-відповіді на контрольні запитання;
-ескіз-схему монтажу й контролю
стапеля засобами КШМ;
-техпроцес монтажу стапеля.

22.

5. Техпроцес монтажу стапеля за ПІМ
Склад операцій
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
Підготовити робоче місце до роботи
Перевірити деталі на комплектність й наявність клейм (бірок) контролю
Установити на фундамент блоки основи ______, перевірити горизонтальність
Скласти з нормалізованих блоків на основі колони __, перевірити вертикальність
Установити на колони відповідно до креслення й закріпити кронштейни ______
Установити на основу не закріпляючи нижню балку з домкратними гвинтами й
кронштейном під підпятник.
Установити на кронштейни верхню балку_____ , встановити горизонтально за
допомогою домкратних гвинтів
Заповнитипроміжок між балкою й кронштейнами розчином цементу НІАТ-МЦ,
дати витримку_____ хв, фіксувати болтами.
Навісити за допомогою класних болтів на відповідні вилки балки монтажні
плити(МП ) ____, виставити вертикально, зафіксувати за допомогою підручних
засобів.
Поєднати, переміщаючи нижню балку, за допомогою домкратних гвинтів,
монтажні отвори (МО) вилок МП з отворами вилок балки, кріпити класними
болтами
Заповнити проміжок між балкою й основою розчином цементу НІАТ-МЦ, дати
витримку_____ хв, фіксувати балку за допомогою кронштейнів
Установити по БО МП неповоротну стапельну плиту (СП), фіксувати кл. болтами
Завести хвостовики вилок кріплення СП в відповідні стакани балок, кріпити вилки
до СП класними болтами
Заповнити проміжок між хвостовиками вилок СП й стаканами балок розчином
цементу НІАТ-МЦ
Скласти поворотну СП з підп’ятником
Повторити операції 12-14 для поворотної СП
Регулювати підп’ятник за висотою за допомогою домкратних гвинтів, заповнити
проміжок між підп’ятником й кронштейном розчином цементу НІАТ-МЦ, дати
витримку, фіксувати болтами
Навісити на відповідні МО вилок нижньої й верхньої балки рубильники
Контроль монтажу
Розфіксувати й зняти через 2-3 доби МП
Оснастка
і інструмент