Україна на шляху до НАТО

1.

Україна на
шляху
до НАТО
Слєпцов Григорій
11 класс

2.

НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний
спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода,
верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова
економіка.
На сьогодні членами НАТО є 28 країн: Бельгія,
Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія,
Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди,
Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія,
Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина,
Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія,
Болгарія, Словаччина, Словенія,
Албанія
і країною-партнером НАТО, що
Україна
є єдиною
Хорватія.
бере участь у всіх основних поточних миротворчих
місіях під її проводом. Українські миротворці були
залучені до виконання завдань у складі
Міжнародних сил безпеки в Косові, Тренувальної
місії НАТО в Іраку, Міжнародних сил сприяння
безпеці в Афганістані (МССБ). Україна є учасницею

3.

Відносини Україна - НАТО
23 квітня 1999 року Верховна Рада України ухвалила постанову "Щодо відносин
України і Організації Північноатлантичного договору (НАТО)". У постанові
наголошується: «Динамічні зміни геополітичної ситуації у нинішньому
однополюсному світі, складність і нестійкість військово-політичної ситуації в Європі,
тривале внутрішнє кризове становище України обумовлюють необхідність активізації
зусиль, спрямованих на зміцнення її міжнародних позицій, відстоювання
національних інтересів, забезпечення надійної безпеки й обороноздатності.
Необхідними передумовами цього Верховна Рада України вважає послідовність,
виваженість, передбачуваність зовнішньої політики, її багатовекторності, розбудову
відносин України з іншими державами, міжнародними організаціями на засадах
збалансованості і взаємодопомоги, рівноправності і взаємовигоди, відкритості і
взаєморозуміння, неучасті у військових блоках, невтручанні у внутрішні справи — за
принципом „Безпека для себе — через безпеку для всіх“.
За результатами загальноукраїнського опитування, яке в грудні 1996 року провели
фонд «Демократичні ініціативи» та фірма Соціс-Геллап, на питання «Чи треба Україні
стати членом НАТО?» — українці відповіли таким чином: 15 % — «так, і як
найшвидше», 21 % відреагували — «так, але згодом», 45 % — «важко сказати»,

4.

• У грудні 2004 року в України відбулися президентські вибори на тлі так званої «помаранчевої
революції».
• 23 січня 2005 року, склавши присягу під час інавгурації, новообраний Президент і сформований
ним уряд країни обрали курс на інтенсифікацію євроатлантичної інтеграції держави з метою
прискорити вступ України до НАТО.
• У лютому 2005 року країни-члени альянсу запросили В. Ющенка взяти участь у роботі саміту у
штаб-квартирі НАТО. Візит української делегації на чолі з Президентом України В. Ющенком до
Брюсселя, напевно, як ніяка інша подія останніх років, вплинула на зовнішню політику України.
• На засіданні саміту Україна-НАТО В. Ющенко ознайомив альянс з новою стратегією нашої
держави щодо інтеграції в його структури. В короткостроковій перспективі це було пов'язано зі
значними змінами внутрішньої та зовнішньої політики України. Генеральний секретар НАТО Яап
де Хооп Схеффер відзначив, що «НАТО не може керувати цим процесом. Відповідальність і
тяжкий тягар, що пов'язаний з ним, лежить виключно на українському керівництві. Але ми
можемо допомогти, і ми допомагаємо». Він заявив, що альянс залишається відкритим для будьякої країни, яка забажає вступити, для цього необхідно виконати вимоги, визначені
демократичним західним суспільством. Тобто для нашої держави залишалося остаточно виявити
свою рішучість інтегруватися до трансатлантичної системи безпеки та дотримуватися визначеної
схеми. Отже, в НАТО очікували на самовизначеність нашої держави. Брюссельський саміт
погодився започаткувати інтенсифікований діалог щодо прагнень України до членства в альянсі.

5.

Основні галузі співпраці:
• Співробітництво в реформуванні сектору
безпеки та оборони, у військовій і
військово-технічній сферах.
• Співробітництво у військово-технічній
галузі.
• Співробітництво у сферах науки та
Основні принципи діяльності НАТО:
захисту довкілля.
• Принцип колективної безпеки
• Співробітництво в подоланні загроз
• Принцип спільного ухвалення
невоєнного характеру.
рішень на основі консенсусу
• Принцип пріоритету
індивідуальної безпеки
особистості
• Принцип мирного вирішення

6.

Засади співробітництва України з
НАТО
Співробітництво України з НАТО як один із напрямів безпекової політики нашої держави
спрямований на досягнення високих стандартів країн-членів Альянсу, взаємовигідну
практичну взаємодію України з Альянсом у подоланні традиційних та нових викликів і
загроз, а також на забезпечення належного місця і впливу України в міжнародній
безпековій системі.
Основоположними документами у відносинах України з НАТО на сьогодні є Хартія про
особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору
від 9 липня 1997 р. і Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 р. Співпраця в
практичних сферах регулюється 30 угодами між Україною та НАТО.
Головним механізмом розвитку двостороннього діалогу є Комісія Україна-НАТО (КУН),
створена в 1997 р. відповідно до положень Хартії про особливе партнерство. Для
розвитку практичного співробітництва в рамках КУН створено 5 спільних робочих груп
України з НАТО з питань: воєнної реформи (під її егідою здійснюються додаткові окремі
консультації експертів з питань реформування сектору безпеки та розвідки України, а
також з питань співробітництва України з НАТО в сфері кібернетичного захисту);
оборонно-технічного співробітництва; економічної безпеки; планування на випадок
надзвичайних ситуацій цивільного характеру; науки і захисту довкілля. Ключовим
практичним інструментом здійснення реформ за сприяння Альянсу є Річні національні
програми (РНП), запроваджені в 2009 р. згідно з рішенням засідання

7.

Практичне співробітництво Україна-НА
Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено і діють п’ять спільних
робочих груп Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного
співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій
цивільного характеру (СРГ ПНС); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД).
Основною платформою, на якій здійснюється взаємодія України з НАТО в оборонній сфері, є
Спільна робоча група Україна – НАТО з питань воєнної реформи. Головною метою діяльності
СРГ ВР є сприяння підтриманню воєнно-політичного діалогу та забезпечення практичного
співробітництва України з Альянсом у сфері безпеки та оборони.
Країни-члени НАТО надали велику за обсягом матеріально-технічну допомогу ЗС України та
гуманітарну допомогу населенню, постраждалому від дій Росії в Криму та проросійських
терористів на Сході нашої держави. Започатковано проект, спрямований на переоснащення
розграбованих терористичними угрупуваннями піротехнічних підрозділів ДСНС та МВС в
Донецькій та Луганській областях, започатковується проект з розвитку мінімальних національних
спроможностей України в сфері телемедицини.
4 березня 2016 р. у штаб-квартирі НАТО відбулось чергове засідання Спільної робочої групи
Україна – НАТО з питань воєнної реформи. Українську делегацію на засіданні очолив заступник
Секретаря РНБОУ О.Литвиненко. У ході заходу було обговорено проект Концепції розвитку

8.

Дякую за увагу!