Ясунарі Кавабата "Тисяча журавлів"

1.

Я
« Тисяча журавлів»
С К
А
У
В Т
Н
А А
А
Б
Р А
І

2.

САМОБУТНІСТЬ ЯПОНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Уклін
(ojigi)
– невід'ємна
ІКЕБАНА
- мистецтво
аранжування
квітів. культури.
частина японської
«Ми робимо
композиції з квітів,
а не просто
«ставимо» їх. Це
означає виявляти
притаманну квітам
красу, і одночасно
виявляти красу
своєї власної душі.
Ікебана - це наші
пошуки ідеальної
краси.»
Ікенобо Сен'ей
«Зустріч за чаєм — та сама зустріч
почуттів» (Кавабата Ясунарі.)
ТЯДО -японська чайна церемонія або
КУЛЬТ КРАСИ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ
Шлях Чаю : «Смак дзен ідентичний смаку
чаю»
Вабі-Сабі («печальна зваба буденного»)- суть
«Любіть природу, любіть квіти,
любітьестетики
дерева,танебо,
японської
культури - ідеал краси і
красу у великому і малому – досконалості.
і всі навчитеся
любити
Краса
скромності, чистоти і
життя, берегти людину!»
природної асиметрії. Естетика Вабі-Сабі ґрунтується
на філософії
дзен-буддизму,
оскільки першими
(Народна
японська
мудрість)
японцями, пов'язаними з Вабі-Сабі, були майстри
чаю, священики і монахи, які практикували дзен.
Найглибше філософія Вабі-Сабі проявилася в
японській чайній церемонії. Неодмінними умовами
чайної церемонії є гармонія, ґречність, чистота і
спокій. Суть обряду полягає в тому, щоб дати
людині можливість відірватися від суєтного життя,
поринути у роздуми, очистити свої почуття, бути
щирим, бути самим собою. Той, хто дійсно
ХАНАМІ
- японська
традиція
прилучається
донаціональна
таїни чайного ритуалу,
ніби
милування
квітами.
проходить
обряд очищення.

3.

«КРАСОЮ ЯПОНІЇ НАРОДЖЕНИЙ»

4.

Ясунарі Кавабата народився в Осаці 11 червня 1899 року, в освіченій і багатій сім'ї. Його
батько, лікар, помер, коли Ясунарі було всього 2 роки. Через рік, після смерті матері,
хлопчик був узятий на виховання дідом і бабою, а в 15 вповні спізнав гіркий хліб сирітства.
Ці трагічні обставини вплинули на творчість майбутнього письменника, темі смерті,
сирітства, самотності у творах Ясунарі Кавабати належить важливе місце.
У віці 12 років Кавабата прийняв рішення стати письменником — його автобіографічну
розповідь публікується в 1925 році під назвою «Щоденник шістнадцятирічного".
У токійській школі він вивчає європейську культуру, захоплюється скандинавською
літературою, знайомиться з творами таких художників, як Леонардо да Вінчі,
Мікеланджело, Рембрандт і Поль Сезанн. Вступає до Токійського
Перший літературний успіх йому принесла повість "Танцівниця з Ідзу» (1925). Два
головних персонажі, автобіографічний герой і невинна дівчина-героїня, проходять через
всю творчість письменника. Повість «Країна снігів» (1934-1937), визнана літературними
колами найпомітнішим явищем ліричної прози, найповніше виявила систему художнього
мислення письменника. Книга складається з окремих ліричних оповідань, об’єднаних
спільною тематикою: нерозділене кохання, краса природи північного краю Японії —
країни снігів. У повоєнні роки, залишаючись вірним своїй колишній творчій манері,
Кавабата написав низку творів, найзначніші з яких повість «Тисяча журавлів» (1951) і
роман «Стогін гори» (1953).
У 1968 році Кавабата отримав Нобелівську премію з літератури «за письменницьку
майстерність, яка передає сутність японської свідомості». Він був першим
японським письменником, що отримав Нобелівську премію.

5.

На початку своєї письменницької діяльності Кавабата
захоплюється ідеями західного модернізму і разом з
іншими письменниками засновує в японській
літературі напрям, що дістав назву неосенсуалізм
(нагадує західний інтуїтивізм).
Водночас не менш активно Кавабата намагається
дотримуватись у своїх творах національної
літературної та культурної традиції, ідеї якої у
подальшій його творчості стануть домінуючими.
Традиційна для Кавабати тематика – стосунки між
людьми, вічні цінності буття, які розкриваються і в
багатьох його творах 30-х років.
Твори цього митця, що відобразили національне
японське уявлення про світ, людину, красу,
забезпечили йому славу за життя і безсмертя після
смерті.
В Україні окремі твори Кабаята Ясунарі переклали
І. Дзюб, М. Федоришин.

6.

«Тисяча журавлів» Ясунарі Кавабата
переклад: Іван Петрович Дзюб
Навіть опинившись на території храму Енгакудзі в Камакура, Кікудзі все
ще вагався: йти чи не йти на чайну церемонію? Все одно він запізнився.
Влаштовуючи чайну церемонію в павільйоні храмового саду, Тікако
Курімото завжди посилала йому запрошення. Але після батькової смерті
він ні разу там не був. Кікудзі нехтував ними, бо вважав це лише
формальним виявом пошани до покійного батька.
Однак цього разу в запрошенні була приписка: "Хочу познайомити вас з
однією своєю ученицею".
…Відколи Кікудзі бачив пляму на її грудях, Тікако дуже змінилася. За якихось два
роки після цього вона стала чоловікоподібною, а останнім часом і зовсім
перетворилася на безстатеву істоту.
От і сьогодні вона вестиме чайну церемонію з підкресленою гідністю… А в самої
груди з родимою плямою, мабуть, уже зів’яли… Кікудзі мало
не засміявся, та в цю мить його наздогнали двоє дівчат.
Даючи їм дорогу, Кікудзі зупинився.
— Скажіть, будь ласка, цією стежкою я дійду до чайного павільйону
Курімото-сан? — спитав Кікудзі.
— Так! — в один голос підтвердили дівчата.
Кікудзі міг обійтися і без розпитів, бо святкові кімоно свідчили, що й
дівчата йдуть на чайну церемонію. Кікудзі запитав навмисне,
щоб покласти край власним ваганням.
Дівчина, що несла в руці рожеве крепдешинове фуросікі з вибитими
на ньому білими журавлями, була вродлива.
Фуросікі — у японській
культурі квадратна хустка
для загортання і
перенесення дрібних
предметів.
храм Енгакудзі в
Камакура

7.

Обмін враженнями від повісті «Тисяча журавлів»
Повість важко сприймається
непідготовленим читачем. Крім
любовних пошуків, що є рушієм
оповіді, тлом розповіді є
своєрідна культура Японії, з
безліччю нюансів та тонкощів,
нашаруванням традицій та
складною символікою.
Твоя думка
важлива!
Образ журавля (японською —
цуру) широко представлений у
культурі Японії. Ці птахи
трапляються в літературі, на
гравюрах, новорічних листівках, на
весільному вбранні нареченої
тощо. Вони є символами
довголіття, процвітання, щастя, а
ще — чистоти, кохання,
подружньої вірності.
У творі Кавабати тисяча журавлів є наскрізним мотивом, пов'язаним з
образом Юкіко та мріями героя про неї. Разом із темою чайної
церемонії цей мотив покликаний навіяти приховану думку автора, який
тривожиться і за долі героїв, і за неперервність японської традиції, і за
майбутнє свого народу.
Кійохара Юкінобу «Тисяча журавлів
серед сосен та бамбуку».

8.

Чайна
церемонія
автора. я
Якщо
ви думаєте,та
щозастереження
в повісті “Тисяча журавлів”
хотів показати красу душі і форми чайної церемонії,
Повоєнніто
твори
Кавабати містять
стурбованість
можливою
ви помиляєтесь.
Навпаки,
я її заперечую,
загибеллю
японських
та мистецтв.
У
застерігаю
від національних
вульгаризації,традицій
від якої потерпає
нині
надзвичайно витонченійчайна
форміцеремонія”.
він говорить про це в повісті
«Тисяча журавлів».
(З Нобелівської
Дія твору розгортається
промови Я.Кавабати)
навколо чайної
церемонії, однак про мотив, який спонукав створити її, Кавабата
писав: «Було б помилкою шукати в цій повісті опис краси
ритуалу й атмосфери, що панує під час чайної церемонії. Цей
твір сповнений сумнівів. Тут є і застереження проти вульгарності,
в яку впадають сьогодні чайні церемонії».
Для японців «шлях чаю» — це шлях досягнення внутрішньої
врівноваженості, гармонійної єдності з навколишнім світом,
відмови від буденної життєвої суєти й занурення в атмосферу
простої, але витончено-вишуканої краси. Чайне дійство має бути
сповнене «гармонії, шанобливості, чистоти й витонченої
простоти». У повісті «Тисяча журавлів» чайний обряд не просто
фон, на якому розгортаються події, він розкриває ідею твору, але
від протилежного. Про красу гармонії в повісті Кавабата каже,
використовуючи мінус-прийом: замість спокійних, благородних,
чистих, природних відносин, які б мали бути в людей,
об'єднаних любов'ю до чайного дійства, героїв пов'язують
неприродні стосунки, темні й суєтні справи.

9.

ПРО КРАСУ І ПОТВОРНІСТЬ У ПОВІСТІ КАВАБАТИ
«Пані Оота, здавалось, не була
звичайною земною жінкою, а скоріше
первісною або останньою жінкою на
цьому світі». «Якщо природа хотіла
створити шедевр, вона створила пані
Ооту»
Пані Оота – жінка, що символізує
чуттєву, пристрасну красу. Вбачаючи в
Кікідзі риси його батька, якого вона
кохала, керується не розумом, а силою
почуттів, тому зближується з ним. Ніч
проведена з Кікудзі викликає в неї
почуття провини, а сам Кікудзі
відкриває в Оота невідомі раніше її
привабливі риси і краще розуміє тепер
почуття свого батька.
За пристрасть пані Оота розплата –
смерть від параличу серця.
Пані Оота – друга коханка
батька
Пан МІТАНІ -старший
У житті батька існували два
полюси, утіленням яких є Тікако
й Оота. Він робив вибір між
бридким і трепетно відданим
20-річний юнак-сирота, має
європейський вигляд і сучасну
професію, власний будинок,
намагається розібратися в собі й
людях, що його оточують. У
пошуках щастя потрапляє в
полон спогадів. В цьому йому
допомагають традиції минулого,
Кікудзі
Мітані
зокрема ЧАЙНА
ЦЕРИМОНІЯ.
Тікако Курімото – перша коханка
батька Кікудзі Мітані, хазяйка
чайного павільйону
Хлопчика лякало те, що в нього може бути брат або сестра з такою
жахливою плямою, яку він бачив на тілі цієї жінки. «З Тікако
відбувалися певні зміни. Уже роки за два-три після того, як він
побачив її вроджену пляму, вона ніби стала більш схожа на чоловіка,
а не на жінку, а останнім часом зовсім перетворилася в істоту
невизначеного роду». Неодноразово вона ще відвідуватиме
будинок його батька, щоб слідкувати за паном Мітані, оскільки той
опікується пані Оота, допомагаючи їй після смерті чоловіка спродати
чайний посуд. Тікако принижує гідність пані Оота, навіть мати
Кікудзі просить її оговтатись і не пускати в хід свого отруйного язика.
Тепер вона намагається бути корисною хоча б Кікудзі: знайомить
його з донькою Інамура Юкіко. Вона нахабно, жахливо, цинічно
переслідує пані Оота і, коли та накладає на себе руки, не може й тут
стриматися й перемиває їй кістки. Здивований її словами, Кікудзі
запитує: «Виходить, це ви її вбили?» І отримує відповідь: «Вважайте,
що я. Я звикла грати роль шахрайки. Ваш батько й цінував у мені
саме те, що я вміла завжди прекрасно виконувати цю роль…»
Тікако згодом буде плести вигадки й щодо одруження Юкіко,
Фуміко… А Кікудзі перебуватиме під впливом Тікако. Тікако
пересуває людей та їхні долі, як чашки: спочатку вона підсуває
Кікудзі Юкіко і відсуває пані Оота, потім відсуває її дочку Фуміко,
врешті-решт відсуває і Юкіко, кажучи, що обидві дівчини вийшли
заміж. Фізична вада наче підкреслює моральну нечистоту героїні,
ця пляма на її тілі наче клеймо її минулого, яке викликає огиду
у Кікудзі.

10.

ПОЛЮСИ КІКУДЗІ МІТАНІ
Кікудзі, продовжуючи батькову долю,
живе між двох полюсів — Фуміко та Юкіко
Юкіко
Фуміко
володіє даром
розуміти людей
чиста
невинна
романтична
любляча
чуттєва
мудра
сильна
духом
турботлива
бере на себе
відповідальність
за добру пам’ять
про матір
«Смерть йде за мною слідом».
Як же Фуміко могла померти,
коли мене самого вона
повернула до життя?»
Фуміко – символ прихованої
внутрішньої краси
здатна на самопожертву
чемна
красива
ніжна
скромна
«Як для чайної церемонії в кімнаті було надто
видно, зате світло підкреслювало вроду
«На сьодзі позад дівчини падала
дівчини. Її шовкова серветка, червона, як
тінь від молодого листя, а її яскраве
полум’я, вражала не так м’якістю, як свіжістю.
кімоно немов світилося м’яким
Здавалось, у руках дівчини розпускається
відбитим сяйвом. Волосся теж ніби
червона квітка. Кікудзі здавалося, ніби навколо
промінилося.»
дівчини от-от закружляють невеличкі білі
журавлики.»
«Дівчина, що несла в руці рожеве
крепдешинове фуросікі з вибитими
на ньому білими журавлями, була
вродлива.»

11.

Юкіко Інамура – мріяжуравель Кікудзі Мітані
У повісті Ясунарі Кавабати мотив тисячі
журавлів пов’язаний з образом Юкіко
мареннями Кікудзі про неї. Замилований її
красою, юнак відкидає сумнів щодо
доцільності своєї участі в традиційному дійстві
і поспішає до чайного павільйону. Кікудзі,
мрійливий, шукає щастя відрізняє добро та
зло, не любить вульгарність, однак
припускається помилок у житті, хитається у
пошуках моральної основи, його душа
поранена у дитинстві спостереженнями за
стосунками дорослих. Кікудзі сам порушив
закони чистоти та гармонії, вступивши у
стосунки із пані Оота, отже він не заслужив на
цнотливу й чисту Юкіко.
Юкіко - символ чогось
непозбутньо чистого,
недосяжного, примарного
і прекрасного, вишуканої
вічної краси.

12.

Сутність чайного обряду, доведеного японською естетикою до рівня
високого мистецтва, полягає в тому, щоб дати можливість людині
поміркувати над своїм життям, очистити душу від повсякденних
турбот і суєти, нагадати про гармонійну єдність людини з природою
пані Оота та її дочка Фуміко запрошені
та іншими людьми.
гостями
між ними виникають почуття
«гидка чорна пелена,
що застила йому світ»
пов’язують спогади про батька
виступає в ролі свахи
Кікудзі вражений,
захоплений Юкіко
стала для нього
незрівнянною, стала самою
долею
закохується в Юкіко,
шукаючи в ній утілення
своїх мрій
дівчата навчаються у пані Тікако майстерності
проведення тядо
Тікако
запросила
Кікудзі для
знайомства
з Юкіко
відчуває потяг до
коханки свого
покійного батька
Чайна церемонія - загальний фон, а
точніше, художня тканина,
переплетіння "ниток" якої з'єднує
минуле і теперішнє всіх персонажів.

13.

Особливості твору “Тисяча журавлів”
читач повісті дивиться
на світ не “очима
автора”, а очима
персонажа” – підлітка, а
потім молодого
чоловіка Кікудзі,
заздалегідь знаючи, що
його бачення подій не є
досконалим, а його
“вироки” – не остаточні;
Джерело: https://guru.net.ua/tisjacha-zhuravliv-analiz/ © Guru.net.ua
етика дорівнює
естетиці, а естетика –
етиці;
невизначений фінал
Джерело: https://guru.net.ua/tisjacha-zhuravliv-analiz/ ©
Guru.net.ua
Джерело: https://guru.net.ua/tisjacha-zhuravliv-analiz/ ©
Guru.net.ua
Використання у
творі традиційних
японських символів
Гармонійне
поєднання
природи й
почуттів людей

14.

Художні прийоми Ясунарі Кавабата
Контраст
«безсоромно шурхотіли
пацюки, а біля самої
галереї цвіло персикове
дерево»
Пильна увага до
внутрішнього стану
образів-персонажів, яка
проходить через
призму авторського
життєвого й творчого
досвіду
Вставна
конструкція
лист-щоденник Фуміко.
Яскрава художня
деталь — рожевий фуросікі
Юкіко з тисячекрилим журавлем
історичні натяки, літературні
посилання, поетичні образи майстрів
художнього слова, асоціації

15.

Провідні ідеї
минуле існує в
теперішньому
утвердження ідеї
єдності людини з
природою
гармонія зі світом
повернення до
національних
традицій і вічних
цінностей

16.

«За читанням Ясунарі Кавабати», Василь Стус
Розпросторся, душе моя,
На чотири татамі
І не кулься од нагая
І не крийся руками.
Хай у тебе є дві межі,
Та середина — справжня.
Марне, вороже, ворожить —
Молода чи поважна.
Посередині — стовбур літ,
А обабоки — крона.
Посередині — вічний слід
Від колиски до скону.
Жаль – ні неба, ані землі
В цій труні вертикальній,
І заврунилися жалі,
Думи всіли печальні.
Як то сниться мені земля,
На якій лиш ночую!
Як мені небеса болять,
Коли їх я не чую.
Як постав ув очах мій край,
Наче стовп осіянний.
Каже: синку, ступай, ступай,
Ти для мене коханий.
Тож просторся, душе моя,
На чотири татамі
І не кулься од нагая
І не крийся руками.
У чому цінність ідей Кавабати
для нас — українців
ХХІ століття?