Військова соціологія та соціологія війни

1.

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ
імені ІВАНА КОЖЕДУБА
ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни
«ПОЛІТОЛОГІЯ і СОЦІОЛОГІЯ»
(у т.ч. євроатлантична інтеграція України)
ВІЙСЬКОВА СОЦІОЛОГІЯ ТА СОЦІОЛОГІЯ
ВІЙНИ
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Військова соціологія як галузь соціології, її об’єкт, предмет та
основні категорії.
2. Соціологія війни.

2.

1 питання
ВІЙСЬКОВА СОЦІОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ
СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТ
ТА ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ

3.

Історія свідчить, що як і всі інші
спеціалізовані
соціологічні
теорії,
військова соціологія виникла внаслідок
об’єктивного процесу спеціалізації цілісної
науки про суспільство, тобто як результат
одного
із
напрямків
спеціалізації
загальносоціологічної теорії і методології.

4.

Військова соціологія – спеціальна соціологічна теорія, яка націлена
на вироблення і теоретичну систематизацію об'єктивних знань про
цілком певну форму соціальної дійсності, а саме військово-соціальну
реальність.
Військово-соціальна
реальність – вся система
різноманітних
соціальних
відносин, що складаються у
суспільстві з приводу війни
та миру, вся система різних
соціальних
інститутів
та
утворень,
що
опосередковують
ці
відносини, а також уся
сукупність
різноманітних
військово-соціальних
процесів і явищ, в яких вони
виражаються.

5.

Об’єкт та предмет дослідження
військової соціології
Зосереджуючись на дослідженні досить складної об’єктно-предметної
області, військова соціологія дає відповіді щодо виникнення (походження)
збройного насильства, розкриває його соціальну сутність, пізнає і аналізує
походження, причини, сутність війн, їх типологію, закони ведення та їх історичну
долю.
ОБ’ЄКТ
ДОСЛІДЖЕННЯ
військової соціології – збройні сили,
уся воєнна організація суспільства, а
також соціальний зміст і передумови
можливих та реальних війн і воєнних
конфліктів,
сукупність
військовосоціальних
відносин
і
соціальні
інститути, що їх регулюють.
ПРЕДМЕТ
ДОСЛІДЖЕННЯ
військової
соціології
–
закономірності функціонування та
розвитку збройних сил як соціального
інституту, усієї воєнної організації
суспільства, соціальні процеси і
відносини, що проявляють себе як у
мирний час, так і під час війни.

6.

Об’єкт та предмет дослідження
військової соціології
закономірності
становлення
воєнної організації суспільства, її
соціальну
сутність,
соціальноекономічні основи її функціонування
та розвитку
закономірності
походження
й
соціальної сутності армії, суспільні
функції
армій,
закономірності
становлення та розвитку військовосоціальних установ та утворень
НАЙВАЖЛИВІШІ ПИТАННЯ, ЩО СКЛАДАЮТЬ
ОБ’ЄКТНО-ПРЕДМЕТНУ ОБЛАСТЬ ВІЙСЬКОВОЇ СОЦІОЛОГІЇ
типи, види, соціально-політичні особливості
армій різних країн, воєнну міць держави,
співвідношення
збройних
сил
з
іншими
соціальними утвореннями, характер взаємодії
соціально-політичного,
науково-технічного,
морально-психологічного і духовно-культурного
факторів у життєдіяльності збройних сил

7.

Об’єкт та предмет дослідження
військової соціології
Особливе місце в об’єктно-предметній області військової
соціології посідає ЛЮДИНА
Військова соціологія традиційно зосереджує основну увагу на
виясненні ролі індивіда та мас у збройній боротьбі, дослідженні
природи їх бойової активності, співвідношення людини і техніки у
сучасній війні.

8.

Основним зв'язуючим моментом системи військово-соціологічного знання
виступають специфічні наукові категорії та поняття:
військово-соціальні відносини (воєнне насильство, збройна
боротьба, війна, воєнний конфлікт та інші);
П
О
Н
Я
Т
Т
Я
військово-соціальні утворення (воєнна організація суспільства,
військово-соціальна структура, військові формування, особистість
воїна);
військово-соціальні інститути (збройні сили, воєнні законодавчі
акти, воєнна доктрина, військові статути);
військово-соціальні процеси (військова діяльність, військова праця,
військова служба, військово-службові переміщення);
військово-соціальні явища (воєнна могутність держави, духовний
стан військ, бойовий дух та бойова активність і багато іншого).
У військово-соціологічних категоріях та у військовосоціологічних законах можуть і повинні відображатися,
найбільш суттєві, стабільно повторювані прояви військовосоціальної реальності.

9.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
ВІЙСЬКОВОЇ СОЦІОЛОГІЇ
• розробка теорії функціонування та розвитку збройних сил як
соціального інституту;
• розвиток і поглиблення часткових військово-соціологічних теорій;
• розробка
методологічної
бази
військово-соціологічних
досліджень, вдосконалення техніки їх проведення;
• розробка методичних основ соціологічного аналізу процесів, що
відбуваються у збройних силах;
• соціологічне
вивчення
конкретної
військово-соціальної
реальності;
• розширення емпіричної бази військово-соціологічних знань і
виявлення на цій підставі проблем, що потребують вирішення;
• подальша розробка власного категоріального апарату військової
соціології;
• створення відлагодженого механізму військово-соціологічної
служби у збройних силах, який буде мати змогу оперативно
відслідковувати соціальні процеси, розробляти і реалізовувати
рекомендації щодо їх оптимізації;
• підвищення
престижу
військової
служби,
посилення
правопорядку, зміцнення військової дисципліни та моральнопсихологічного стану військ.

10.

ВИСНОВКИ
Військова соціологія є всеосяжним теоретичним
відображенням такої складної і всебічної частини
суспільного життя, якою виступає військово-соціальна
реальність.

11.

2 питання
СОЦІОЛОГІЯ ВІЙНИ

12.

Соціологія війни - теоретично орієнтована
галузь дослідження. Саме у її розвитку має
потребу вітчизняна соціологія для розуміння і
передбачення впливу війни.
Предметом дослідження соціології війни є аналіз причин виникнення
війни і умов підтримки або досягнення миру, а саму війну як “конфлікт між
політичними групами, особливо між суверенними державами, що ведеться за
допомогою збройних сил значної величини протягом значного періоду часу”.
Одне з центральних питань соціології
війни - особливості нового етапу у розвитку
війн, пов'язаного з глобалізацією, розвитком
новітніх інформаційних технологій.

13.

В існуючих концепціях соціології війни можна виокремити чотири
домінуючі
методологічні
підходи:
культурологічний,
соціобіологічний, економоцентричний і організаційний.
Культурологічний підхід розглядає
війну
через
призму
культурних,
цивілізаційних чи релігійних відмінностей.
Велика увага приділяється ролі символів,
ритуалів, колективної пам'яті, як ключовим
факторам військового досвіду.
“Можна легко погодитися, що всі війни
вплетені в культурний дискурс, але цього не
достатньо, щоб генерувати і підтримувати війну.
Війна в першу чергу матеріальний процес, який
включає в себе матеріальні і жорстокі фізичні
практики, такі як знищення, вбивство, смерть і
емоційні страждання”.
Сініша Малешевіч

14.

Соціобіологічний
підхід
закорінений в теорії еволюції
Ч.Дарвіна і пояснює всі аспекти
людської поведінки, в тому числі і
війни, логікою природного відбору.
Розглядав державу як живий організм, що
бореться за своє існування, або теорія війни як
коаліційної агресії, де адаптивне значення
коаліційної агресії таке ж, як адаптивне значення
агресії індивідуальної: переможці у війнах
отримують доступ до дефіцитних ресурсів, в
яких відмовлено членам коаліції, яка програла.
Фрідріх Ратцель

15.

Організаційний підхід ставить
в основу аналізу організоване
насильство як невід'ємну складову
державного будівництва.
“військово-податкова”
теорія
держави
Чарльза Тіллі. Основна ідея теорії полягає в
тому, що саме процеси вилучення ресурсів і
коштів для ведення війни сформували основні
структури
державності
сучасного
типу.
Національна держава - одна з форм сполучення
примусу і капіталу - певна організація, яка
контролює головні концентровані засоби
примусу у кордонах певної території. Існує
взаємообумовленість війни і держави: війна
створювала державу, а держава, стимулювала
війну.
Чарльз Тіллі

16.

Економізм
безперервним
капіталізму до
ринків і капіталу.
Прихильники цього підходу
пояснюють
війну
через
призму економічних вигод.
Сучасні війни ведуться за
обмежені природні ресурси,
а великі приватні корпорації,
безпосередньо впливають на
військові
цілі
великих
держав.
Це
наглядно
віддзеркалює
стратегічна
доктрина НАТО - МFР-2030
(Multiple
futures
project.
Navigating towards 2030).
пояснює
війну
прагненням
нових ресурсів,

17.

У дослідженні війни розрізняють військову соціологію та
соціологію війни.
Військова соціологія вивчає зовнішні і внутрішні соціальні зв'язки
людей, зайнятих у збройних силах. Її теоретичною основою
виступають теорії соціальної поведінки та людських стосунків.

18.

ВИСНОВКИ за темою:
У вітчизняній соціології дослідження просторового аспекту війни стало
однією з важливих її складових, а соціологія війни отримала розвиток як
окремий напрям наукового пізнання.
Соціологічний супровід має зробити вплив війни більш зрозумілим і
передбачуваними.
Перед українськими соціологами сучасність поставила нагальне
завдання – активізувати дослідження у галузі соціології війни,
розбудовуючи її методологічну і методичну базу, категоріальний апарат
тощо.

19.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ
Соціологія як наука. Методи соціологічних досліджень.
1. Об’єкт, предмет, структура та функції соціології.
2. Поняття та методи соціологічного дослідження: аналіз
документів, опитування, спостереження, експеримент.
3. Поняття суспільства,
його основні типи та соціальна
структура.
4. Соціальна стратифікація суспільства. Соціальна мобільність.
Види соціальної мобільності.
5. Поняття “соціальний статус” та “соціальної роль”. Типи
соціальних статусів. Статусний портрет українського
суспільства.
Доповідь: Основні види військово-соціологічного дослідження.