Основи, підготовка і ведення бою та інших дій

1.

ОСНОВИ, ПІДГОТОВКА І ВЕДЕННЯ
БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ
Харків 2021

2.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
Авангард
Ар'єргард
Аеромобільні війська
Антитерористичні дії
Воєнні дії
Воєнне мистецтво
Вихідний район
Вихідний рубіж
Водна перешкода
Військове формування
Головна (бокова, тилова) похідна
застава
Ешелон
Збройні сили
Збройна боротьба
Загальновійськовий резерв
З'єднання, частина, підрозділ
Інших військових формувань
Командний пункт
Механізовані війська
Мінно-вибухові загородження
Миротворчі дії
Авг
Арг
АЕМВ
АД
ВД
ВМ
вих. р-н
вих. р-ж
вод.п.
вф
ГПЗ (БПЗ
ТПЗ)
еш.
ЗС
ЗБ
ЗВРез
ЗЧП
ІВФ
КП
МВ
МВЗ
МД
Медичне забезпечення
МедЗ
Оперативне об'єднання
ОО
Оперативне угрупування
ОУ
Особовий склад
о/с
Партизанські дії
ПД
Противник
пр-к
Пункт управління
ПУ
Передній край
ПК
Район
р-н
Рубіж розгорнутих в батальйонні
РРБК
(ротні, взводні) колони
(РРРК, РРВК)
Рубіж переходу в атаку
РПВА
Стратегічне об'єднання
СО
Стратегічне угруповання
СУ
Тактична група
ТГр
Танкові війська
ТВ
Театр воєнних дій
ТВД
Тилове забезпечення
ТлЗ
Технічне забезпечення
ТхЗ
Форсування
форс
2

3.

ВСТУП
Тактика відіграє головну роль у формуванні знань офіцера Збройних Сил (ЗС), що визначає її базове
місце у системі знань з воєнного мистецтва (ВМ).
Бій у всі часи був і залишається основною формою воєнних дій за результатами якого визначалася доля
операцій і збройної боротьби в цілому.
Наземний бій є основним в досягненні мети загальновійськових операцій. Він ведеться
Загальновійськовими формуваннями, проходить у високих темпах, має великі просторові показники з
широким використанням повітряного простору, а на напрямках, що прилягають до морів, озер, річок і
водного простору.
Сучасний загальновійськовий бій характеризується рішучістю, напруженістю і швидкоплинністю дій,
високою маневреністю, швидкими і різкими змінами обстановки та застосуванням різноманітних способів
його ведення з використанням різних засобів збройної боротьби. Такий характер бою вимагає від
командирів, які здійснюють його підготовку та ведення, мати глибокі теоретичні знання, високого
професіоналізму, майстерності та творчості.
Нині тактика структурно включає: загальну тактику; тактику родів військ, тактику спеціальних військ і
тактику військових формувань, що входять до складу воєнної організації держави.
Загальна тактика - це та частина теорії і практики, яка складає фундамент для інших складових
елементів тактики, в тому числі для оперативного і стратегічного мистецтва (стратегії).
Знання із загальної тактики є базовими у підготовці фахівців Сухопутних військ (СВ), особливо
механізованих, танкових, аеромобільних військ і морської піхоти.
Теоретичні положення та практичні рекомендації щодо основ, підготовки та ведення
загальновійськового бою та інших дій, які існували раніше, вступили в протиріччя з реаліями сьогодення,
що викликало необхідність розв’язувати навчальне завдання щодо формування у офіцерського складу ЗС
таких знань, які відповідають сучасним вимогам.
Накопичення знань офіцерським складом, пов’язаних з воєнними мистецтвом, здійснюється протягом
тривалого часу і носить безперервний характер.

4.

МОДЕЛЬ ДІЙ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
(продовження передмови)
Р.Р.№ 1
Р.Р.№ n
Вих. Р.
1мбр
Р.Р.№ n
Р.Р.№ 2
Р.Р.№ 1
Вих. Р.
1мбрv
1мбр
1мбр
1мбр
Бердичів
Район
розташування
(вихідний район)
Висування
Житомир
Район розташування
( зосередження)
Новоград-Волинський
Пункт постійної
дислокації
1мбр
Умовні позначки:
- Вихідний рубіж
- Вих. Р.
-Рубіж регулювання - Р.Р.
Розгортання
1мб
Атака
Основи, підготовка та ведення
БОЮ
1мбр
Вих. Р.
Р.Р.№ 1
1мбр
РОЗТАШУВАННЯ
НА МІСЦІ
ПЕРЕСУВАННЯ
Наступального
-при виході з
оточення;
-при
переслідуванні
Оборонного
- в оточенні,
- вихід із
бою і
відхід
Повітряний, протиповітряний, морський бої
Район зосередження
Зустрічного

5.

ПЕРЕДМОВА
(продовження)
Хочу наголосити, що ця проблема стосується не тільки ЗС України, але й усіх країн, які входили до
складу Радянського
Союзу і Варшавського договору.
в
Система знань з воєнного мистецтва передбачає, що особа, яка володіє ними повинна на практиці уміти:
керувати вф при захисті Держави в ході збройної боротьби; здійснювати підготовку і ведення боїв, операцій
та інших дій; учити особовий склад творчо і майстерно (досконало) застосовувати зброю і техніку в ході
розташуванні на місці, пересуванні, веденні воєнних (миротворчих, антитерористичних дій). Відповідно
до накопичених знань людина набуває відповідний фах і стає фахівцем в ті чи іншій галузі діяльності.
Тому така особа, в основі знань якої лежать знання з воєнного мистецтва, є офіцером*.
Набуття будь-яких знань здійснюється трьома способами: перший спосіб – особистий досвід; другий усна передача знань від учителя і третій спосіб це самостійне вивчення з використанням певних
інформаційних джерел. Досвід свідчить, що кращими способами набуття знань є другий і третій, а
найефективнішим є третій.
Самостійне набуття знань потребує якісних навчальних посібників і підручників, які містили
систематизовані і структуровані навчальні матеріали. Одним із методів подачі систематизованих і
структуровані знань є вираження їх через схеми і рисунки.
Запропонований посібник дасть можливість офіцерам та іншим фахівцям, чия діяльність пов'язана
зі збройними захистом держави, швидко засвоїть основні теоретичні положення з основ, підготовки та
ведення бою та інших дій.
На в сучасних інформаційних джерелах визначення поняття “ офіцер ” не розкриває сутності його
діяльності. Тому автором зроблена спроба уточнення поняття “ офіцер ”.

6.

ПЕРЕДМОВА
(продовження)
Офіцер це посадова особа яка:
-володіє знаннями з воєнного мистецтва;
- керує вфвпри захисті Держави
в ході збройної боротьби;
-уміє здійснювати підготовку і ведення боїв, операцій та інших дій;
- має навички у підготовці особового складу творчо і майстерно застосовувати зброю і техніку в ході
розташуванні на місці, пересуванні, веденні воєнних, антитерористичних і миротворчих, дій);
Існуюче визначення.
ОФІЦЕР (з латинської officium - посада), 1) особа командного ( начальницького) складу ЗС,
міліції, поліції, яка має військове або спеціальне звання. 2) штатна посада військовослужбовців в
штабах військових формувань оперативного і стратегічного рівня (офіцер Головного оперативного
управління Генерального штабу); штатна посада військовослужбовців в управліннях військових
формувань певних родів військ (старший офіцер на батареї) [6].
Уточнене визначення.
ОФІЦЕР, 1) особа у якої професія захищати Вітчизну; особа командного ( начальницького) складу ЗС,
яка має певне військове або спеціальне звання; фахівець чия діяльність пов'язана з організованим
застосуванням зброї і техніки при виконанні завдань мирного і воєнного часу (підготовкою та веденням
воєнних, миротворчих та антитерористичних дій); штатна посада військовослужбовців в штабах вф
оперативного і стратегічного рівня (офіцер Головного оперативного управління Генерального штабу);
штатна посада військовослужбовців в управліннях військових формувань певних родів військ (старший
офіцер на батареї).
Офіцер це той у кого професія захищати Вітчизну.

7.

ЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ, ЯКІ ВЖИВАЮТЬСЯ В АЛЬБОМІ
Мистецтво - досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність; вміння творчо і
майстерно здійснювати будь-яку справу .
Воєнне мистецтво (у широкому розумінні) - це досконале (творче і майстерне )
застосування особовим складом зброї і техніки у збройній боротьбі.
Воєнне мистецтво (у вузькому розумінні, що стосується керівників вф) - це уміння
досконало(творче і майстерно) здійснювати підготовку та ведення воєнних,
антитерористичних, партизанських і миротворчих дій та на тактичному, оперативному і
стратегічному рівнях.
Стратегічне мистецтво (стратегія) - це досконале застосування зброї і техніки на
стратегічному рівні.
Оперативне мистецтво - це досконале застосування зброї і техніку на оперативному рівні.
Тактичне мистецтво (тактика) - це досконале застосування зброї і техніки на
тактичному рівні.
7

8.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
Адгамов А. М. и др. Тактика в боевых примерах. Взвод. М.: Воениздат, 1974. – 163 с. .
Біла книга 2007: оборонна політика України. – К.: Військо України, 2008. – 120 с.
Бойовий статут Сухопутних військ ЗСУ. Ч. 2. Батальйон (рота). – К.: СВ ЗСУ, 2010, -- 397 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001.-1440 с.
Военная наука: Теоретический труд / Под редакцией И.Н. Родионова. - М.:ВАГШ, 1992.- 194 с.
Военный энциклопедический словарь. – М.: Воениздат, 1984. – 863 с.
Воєнна доктрина України. – К., Народна армія, 23.06.2004 року, – с. 3-5.
Воробьёв И.Н. О тактике. Эволиция роли и места тактики в военном искусстве. // Военная мысль. - 2001. - №1. - С. 46-52.
Гончарук М.Г. Мистецтво взагалі і воєнне мистецтво зокрема. // Труди академії - 2001. №30 – с30-34.
Державна програма розвитку ЗС України на 2006 - 2011 роки (основні положення). – К.: Преса України, 2006. – 40 с.
История военного искусства: Учебник для военных академий Советских Вооружённых Сил / Б. В. Панов, В. Н. Киселёв,
И. И. Картавуев и др. – М.: Воениздат, 1984. – 535 с.
Клаузевиц К. О войне. – М.: Логос, Наука, 1994.
Лютов И. С. Тактика в боевых примерах. Дивизия. М. : Воениздат, 1976. –295 с. 3 л ил.
Макиавелли Н.Б. О военном искусстве. – М.: Воениздат, 1949.
Оперативное искусство Сухопутных Войск. Учебник. М.: 1983. 185 л. / ВАФ. Авторы: Червонобаб В. П.
Оперативное искусство. Учебник. – Москва: ВА ПВО СВ, 1990.–334 с.
Постижение военного искусства – идейное наследие А. Свечина. – М.: Российский военный сборник, 1999, вып. 15, с. 689.
Свечин А.А Эволюция военного искусства. Том второй. – Москва.: Госиздат, отдел военной литературы, 1928. 619 с.
Свечин А.А. История военного искусства. Ч.3. –М., 1923, с. 298.
Советское военное искусство. Том I. – Москва: Воениздат, 1962. – 752с.
Советское военное искусство. Том II.–Москва: Воениздат, 1962. – 406с.
Советское военное искусство. Том III.–Москва: Воениздат, 1962 – 526с.
Стрижевський В.В., Гончарук М.Г., Музиченко Д.П., Заруба О.Г., та ін. Загальна тактика. Підручник. – К.: НАОУ, 2007, інв. 42167
Сунь-Цзы. Трактат о военном искусстве. – М.: Воениздат, 1955, с. 124.
Тактика в боевых примерах. Батальон. Под общ. ред. Е.Т.Марченко, М.: Воениздат, 1974. – 255 с. с ил.
Тактика в боевых примерах. Дивизия. Под общ. ред. А.И. Радзиевского, М.: Воениздат, 1976. – 295 с. с ил.
Тактика в боевых примерах. Полк. Под общ. ред. А.И. Радзиевского, М.: Воениздат, 1974. – 286 с. с ил.
Тактика в боевых примерах. Рота. Под общ. ред. Е.Т.Марченко, М.: Воениздат, 1974. – 184 с. с ил.
8
Штеменко С. М. Генеральний штаб в роки війни. – К.: Політвидав України, 1968, “Воєнні мемуари”. 398 с.

9.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
9

10.

1.1. СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “ВІЙНА”, “ЗБРОЙНА БОРОТЬБА”,
” ВОЄННІ, АНТИТЕРОРИСТИЧНІ, ПАРТИЗАНСЬКІ МИРОТВОРЧІ ДІЇ”
Війна – це форма вирішення протиріч; продовження політики веденням певної форми
боротьби. Формами боротьби у війні є: інформаційна, економічна, психологічна,
збройна боротьба тощо… .
Збройна боротьба (ЗБ) – це основна форма боротьби на заключному етапі війни;
сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом воєнних
дій (ВД) армії та антитерористичних (АД), партизанських (ПД), миротворчих (МД) дій
Інших військових формувань (ІВФ).
Воєнні дії (ВД) – це організоване застосування зброї і техніки особовим складом (о/с)
законно створених військових формувань (вф) супротивних сторін у ЗБ.
Антитерористичні дії (АД) – це організоване застосування зброї і техніки о/с
законностворених і незаконностворених вф(НЗФ) супротивних сторін у ЗБ.
Партизанські дії (ПД) – це організоване застосування зброї і техніки о/с
незаконностворених вф із місцевого населення і добровольців проти ворожої сторони у ЗБ.
Миротворчі дії (МД) – це організоване застосування зброї і техніки о/с
законно створених військових формувань нейтральної сторони між супротивними
сторонами у ЗБ.

11.

1.2. РОЛЬ І МІСЦЕ ВОЄННОЇ НАУКИ
У ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЗНАНЬ ПРО ВІЙНУ
Наука –
це система знань про закони
розвитку
природи, суспільства і мислення.
Природа – це земля, вода і повітря з їх
флорою і фауною.
Суспільство – це люди і їх відносини.
Мислення – це розумова діяльність
людини і її наслідки.
Закони природи: круговерть води в природі; земного тяжіння тощо.
Закони суспільства: верховенство закону; кесареве кесарю а Богові Боже;
не вбивай; не кради тощо.
Закони мислення: закон єдності та боротьби протилежності; перехід кількісних змін
у якісні; пізнання від загального до часткового або навпаки тощо.
Воєнна наука – це галузь суспільних
наук про закони війни.
Війна – це продовження політики
веденням певних форм боротьби.
Закони війни: закон вирішальної ролі політичної мети війни; закон залежності протікання
та результатів війни від економічних, соціально-політичних, науково-технічних та
воєнних можливостей супротивних сторін; від реального визначення та постановки вф
11
бойових завдань; від узгоджених спільних дій вф різних військ і сил та нерівномірність
їх розподілу по фронту і глибині тощо.

12.

1.3. СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “НАУКА”, “ВОЄННА НАУКА”,
” ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО”
Наука – це система знань про закони розвитку природи, суспільства* і мислення.
Воєнна наука ** – це наука про війну.
Воєнне мистецтво (ВМ) – це наука про збройну боротьбу.
*У суспільстві існує таке явище, як війна.
**Воєнна наука складовий елемент суспільний наук.
12

13.

1.4. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ
ЗМІСТ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО
ВИЗНАЧЕННЯ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА (ВМ)
ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ ВМ
ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ВМ
ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ВМ
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВМ
СТРУКТУРА ВМ
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВМ
ЧІТКА, ТОЧНА І ЛОГІЧНА МОВА ВМ
13

14.

1.4.1. ВИЗНАЧЕННЯ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
Воєнне мистецтво (у широкому розумінні) - це досконале (творче і майстерне )
застосування зброї і техніки особовим складом у збройній боротьбі; наука про збройну
боротьбу.
Воєнне мистецтво (стосовно керівників військових формувань) - це вміння творчо і
майстерно здійснювати підготовку та ведення воєнних дій* на:
- тактичному рівні – у формі бою та інших дій з'єднань, частин, підрозділів;
- оперативному рівні - у формі операції та інших дій оперативних об'єднань;
- стратегічному рівні – у формі операції та інших дій стратегічних об'єднань.
Стратегічне мистецтво (стратегія) - це вміння творчо і майстерно застосовувати зброю
і техніку на стратегічному рівні; наука про операції стратегічних об'єднань.
Оперативне мистецтво - це вміння творчо і майстерно застосовувати зброю і техніку на
оперативному рівні; наука про операції оперативних об'єднань. .
Тактичне мистецтво (тактика) - це вміння творчо і майстерно застосовувати зброю і
техніку на тактичному рівні; наука про бій з'єднань, частин і підрозділів родів військ та сил.
.* В посібнику не розкривається порядок застосування зброї і техніки при веденні
антитерористичних, партизанських і миротворчих дій.
14

15.

1.4.2. ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА ТА ЙОГО СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ОБ’ЄКТ
Воєнного мистецтва – збройна боротьба
СТРАТЕГІЧНЕ МИСТЕЦТВО
(СТРАТЕГІЇ)
ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО
ТАКТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
(ТАКТИКА)
Збройна
боротьба
в цілому
Операція
оперативного об'єднання
Бій
з'єднання, частини,
підрозділу
Операція
стратегічного
об'єднання
ПРЕДМЕТ
ОСНОВИ
ПІДГОТОВКА
ВЕДЕННЯ
Форм воєнних, антитерористичних, партизанських,
миротворчих дій
Стратегічне мистецтво –
операція стратегічного об'єднання і збройної боротьби
Оперативного мистецтва - операція оперативного об'єднання
Тактичне мистецтво - бій з'єднання, частини, підрозділу
15

16.

1.4.3. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК
ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
ОБ’ЄКТИВНІ ФАКТОРИ
СУБ’ЄКТИВНІ ФАКТОРИ
Науково-технічний рівень держави.
Кількісні і якісні зміни засобів збройної боротьби:
Оснащення своїх військ і сил зброєю і технікою,
особливо новою; рівень оснащення військ і сил
інших держав, особливо сусідів новою зброєю і
технікою, а також зміни поглядів на її
застосування.
Еволюція змісту форм воєнних та інших дій.
Зростання вимог до системи бойової і
мобілізаційної готовності військ і сил.
Зміни у вихованні особового складу.
Умови театру воєнних дій ТВД.
Діяльність людей щодо розвитку теорії воєнного
мистецтва, технічного оснащення військ і сил і
їх структури.
Світогляд, рівень кваліфікації людей, особливо
знання ними законів, закономірностей і
принципів розвитку воєнного мистецтва.
Діяльність командних, інженерних і наукових
кадрів.
Вимоги керівників Збройних Сил.
Досвід війн, професійної (бойової, оперативної)
підготовки.
СТРАТЕГІЧНЕ МИСТЕЦТВО
(стратегія)
Воєнна доктрина держави, яка
базується на стратегічному
завданні в галузі оборони.
ОПЕРАТИВНЕ
МИСТЕЦТВО
Характер збройної боротьби
і зміни у способах ведення бою.
ТАКТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
(тактика)
Поява більш
удосконаленої і нової
16
зброї і техніки.

17.

1.4.3. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК
ТАКТИЧНОГО МИСТЕЦТВА (ТАКТИКИ)
(продовження)
ФАКТОРИ
Стан теорії і практики підготовки і
Головним,
ведення бою.
що впливає
Стан підготовки з'єднань, частин і
на розвиток
підрозділів та їх управлінь.
тактики
Необхідна кількість і якість
є поява
сучасної зброї, особливо нової.
більш
Обладнання смуг, ділянок і
удосконаленої
укріплених районів.
і нової
Наявність захищених і пересувних
зброї та
пунктів управління з'єднань частин
військової
і підрозділів.
техніки
Стан науково-дослідницької
роботи.
Відповідність організаційно-штатної
структури з’єднань озброєнню,
техніці, формам і способам ведення
бою та підготовці особового складу.
Погляди військових фахівців інших,
особливо сусідніх держав, на
підготовку і ведення бою.
Досвід і уроки операцій
оперативних об'єднань
і бойової підготовки.
ТАКТИЧНЕ МИСТЕЦТВО
(тактика)
17

18.

1.4.4. ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
СТРАТЕГІЯ
(стратегічне мистецтво)
ОПЕРАТИВНЕ
МИСТЕЦТВО
ІСНУЮЧА
1 етап - рабовласницький лад.
2 етап - феодальний лад.
3 етап - капіталістичний лад,
кінець 18 – поч.19 ст.; епоха
імперіалізму друга половина
19 ст. – початок 20 ст.
4 етап – 1-ша Світова війна
1914-1918 рр.
5 етап - період між 1 і 2-ю
Світовими війнами,
Громадянська війна в Росії.
6 етап - 2-га Світова, Велика
Вітчизняна війни.
7 етап - сучасний період.
1 етап – холодної зброї.
2 етап – вогнепальної зброї.
3 етап – сучасної зброї.
ВЕРСІЯ
1 етап – капіталістичний лад –
епоха імперіалізму, кінець
19-го – початок 20-го століття.
2 етап – 1-ша Світова війна
3 етап – період між 1 і 2-ю
світовими війнами, Громадянська
війна в Росії.
4 етап - 2-га Світова і Велика
Вітчизняна війни.
5 етап - сучасний період.
АВТОРСЬКА
ТАКТИКА
(тактичне мистецтво)
1 етап - рабовласницький лад
2 етап - феодальний лад
3 етап - капіталістичний лад,
кінець 18 – поч.19 ст.; епоха
імперіалізму друга половина
19 ст. – початок 20 ст.
4 етап - 1-ша Світова війна
1914-1918 рр.;
5 етап - період між 1 і 2-ю
Світовими війнами;
Громадянська війна в Росії.
6 етап - 2-га Світова, Велика
Вітчизняна війни.
7 етап - сучасний період.
ВЕРСІЯ
1 етап – сучасної зброї.
1 етап – холодної зброї.
18
2 етап – вогнепальної зброї.
3 етап – сучасної зброї.

19.

1.2.5. СТРУКТУРА І ЗМІСТ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
Воєнне мистецтво (ВМ) – наука про збройну боротьбу.
СТРУКТУРА, СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
Воєнне мистецтво:
сухопутних військ, повітряних сил, військово-морських сил, тилу і озброєння.
Стратегічне мистецтво
(стратегія) – наука про
воєнні дії стратегічного
рівня;
наука про операції
стратегічних об'єднань;
теорія і практика
підготовки та
ведення операції
стратегічних об'єднань і
ЗБ боротьби в цілому
Оперативне мистецтво –
наука про воєнні дії
оперативного рівня;
Тактичне мистецтво
(тактика) – наука про воєнні
дії тактичного рівня;
наука про операції
оперативних об'єднань;
теорія і практика
підготовки та ведення
операції оперативних
об'єднань
.
наука про бій;
теорія і практика
підготовки та ведення бою
з'єднань, частин і
підрозділів родів військ і
19
Сил

20.

1.4.6. ВЗАЄМОЗВ‘ЯЗКИ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО
Стратегічне мистецтво
Оперативне мистецтво
Тактичне мистецтво
ЗАВДАННЯ
СТРАТЕГІЧНІ
ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНІ
СТРАТЕГІЧНІ ОБ‘ЄДНАННЯ
ТАКТИЧНІ
ОПЕРАТИВНІ
ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНІ
ФОРМУВАННЯ
ОПЕРАТИВНІ ОБ‘ЄДНАННЯ
ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНІ ОБ‘ЄДНАННЯ
З‘ЄДНАННЯ
ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНІ ОБ‘ЄДНАННЯ
ФОРМИ ВОЄННИХ ДІЙ
ОПЕРАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО
ОБ‘ЄДНАННЯ
ОПЕРАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО
ОБ‘ЄДНАННЯ
БИТВА
БІЙ З‘ЄДНАННЯ
БОЙОВИЩЕ
ПРОСТІР
ТЕАТР ВОЄННИХ ДІЙ
ОПЕРАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК
СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМОК
НАПРЯМОК
СМУГА
20

21.

1.5. СИСТЕМА ГОЛОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВ
ВОЄННЕ
МИСТЕЦТВО
БОЙОВІ
ЗАВДАННЯ
ОПЕРАТИВНЕ
МИСТЕЦТВО
ТАКТИЧНЕ
МИСТЕЦТВО
ОПЕРАТИВНІ оперативно -
оперативно тактичні
ТАКТИЧНІ
ФОРМИ
ВОЄННИХ
ДІЙ
ПРОСТІР
ВЕДЕННЯ
ВОЄННИХ ДІЙ
В ОБОРОНІ
ОПЕРАЦІЯ
СТРАТЕГІЧНОГО
ОБ’ЄДНАННЯ
бойовище
битва
Б О Й О В І Д І Ї,
УДАР
З‘ЄДНАННЯ
ВІЙСЬКОВІ
ФОРМУВАННЯ
ОПЕРАТИВНЕ
ОБ’ЄДНАННЯ
Оперативностратегічне
об‘єднання
напрямок
стратегічний
напрямок
ОПЕРАЦІЙНИЙ
НАПРЯМОК
Збройна
боротьба
кампанія
СТРАТЕГІЧНЕ
ОБ’ЄДНАННЯ
оперативно тактичне
об‘єднання
СМУГА ОБОРОНИ
ДІЛЯНКА ОБОРОНИ
РАЙОН ОБОРОНИ
ОПОРНИЙ ПУНКТ
ТРАНШЕЯ
ОКОП
СТРАТЕГІЧНІ
стратегічні
ОПЕРАЦІЯ
ОПЕРАТИВНОГО
ОБ’ЄДНАННЯ
БІЙ
ЧАСТИНА
ПІДРОЗДІЛ
ВЗВОД
ВІДДІЛЕННЯ
СОЛДАТ
СТРАТЕГІЧНЕ
МИСТЕЦТВО
Збройні
Сили
декілька
стратегічних
об’єднань
театр
воєнних дій
театр
21війни

22.

1.6. БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ:МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва бойового завдання ” це завдання щодо дій які приведуть до розгрому
поле “військове формування ” та виведення із ладу об’єктів
поле ”назви об’єкту значення
Поле
“назва бойового завдання ”
1. Стратегічне
бойове завдання
2. Оперативно-стратегічне
бойове завдання
3. Оперативне
бойове завдання
4. Оперативно-тактичне
бойове завдання
5. Тактичне
бойове завдання
Поле
”військове формування ”
1.
стратегічного
об’єднання
2. оперативно стратегічного об’єднання
3. оперативного
об’єднання
4. оперативно-тактичного
об’єднання
5. з’єднання
(частини, підрозділи)
Поле
“назва об’єкту”
1.
стратегічного
2. оперативно стратегічного
3. оперативного
4. оперативно-тактичного
5. тактичного
22

23.

1.7. ВІЙСЬКОВЕ ФОРМУВАННЯ ТАКТИЧНОГО РІВНЯ: МЕТОДИКА
ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “ Назва формування ” це військове формування тактичного рівня родів військ і
спеціальних військ усіх видів ЗС. Має штатну структуру і характеризується
поле “ характеристики ” та призначене для виконання поле “ завдання ”
бойових завдань на суші, воді і повітрі.
Поле
“ Назва
формування ”
1. Підрозділ
2. Частина
3. З’єднання
Поле
” характеристики ”
1. однорідністю, несамостійністю складових
елементів, воєнною, адміністративною і
господарчою функціями
2. неоднорідністю, самостійністю складових
елементів і воєнною, адміністративною й
господарчою функціями
3. неоднорідністю, самостійністю складових
елементів і воєнною функцією
Поле
“ завдання ”
1.тактичних
2. тактичних
23
3. тактичних

24.

1.8. ФОРМУВАННЯ ОПЕРАТИВНОГО І СТРАТЕГІЧНОГО РІВНІВ:
МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва формування” це військове формування поле “рівня” рівня усіх
видів ЗС. Не має штатної структури а має бойовий склад, що визначається
в залежності від завдання, яке потрібно виконати і характеризується
поле “характеристики” та призначене для виконання поле “завдання”
бойових завдань на суші, воді і повітрі.
Поле
“Назва
формування ”
Поле
” рівня ”
1.Стратегічне
об’єднання
1.стратегічного
1.воєнною функцією
1.стратегічних
2.оперативностратегічного
2.воєнною функцією
2.оперативностратегічних
2.Оперативно стратегічне
об’єднання
3.Оперативне
об’єднання
4.Оперативне тактичне
об’єднання
3.оперативного
4.оперативно-тактичного
Поле
” характеристики ”
3.воєнною функцією
4.воєнною функцією
Поле
“завдання”
3.оперативних
4.оперативно24
тактичних

25.

1.9. ФОРМИ ВОЄННИХ ДІЙ: МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
Поле “ Назва форми” - це сукупність взаємозв’язаних і узгоджених за метою,
завданнями, місцем і часом поле “змісту” які проводяться за єдиним
замислом і планом для виконання поле “завдань” завдань.
Поле
“Назва форми ”
Поле
” змісту ”
Поле
“завдань”
1. Збройна
боротьба
2. Кампанія
3. Операція
стратегічного
об’єднання
4. Битва
5. Операція
оперативного
об’єднання
6. Бойовище
7. Бій з’єднання
1.воєнних дій армії та спеціальних дій
інших військових формувань
2. операцій стратегічних об’єднань
3. операцій оперативних об’єднань,
4. найбільш напружених і важливих
операцій оперативних об’єднань
5. бойовищ і боїв з’єднань родів військ і дій
частин всебічного забезпечення
1. політичних
2. воєнно політичних
3. стратегічних
4. оперативно –
стратегічних
5. оперативних
6. найбільш напружених і важливих боїв
6. оперативно тактичних
7. боїв і бойових дій частин родів військ
та дій підрозділів всебічного забезпечення
7. тактичних
25

26.

1.10.ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ СТРАТЕГІЧНОГО І
ОПЕРАТИВНОГО РІВНІВ: МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле “Назва
Поле ” змісту завдання, що виконується
Поле “військових формувань, що
простору ”
в межах визначеного простору ”
діють у визначеному просторі”
1.Театр
війни
2.Театр
воєнних дій
3.Театр
воєнних дій
4.Стратегічний
напрямок
5.Операційний
Напрямок
6.Напрямок
1. збереження або порушення
цілісності держави
2. виведення з ладу об‘єктів
стратегічного значення, розгром
стратегічного об‘єднання
3. виведення з ладу об‘єктів
стратегічного значення, розгром
стратегічного об‘єднання
4. виведення з ладу об‘єктів
стратегічного значення, розгром
елементів стратегічного
об‘єднання
5. виведення з ладу об‘єктів
оперативного значення, розгром
оперативного об‘єднання
6. виведення з ладу об‘єктів
оперативно-тактичного значення,
розгром оперативно-тактичного
об‘єднання
1. та діють ЗС в ході підготовки та
ведення збройної боротьби
2. та діють стратегічні об‘єднання в
ході підготовки та ведення
операцій стратегічних об’єднань
3. та діють стратегічні об‘єднання
в ході підготовки та ведення
операцій стратегічних об’єднань
4. та діють оперативно-стратегічні
об‘єднання в ході підготовки та
ведення битви оперативно стратегічних об’єднань
5. та діють оперативні об‘єднання в
ході підготовки та ведення операції
оперативних об‘єднань
6. та діють оперативно-тактичні
об‘єднання в ході підготовки та
26 ведення бойовищ оперативно
тактичних об‘єднань

27.

1.11. ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ
(З'ЄДНАННЯ): МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле “Назва
простору ”
1.Смуга
оборони
з‘єднання
2.Смуга
оборони
ТГр з‘єднання
3.Смуга
наступу
з‘єднання
4.Смуга
наступу
ТГр з‘єднання
Поле ” змісту завдання, що
виконується в межах
визначеного простору ”
1.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам оперативного
об‘єднання
2.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам з‘єднання
3.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення,
розгром частини
4.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення розгром
елементів частини
Поле “військових формувань, що
діють у визначеному просторі”
1.та діють з‘єднання в ході
підготовки та ведення оборонного
бою тактичної групи з‘єднання
2.та діють ТГр в ході
підготовки та ведення оборонного
бою з‘єднання
3.та діють з‘єднання в ході
підготовки та ведення
наступального бою з‘єднання
4.та діють ТГр з‘єднання вході
підготовки та ведення
наступального бою ТГр
27
з‘єднання

28.

1.12. ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ
(ЧАСТИНА):МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле “Назва
простору ”
Поле ” змісту завдання, що
виконується в межах
визначеного простору ”
Поле “військових формувань, що
діють у визначеному просторі”
1.Ділянка
оборони
частини
2.Ділянка
оборони ТГр
частини
3.Смуга
наступу
частини
4.Смуга
наступу ТГр
частини
1.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки з‘єднанню
2.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам з‘єднання
3.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, розгром
підрозділу
4.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення,
розгром елементів підрозділу
1.та діють частини в ході
підготовки та ведення оборонного
бою частини
2.та діють ТГр частини в ході
підготовки та ведення оборонного
бою ТГр частини
3.та діють частини в ході
підготовки та ведення
наступального бою частин
4.та діють ТГр частини в ході
підготовки та ведення
28
наступального бою ТГр частин

29.

1.13. ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ
(ПІДРОЗДІЛ): МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле “Назва
простору ”
Поле ” змісту завдання, що
виконується в межах
визначеного простору ”
Поле “військових формувань, що
діють у визначеному просторі”
1.Район
оборони
підрозділу
2.Ділянка
оборони ТГр
підрозділу
3.Смуга
наступу
підрозділу
4.Смуга
наступу ТГр
підрозділу
1.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки частині
2.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам частини
3.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення,
розгром взводу
4.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, розгром
елементів взводу
1.та діють підрозділи в ході
підготовки та ведення оборонного
бою підрозділів
2.та діють ТГр підрозділу в ході
підготовки та ведення оборонного
бою тактичної групи підрозділу
3.та діють підрозділи в ході
підготовки та ведення
наступального бою підрозділів
4.та діють ТГр підрозділу в ході
підготовки та ведення наступального
29
бою ТГр підрозділів

30.

1.14. ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ
(ВЗВОД): МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ЗМІСТУ ЙОГО ПОНЯТТЯ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле ” змісту завдання, що
Поле “Назва
Поле “військових формувань, що
виконується в межах
простору ”
діють у визначеному просторі”
визначеного простору ”
1.Взводний
опорний
пункт
2.Опорний
пункт ТГр
взводу
3.Напрямок
наступу
взводу
4.Напрямок
наступу ТГр
взводу
1. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки підрозділу
2.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам підрозділу
3.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення,
розгром відділення
4.виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, розгром
елементів відділення
1.та діють взводи ході
підготовки та ведення оборонного
бою взводів
2.та діють ТГр взводу в ході
підготовки та ведення оборонного
бою ТГр групи взводу
3.та діють взводи в ході
підготовки та ведення
наступального бою взводу
4.та діють ТГр підрозділу в ході
підготовки та ведення
30
наступального бою ТГр взводу

31.

1.15. ПРОСТІР ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ
(ВІДДІЛЕННЯ, СОЛДАТ): МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ
ЙОГО ЗМІСТУ
поле “Назва простору” – це простір в межах якого виконуються завдання щодо
поле “змісту завдання, що виконується в межах визначеного простору”
поле ”військових формувань, що діють у визначеному просторі”
Поле “Назва Поле ” змісту завдання, що виконується Поле “формувань, що діють
простору ”
в межах визначеного простору ”
у визначеному просторі”
1.Траншея
оборони
відділення
2.Траншея ТГр
відділення
3.Обєкт атаки
відділення
4.Обєкт атаки
ТГр
відділення
5. Окоп
оборони
солдата
6. Напрямок
атаки
солдата
1. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки взводу
2. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки елементам взводу
3. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення,
розгром елементів відділення
4. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, нанесення
поразки відділенню
5. виведення з ладу об‘єктів
тактичного значення, розгром
елементів відділення
6. виведення з ладу об'єктів
тактичного значення розгром
елементів відділення
1. та діють відділення ході
підготовки та ведення оборонного
бою відділення
2. та діють ТГр відділення в ході
підготовки та ведення оборонного
бою ТГр групи відділення
3. та діють відділення в ході
підготовки та ведення
наступального бою відділення
4. та діють ТГр підрозділу в ході
підготовки та ведення
наступального бою ТГр
відділення
5. та діють солдати в ході
підготовки та ведення
оборонного бою солдата
6. та діють солдати в ході
31
підготовки та ведення
наступального солдата

32.

1.16. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЄННИХ ДІЙ ЗА:
ВИДАМИ, РІВНЯМИ, ТИПАМИ, ФОРМАМИ
ВОЄННІ ДІЇ - це організоване застосування зброї і техніки
особовим складом законностворених військових формувань супротивних сторін
у збройній боротьбі
Види воєнних дій
ОБОРОНА
НАСТУП
Рівні воєнних дій
ТАКТИЧНИЙ
ОПЕРАТИВНИЙ
ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНИЙ
СТРАТЕГІЧНИЙ
ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНИЙ
Воєнні дії на суші
(під землею)
Типи воєнних дій
Воєнні дії на воді
(під водою)
Форми воєнних дій
Воєнні дії у повітрі
(в космосі)
Бій з'єднань, частин,
підрозділів
та їх тактичних груп
Операція оперативного
об'єднання
Операція стратегічного
об'єднання
Бойовище оперативного
угруповання (ОТО)
Битва стратегічного
угруповання (ОСО)
Форми воєнних дій усіх рівнів:
Кампанія групи
стратегічних об'єднань
удар, бойові та інші дії
32

33.

1.17. КЛАСИФІКАЦІЯ ВОЄННИХ ДІЙ ЗА ОЗНАКАМИ
ПРОТИЛЕЖНІСТІ ДІЙ СУПРОТИВНИХ СТОРІН
Воєнні дії – це організоване застосування зброї і техніки особовим складом
законностворених військових формувань
СУПРОТИВНИХ СТОРІН
у збройній боротьбі
НАСТУП
ОБОРОНА
НАЗЕМНІ
наступальні бої ЗЧП та їх ТГр,
бойовища ОУ, операції ОО, битви СУ,
операції СО
НАЗЕМНІ
оборонні бої ЗЧП та їх ТГр,
бойовища ОУ, операції ОО, битви СУ,
операції СО
Удар (атака)
Контрудар ОУ, СУ (контратака ТГр)
Переслідування
Відступ ОО ( вихід із бою і відхід ЗЧП)
Вихід з оточення
Оточення
Зустрічні, повітряні, протиповітряні, морські бої, бойові дії, удар *
Кампанія
* Примітка: Супротивні сторони застосовують форми воєнних дій без ознак протилежності 33

34.

1.18. СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ ТАКТИЧНОГО МИСТЕЦТВА
(ТАКТИКИ)
Тактичне мистецтво (тактика) – наука про воєнні дії тактичного рівню;
наука про бій та інші форми дій тактичного рівня;
теорія і практика підготовки та ведення бою й інших дій тактичного рівня ЗЧП
родів військ і сил усіх видів ЗС
ТЕОРІЯ ВИВЧАЄ
ПРАКТИКА ЗДІЙСНЮЄ
Закономірності, характер, способи підготовки
Підготовку бою та інших дій
і ведення бою та інших дій тактичного рівня
Погляди передових держав на закономірності, характер,
способи підготовки і ведення бою та інших дій
Ведення бою та інших дій
тактичного рівня
ТЕОРІЯ ФОРМУЛЮЄ
Теоретичні положення основ, підготовки і ведення
бою та інших дій тактичного рівня
Тактичні вимоги до структури і озброєння військових
формувань тактичного рівня та обладнання
простору (місцевості) для ведення бою та інших дій
тактичного рівня
Підгрунтя тактики:
•вимоги оперативного мистецтва;
•досвід дій військових формувань
тактичного рівня;
•принципи ведення бою;
•розвиток озброєння.
34

35.

2. ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
35

36.

2.1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ОСНОВИ БОЮ” ТА ПОЛОЖЕНЬ
ЯКІ ОКРЕСЛЮЮТЬ ЇХ ЗМІСТ
Основи загальновійськового бою - це система наукових визначень, категорій, понять,
термінів і принципів теорії і практики підготовки та ведення бою загальновійськовими
з'єднаннями, частинами і підрозділами.
Зміст основ бою та інших дій окреслюють такі теоретичні положення визначення:
1. понять бою;
2. формувань які ведуть бій;
3. мети з якою ведуться бій;
4. завдань виконанням яких досягається мета бою;
5. побудови бою:
5.1. тактичних груп для виконання завдань при веденні бою;
5.2. бойового порядку для ведення бою;
5.3. систем для ведення бою;
6) основних питань управляння, взаємодії і всебічного забезпечення бою;
7) форм дій, які складають зміст бою;
8) способу ведення бою;
9) нормативних показників для ведення бою;
10) ролі і місця бою в операції;
11) різновидів бою;
12) простору в межах якого ведуться бої;
13) умов підготовки і ведення бою;
14) принципів підготовки і ведення бою;
15) характерних рис бою.
36

37.

2.2. ВИЗНАЧЕННЯ БОЮ
Бій
(в широкому понятті)
це основна форма воєнних дій тактичного рівня;
сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо
вогню та маневру, які ведуться згідно єдиного замислу і плану для
виконання тактичних бойових завдань.
Бій може бути загальновійськовим, повітряним, протиповітряним
і морським.
Загальновійськовий бій – це різновидність бою, що ведеться
на суші загальновійськовими з’єднаннями, частинами і
підрозділами; сукупність узгоджених за метою,
завданнями, місцем і часом дій загальновійськових (механізованих,
танкових, аеромобільних) формувань, формувань вогневого ураження,
протиповітряної оборони, повітряних сил, а на приморському
напрямку військово-морських сил, бойового, технічного,
тилового і морально-психологічного забезпечення,
які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання
тактичних бойових завдань.
37

38.

2.3. ВИЗНАЧЕННЯ БОЮ МЕХАНІЗОВОНОГО БАТАЛЬЙОНУ
ОБОРОНОГО
це сукупність узгоджених і
взаємопов'язаних за метою завданням,
місцем і часом оборонних боїв рот
1-го ешелону, бойових дій рот 2-го
ешелону (загальновійськового
резерву), бойових дій мінометної
батареї, гранатометного взводу,
протиповітряного бою і бойових дій
зенітного ракетного взводу,
спеціальних дій підрозділів всебічного
забезпечення, які ведуться за єдиним
замислом і планом для виконання
бойового завдання батальйону.
НАСТУПАЛЬНОГО
це сукупність узгоджених і
взаємопов'язаних за метою завданням,
місцем і часом наступальних боїв рот
1-го ешелону, бойових дій рот 2-го
ешелону (загальновійськового
резерву), бойових дій мінометної
батареї, гранатометного взводу,
протиповітряного бою і бойових дій
зенітного ракетного взводу,
спеціальних дій підрозділів всебічного
забезпечення, які ведуться за єдиним
замислом і планом для виконання
бойового завдання батальйону.
38

39.

2.4. МЕТА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ТА ФОРМУВАННЯ, ЩО ЙОГО ВЕДУТЬ
МЕТА
загальновійськового бою визначається старшим командиром.
Для кожного бою визначається тільки одна мета.
Мета наступального і оборонного бою характеризується протилежністю.
Мета наступального бою може бути
- розгром противника, що обороняється;
- оволодіння рубежами, районами
місцевості та важливими об’єктами;
- полонення живої сили противника;
- оточення угруповань військ і сил;
- створення умов для наступних дій.
Метою оборонного бою може бути
- відбиття наступу противника;
- утримання рубежів, районів місцевості та
важливих об’єктів;
- створення сприятливих умов для переходу
в наступ;
- забезпечення розгортання військ і сил;
- економія і накопичення сил і засобів;
- виграш часу;
- створення умов до наступних дій.
До формувань, що ведуть загальновійськовий бій відносяться ЗЧП
39
механізованих, танкових і аеромобільних військ та їх тактичні групи.

40.

2.5. ЗАВДАННЯ, ВИКОНАННЯМ ЯКИХ ДОСЯГАЄТЬСЯ
МЕТА ЗАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ЗАВДАННЯ
ВИКОНАННЯМ ЯКИХ ДОСЯГАЄТЬСЯ
МЕТА
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
у наступальному бою:
у оборонному бою:
- розгром першого ешелону
противника, який обороняється;
- відбиття можливих контратак;
- завершення розгрому противника, що
відійшов та того, що обороняється на
наступальних рубежах;
- захоплення рубежів, які забезпечують
наступальні дії.
- нанесення поразки першому
ешелону противника, який наступає;
- розгром противника, що
вклинився;нанесення поразки
другим ешелонам противника;
- утримання рубежів, які
забезпечують подальші дії.
40

41.

2.6. ПОБУДОВА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ:
ТАКТИЧНІ ГРУПИ, БОЙОВИЙ ПОРЯДОК, СИСТЕМИ БОЮ
Побудова бою –
це зведені певним чином тактичні групи, елементи бойового порядку та систем
для виконання бойових завдань і ефективного застосування зброї і техніки в бою
ПОБУДОВА БОЮ ВКЛЮЧАЄ :
Тактичні групи –
це тимчасово створене військове
формування призначене для
виконання окремих тактичних
завдань в бою.
При виконанні завдання ТГр має
свій бойовий порядок.
Можуть створюватися такі ТГр:
- ТГр для виконання завдань
на головних та інших напрямках;
-ТГр для виконання завдань
щодо розгрому противника,
який вклинився;
-ТГр для виконання завдань
щодо відбиття контратак;
-тощо
Бойовий порядок це побудова військових
формування для
ведення бою і ефективного
застосування в ньому зброї
і техніки.
Можуть створюватися такі
елементи бойового порядку:
- підрозділи першого ешелону;
- підрозділи другого ешелону;
- підрозділи загальновійськового
та інших резервів;
підрозділи артилерійських груп;
-підрозділи ППО;
-підрозділи РЗЗ;
-тощо
Системи бою –
це сплановані і організовані дії
відповідних сил і засобів для
створення сприятливих умов
військовим формуванням при
виконанні ними бойового
завдання.
Можуть створюватися такі
системи бою:
- система рубежів, районів,
позицій;
- система ВУП, ППО, ПТО;
- система боротьби з
десантами та ДРС;
- система інженерних
загороджень, всебічного,
41
забезпечення та управління.

42.

2.7. УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЯ І ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОМУ БОЮ
Порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення визначається
рішенням командира з’єднання, частини і підрозділу на бій.
У всіх випадках командир з’єднання, частини і підрозділу визначає:
УПРАВЛІННЯ
ВЗАЄМОДІЯ
ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Де і які ПУ будуть розгорнуті
та порядок їх переміщення чи
зміни;
- Порядок організації
управління в разі несподіваного
нападу противника (стосовно
перших операцій початкового
періоду війни);
- Як буде здійснюватись
управління у разі виходу із ладу
КП;
- Порядок відновлення
управління, яке порушилося.
- Завдання, напрямки,
рубежі і час, за якими
буде організовуватись
взаємодія;
- Сили та засоби, які
будуть залучатися для
виконання вказаних
завдань;
- Місце, час та порядок
організації взаємодії.
- Мету відповідного виду
забезпечення;
- Завдання, виконанням яких
буде досягатися мета
забезпечення;
- Сили та засоби, які
необхідно залучити для
виконання заходів
забезпечення ;
- Завдання на виконання
яких необхідно зосередити
основні зусилля.
42

43.

2.8. ФОРМИ ДІЙ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ЗМІСТ БОЮ
ФОРМА ЦЕ СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗМІСТУ
ЗМІСТ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ
НАСТУПНИЖ ФОРМ ДІЙ:
боїв підрозділів першого ешелону
бойових дій підрозділів другого ешелону
бойових дій підрозділів загальновійськового резерву
бойових дій підрозділів артилерії (артилерійських груп)
протиповітряних боїв і бойових дій підрозділів ППО
43
спеціальних дій підрозділів і органів всебічного забезпечення

44.

2.8.1. ФОРМИ ДІЙ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ І СПОСОБИ ЇХ ВЕДЕННЯ
ФОРМА
це те, що виражає зміст явища
ДО ФОРМ ДІЙ
різних рівнів
ВІДНОСЯТЬСЯ
БОЇ, УДАРИ,
БОЙОВІ ДІЇ, ПОШУКОВО - УДАРНІ ДІЇ,
СТАБІЛІЗАЦІЙНІ ДІЇ, ІЗОЛЯЦІЙНІ ДІЇ,
ОХОРОННІ ДІЇ, СПЕЦІАЛЬНІ ДІЇ
ТОЩО
ФОРМА
характеризується
об'єктивністю, стабільністю і
певною кількістю
СПОСІБ
це прийом, або система прийомів,
яка дає можливість досягти чогось
ДО СПОСОБІВ ВЕДЕННЯ ДІЙ
будь-якої форми
ВІДНОСИТЬСЯ ВАРІАНТИ
ЗОСЕРЕДЖЕННЯ ЗУСИЛЬ,
ПОСЛІДОВНОСТІ НАНЕСЕННЯ ПОРАЗКИ,
ВОГНЕВОГО УРАЖЕННЯ, ПОБУДОВИ
БОЮ (ТАКТИЧНИХ ГРУП, БОЙОВОГО
ПОРЯДКУ, СИСТЕМ БОЮ) ТОЩО
Основу способу ведення будь-якої форми
дій, складає вогневе ураження противника.
СПОСІБ
характеризується суб'єктивністю,
44
нестабільністю і невизначеною
великою множиною

45.

2.9. ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОК ФОРМ ДІЙ І СПОСОБИ ВЕДЕННЯ
БОЇВ ТА ІНШИХ ДІЙ
ФОРМА
СПОСІБ
Формами
дій загальновійськових
формувань є:
Спосіб
ведення бою та інших дій включає:
Бій
Наступальні дії
Оборонні дії
Охоронні дії
Сторожові дії
Патрульні дії
Ізоляційні (блокувальні) дії
Розвідувально
(пошуково) - ударні дії
Інші дії
- де і на чому зосередити
зусилля;
- послідовності поразки
противника;
- здійснення маневру;
- вогневого ураження;
- нарощення зусиль;
-створення тактичних груп;
-бойового порядку;
-система районів, позицій,
рубежів тощо;
-введення противника в
оману;
45
- порядок переходу до
наступних дій

46.

2.10. ВОГНЕВЕ УРАЖЕННЯ У ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОМУ БОЮ
Вогневе ураження - це знищення, виведення з ладу, придушення противника вогнем різних
видів зброї, ударами ракетних військ і авіації.
Воно є основою поразки або розгрому противника і залежить від способу ведення бою та
здійснюється безперервно.
У наступальному бою
-вогнева підготовка атаки
-вогнева підтримка атаки
У оборонному бою
-вогнева підготовка відбиття наступу (атаки)
-вогнева підтримка військ, що обороняються
ВАРІАНТ ДО 2007РОКУ
Вогневе ураження здійснюється
за періодами:
-вогнева підготовка атаки;
-вогнева підтримка атаки;
- вогневий супровід наступу вф
у глибині.
Для ВУП створюється система комплексного
вогневого ураження, яка включає:
- вогневі удари ракетних військ і авіації;
- вогневі удари РУК;
- система вогню: вогонь, артилерії, танків, БМП,
протитанкових засобів, зона багатошарового вогню
стрілецької зброї.
Вогневе ураження планується і здійснюється у всій смузі наступу або оборони
46
в інтересах з'єднання та за напрямками для виконання окремих завдань.

47.

2.11. НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВЕДЕННЯ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Нормативні показники, якими характеризується загальновійськовий бій визначаються в
залежності від:
БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ
ВІЙСЬКОВОГО ФОРМУВАННЯ, ЯКЕ ВЕДЕ БІЙ
ФОРМ ВОЄННИХ ДІЙ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ВЕДЕННІ БОЮ
ПРОСТОРУ В МЕЖАХ ЯКОГО ВЕДЕТЬСЯ БІЙ
Нормативні показники загальновійськового бою характеризується :
ШИРИНОЮ ПРОСТОРУ В МЕЖАХ ЯКОГО ВЕДЕТЬСЯ БІЙ (ПОБУДОВИ БОЙОВОГО ПОРЯДКУ)
ГЛИБИНОЮ ПРОСТОРУ В МЕЖАХ ЯКОГО ВЕДЕТЬСЯ БІЙ (ПОБУДОВИ БОЙОВОГО ПОРЯДКУ)
ТРИВАЛІСТЮ БОЮ
47

48.

2.12. РОЛЬ І МІСЦЕ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ В ОПЕРАЦІЇ
Роль загальновійськового бою визначаються
значимістю завдань в досягненні мети операції
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ НА НАПРЯМКУ ЗОСЕРЕДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ЗУСИЛЬ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ НА ІНШИХ ПРЯМКАХ
Місце загальновійськового бою визначаються
місцем військового формування, яке веде бій, у оперативній побудові
В ПЕРШОМУ ЕШЕЛОНІ ОПЕРАТИВНОЇ ПОБУДОВИ
В ДРУГОМУ ЕШЕЛОНІ ОПЕРАТИВНОЇ ПОБУДОВИ
В ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОМУ РЕЗЕРВІ
ТОЩО
48

49.

2.13. ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ВИДИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
1. В залежності від виду воєнних дій: наступ, оборона
наступальний бій
оборонний бій
1.1. В залежності від виду загальновійськового бою
наступальний бій
- бій при виході із оточення;
- бій при переслідування;
оборонний бій
- бій в оточені;
-бій при виході із бою
та відході;
зустрічний бій
- зустрічний бій у
оборонній операції;
- зустрічний бій у
наступальній операції;
2. В залежності від роду військ
бій механізованих військ
бій танкових військ
бій аеромобільних військ
3. В залежності від військового формування
бій з'єднання
бій частини
бій тактичної групи з'єднання
бій тактичної групи частини
бій підрозділу
49
бій тактичної групи підрозділу

50.

2.14. ПРОСТІР, В МЕЖАХ ЯКОГО ВЕДЕТЬСЯ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ
Простір, в межах якого ведеться загальновійськовий бій - це частина сухопутного, водного,
повітряного і космічного простору, де здійснюється підготовка
і ведуться бої зєднаннь, частин і підрозділів.
В залежності від завдання, формування, що його виконує та форм воєнних дій,
простір набуває повну назву простір для підготовки і ведення загальновійськового бою
НАСТУПАЛЬНОГО
смуга наступу з'єднання
смуга наступу частини
смуга наступу підрозділу
напрямок наступу взводу
об’єкт атаки відділення
напрямок атаки солдата
ОБОРОНОГО
смуга оборони з'єднання
ділянка оборони частини
район оборони підрозділу
опорний пункт взводу
траншея відділення
окоп солдат
50

51.

2.15. УМОВИ ПІДГОТОВКИ ТА ВЕДЕННЯ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Умови підготовки та ведення загальновійськового бою - це перелік факторів, що впливають на
процеси підготовки та ведення бою. Основними факторами є положення противника, обстановка,
що складається та сили і засоби.
Умови підготовки бою
визначаються положенням противника, обстановкою, яка
склалася та особливостями підготовки та ведення
бою на водній перешкоді, на морському узбережжі,
у місті, у горах, зимою, у лісі та лісисто-болотистій
місцевості, у степовій місцевості, вночі в ході
виконання завдань
Умови ведення бою
визначаються силами та засобами,
які застосовуються в ході
виконання бойових завдань
Положення противника
- підготовка та ведення бою при безпосередньому дотику з противником
- підготовка та ведення бою при відсутності безпосереднього дотику з противником
Обстановка, що склалася:
- підготовка та ведення бою в обстановці вимушеної зміни виду бою;
- підготовка та ведення бою в обстановці спланованої зміни виду бою.
Сили та засоби, що застосовуються:
- ведення бою при застосуванні звичайної зброї;
- ведення бою при застосуванні засобів радіоелектронної боротьби;
-ведення бою при застосуванні десантів, обхідних, рейдових загонів, діверсійно – розвідувальних
груп;
51
- ведення бою при застосуванні ядерної зброї та іншої зброї масового ураження;
- тощо.

52.

2.16. ПРИНЦИПИ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
Принципи воєнного мистецтва - це загальні, науково обґрунтовані положення,
правила і рекомендації щодо підготовки і ведення воєнних дій і збройної боротьби
в цілому. Вони витікають із законів воєнної науки загальних
принципів воєнного мистецтва і включають.
1. Постійна бойова готовність Збройних Сил до відбиття нападу і розгрому агресора.
2. Висока активність і рішучість дій.
3. Узгоджені спільні дії усіх видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.
4. Рішуче зосередження зусиль на найважливіших напрямках у вирішальний момент для
виконання головних завдань.
5. Безперервність воєнних дій і ведення їх з граничною напругою.
6. Сміливий і своєчасний маневр військами, силами, засобами, ударами і вогнем.
7. Завчасне створення резервів, їх уміле використання і поновлення.
8. Забезпечення раптовості дій, застосування неочікуваних способів виконання завдань.
9. Урахування і повне використання морально-психологічного фактору в інтересах
виконання завдань.
10. Всебічне забезпечення воєнних дій, підтримання і своєчасне поновлення боєздатності
військ і сил.
11. Тверде і безперервне управління військами і силами.
12. Наполегливість в досягненні наміченої мети.
52
13. Відповідність поставлених завдань з можливостями формувань, що їх повинні виконувати.

53.

2.17. ПРИНЦИПИ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Принципи загальновійськового бою витікають із принципів воєнного мистецтва і включають:
1. Відповідність тактичних завдань меті операції оперативного об’єднання.
2. Завчасна всебічна підготовка з’єднань, смуги дій для ведення бою, та
вміле використання матеріальних і духовних сил її території і населення.
3. Глибоке передбачення тактичної обстановки.
4. Постійна бойова готовність з’єднань, частин і підрозділів до виконання
бойових завдань.
5. Висока активність і рішучість тактичних дій.
6. Постійна і чітка взаємодія.
7. Рішуче зосередження зусиль частин та підрозділів на головних напрямках
та в необхідний час.
8. Безперервність ведення бою з’єднань з граничною напругою, необхідною
для досягнення мети бою.
9. Сміливий і своєчасний маневр частинами і засобами в інтересах з’єднань.
10. Завчасне створення резервів, їх уміле використання та поновлення під
час ведення бою з’єднання.
11. Застосування нових способів ведення бою з’єднання, яких не очікує
противник та досягнення раптовості.
12. Урахування і повне використання, духовних і фізичних сил та
морально-психологічного стану особового складу в інтересах мети бою з’єднання.
13. Всебічне забезпечення бою, підтримання і своєчасне поповнення боєздатності частин.
53
14. Тверде і безперервне управління під час підготовки і ведення бою з’єднання,
наполегливість у досягненні постановлених завдань.

54.

2.18. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
ЗОСЕРЕДЖЕННЯ ЗУСИЛЬ
Загальне співвідношення сил і засобів в смузі КОВО на 22 червня 1941 р.
863,7
тис.
58
36,5
13634
730
тис.
Умовні
позначки:
4201
9700
2256
800
750
Дивізії
Особовий склад
Гармати і міномети
Червона
Армія
Танки
Вермахт
Літаки
Співвідношення сил і засобів на напрямках головних ударів противника
в смузі відповідальності КОВО на 22 червня 1941 р.
130
тис.
2
Дивізії
1090
Умовні
позначки:
540
405
21,4
тис.
Особовий склад
Вермахт
6А, 1ТГр
173
314
0
8
Гармати і міномети
Танки
ПТ засоби
Червона
Армія
545А

55.

2.19. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА
ЗОСЕРЕДЖЕННЯ ЗУСИЛЬ (ПРОДОВЖЕННЯ)
Співвідношення сил і засобів на напрямках головних ударів противника
в смузі відповідальності Західного Особливого Воєнного Округу
на 22 червня 1941 р.
14
223,7
тис.
1920
Умовні
позначки:
960
688
Дивізії
36
тис.
Особовий склад
281
540
0
3
Вермахт
4А, 2ТГр
Гармати і міномети
Танки
ПТ засоби
Червона
Армія
4А
55

56.

2.20. ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУЧАСНОГО
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Кожний вид бою має свої характерні риси, що являють собою найбільш
важливі його особливості, які обумовлюються виникненням нових та
удосконаленням раніше відомих видів засобів боротьби,
а також змінами способів ведення операцій.
Сучасний загальновійськовий бій характеризується:
рішучістю
високою маневреністю
напруженістю і швидкоплинністю
швидкими і різкими змінами обстановки
різноманітністю вживаних способів його ведення
розгортанням дій на землі і в повітрі, на широкому фронті,
56
на велику глибину веденням його у високому темпі.

57.

3. ПІДГОТОВКА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
57

58.

3.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ПІДГОТОВКА БОЮ”
ТА ПОЛОЖЕНЬ, ЯКІ ОКРЕСЛЮЮТЬ ЇЇ ЗМІСТ
Підготовка загальновійськового бою - це сукупність узгоджених і
взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом організаційних
і практичних заходів, що проводяться командувачами (командирами),
заступниками, начальниками родів військ і служб, штабами, військовими
формуваннями для виконання тактичних бойових завдань.
Теоретичні положення, які окреслюють зміст підготовка
бою та інших:
- визначення факторів, які впливають на підготовку бою та інших дій;
- визначення способів підготовки бою та інших дій;
- визначення методів підготовки бою та інших дій;
- визначення змісту підготовки бою та інших дій;
- визначення послідовності планування бою та інших дій;
58

59.

3.2. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬНА ПІДГОТОВКУ БОЮ
ТА ІНШИХ ДІЙ
Основними факторами, які впливають на підготовку бою та інших дій
є положення противника, обстановка, що складається та сили і засоби
Положення противника
- підготовка бою при безпосередньому дотику з противником
- підготовка бою при відсутності безпосереднього дотику з противником
Обстановка, що склалася:
- підготовка бою в обстановці вимушеної зміни виду бою;
- підготовка бою в обстановці спланованої зміни виду бою.
Сили та засоби, що застосовуються:
- ведення бою при застосуванні звичайної зброї;
- ведення бою при застосуванні засобів радіоелектронної боротьби;
-ведення бою при застосуванні десантів, обхідних, рейдових загонів,
диверсійно - розвідувальних груп;
- ведення бою при застосуванні ядерної зброї та іншої зброї масового ураження;
59
- тощо.

60.

3.3. СПОСОБИ І МЕТОДИ ПІДГОТОВКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ
СПОСОБИ ПІДГОТОВКИ БОЮ
Заздалегідь
(завчасна підготовка)
Напередодні або
в ході воєнних дій
(безпосередня підготовка)
МЕТОДИ ПІДГОТОВКИ
Послідовний
(під час завчасної
підготовки)
Паралельний
(при безпосередній
підготовці)
Комбінований
Паралельно-зустрічний
(в ході ведення бою)
60

61.

3.4. МЕТОДИ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТВЦІ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ:
МЕТОДИКА ФОРМАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ЇХ ЗМІСТУ
поле “Назва методу”, – це спосіб підготовки бою, який застосовується поле “коли застосовується”
і полягає в тому, що підготовка бою здійснюється поле “суті методу” при цьому обстановка
характеризується поле “характеру обстановки”, а підготовка здійснюється на основі
поле “ основа підготовки бою ”, яке надходить до підлеглих у формі поле “форми надходження
бойового завдання”
ПОЛЯ ЗІ ЗМІННИМИ КОМПОНЕНТАМИ
поле
“суті методу”
поле
“характеру
обстановки”
поле
“ основа
підготовки
бою ”
поле
“ форми
надходження
бойового
завдання ”
при
завчасній
підготовці
послідовно спочатку
у найвищій ланці
військового управління,
а потім у нижчих ланках
за наявністю достатнього
часу на підготовку бою
із залученням обмеженої
кількості посадовців
бойового
завдання
бойового
наказу
при
безпосередній
підготовці
паралельно у двох і
більше ієрархічно
зв’язаних ланках
управління
за певних обмеженнях
часу на підготовку перших
боїв
головних
елементів
бойового
завдання
бойового
розпорядже ння
Метод
паралельно
- зустрічної
роботи
у ході ведення
бою
у двох і більше
ієрархічно зв’язаних
ланках управління, де
виконується головне
завдання
при критичних обмежен нях часу на підготовку
других та наступних боїв
поточних
бойових
завдань
попередніх
бойових і
бойових
розпоряджень
Метод
комбіно ваної
роботи
у двох і більше
у ході ведення
ієрархічно зв’язаних
бою в критичній ланках управління і
обстановці
поєднує, як правило
два методи
при одночасному
виконанні декількох
завдань
поточних
Бойових
завдань
попередніх
бойових і
61
бойових
розпоряджень
поле
” Назва
методу ”
поле
“коли
застосовується”
Метод
послідовної
роботи
Метод
паралель ної роботи

62.

3.5. ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ
Підготовка бою та інших дій включає:
Планування бою та інших дій
Організаторську роботу командувачів (командирів)
Підготовку управлінь, штабів та військових формувань
Підготовку простору ведення бою та інших дій
62

63.

3.6. ПОСЛІДОВНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ
Планування бою –
це основний складовий елемент підготовки бою, що включає
три етапи:
ПЕРШИЙ ЕТАП
Організація
планування бою
ДРУГИЙ ЕТАП
Вироблення і затвердження
замислу бою
Фази етапу
Фази етапу
ТРЕТІЙ ЕТАП
Розроблення
планів
Фази етапу
Аналіз
бойового завдання
Оцінювання
обстановки
Вироблення замислу бою
Формулювання рішення на бій
Розроблення та
затвердження плану
бою
Доведення бойових завдань
63
Оцінка плану бою

64.

3.6.1. ПЕРШИЙ ЕТАП - ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ
Організація планування бою.
Аналіз бойового
завдання
Отримання бойового
завдання
Оцінювання обстановки
Оцінка противника
Оцінка своїх військ
Усвідомлення
бойового завдання
Орієнтування
Оцінка сусідів
64
Оцінка району дій

65.

3.6.2. МОДЕЛЬ РОБОТА КОМАНДИРА І ШТАБУ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ
БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ
Доповідь про отримане завдання
Організація роботи робочої група
Начальник штабу
- компанує вказівки і орієнтування
посадових осіб щодо: суті бойового
завдання; порядок роботи командира,
розробки документів і прийому засобів
посилення; змісту підготовки підрозділів
до бою;заходи з розвідки і рекогносцировки;
- проводить розрахунок часу.
БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ
Командувач
(командир)
Оперативний черговий:
оповіщення виконавців
Підготовка робочого
місця
Реєстрація отриманого
завдання
Вказівки начальнику
штабу:
- підготовка карт;
-склад робочої групи, час і
місце збору; склад посадових
осіб для орієнтування, час і
місце збору.
65

66.

3.6.3. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА УСВІДОМЛЕНН
БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ
УСВІДОМЛЕННЯ
БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ
1.
Замисел начальника
-мета операції;
-НГУ (НЗОЗ);
-спосіб ведення бою та
інших дій;
- дії начальника в смузі
військового формування.
2.
Мету, завдання, роль і місце формування в
бою та інших діях.
-зміст завдання; у складі якого угруповання,
елементу бойового порядку (оперативної
побудови) діє формування; посилення і
підтримка. Терміни виконання завдання,
затвердження замислу, готовності до дій.
ВИСНОВКИ
4.
Висновки в інтересах замислу
- НГУ, зосередження зусиль; - способів Переходу
в наступ до оборони); - способів розгрому
противника; - бойового порядку; система рубежів,
позицій, районів.
3.
Положення сусідів:
-завдання і порядок
взаємодії.
- завдання щодо
покращення обстановки
(закріплення рубежів,
блокування небезпечних
районів), обмеження
щодо застосування зброї.
4.
Висновки в інтересах підготовки бою:
- до якого бою бути готовим і
які першочергові заходи з підготовки 66
бою
виконати; терміни планування бою;
час і місце рекогносцировки.

67.

3.6.4. ДРУГИЙ ЕТАП – ВИРОБЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ
ЗАМИСЛУ НА БІЙ
Вироблення та затвердження замислу бою і рішення
Вироблення замислу бою
Формулювання рішення та доведення
бойових завдань підрозділам
Вироблення варіантів замислу бою
Формулювання рішення
Рекогносцировка
Порівняння та оцінка замислів бою
Розроблення, погодження і підпис
бойових наказів
Оформлення розгляд та затвердження
Доведення бойових завдань до
67

68.

3.6.5. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ
Оцінювання обстановки
полягає у спільній роботі командира і інших посадових осіб управління і штабу з вивчення
факторів, які можуть вплинути на якість виконання отриманого бойового завдання та вироблення
висновків, які складатимуть основу замислу бою.
Під час оцінки обстановки необхідно:
Оцінити своїх військ і сусідів
Оцінити противника
Своїх військ
складу противника та НЗФ;
• складу;
• стану противника та НЗФ (положення, забезпеченість,
• стану (положення, забезпеченість,
бойові можливості);
бойові можливості);
• можливого характеру дій противника та НЗФ.
• можливого характеру дій.
ВИСНОВКИ
Сусідів
• складу;
• стану (положення, забезпеченість,
Оцінити
район(смуги);
майбутніх дій
розмірів визначеного
району
бойові можливості);
•фізико-географічних умов (захисні властивості місцевості,
• можливого характеру дій.
її прохідність і оглядність, наявність природних перешкод,
• місць розміщення ПУ;
якість дорожньої мережі, насиченість населеними
• розмежувальних ліній;
пунктами, етнічні і конфесійні особливості населення);
• відповідальність за фланги;
•наявність медичних закладів, ремонтних підприємств,
• порядок взаємодії.
ВИСНОВКИ
техногенно-небезпечних споруд і сховищ з хімічнонебезпечними речовинами.
ВИСНОВКИ
Інші фактори
68
ВИСНОВКИ В ІНТЕРЕСАХ ЗАМИСЛУ

69.

3.6.6. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАМИСЛУ
НА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ
Замисел
командира механізованого батальйону включає:
Для доповіді старшому командирові
• висновки з оцінки противника;
•напрямок, рубежі, позиції і райони
зосередження основних зусиль
(головний напрямок наступу);
•загальний порядок дій частин і
підрозділів при виконанні бойового
завдання із зазначенням їх складу та
кінцевого результату їх дій;
•основи управління частинами і
підрозділами у ході бою.
Для рішення на бій визначається
•напрямки, рубежі, позиції, райони
зосередження основних зусиль
(головний напрямок наступу);
•способи розгрому (нанесення поразки)
противника (якого противника, де, в
якій послідовності та як розгромити
(нанести поразку) із зазначенням
порядку вогневого ураження і заходів
щодо введення його в оману);
•тактичні групи;
•бойовий порядок батальйону;
•система рубежів, позицій, районів.69

70.

3.6.7. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАВДАНЬ
В ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОМУ БОЮ
Завдання
На наступальний бій
Підрозділам першого ешелону
засоби підсилення; напрямок зосередження
основних зусиль (головного
удару) і ділянки прориву; найближче і
подальше завдання; напрямок продовження
наступу; рубіж переходу в атаку, час виходу
на нього, хто підтримує;
розмежувальні лінії, місце, час розгортання
і напрямок переміщення командного пункту,
терміни готовності;
вихідний район,
маршрути висування,
вихідний рубіж і час його проходження,
рубежі розгортання, час виходу на них.
На оборонний бій
Підрозділам першого ешелону
засоби підсилення ділянки оборони,
напрямки зосередження основних зусиль,
завдання по відбиттю наступу і знищенню
противника, що вклинився в оборону,
накреслення переднього краю, позицій і
траншей, щільності ПТС і танків на
напрямку зосередження основних зусиль,
тих хто підтримує; розмежувальні лінії,
засоби якими забезпечуються стики з
сусідами і фланги і відповідальні за них,
місця розгортання командного пункту;
терміни готовності оборони;
70

71.

3.6.8. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ
ОСНОВНИХ ПИТАНЬ ВЗАЄМОДІЇ
В усіх випадках командир з'єднання, частини,
підрозділу під час прийняття рішення
на бій повинен визначити основні питання взаємодії, де вказати:
завдання, напрямки, рубежі і час
за якими буде організовуватися взаємодія
сили та засоби, які будуть залучатися
для виконання вказаних завдань
місце, час і порядок організації взаємодії
71

72.

3.6.9. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ
ОСНОВНИХ ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ
В усіх випадках командир з'єднання, частини, підрозділу
під час прийняття рішення
на бій повинен визначити основні питання управління, де вказати:
які пункти управління і де будуть розгорнуті,
порядок їх переміщення чи зміни;
порядок організації управління в разі несподіваного
нападу противника (стосовно до перших
оборонних операцій початкового періоду війни)
як буде здійснюватися управління
у разі виходу із ладу командних пунктів
порядок відновлення управління, яке
порушилося
72

73.

3.6.10. УЗАГАЛЬНЕНА СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ
ПИТАНЬ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
В усіх випадках командир з'єднання, частини, підрозділу під час
прийняття рішення на бій повинен визначити
основні питання всебічного забезпечення, де вказати:
мету відповідного виду забезпечення
завдання виконанням яких буде
досягатися мета
сили та засоби,
що необхідно залучити
на виконання яких завдань необхідно
зосередити основні зусилля
73

74.

4. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
74

75.

4.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ВЕДЕННЯ БОЮ”
ТА ПОЛОЖЕНЬ, ЯКІ ОКРЕСЛЮЮТЬ ЙОГО ЗМІСТ
Ведення загальновійськового бою це дії пов’язані з виконанням поставленого
бойового завдання загальновійськовим формуванням. Вони характеризуються
чітким початком і кінцем, конкретним змістом і певними етапами.
Теоретичні положення, які окреслюють зміст ведення бою та інших:
- визначення поняття “ ведення бою ”;
- уточнення початку бою;
- уточнення етапів ведення бою;
- уточнення умов, які впливають наведення бою;
- уточнення способів ведення бою на кожному етапі;
- уточнення порядку ведення бою на кожному етапі;
- створення сприятливих умов для подальших дій;
- уточнення кінця бою.
75

76.

4.2. ЕТАПИ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Етапи ведення загальновійськового бою визначаються на основі завдань, виконанням
яких досягається мета бою і можуть включати:
ОБОРОННОГО
НАСТУПАЛЬНОГО
• відбиття атаки;
• відбиття першого ешелону
противника;
• проведення контратак;
• ведення бою за утримання наступних
рубежів і позицій;
• за несприятливих умов - бій в оточені;
•атака
• розгром першого ешелону противника;
• відбиття контратак або контрударів;
• розгром противника на наступних
рубежах і позиціях;
• за сприятливих умов – оточення й
знищення противника;
• створення умов для наступних дій.
• створення умов для наступних дій.
Оборонний бій може закінчуватися
виходом із бою і відходом.
Наступальний бій може закінчуватися
переслідуванням.
76

77.

4.3. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ: ПОЧАТОК БОЮ,
АТАКА, ВІДБИТТЯ АТАКИ
НАСТУПАЛЬНОГО БОЮ
ОБОРОННОГО БОЮ
ПОЧАТОК БОЮ
Наступальний бій починається з ВУП.
Зміст етапу: ВУП (вогнева підготовка атаки,
перекриваючий вогневий наліт); висування,
розгортання і атака головних сил механізованих
(танкових) військових формувань;
Оборонний бій починається з початком
наступального бою і характеризується
адекватним ВУП .
Зміст етапу: ВУП ( можлива вогнева
контрпідготовки, вогнева підготовка відбиття
атаки); перешкоджання висуванню,
розгортанню і атаці головних сил механізованих
(танкових) військових формувань; можлива
контратака;
Висування це пересування від вихідного рубежу до рубежу розгорнутих батальйонних колон (РРБК).
Розгортання це пересування від РРБК до рубежу переходу в атаку (РПВА).
Атака це пересування з одночасним веденням вогню від РПВА до ПК оборони противника (пр-ка);
етап наступального бою метою якого є розгром (приголомшення) підрозділів 1-го ешелону пр-ка, який
веде оборонний бій.
Контратака це атака в ході оборонного бою; пересування з одночасним веденням вогню від рубежу
контратаки до пр-ка, який зупинений в ході наступального бою; етап оборонного бою метою якого є
розгром (приголомшення) підрозділів 1-го ешелону пр-ка, який вклинився (прорвався) в оборону.
77

78.

4.4. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ:
БОЇ (БОЙОВІ ДІЇ) ПЕРШИХ ЕШЕЛОНІВ
НАСТУПАЛЬНОГО
ОБОРОННОГО
ПЕРШИЙ ЕТАП:
БОЇ ПІДРОЗДІЛІВ 1-х ЕШЕЛОНІВ СУПРОТИВНИХ СТОРІН
розгром підрозділів 1-го ешелону пр-ка,
які ведуть оборонний бій
нанесення поразки підрозділам 1-го
ешелону пр-ка, які ведуть наступальний бій
78

79.

4.5. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ: ПРОВЕДЕННЯ
І ВІДБИТТЯ КОНТРАТАК АБО КОНТРУДАРІВ
НАСТУПАЛЬНОГО
ОБОРОННОГО
ДРУГИЙ ЕТАП:
БОЇ І БОЙОВИЩА ПРИ ВКЛИНЕННІ В ОБОРОНУ
відбиття контратак (контрударів) ТГР
(оперативних угруповань), які ведуть
наступальний бій (бойовище)
проведення контратак (контрударів) ТГР
(оперативних угруповань), які ведуть
оборонний бій (бойовище)
79

80.

4.6. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ: БОЇ (БОЙОВІ ДІЇ)
ЗА ЗАХОПЛЕНЯ І УТРИМАННЯ НАСТУПНИХ РУБЕЖІВ
НАСТУПАЛЬНОГО
ОБОРОННОГО
ТРЕТІЙ ЕТАП:
БОЇВ (БОЙОВИХ ДІЙ) НА НАСТУПНИХ (ДОСЯГНУТИХ) РУБЕЖАХ
- ведення бою (бойових дій) щодо
розгрому противника при
оволодінні наступних рубежів і
позицій;
- ведення боїв щодо створення
сприятливих умов для оточення й
знищення противника;
- ведення боїв щодо переслідування
пр-ка при його виході із бою та
переслідуванні;
-ведення бою (бойових дій) щодо
нанесення поразки противнику при
утриманні наступних рубежів і
позицій;
-ведення боїв щодо створення
сприятливих умов – для виходу з
оточення й розгром противника;
- ведення боїв при виході із бою та
відході;
80

81.

4.7. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ:ЗАКІНЧЕННЯ БОЮ І
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ПОДАЛЬШИХ ДІЙ
ОБОРОННОГО
НАСТУПАЛЬНОГО
ЗАКІНЧЕННЯ БОЮ
Наступальний бій може закінчуватися:
оточенням противника;
переслідуванням;
переходом до оборони на вигідних
рубежах.
Оборонний бій може
закінчуватися:
оточенням;
відходом на вигідний рубіж;
переходом на у наступ.
У будь-якому випадку бій повинен закінчуватися
досягненням мети бою і створення сприятливих умов
для подальших дій
81

82.

5. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
82

83.

5.1. ОСОБЛИВІ УМОВИ ПІДГОТОВКА ТА ВЕДЕННЯ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
Особливі умови підготовки та ведення загальновійськового бою - це умови, які відрізняються від
звичайних.
Звичайними умовами підготовка та ведення загальновійськового бою є такі умови, які не
вливають на ефективність застосування зброї і техніки та дії особового складу, тобто
такі умови, які дозволяють ефективно використовувати потенційні бойові можливості
з’єднань, частин і підрозділів.
Умови підготовка та ведення бою характеризуються:
місцевістю;
порою року з певними станом погоди з опадами та іншими природними явищами;
періодом доби;
положенням і станом військових формувань супротивних сторін.
Звичайними умовами підготовки та ведення бою та інших дій можна вважати:
за місцевістю – рівнинна, середньо-пересічена, легкопрохідна з водними перешкодами
глибиною до 1,5 (0,9) м, швидкістю течії до 2 м/с;
за порою року – літо, початок осені, кінець весни (з опадами та іншими природними
явищами температурний режим +5);
за порю доби – день, ранок і вечір: світлий час доби;
положенням і станом військових формувань супротивних сторін – безпосередній
дотик і боєздатність.
83

84.

5.2. ФАКТОРИ, ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ОСОБЛИВІ УМОВИ
ПІДГОТОВКИ І ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
До особливих умов відносяться щодо: положення і стан супротивних сторін (бій при
наступі з висуванням із глибини - відсутність дотику, бій в оточенні і бій при виході
оточення, бій при виході із бою та відході і бій при переслідуванні );
•місцевості (водна перешкода, місто, гори, ліс, болото, пустеля (степ));
• порою року з певним станом погоди (зима, початок весни і кінець осені з опадами та
іншими природними явищами);
• пори доби (ніч, вечір і ранок – темний час);
•обмежена боєздатність військових формувань.
ФАКТОРИ,
ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ОСОБЛИВІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ І ВЕДЕННЯ БОЮ
бою при наступі з висуванням із глибини
бою в оточенні, при виході з бою і відході
бою при виході з оточення
бою при переслідуванні
бою на водній перешкоді
бою на морському узбережжі
бою в місті
бою в горах
бою в лісі та лісисто-болотистій місцевості
бою у пустелі (степовій) а місцевості
бою зимою
бою в ночі
84

85.

5.3. ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВИХ УМОВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
При усвідомленні бойового завдання
- врахувати, як особливі умови будуть впливати на виконання бойового завдання.
При оцінці обстановки
Оцінці противника:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на склад, стан (бойові можливості, МТЗ)
противника.
Оцінці своїх військ:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на склад , стан (бойові можливості, МТЗ).
Оцінці сусідів:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на виконання ними бойового завдання.
Оцінці простору (місцевості):
-врахувати, як особливі умови простору (місцевості) будуть впливати на виконання бойового
завдання.
При виробленні замислу
врахувати, як особливі умови будуть впливати на:
-напрямок ГУ, напрямок зосередження зусиль (вибір ділянки прориву);
-послідовність розгрому противника в наступі і послідовність нанесення поразки в обороні;
-спосіб ведення бою;
-створення тактичних груп;
-побудову бойового порядку;
-створення систем.
85

86.

5.4. ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВИХ УМОВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ (слайду продовження)
При визначенні завдань:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на визначення завдань підрозділам першого
ешелону, другого ешелону, артилерії, підрозділам ППО, резервам (загальновійськовому, родів
військ і спеціальних військ).
При визначенні основних питань взаємодії:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на визначення основних питань взаємодії.
При визначенні основних питань управління:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на визначення основних питань управління.
При визначенні основних питань всебічного забезпечення:
-врахувати, як особливі умови будуть впливати на визначення основних питань всебічного
забезпечення.
86

87.

5.5. ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВИХ УМОВ ПРИ ВЕДЕННІ
ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
При підготовці бою командиру необхідно передбачити додаткові заходи щодо зниження
негативного впливу особливих умов на дії особового складу та застосування зброї і техніки.
Врахування особливих умов при веденні загальновійськового бою здійснюється
через:
- створення відповідних тактичних груп;
- побудову відповідного бойового порядку;
- створення відповідних систем бою.
87

88.

5.6. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БОЮ
ПРИ НАСТУПІ З ВИСУВАННЯМ ІЗ ГЛИБИНИ
Наступальний бій після висування з глибини – це різновид наступу з ходу; сутність полягає в тому що
підготовка бою здійснюється поза зіткненням з пр-ком, а атака переднього краю (ПК) пр-ка здійснюється після безупинного висування та розгортання військових формувань. Особливості ведення бою
викликані значними труднощами для тих хто веде наступ і перевагами тих хто веде оборону.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою: зростає напруга особового складу;
підвищуються витрати пального та інших матеріальних запасів; подолання імовірних перешкод (районів
руйнування, мінних полів, зон зараження, пожеж, затоплень тощо). Противник може завдавати
ефективного вогневого ураження, особливо високоточною зброєю, при висуванні і розгортання вф.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу та
застосування зброї і техніки, а саме: для ведення бою з ходу вф призначається вихідний р-н де вф
знаходяться в ротних колонах. Віддалення району від ПК пр-ка має забезпечувати уникнення вогневого
ураження своїх підрозділів більшістю артилерії про-ка та забезпечувати скритність від технічних засобів
розвідки. Для висування, розгортання і атаки ПК пр-ка вф призначаються відповідні рубежі: вихідний
рубіж (це умовна лінія на місцевості, за 5–10 км від вихідного району, яка дозволяє витягнути колони
головних сил з’єднання і від якої розпочинають висування); рубежі розгорнутих батальйонних, ротних і
взводних колон (це умовна лінія на місцевості на яку повинні виходити у визначених час голови колон
батальйонів, рот, взводів. Відстань рубежів від ПК пр-ка може бути для батальйону –8-15 км, роти 4–6 км,
взводу 2–3 км); рубіж спішування (це умовна лінія де особовий склад механізованих підрозділів перших
ешелонів покидає БМП (БТР, автомобілі) для атаки ПК пр-ка. Призначається якомога ближче до ПК
пр-ка ( 300–600 м); рубіж переходу в атаку (це умовна лінія з якої підрозділи першого ешелону в
бойовому порядку розпочинають атаку ПК пр-ка. Призначається з таким розрахунком щоб в час «Ч»
увірватися на ПК пр-ка. Рубіж переходу в атаку може співпадати з рубежем спішування і спиратися
88
на рубіж, який був захоплений передовим загоном, або рубіж ПК оборони своїх вф. Для механізованих
вф на автомобілях за необхідністю призначаються місця посадки особового складу десантом на танки.

89.

5.7. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БОЮ
ПРИ БОЮ В ОТОЧЕННІ
Бій в оточенні це різновид оборонного бою, що характеризується «круговою обороною». Кругова
оборона – це спосіб ведення оборонного бою, яки характеризується можливостями наносити поразку
противнику не тільки з фронту, а й з флангів і тилу.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою:при ведення оборони – в результаті прориву
противника на флангах або в смузі сусідів; після висадки десантів в тилу формувань, які обороняються;
при веденні наступу – в результаті не вдалому відбитті контратаки чи контрудару противника;
при веденні інших дій – у відриві від головних сил, переслідуванні противника, веденні рейдових дій в
тилу противника, тощо; при відході – коли темп переслідування вищий за відхід, особливо при
проведенні бою на проміжних рубежах з метою прикриття відходу інших з'єднань; при невдалого
проведення зустрічного бою.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме: . побудова бою в оточенні та інші положення основ бою не
відрізняється від побудови оборонного бою в звичайних умов, окрім: ТГр можуть створюватися за
секторами кругової оборони; в бойовому порядку – може бути сильний ЗВРез і відсутні другий ешелон.
Підрозділи ППО, артилерії, особливо реактивна, використовуються централізовано; системи ВУП, ППО,
ПТО, управління і всебічного забезпечення повинні швидко реагувати на зміни обстановки і
зосереджувати зусилля на загрозливі напрямки.
89

90.

5.8. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БОЮ
ПРИ ВИХОДІ З БОЮ І ВІДХОДІ
Вихід із бою та відхід – це складовий елемент оборонного бою; форма маневру; сукупність узгоджених
і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дії з’єднання першого ешелону пов’язаних з
початком відходу з рубежу безпосереднього зіткнення з противником на відстань, яка забезпечить умови
для подальшого маневру. Особливості ведення бою викликані значними труднощами для тих хто вихід
із бою і відхід і перевагами тих хто веде переслідування.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою: активні дії противника; здійснюється за
наказом старшого командувача (командира) та протягом короткого часу; проводиться в умовах
вимушеного або передбаченого відходу та обмеженої видимості;
необхідність потужного ВУП найбільш загрозливого угрупування противника або проведення контратак;
обмежені можливості щодо маневру.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме: створення додаткових
– тактичних груп – ТГр прикриття виходу із бою на напрямку відходу (головному напрямку) ,
ТГр для утримання займаних позицій, ТГр відходу;
– елементів бойового порядку – ар’єргарди і ТПЗ;
– елементів підсистем бою – підсистему систему ВУП, ППО та інженерних загороджень, обладнання
додаткових оборонних рубежів, позицій, районів і маршрутів. До складу підсистем бою ВУП, ППО та
інженерних загороджень необхідно включити такі сили і засоби, які б забезпечили сприятливі умови
для виходу із бою та відході механізованих і танкових вф.
90

91.

5.9. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БОЮ
ПРИ ВИХОДІ З ОТОЧЕННЯ
Бій при виході з оточення це різновид наступального бою, що характеризується наступальними діями
з безпосереднього зіткнення з противником з положення кругової оборони та відриві від головних сил.
Особливості ведення бою викликані значними труднощами для тих хто відходить і перевагами
тих хто веде переслідування.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою: здійснюється з наказу старшого командира
і у відриві від головних сил; проводиться з безпосереднього зіткнення з противником; необхідність
швидкої, скритної перебудови бою (оборонного бою на наступальний); обмежені бойові можливості,
особливо щодо ВУП. Про перехід до переслідування командир з’єднання доповідає командувачеві
оперативного об’єднання.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме: створення додаткових елементів побудови бою щодо:
– тактичних груп – створення ТГр для прориву внутрішнього кільця оточення, ТГр для забезпечення
флангів, ТГр для утримання оборонних позицій поза смугою виходу з оточення (смуги наступу –
ділянки прориву);
– бойового порядку – не менше двох ПТРез і РЗЗ для дій на флангах, потужний ЗВРез, артилерійські
групи гаубичної і реактивної артилерії та група військових формувань ППО;
– систем бою – підсистему систему ВУП, ППО для забезпечення дій військових формувань на
головному напрямку та інших напрямках.
Побудова бою при виході з оточення та інші положення основ бою не відрізняється від побудови
91
наступального бою в звичайних умов.

92.

5.10. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ БОЮ ПРИ
ПЕРЕСЛІДУВАННІ ПРОТИВНИКА
Особливості ведення бою викликані значними труднощами для тих хто відходить і перевагами
тих хто веде переслідування.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою:
здійснюється без наказу старшого командира; проводиться у складі тої побудови бою вф в якій воно
було до початку виходу противника з бою і відході; може проводиться в умовах обмеженої видимості,
потужного вогневого ураження з протилежної сторони та проведення контратак. Про перехід до
переслідування командир вф доповідає старшому командирові (командувачеві).
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме: створення додаткових елементів побудови бою щодо:
тактичних груп – створення ТГр для захоплення вузлів доріг, переправ та інших важливих об’єктів, а
також ТГр для захоплення та подолання рубежів і позицій на яких діють підрозділи прикриття при
виході із бою; бойового порядку – передові, рейдові загони, повітряні та інші десанти, загони
розгородження; системи бою – підсистему систему ВУП, ППО для забезпечення дій військових
формувань у відриві від головних сил.
До складу ТГр для захоплення вузлів доріг, переправ та інших важливих об’єктів, а також для
захоплення та подолання рубежів і позицій на яких діють підрозділи прикриття при виході із бою
можуть входити механізовані роти і взводи, гаубичні, мінометні і протитанкові батареї та батареї ППО
сили і засоби всебічного забезпечення здатних виконати самостійно визначені завдання.
До складу підсистем бою ВУП, ППО необхідно включити такі сили і засоби, які б забезпечили
92
сприятливі умови мб (тб) при переслідуванні.

93.

5.10. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
НА ВОДНІЙ ПЕРЕШКОДІ
Особливості ведення бою викликані значними труднощами для тих хто веде наступ і перевагами
тих хто веде оборону.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою:
- наявність - десантно – доступних ділянок їх ємність, а також ламаність і крутизна берегів,
глибина підходів до берегу; островів, шхер біля узбережжя; військово-морських баз, портів тощо
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме:
обладнання переправ, збереження, утримання (руйнування) мостів, створення (утримання)
плацдармів, створення додаткових елементів бойового порядку (десанти – повітряні, морські,
річкові, озерні, протидесантні резерви), створення інженерних загороджень на воді, підготовка
зброї і техніки до дій на воді і підводою, розвідка водних перешкод (акваторій), взаємодія з
формуваннями ВМС.
93

94.

5.11. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ВОДНІЙ ПЕРЕШКОДІ (продовження)
Елементи
побудови бою
В наступальному бою
В оборонному бою
тактичні
групи
ТГр для захоплення переправ (мостів),
островів і плацдармів.
бойовий
порядок
можуть створюватися річкові десанти, два ПТРез і РЗЗ в т.ч. плаваючих засобах;
2-й еш , ЗВРез, ПТРез і РЗЗ розташовується у вих. р-н на напрямках зручних для
форсування і висадки десантів;
системи
бою
ТГр для: утримання переправ (мостів),
островів і плацдармів; ведення бою на
різних берегах; дій в заплавах
система ВУП повинна забезпечувати ураження п-ка на підходах до вод.п., у вих.р-н
для форс., при форс. і на своєму березі. Вона додатково включає: вогонь вздовж річки
при наявності островів; вогонь для обстрілу заплав; вогонь засобів прямої наводки
на ділянках для форс.; фланговий, перехресний і багатошаровий вогонь з виступів та
високих берегів; засідки вогневих засобів поза ділянками форсування.
-система ППО повинна забезпечувати прикриття підрозділів, які обороняються на
- ділянках зручних для форс. ураження повітряного противника на підходах до вод.п.,
особливо повітряних десантів і бойових вертольотів.
94

95.

5.12. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
НА МОРСЬКОМУ УЗБЕРЕЖЖІ
Особливості ведення бою викликані обмеженнями маневру, можливостями притисненнями
до моря та масштабними загрозами дій з моря, особливо вогневого ураження.
Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою:
наявність - десантно – доступних ділянок їх ємність, а також ламаність і крутизна берегів,
глибина підходів до берегу; островів, шхер біля узбережжя; військово-морських баз, портів тощо
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу
та застосування зброї і техніки, а саме:
обладнання переправ, збереження, утримання (руйнування) мостів, створення (утримання)
плацдармів, створення додаткових елементів бойового порядку (десанти – повітряні, морські,
річкові, озерні, протидесантні резерви), створення інженерних загороджень на воді, підготовка
зброї і техніки до дій на воді і підводою, розвідка водних перешкод (акваторій).
95

96.

5.13. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
У МІСТІ
Особливості ведення бою викликані наявністю: кам’яних і залізобетонних і споруд;
розгалуженої системи підземних комунікацій (метро, каналізація, переходи тощо);
вулиць, бульварів, площ, парків великої кількості різних важкодоступних ділянок і
перешкод (річок з важкодоступними набережними, шляхові насипи і розв’язки тощо ); станцій і
вокзалів такелажних площадок для розвантаження вантажів і техніки; уразливої мережі
водопостачання та водовідведення;
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового
складу та застосування зброї і техніки, а саме:
специфічне фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо обладнання
будівель під опорні пункти, створення багатоярусної системи розвідки і вогневого
ураження, створення додаткових елементів бойового порядку (штурмові групи),
підвищення стійкості радіозв’язку, протипожежні заходи;
96

97.

5.14. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
У ГОРАХ
Особливості ведення бою викликані наявністю:
недоступних напрямків, районів і ділянок місцевості (каньйонів, ущелин, гірських річок,
хребтів) для дій військ; різких перепадів висот; дорожньої мережі, перевалів, долин, річок з
доступними для руху техніки руслами; ділянок гірської місцевості з «мертвими» зонами і
можливими обвалами та каменепадами.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового
складу та застосування зброї і техніки, а саме:
створення багатоярусної системи розвідки, орієнтування і вогневого ураження; створення
додаткових елементів бойового порядку (обхідні загони, штурмові групи); підготовка
особового складу, зброї і техніки до дій в горах, особливо в умовах зміни тиску та
перепадів температури; підвищення живучості підрозділів і стійкості радіозв’язку;
протипожежні заходи.
97

98.

5.15. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
В ЛІСІ І ЛІСИСТО-БОЛОТСТІ МІСЦЕВОСТІ
Особливості ведення бою викликані:
закритим характер місцевості; різкими зміни поверхні землі в залежності від опадів та пори року;
небезпекою завалів і пожеж; наявністю недоступних напрямків, районів і ділянок місцевості для
дій військ та обмеженою кількістю доріг, просік та стежок.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу та
застосування зброї і техніки, а саме:
створення системи орієнтування і ведення візуальної розвідки, створення додаткових елементів
бойового порядку (обхідні загони групи), протипожежні заходи, обладнання переправ,
збереження, утримання (руйнування) мостів, підготовка особового складу, зброї і техніки до дій
на воді і болоті, розвідка болотистих перешкод.
98

99.

5.16. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
У ПУСТЕЛІ (СТЕПОВІЙ МІСЦЕВОСТІ)
Особливості ведення бою викликані:
рівнинною місцевістю; обмеженою кількість доріг, орієнтирів та джерел водопостачання;
незначною рослинністю або її відсутністю; різкі перепади температури в залежності від часу доби
та пори року; можливістю пилових бур; несприятливим санітарно-епідемічне середовищем.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу та
застосування зброї і техніки, а саме:
підвищення прохідної спроможності техніки; створення системи орієнтування; забезпечення
водою та твердим паливом; додаткові заходи фортифікаційного обладнання місцевості та
маскування; протидії бурям, особливо з піском і пилом; створення додаткових елементів
бойового порядку (обхідні загони групи) і тактичних груп (забезпечення флангів та охорони
підрозділів МТЗ);
99

100.

5.17. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ЗИМОЮ
Особливості ведення бою викликані:
низькими температурами і сніговим покровом; промерзання ґрунту; наявністю льодового
покрову річок, водосховищ, озер; різкими і непередбаченими змін погоди (хуртовин, снігопадів,
туманів); сліпучою однотонністю місцевості.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу та
застосування зброї і техніки, а саме:
підвищення прохідної спроможності техніки; підготовка шляхів маневру; створення системи
орієнтування; додаткові заходи фортифікаційного обладнання місцевості та маскування;
протидії хуртовинам; створення системи розвідки і орієнтування; підготовка особового складу,
зброї і техніки до дій в умовах низьких температур; підвищення живучості підрозділів.
100

101.

5.18. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ
ВНОЧІ ТА ІНШИХ УМОВАХ ОБМЕЖЕНОЇ ВИДИМОСТІ
Особливості ведення бою викликані: обмеженими можливостями для спостереження та дій
особового складу щодо застосування зброї і техніки.
Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії особового складу та
застосування зброї і техніки, а саме:
створення системи освітлення (осліплення), взаємного розпізнавання, світломаскування,
орієнтування, підслуховування, ведення розвідки (радіолокаційної, тепловізорної);
створення додаткових елементів бойового порядку (обхідні загони групи); підготовка
особового складу, зброї і техніки до дій в ночі, особливо до застосування приладів нічного
бачення
101

102.

6. РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ НА МІСЦІ
102

103.

6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯРОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
103

104.

6.1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ:
ВИДИ, ТИПИ, РІВНІ, ФОРМИ
Розташування на місці
– це вид діяльності військ і сил; сукупність узгоджених і взаємопов'язаних за метою,
завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення ЗЧП на місцевості, які проводяться за
єдиними замислом і планом в готовності до наступних дій.
види розташування
постійне і тимчасове
типи розташування
на суші, в повітрі, на воді
рівні розташування
стратегічний, оперативний і тактичний
форми розташування
Район зосередження, вихідний район, пункт постійної дислокації, база
тощо

105.

6.1.2.. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ:
МЕТА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
МЕТА
Кожне розташування має свою мету і зміст від яких залежить назва району.
Розташування з метою:
проведення заходів повсякденної діяльності (основний захід – бойова підготовка)
- пункту постійної дислокації ;
завершення заходів щодо приведення ЗЧП в повну бойову готовність
- районі зосередження; *
підготовка бою, операції та інших дій
- вихідний район;
відновлення боєздатності, відпочинку особового складу, поповнені матеріально –
технічних запасів, обслуговування та відновлення зброї і техніки, тощо
- інші райони;
* Будь-яке розташування на місці має ознаки району зосередження

106.

6.2. ОСНОВИ, ПІДГОТОВКА І ЗДІЙСНЕННЯ РОЗТАШУВАННЯ
ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ НА МІСЦІ
106

107.

6.2.1. ОСНОВИ РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ В РАЙОНІ
ЗОСЕРЕДЖЕННЯ: ВИЗНАЧЕННЯ, МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФОРМУВАННЯ
ВИЗНАЧЕННЯ. Розташування на місці – це сукупність узгоджених і взаємопов'язаних
за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення з'єднань,частин і підрозділів
на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом в готовності до наступних дій.
МЕТА. Кожне розташування на місці має свою мету а саме у:
районі зосередження - завершення заходів щодо приведення ЗЧП в бойову готовність;
вихідному районі - підготовка бою, операції чи інших дій;
інші райони - відновлення боєздатності, відпочинку особового складу, поповнені
матеріально - технічних запасів, обслуговування та відновлення зброї і техніки, тощо.
ЗАВДАННЯ. Завдання, виконанням яких досягається мета розташування на місці:
вхід в район розташування;
розташування техніку і особовий склад;
охорона і оборона району розташування в цілому і кожного підрозділу зокрема;
виконання заходів відповідно до мети розташування;
вихід з району розташування тощо.
ФОРМУВАННЯ. Формування, що здійснюють розташування на місці механізовані, танкові, аеромобільні, морської піхоти з'єднання, частини і підрозділи.
Основним військовим формуванням, що здійснює розташування на місці є частина.

108.

6.2.2. ПОБУДОВА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ:
ТАКТИЧНІ ГРУПИ, ПОРЯДОК РОЗТАШУВАННЯ, СИСТЕМИ
Побудова розташування на місці в – це зведені певним чином тактичні групи, елементи
порядку розташування та систем для виконання визначених завдань і ефективного
застосування зброї і техніки в при розташуванні на місці.
ПОБУДОВА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ ВКЛЮЧАЄ :
Тактичні групи – це
тимчасові формування для
для виконання завдань при
розташуванні на місці.
Порядок розташування на
місці - це побудова ЗЧП для
розташування на місці.
Системи розташування – це
дії відповідних сил і засобів
для створення сприятливих
умов при розташуванні на
місці.
Можуть створюватися ТГр
щодо забезпечення:
- організованого входу в р-н;
- розташування техніки і
особового складу;
- охорони і оборони р-ну;
- виконання заходів
розташування відповідно
до мети;
- безпосередньої охорони;
- виходу з району тощо.
Можуть створюватися такі
елементи порядку розташування:
- підрозділи сторожової охорони
(сторожового загону, сторожової
застави, сторожового посту і
секретів);
- підрозділи головних сил;
- підрозділи загальновійськового
та інших резервів;
- черговий підрозділ;
- тощо
Можуть створюватися такі
системи розташування на
місці:
- система рубежів, районів,
позицій;
- система ППО;
- система боротьби з
десантами та ДРС;
- система інженерних
загороджень, всебічного,
108
забезпечення та управління.

109.

6.2.3.ФОРМИ, ЗМІСТ, СПОСОБИ, ОСНОВНІ ПИТАННЯ
УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ І ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
ФОРМИ
Форми розташування на місці: пункт постійної дислокації; район зосередження;
вихідний район; район відпочинку; район дозаправки; район привалу; район десантування;
район очікування; район приземлення; район збору тощо.
ЗМІСТ
Зміст розташування на місці складають дії: тактичних груп; елементів побудови
розташування на місці; елементів систем розташування на місці.
СПОСІБ
Спосіб розташування на місці визначається варіантом створення тактичних груп;
елементів побудови розташування на місці; елементів систем розташування на місці.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ
УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ І ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення визначається згідно з рішенням
командира з’єднання, частини і підрозділу на розташування на місці. Питання, які визначає
командир, аналогічні тим, що визначаються на марш, бій чи будь - які інші дії.

110.

6.2.4. РОЛЬ І МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ В ІНШИХ ДІЯХ
ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
Роль розташування на місці визначаються значимістю завдань, які
виконуються при розташуванні військових формувань для досягнення
мети наступних дій:
•завершення заходів щодо приведення в бойову готовність ЗЧП;
• підготовки бою, операції та інших дій;
• відновлення боєздатності ЗЧП;
• відпочинку особового складу;
• поповнені матеріально технічних запасів;
• обслуговування та відновлення зброї і техніки, тощо.
Місце розташування ЗЧП в на місці визначаються роллю в діях
військового формування.
Розташування ЗЧП на місці має місце по завершенні, маршу та будь-яких інших дій.
110

111.

6.2.5. ВИДИ, ПРОСТІР, УМОВИ І ПРИНЦИПИ
РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
Види розташування на місці – постійне розташування (розташування в пунктах
постійної дислокації) і тимчасове (розташування в ході воєнних дій, маневрів, навчань
тощо)
Простір, в межах якого здійснюється розташування на місці встановлюється старшим
начальником і називається районом (зосередження, вихідній, очікування).
Умови підготовки і здійснення розташування на місці. Підрозділи, частин і
з‘єднання здійснюють розташування на місці за умов скритності, ретельного
маскування і розосередження та готовності до негайних дій. Щодо умов розташування
на прийнято розрізняти розташування на місці при загрозі дій противника та поза нею.
Принципи підготовки і здійснення розташування на місці. Основними принципами
підготовки і здійснення розташування на місці є забезпечення:
- постійної бойової готовності підрозділів, частин і з‘єднань;
- надійної охорони;
- швидкого виходу із району розташування;
- скритності входу в район розташування на місці, знаходження в районі та виходу з
нього;
- надійної ППО;
- чіткого і безперервного управління, взаємодії і високої якості всебічного

112.

6.2.6. ОХОРОНА ПРИ РОЗТАШУВАННІ НА МІСЦІ
З’ЄДНАНЬ, ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ
Охорона військ і сил
– це вид бойового забезпечення, що являє собою сукупність, узгоджених і
взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться
за єдиними замислом і планом та спрямованих на недопущення несподіваного
нападу противника на військові формування, що охороняються та створення
умов для організованого вступу їх до бою та інших дій
Види охорони: загальна охорона; безпосередня охорона.
Типи охорони: охорона від - наземного, повітряного противника; та противника,
що діє з моря (річок, озер).
Роди охорони: бойова охорона (в бою); похідна охорона (на марші); сторожова
охорона (при розташуванні на місці).
Бойова охорона – це охорона, що ведеться в оборонному бою силами і засобами
(ТГр) підрозділів першого ешелону на ділянках де не готується передова позиція.
Похідна охорона – це охорона, що ведеться на марші. Форми похідної охорони:
авангард, ГПЗ, БПЗ, ТПЗ, ар'єргард.
Сторожова охорона – це охорона, що ведеться при розташуванні на місці.
Форми сторожової охорони: сторожові загони, застави, пости; патрулі і секрети.

113.

6.2.7.ФОРМИ СТОРОЖОВОЇ ОХОРОНИ:
СКЛАД І НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ
Сторожовий загін – це елемент сторожової охорона, що виділяється від
з'єднання або частини на головних напрямках охорони.
Склад: посилене загальновійськове формування (рота).
Загону призначається: рубіж оборони зі смугою охорони і розвідки шириною
5 - 10км на відстані 5 – 15км.
Сторожова застава – це елемент сторожової охорона, що виділяється від
з'єднання або частини на другорядних напрямках охорони.
Склад: посилений загальновійськове формування (взвод).
Заставі призначається: рубіж оборони зі смугою охорони і розвідки шириною
2-5км на відстані 5 – 15км.
Сторожовий пост, секрет і патруль – це елементи сторожової охорона, що
виділяється від сторожового загону чи застави.
Склад: екіпаж танку чи бойової машини на техніці або без неї ( ТГ 2-3 солдати).
Пост, секрет і патруль діє у смузі загону чи застави на відстані: пост - 1500м;
секрет - 400м; патруль – в залежності від обстановки.
Черговий підрозділ – виділяється від вирішення позачергових завдань.
Склад: підрозділ (частина) - від з'єднання; підрозділ від частини.
Віддалення сторожової охорони повинне забезпечити: висування, розгортання
та вступ в бій головних сил формувань, що охороняються.

114.

6.2.8. РОЗТАШУВАННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ
З'ЄДНАНЬ, ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
В горах – частини і підрозділи при розташуванні використовуються тунелі,
печери, кар'єри та не розташовуються біля можливих каменепадів, лавин
та зсувів.
Артилерія і засоби ППО використовується децентралізовано на висотах та
вірогідних напрямках дій противника. Створюються потужні резерви.
В лісі – частини і підрозділи розташовуються вздовж доріг та просік.
Розробляються заходи щодо ліквідації можливих пожеж та завалів.
Артилерія і засоби ППО використовується децентралізовано на галявинах та
вірогідних напрямках дій противника. Створюються потужні резерви.
В степу – частини і підрозділи розташовуються поодалік від добре виражених
об'єктів.
В холодну пору року (зимою) – райони розташування повинні бути захищений
від вітру і мати запаси палива.
В усіх випадках частини і підрозділи розташовується
розосереджено

115.

6.2.9. ПІДГОТОВКА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
Підготовка розташування на місці - це сукупність узгоджених і взаємопов‘язаних за
метою, завданнями, місцем і часом організаційних і практичних заходів, що
проводяться командирами, штабами, ЗЧП для виконання визначеного завдання при
розташуванні на місці.
Підготовка розташування на місці здійснюється на підставі завдань та умов
обстановки і включає:
Практичні заходи
Організаційні заходи
- Підготовка командирів, штабів та
- Прийняття рішення на марш
підрозділів,частин і з‘єднань до маршу
- Доведення завдань
- Обладнання простору для здійснення маршу
- Організація взаємодії, управління
- Побудова маршу
і всебічного забезпечення
- Контроль готовності ЗЧП до маршу
Рішення на марш:замисел маршу, бойові завдання частинам,
основні питання управління, взаємодії і всебічного забезпечення.
Замисел маршу: на чому зосередити основні зусилля; послідовність здійснення маршу;
способи здійснення маршу (з визначенням: порядку розподілення сил і засобів по
колонах, складу, завдань і віддалення похідної охорони, маршрутів і середньої
швидкості руху, системи організації ППО і заході щодо введення противника в оману);
побудову похідного порядку; систему рубежів, пунктів, районів.

116.

6.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ
Здійснення розташування на місці – процес з чітко визначеним початком і кінцем,
пов'язаний з виконанням завдання згідно з рішенням командира ЗЧП на
розташування на місці.
Розпочинається розташування на місці після закінчення пересування з моменту
проходженням головами колон головних сил останнього рубежу регулюванні при
пересуванні
Етапи розташування на місці
Вхід
в район
розташування,
Побудова
розташування
складових
елементів
ЗЧП
Розташування на місці
- проходження рубежів регулювання
- розміщення на привалах, в районах
денного або нічного відпочинку,
заправки , в місцях пошкодженої техніки,
- дії при застосуванні противником різної
зброї, подоланні перешкод, зміні руху,
тощо
Вихід
із району
розташування
чи
місця дислокації
Закінчується марш проходженням головних сил останнього рубежу
регулювання (рубежу втягування )та втягування колон в район розташування
на місці

117.

7. ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
117

118.

7.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ПЕРЕСУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
118

119.

7.1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ:
РІВНІ, ТИПИ, РОДИ, ФОРМИ
Пересування
– це зміна місця розташування підрозділів, частин і з‘єднань,
яка здійснюється згідно з рішенням старшого командира (командувача).
види пересування
своїм ходом і на транспортних засобах
типи пересування
сушею, повітрям, водою
рівні пересування
стратегічний, оперативний і тактичний
форми пересування
марш, переліт, перехід,
маневр, перегрупування, передислокація, перебазування

120.

7.1.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ:
МЕТА ПЕРЕССУВАННЯ
МЕТА
Кожне пересування має свою мету і зміст.
Пересування з метою:
прибуття в призначений район в готовності до наступних дій має зміст – маршу*.
прибуття в призначений район чи рубіж для створення більш сприятливих умов по
відношенню до противника має зміст – маневру.
прибуття в призначений район для створення нового або зміни існуючого
угруповання має зміст – перегрупування.
прибуття в призначений район для зміни місця дислокації має зміст –
передислокації.
прибуття в призначений район для зміни місця базування має зміст –
перебазування.
прибуття на рубіж розгорнутих батальйонних колон має зміст – висування.
прибуття на рубіж переходу в атаку має зміст – розгортання.
прибуття на рубіж переднього краю противника має зміст – атаки.
* Будь-яке пересування має ознаки маршу

121.

7.2. ОСНОВИ, ПІДГОТОВКА ТА ЗДІЙСНЕННЯ
МАРШУ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
121

122.

7.2.1. ОСНОВИ МАРШУ:
ВИЗНАЧЕННЯ, МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФОРМУВАННЯ
ВИЗНАЧЕННЯ
Марш - це організоване пересування ЗЧП для прибуття в призначений район в готовності
до подальших дій.
МЕТА. Кожний марш має свою мету а саме прибути у:
район зосередження (для завершення заходів приведення ЗЧП в бойову готовність);
вихідний район (для підготовка бою, операції чи інших дій);
інші райони (для відновлення боєздатності, відпочинку особового складу, поповнені
матеріально - технічних запасів, обслуговування та відновлення зброї і техніки, пункт
постійної дислокації тощо).
ЗАВДАННЯ. Завдання, виконанням яких досягається мета маршу:
- побудова колон, проходження вихідного рубежу чи пункту;
- здійснення маршу ;
- охорона на марші;
- регулювання на марші;
-завершення маршу, проходження останнього рубежу регулювання (рубежу втягування в
район розташування).
ФОРМУВАННЯ
ФОРМУВАННЯ. Формування, що здійснюють марш – марш здійснюють ЗЧП.
Основним військовим формуванням, що здійснює марш є частина.

123.

7.2.2. ПОБУДОВА МАРШУ:
ТАКТИЧНІ ГРУПИ, БОЙОВИЙ ПОРЯДОК, СИСТЕМИ БОЮ
Побудова маршу – це зведені певним чином тактичні групи, елементи похідного
порядку та систем маршу для виконання визначених завдань і ефективного застосуван
зброї і техніки в при здійснені маршу.
ПОБУДОВА МАРШУ ВКЛЮЧАЄ :
Тактичні групи – це
тимчасові формування для
виконання завдань в ході
маршу ЗЧП .
Можуть створюватися ТГр
щодо забезпечення:
- побудови колон і
проходження вих. р-жу;
- здійснення маршу;
- похідної охорони;
- регулювання на марші;
- завершення маршу тощо.
Похідний порядок - це побудова
ЗЧП для здійснення маршу.
Системи маршу – це
узгоджені дії відповідних сил
і засобів ЗПЧ для створення
сприятливих умов при
здійснені ними маршу.
Можуть створюватися такі
елементи похідного порядку
- підрозділи похідної охорони
(Авг, ГПЗ, БПЗ, ТПЗ, Арг);
- загін забезпечення руху;
- підрозділи головних сил;
- підрозділи МТЗ і МедЗ.
Можуть створюватися такі
системи розташування на
місці:
- система рубежів, районів,
позицій;
- система ППО;
- система боротьби з
десантами та ДРС;
- система інженерних
123
загороджень, всебічного,
забезпечення та управління.

124.

6.2.3.ФОРМИ, ЗМІСТ, СПОСОБИ, ОСНОВНІ ПИТАННЯ
УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ І ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
МАРШУ
ФОРМИ
Форми пересування: марш, переліт, перехід морем; маневр; перегрупування,
перерозгортання; висування, розгортання, атака тощо.
ЗМІСТ
Зміст маршу складають дії: тактичних груп; елементів похідного порядку; елементів
систем маршу.
СПОСІБ
Спосіб маршу визначається варіантом створення тактичних груп; елементів похідного
порядку; елементів систем маршу.
ОСНОВНІ ПИТАННЯ
УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ І ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення визначається згідно з
рішенням командира з’єднання, частини і підрозділу на марш. Питання, які визначає
командир, аналогічні тим, що визначаються на розташування на місці, марш, бій чи
будь - які інші дії.

125.

7.2.4. РОЛЬ І МІСЦЕ МАРШУ В ІНШИХ ФОРМАХ ДІЙ
З‘ЄДНАНЬ, ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ
Роль маршу визначаються значимістю мети маршу, а саме прибути в :
район зосередження (для завершення заходів приведення ЗЧП в бойову готовність);
вихідний район (для підготовка бою, операції чи інших дій);
інші райони (для відновлення боєздатності, відпочинку особового складу, поповнені
матеріально - технічних запасів, обслуговування та відновлення зброї і техніки, тощо).
Місце маршу ЗЧП визначаються роллю в діях військового формування.
Марш ЗЧП має місце при зміні буд-якого району розташування.

126.

7.2.5. ВИДИ, ПРОСТІР, УМОВИ І ПРИНЦИПИ МАРШУ
Види маршу – своїм ходом і на транспортних засобах.
Простір, це частина суходолу для здійснення маршу ЗЧП. Він визначається начальником
(старшим, командиром або командувачем) і називається маршрутом. Простір, який об‘єднує
декілька маршрутів називається смугою здійснення маршу.
Умови підготовки і здійснення маршу. Марш ЗЧП здійснюють в умовах скритності,
ретельного маскування і розосередження та готовності до негайних дій. Марш може
здійснюватися при загрозі дій противника та поза нею.
Принципи підготовки і здійснення маршу.
- забезпечення постійної бойової готовності підрозділів, частин і з‘єднань на марші;
- ведення безперервної розвідки на велику глибину в широкій смузі;
- організація надійної охорони;
- забезпечення самостійності колон;
- уміння швидко залишати зайняті райони і починати марш в стислі терміни;
- підтримка високої швидкості руху під час маршу; забезпечення прихованості руху;
- організація надійної ППО на маршрутах, в районах привалів і відпочинку;
- уміння швидко здійснювати маневр для обходу районів затоплень, руйнувань і
заражень радіоактивними і отруйними речовинами; організація чіткого і
безперервного управління на марші;
- висока якість всебічного забезпечення маршу і організація комендантської служби.

127.

7.2.6.ПОХІДНА ОХОРОНА НА МАРШІ
Охорона ЗЧП на марші
– це вид бойового забезпечення, що являє собою сукупність, узгоджених і
взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться
за єдиними замислом і планом та спрямованих на недопущення несподіваного
нападу противника на військові формування, що охороняються та створення
умов для організованого вступу їх до бою та інших дій
Види охорони: загальна охорона; безпосередня охорона.
Типи охорони: охорона від - наземного, повітряного противника; та противника,
що діє з моря (річок, озер).
Похідна охорона – це охорона, що ведеться на марші. Форми похідної охорони:
авангард, ГПЗ, БПЗ, ТПЗ, ар'єргард.

128.

7.2.7.ФОРМИ ПОХІДНОЇ ОХОРОНИ: СКЛАД І НОРМАТИВНІ
ПОКАЗНИКИ
Авангард – це елемент похідної охорони при здійсненні маршу; формування, яке
висилається від частин , які рухаються окремим маршрутом. Авангард для висилається для
забезпечення руху колони головних сил, недопущення несподіваного нападу противника
на них та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Склад:
механізована, танкова ТГр на основі підрозділу. Протилежним явищем авангарду є
ар'єргард, який призначається для охорони колон з тилу.
Головна похідна застава – це елемент похідної охорони при здійсненні маршу;
формування, яке висилається від передового загону і авангарду. ГПЗ призначена для
забезпечення руху колони головних сил, недопущення несподіваного нападу противника
на них та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Склад:
механізована, танкова ТГр на основі підрозділу (взводу).
Тилова і бокова похідні застава – це елемент похідної охорони при здійсненні маршу;
формування, яке висилається від авангарду і ар'єргарду. ТПЗ і БПЗ призначена для
забезпечення руху колони головних сил, недопущення несподіваного нападу противника
на них з тилу і боків та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу
в бій. Склад: механізована, танкова ТГр на основі підрозділу (взводу).
Віддалення похідної охорони повинне забезпечити: висування, розгортання
та вступ в бій головних сил формувань, що охороняються.

129.

7.2.8. МАРШ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
В горах – частини і підрозділи при здійснення маршу використовуються дороги,
тунелі, колонні шляхи, русла рік, лощини та інші прохідні місця.
Артилерія і засоби ППО використовується децентралізовано на висотах та
вірогідних напрямках дій противника. Створюються потужні резерви.
В лісі – частини і підрозділи при здійснення маршу використовують дороги та
просіки.
Розробляються заходи щодо ліквідації можливих пожеж та завалів.
Артилерія і засоби ППО використовується децентралізовано на галявинах та
вірогідних напрямках дій противника. Створюються потужні резерви.
В степу – частини і підрозділи при здійснення маршу використовують дороги колонні
шляхи і напрямки з добре вираженими орієнтирами.
В холодну пору року (зимою) – частини і підрозділи при здійснення маршу
використовують дороги колонні шляхи і напрямки з добре вираженими орієнтирами.
В усіх випадках частини і підрозділи частини і підрозділи при здійснення маршу
рухаються на максимальних швидкостях.

130.

7.2.9. ПІДГОТОВКА МАРШУ
Підготовка маршу - це сукупність узгоджених і взаємопов‘язаних за метою,
завданнями, місцем і часом організаційних і практичних заходів, що проводяться
командирами, штабами, ЗЧП виконання визначеного завдання на марш.
Підготовка маршу здійснюється на підставі завдань та умов обстановки і включає:
Організаційні заходи
- Прийняття рішення на марш
- Доведення завдань
- Організація взаємодії, управління
і всебічного забезпечення
Практичні заходи
- Підготовка командирів, штабів та
підрозділів,частин і з‘єднань до маршу
- Обладнання простору для здійснення маршу
- Побудова маршу
- Контроль готовності підрозділів,частин і
з‘єднань до маршу
Рішення на марш:замисел маршу, бойові завдання частинам,
основні питання управління, взаємодії і всебічного забезпечення.
Замисел маршу: на чому зосередити основні зусилля; послідовність здійснення маршу;
способи здійснення маршу (з визначенням: порядку розподілення сил і засобів по
колонах, складу, завдань і віддалення похідної охорони, маршрутів і середньої
швидкості руху, системи організації ППО і заході щодо введення противника в оману);
побудову похідного порядку; систему рубежів, пунктів, районів.

131.

7.2.10. ЗДІЙСНЕННЯ МАРШУ
Здійснення маршу – процес з чітко визначеним початком і кінцем, пов'язаний з
виконанням завдання згідно з рішенням командира з‘єднання, частини і підрозділу на марш.
Розпочинається марш після закінчення розташування на місці з моменту
проходженням головами колон головних сил вихідного рубежу.
Етапи маршу
Вихід
із району
розташування,
Побудова
колон і
проходження
вихідного
рубежу
Рух за маршрутом
- проходження рубежів регулювання
- розміщення на привалах, в районах
денного або нічного відпочинку,
заправки , в місцях пошкодженої техніки,
- дії при застосуванні противником різної
зброї, подоланні перешкод, зміні руху,
тощо
Вхід
в район
розташування
чи
місця дислокації
Закінчується марш проходженням головних сил останнього рубежу
регулювання (рубежу втягування )та втягування колон в район розташування
на місці

132.

8. ВСЕБІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЙ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
132

133.

8.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
133

134.

8.1.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЙ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ
Всебічне забезпечення
- це складовий елемент змісту бою та інших дій; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій і заходів щодо:
морально-психологічного, правового, бойового, технічного, тилового та
медичного забезпечення спрямованих на створення сприятливих умов для
підготовки і ведення бою та інших дій.
види забезпечення
стаціонарне і польове
рівні забезпечення
стратегічний, оперативний і тактичний
типи забезпечення
сушею, повітрям, водою
форми забезпечення
морально-психологічне, правове, бойове, технічне, тилове, медичне

135.

8.1.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВСЕБІЧНОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
(продовження)
Всебічне забезпечення бою проводиться на підставі рішення командирів (командувачів)
військових формувань.
Підготовка та здійснення (ведення) всебічного забезпечення є одним із основним
обов’язків командирів (командувачів) та їх заступників усіх рівнів, начальників родів
військ і служб і здійснюється безперервно.
Всебічне забезпечення бою ґрунтується на теоретичних і практичних положеннях
бою (операції) і виражається через основи, підготовку і та його здійснення (ведення).
Основи забезпечення усіх форм всебічного забезпечення включають наступні основні
положення, а саме, визначення: поняття виду забезпечення; мети з якою воно
здійснюється; заходів виконанням, яких досягається мета; сил та засобів, які залучаються
до виконання заходів забезпечення.
Мета будь-якого виду забезпечення полягає у створенні сприятливих умов для
підготовки та ведення бою, але характеризується різними заходами виконанням яких вона
досягається.
Підготовка і здійснення забезпечення включає ті ж положення що і загальновійськовий
бій та полягає в прийнятті рішення на здійснення відповідної форми забезпечення і
вироблення пропозицій командиру військового формування для прийняття свого рішення
на бій, а при необхідності його реалізації.

136.

8.2. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Морально-психологічне забезпечення – це форма всебічного забезпечення; сукупність
узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо:
інформаційно-пропагандистського забезпечення та зв’язки з громадськістю;
психологічного забезпечення; соціально-правового забезпечення; культурологічного
забезпечення; захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника,
які проводяться за єдиним замислом і планом для виконання завдань всебічного
забезпечення.
Формами МПЗ є:
1) інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю;
2) психологічне забезпечення;
3) соціально-правове забезпечення;
4) культурологічне забезпечення;
5) захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.
Будь-яка форма МПЗ являє собою сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою,
завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться за єдиним замислом і планом для
успішного виконання завдань МПЗ.

137.

8.2.1. ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТА ЗВ’ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
Заходами інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю є:
формування адекватного розуміння особовим складом воєнно-політичної,
суспільно-політичної та бойової обстановки, завдань, які покладені на з’єднання,
та умов їх виконання;
бойове, суспільно-політичне та військово-технічне інформування особового складу;
проведення занять з гуманітарної підготовки.
Для виконання заходів інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з
громадськістю залучаються наступні сили та засоби: сили – спеціальні інформаційні
структури МО, ГШ, видів ЗС, службові особи органів МПЗ усіх рівнів, військові ЗМІ,
прес-служби, центральні та регіональні медіа-центри; засоби – усна, друкована та наочна
пропаганда, періодична преса, технічні засоби пропаганди. В об'єднанні є: похідний
інформаційно-редакційний центр ; в з'єднанні – похідний кіно відеосалон ПКВС
(ПАК-89) –1; похідний інформаційно-редакційний центр МЦ-4 (друкарня) – 1;
інформаційна машина переднього краю ДКР “ Буран “– 1; в частині – військова
стереофонічна трансляційна установка ВСТУ-50 –1; в підрозділі – радіоприймач
військовий цифровий всехвильовий .
137

138.

8.2.2. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами психологічного забезпечення є:
формування, підтримання та відновлення в особового складу психічних та
психофізіологічних якостей, що забезпечать високу психологічну стійкість та готовність
військовослужбовців виконувати бойові завдання у будь-яких умовах обстановки, які
проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань МПЗ.
Сили та засоби.
Для виконання заходів психологічного забезпечення залучаються наступні сили та засоби:
психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців, які отримали бойові
психогенні травми та розлади, здійснюється як безпосередньо у підрозділах
(шляхом само - чи взаємодопомоги силами особового складу підрозділів), так і в пункті
психологічної допомоги та реабілітації з’єднання и при тісній взаємодії із спеціалістами
медичної служби.
138

139.

8.2.3. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами соціально-правового забезпечення є: створення необхідних соціальних і
правових умов дотримання конституційних прав і свобод, задоволення соціальних потреб
та інтересів військовослужбовців; дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
підтримання високої дисципліни, організованості та порядку.
Для виконання заходів соціально-правового забезпечення залучаються наступні сили та
засоби: органи державної влади та місцевого самоврядування, військові комісаріати,
командири (начальники), офіцери штабів, кадрові органи, начальники родів військ та
служб (юридичної, фінансової, речової, продовольчої..), службові особи органів МПЗ
усіх рівнів, соціальні та профспілкові працівники, громадські (волонтерські) організації .
139

140.

8.2.4. КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами культурологічного забезпечення є: мобілізація особового складу на ефективне
виконання бойових завдань, відновлення моральних, психічних та фізичних сил
військовослужбовців, задоволення їх культурних і духовних потреб засобами культури та
мистецтва.
Культурологічне забезпечення планується і організовується заступником з МПЗ і
здійснюється начальником клубу. Його сили і засоби включають систему
культурно-виховних і просвітницьких установ, закладів і об’єктів: будинки офіцерів,
клуби військових частин, бібліотеки, музеї, центри військово-музичного мистецтва,
ансамблі пісні і танцю, військові оркестри, ансамблі, заклади культури та іншої місцевої
інфраструктури, яка використовується в інтересах МПЗ. Засоби поділяються на групи:
мистецькі засоби – всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, циркове,
декоративне), художня, науково-пізнавальна та інша література, живопис, хореографія,
кіномистецтво; технічні засоби (фонограми, відео, радіо та телебачення, комп’ютери,
піротехніка ...) та декоративно-художні засоби.
140

141.

8.2.5. ЗАХИСТ ВІД НЕГАТИВНОГО
ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ПРОТИВНИКА
Заходами захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу противника є:
прогнозування, запобігання та зриву негативного інформаційно-психологічного впливу
противника, нейтралізації наслідків його здійснення.
Для виконання заходів захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу
противника залучаються наступні сили та засоби: відносяться органи державного
управління та місцевого самоврядування в районі дій військових формувань військ (сил),
спеціальні структури МО, ГШ, видів ЗС ( розвідки, зв’язку та інформаційних систем,
управління та центри інформаційних технологій та інформаційної боротьби,... );
відповідні сили та засоби начальників родів військ і служб, спеціальних військ ( РВіА,
РТР, РЕБ,...); командири, штаби, органи та фахівці МПЗ всіх рівнів.
141

142.

8.3. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Правове забезпечення – це форма всебічного забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданням, місцем, часом заходів щодо нормативного
врегулювання, належного застосування та реалізації правових норм, які проводяться за
єдиним замислом і планом для забезпечення для виконання завдань всебічного
забезпечення.
Форми правового забезпечення є: 1) нормативне врегулювання, 2) нормативне
застосування та 3) реалізація норм.
Заходами правового забезпечення, виконанням яких досягається його мета, є:
1. нормативного врегулювання – прийняття, зміни чи скасування уповноваженими
суб’єктами актів відповідно до встановленої процедури;
2. нормативного застосування – винесення уповноваженими органами і посадовими
особами індивідуально-правових рішень;
3. реалізація норм – дотримання, виконання та використання суб’єктами правових норм
у практичній діяльності.
Сили і засоби.
Для виконання заходів правового забезпечення залучаються наступні органи: юридичні
служби Генерального штабу ЗС, Міністерства оборони, органів військового управлінні
об’єднань, з’єднань, частин та військових навчальних закладів.

143.

8.4. БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Бойове забезпечення – це форма всебічного забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: розвідки, охорони та
маскування, інформаційної і радіоелектронної боротьби, проведення заходів інженерного,
РХБ захисту, топогеодезичного гідрометеорологічного забезпечення, які проводяться за
єдиним замислом і планом та спрямовані на створення сприятливих умов для виконання
завдань всебічного забезпечення.
Формами бойового забезпечення є:
1) розвідка;
2) охорона;
3) інформаційна боротьба;
4) радіоелектронна боротьба;
5) тактичне маскування;
6) інженерне забезпечення;
7) радіаційний, хімічний, біологічний захист;
8) топогеодезичне забезпечення;
9) гідрометеорологічне (метеорологічне) забезпечення.

144.

8.4.1. РОЗВІДКА
Розвідка – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних
за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: добування, обробки і доведення
розвідувальної інформації про вірогідного або діючого противника і місцевість до
командирів (командувачів) військовими формуваннями, які проводяться за єдиним
замислом і планом для виконання завдань бойового забезпечення.
Метою розвідки є: створення сприятливих умов для підготовки та ведення бою шляхом
надання своєчасно достовірних даних про склад, стан і вірогідний характер дій противника.
Основними завданнями виконанням, яких досягається мета є: викриття складу і стану
угруповань противника, особливо місць розташування засобів ЗМУ, систем ВТЗ і
радіоелектронного придушення, ПУ військами і зброєю, його вірогідного характеру дій
(замислу на бій чи операцію), боєздатності і готовності до завдання ударів, а також на
добуванні інших відомостей, які необхідні для успішних дій військ.
Формами розвідки з’єднання є: 1) військова; 2) артилерійська; 3) повітряна
(розвідка повітряного противника); 4) інженерна; 5) радіаційна, хімічна і неспецифічна
біологічна.

145.

8.4.1.1. ВІЙСЬКОВА РОЗВІДКА
Військова розвідка – це розвідка тактичного рівню; сукупність
узгоджених і взаємопов'язаних за метою, завданнями, місцем і часом
заходів щодо: спостереження, підслуховування,фотографування, пошуку,
нальоту, розвідувальної засідки, розвідки боєм, опитування місцевих
жителів, допиту полонених і перебіжчиків, вивченням захоплених
у противника документів, зразків зброї і техніки,дорозвідка які
проводяться за єдиним замислом і планом для виконання завдань
розвідки.
Органами військової розвідки (силами і засобами розвідки) є:
спостерігачі і спостережні пости; розвідувальні загони; розвідувальні
дозори; офіцерські розвідувальні дозори; бойові розвідувальні дозори;
дозорні відділення (екіпажі танків); розвідувальні групи.

146.

8.4.1.2. ОХОРОНА
Охорона – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо:
недопущення ведення противником розвідки та виключення його
раптового нападу на військові формування, при розташуванні на місці,
пересуванні, веденні боїв, з землі, повітря і води, які спрямовані на
забезпечення часу і вигідних умов для вступу у бій.
Охорона у з’єднанні характеризується наступними формами: у бою –
1) бойова охорона; при пересуванні (марші) – 2) похідна охорона;
2) при розташуванні на місці – 3) сторожова охорона.
За будь-яких умов обстановки організується 4) безпосередня охорона.

147.

8.4.1.3. ТАКТИЧНЕ МАСКУВАННЯ
Тактичне маскування – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: прихованості дій
військових формувань, введення противника в оману стосовно складу, стану, місця
розташування військового формування та характеру її дій, а також контролю заходів
тактичного маскування, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного
виконання завдань бойового забезпечення.
Сили і засоби. Для виконання заходів тактичного маскування використовуються:
маскувальних властивостей місцевості та умов обмеженої видимості, табельні засобів
маскування, місцеві матеріали та аерозолі; видозміненням (деформуванням) озброєння;
пофарбуванням озброєння під фон місцевості; своєчасним оповіщенням підрозділів про
дії засобів розвідки противника; дотриманням правил ПУВ та раніше установленого
режиму діяльності у районі або на позиціях; відповідним розташуванням підрозділів з
періодичною зміною районів (позицій); найсуворішим виконанням вимог маскувальної
дисципліни.
Маскування повинно бути безперервним, переконливим, різноманітним та активним.

148.

8.4.1.4. ІНФОРМАЦІЙНА БОРОТЬБА
Інформаційна боротьба – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних
за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: дезорганізації державного управління та управління
вф, зброєю й інформаційними ресурсами про-ка; введення про-ка в оману; підриву моральнопсихологічної стійкості особового складу про-ка та населення; створення сприятливих умов для
підготовки та ведення боїв і операцій; захисту власного інформаційного середовища, які проводяться за
єдиним замислом і планом для виконання завдань бойового забезпечення.
Сили і засоби. Інформаційну боротьбу ведуть: вф інформаційно-психологічних операцій – здійснюють
інформаційно-психологічний вплив на противника і його населення; органи розвідки – здійснюють
інформаційне забезпечення інформаційної боротьби; вф авіації – знищують системи управління, виводять
з ладу (руйнують) державні і військові об’єкти інформаційної структури про-ка; вф РВіА – уражають
об’єкти інформаційної структури противника, сили і засоби інформаційних та психологічних операцій;
вф РЕБ – створюють завади радіоелектронним засобам ПУ вф і зброєю про-ка, засобам інформаційних та
психологічних операцій, розвідки і РЕБ про-ка, контролюють ефективність заходів захисту своїх
інформаційних систем; органи МПЗ – вживають заходів щодо протидії інформаційно-психологічному
впливу про-ка на стан свого особового складу; диверсійно-розвідувальну групи – знищують (виводять
з ладу) ПУ, засоби інформаційного та психологічного впливу, важливі радіоелектронні та інформаційні
об’єкти противника; інформаційні агентства, теле- та радіокомпанії – здійснюють вплив на моральнопсихологічний стан про-ка, забезпечують міжнародний іміджу щодо воєнних дій.
Інформаційна боротьба у вф тактичного рівню здійснюється за рахунок тактичного маскування, РЕБ,
МПЗ, забезпечення радіоелектронного та інформаційного захисту.

149.

8.4.1.5. РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА
Радіоелектронна боротьба – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: радіоелектронного
придушення радіоелектронних засобів про-ка та радіоелектронного захисту своїх систем і
засобів управління вф та зброєю, які проводяться за єдиним замислом і планом для
виконання завдань бойового забезпечення.
Заходами радіоелектронного придушення є: вплив на радіоелектронні засоби систем
управління вф та зброєю про-ка радіоелектронними завадами, дезінформацією, уведенням
самонавідних і керованих засобів ураження від об’єктів, які прикриваються, та зміною умов
розповсюдження електромагнітних хвиль і радіолокаційної контрастності місцевості.
Заходами радіоелектронного захисту є: захист своїх радіоелектронних засобів від розвідки,
вогневого і радіоелектронного впливу про-ка і від взаємних завад.
Сили і засоби.
Військові формування тактичного рівню своїми силами і засобами може приймати участь у
виконанні наступних заходів РЕБ: дезорганізація управління вф і зброєю про-ка; прикриття
об’єктів від ураження боєприпасами з радіопідривачами; радіоелектронний захист
радіоелектронних засобів своєї системи управління від впливу перешкод та ураження
самонавідною на випромінювання зброєю противника.
До виконання завдань РЕБ залучаються засоби радіоелектронної розвідки, ВУП, постановки
аерозольних завіс, штатні і підручні засоби маскування.

150.

8.4.1.6. ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Інженерне забезпечення – це форма бойового забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: розвідки; утримання
шляхів пересування вф; сприяння подоланню вф формуваннями перешкод; фортифікаційне
обладнання простору побудови бою; улаштування та утримання
загороджень і проходів у них; здійснення руйнувань; розмінування місцевості та об’єктів;
маскування і захист від високоточної та іншої зброї противника; обладнання пунктів
водопостачання; інженерно – технічного забезпечення, які проводяться за єдиним замислом
і планом для виконання завдань бойового забезпечення.
Сили та засоби.
Заходи інженерного забезпечення здійснюються вф усіх родів військ, спеціальних військ та
тилу самостійно, а саме: зводять споруди для ведення вогню і спостереження, укриття для
особового складу, озброєння і запасів матеріальних засобів; прикривають інженерними
загородженнями і маскують свої позиції і райони розташування; прокладають і позначають
шляхи руху; долають загородження і перешкоди; форсують водні перешкоди вбрід, під
водою і на плаваючій бойовій техніці.
Інженерні війська виконують найскладніші завдання інженерного забезпечення, які
потребують спеціальної підготовки особового складу, застосування інженерних боєприпасів
та інженерної техніки.

151.

8.4.1.7. РАДІАЦІЙНИЙ, ХІМІЧНИЙ, БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ
Радіаційний, хімічний, біологічний захист – це форма бойового забезпечення; сукупність
узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо:
виявлення та оцінювання радіаційної, хімічної і біологічної обстановки; підтримання
живучості військ в умовах РХБ зараження; ліквідація РХБ зараження; маскування дій вф
та об’єктів із застосуванням аерозолів, які проводяться за єдиним замислом і планом для
успішного виконання завдань бойового забезпечення.
Сили та засоби.
Радіаційний, хімічний, біологічний захист у вф тактичного рівню здійснюється силами та
засобами підрозділів родів військ і спеціальних військ в усіх видах їх дій за будь-яких умов
обстановки. Найскладніші та специфічні завдання РХБ захисту виконують підрозділи РХБ
захисту.

152.

8.4.1.8. ТОПОГЕОДЕЗИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Топогеодезичне забезпечення – це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою
завданнями місцем і часом заходів щодо ведення топогеодезичної розвідки, створення і
постачання топогеодезичних, цифрових, електронних та спеціальних карт, фотодокументів
про місцевість та інших довідкових матеріалів, створення та поповнення запасів
топографічних карт відповідно до виконуваних з’єднанням завдань, своєчасне забезпечення
ними підрозділів, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання
завдань бойового забезпечення.
Сили та засоби.
Топогеодезичне забезпечення організується штабами і здійснюється топогеодезичними,
а в ВМС гідрографічними військовими формуваннями.

153.

8.4.1.9. ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ (МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ)
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Гідрометеорологічне (метеорологічне) забезпечення – це форма бойового забезпечення;
сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів
щодо: збирання, обробки і доведення до штабів і вф інформації про гідрологічні і
метеорологічні умови на театрі воєнних дій; підвищення ефективності дій вф і застосування
зброї і техніки, забезпечення безпеки польотів авіації і плавання кораблів; доведення даних
метеорологічної обстановки в смузі дій вф; оцінка гідрологічної обстановки і доведення її
результатів до штабів вф; попередження й оповіщення про небезпечні гідрологічні і
метеорологічні явища; забезпечення метеорологічними даними для підготовки вогню РВіА;
забезпечення даними про прохідність місцевості, про умови висадження десантів і
форсування водних перешкод, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного
виконання завдань бойового забезпечення.
які проводяться за єдиним замислом і планом
для виконання завдань бойового забезпечення.
Сили та засоби.
Здійснюється військовими формуваннями гідрометеорологічної служби.

154.

8.5. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Технічне забезпечення – це форма всебічного забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: ракетно-технічного,
артилерійсько-технічного, танко-технічного, автотехнічного, метрологічного забезпечення;
технічного забезпечення розвідки, РХБ захисту, зв’язку та автоматизації управління
військами; інженерно-технічного; технічного забезпечення по службах тилу;
інженерно-авіаційного, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного
виконання завдань всебічного забезпечення.
Будь-яка форма технічного забезпечення являє собою сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться за єдиним
замислом і планом для успішного виконання завдань технічного забезпечення.
Сили та засоби.
Здійснюється військовими формуваннями і закладами відповідної форми забезпечення.

155.

8.5.1. РАКЕТНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами ракетно-технічне забезпечення є: забезпечення військових формувань
визначеною кількістю ракет і комплектних елементів до них, запасним майном,
інструментом та приладдям і утримання їх у необхідних ступенях готовності, збереження,
обслуговування, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, подачу у з’єднання, частини і підрозділи для поповнення
замість витрачених і утрачених.
Ракетно-технічного забезпечення здійснюється ракетно-технічними частинами,
артилерійськими арсеналами, базами та складами, а також ракетно-технічними
підрозділами ракетних, зенітних ракетних з’єднань і частин.
Сили та засоби.
Ракетно-технічного забезпечення здійснюється ракетно-технічними частинами,
артилерійськими арсеналами, базами та складами, а також ракетно-технічними
підрозділами ракетних, зенітних ракетних з’єднань і частин.

156.

8.5.2. АРТИЛЕРІЙСЬКО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами артилерійсько-технічного забезпечення є: своєчасного забезпечення військових
формувань необхідною кількістю ракетно-артилерійського озброєння, зокрема боєприпасів
(крім інженерних), артилерійсько-технічного майна і включає накопичення їх до
установлених норм, збереження, обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної
експлуатації, своєчасну підготовку до використання за призначенням, а також своєчасне
відновлення у разі пошкоджень, подачу цих матеріально-технічних засобів у з’єднання,
частини і підрозділи для поповнення замість витрачених і утрачених.
Ця форма забезпечення може включати: 1) інженерно-ракетне, 2) інженерно-артилерійське
та 3) інженерно-радіоелектронне забезпечення.
Сили та засоби.
Артилерійсько-технічного забезпечення здійснюється артилерійсько-технічними частинами,
артилерійськими арсеналами, базами та складами, а також ракетно-технічними
підрозділами ракетних, зенітних ракетних з’єднань і частин.

157.

8.5.3. ТАНКО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами танко-технічне забезпечення є: забезпечення військових формувань необхідною
кількістю бронетанкового озброєння, у тому числі бронетанкових базових машин,
бронетанкового майна і включає накопичення їх до установлених норм, збереження,
обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у разі пошкоджень, подачу
цих матеріально-технічних засобів у з’єднань, частин і підрозділів для поповнення замість
витрачених і утрачених.
Сили та засоби.
Завдання танко-технічного забезпечення виконуються силами і засобами з’єднань, частин і
Підрозділів ремонтними підприємствами, ремонтно-відновлювальними органами
об’єднання, а також базами і складами бронетанкового озброєння.

158.

8.5.4. АВТО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами авто-технічного забезпечення є: забезпечення військових формувань необхідною
кількістю автомобільної техніки, зокрема автомобільних засобів рухомості озброєння,
автомобільного майна і включає накопичення їх до установлених норм, збереження,
обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у разі пошкоджень, подачу
цих матеріально-технічних засобів у з’єднання, частини і підрозділи для поповнення замість
витрачених і утрачених.
Сили та засоби.
Завдання авто-технічного забезпечення виконуються силами і засобами з’єднань, частин і
підрозділів, ремонтними підприємствами, ремонтно-відновлювальними органами
об’єднання, а також центрами забезпечення автомобільної техніки та майна.

159.

8.5.5. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами метрологічне забезпечення є: своєчасне забезпечення військових формувань
необхідною кількістю засобів вимірювальної техніки, відповідним майном, дотримання
єдності та установленої точності вимірювання, своєчасного і достовірного контролю
параметрів озброєння і включає: накопичення засобів вимірювальної техніки і майна до
установлених норм, збереження, обслуговування (перевірку) і ремонт, забезпечення їх
безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до використання за призначенням;
вимірювання параметрів озброєння і військової техніки, а також своєчасне відновлення у
разі пошкоджень; подачу засобів вимірювальної техніки у з’єднання у для поповнення
замість витрачених і втрачених.
Сили та засоби.
Завдання метрологічного забезпечення виконуються силами і засобами з’єднань, частин і
підрозділів ремонтно-відновлювальних частин і підрозділів, пунктами та майстернями
вимірювальної техніки, військовими метрологічними та вимірювальними лабораторіями,
виїзними метрологічними групами регіональних метрологічних військових частин, а також
виділеними органами Держспоживстандарту України, міністерств та відомств.

160.

8.5.6. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВІДКИ
Заходами інженерно-технічного забезпечення є: забезпечення військових формувань
необхідною кількістю інженерного озброєння і майна, у тому числі інженерних боєприпасів,
інженерно-технічного майна, і включає накопичення їх до установлених норм, збереження,
обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у разі пошкоджень, подачу
цих матеріально-технічних засобів у з’єднання, частини і підрозділи для поповнення замість
витрачених і утрачених.
Сили та засоби.
Завдання інженерно-технічного забезпечення виконуються силами і засобами з’єднань,
частин і підрозділів, ремонтними підприємствами, ремонтно-відновлювальними частинами
агрегатів інженерної техніки, ремонтно-відновлювальними підрозділами інженерної техніки,
що входять до складу ремонтно-відновлювальних органів об’єднання або діють самостійно,
а також інженерними арсеналами, базами і складами.

161.

8.5.7. ІНЖЕНЕРНЕ ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами інженерно-технічного забезпечення є: забезпечення військових формувань
необхідною кількістю інженерного озброєння і майна, у тому числі інженерних боєприпасів,
інженерно-технічного майна, і включає накопичення їх до установлених норм, збереження,
обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у разі пошкоджень, подачу
цих матеріально-технічних засобів у з’єднання, частини і підрозділи для поповнення замість
витрачених і утрачених.
Сили та засоби.
Завдання інженерно-технічного забезпечення виконуються силами і засобами з’єднань,
частин і підрозділів, ремонтними підприємствами, ремонтно-відновлювальними частинами
агрегатів інженерної техніки, ремонтно-відновлювальними підрозділами інженерної техніки,
що входять до складу ремонтно-відновлювальних органів об’єднання або діють самостійно,
а також інженерними арсеналами, базами і складами.

162.

8.5.8. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РХБ ЗАХИСТУ
Заходами технічне забезпечення РХБ захисту є: забезпечення військових формувань
необхідною кількістю озброєння РХБ захисту і включає накопичення його до установлених
норм, збереження, обслуговування і ремонт, забезпечення його безпечної експлуатації,
своєчасну підготовку до використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у
разі пошкоджень, подачу озброєння РХБ захисту у з’єднання , частини і підрозділи для
поповнення замість витраченого і утраченого.
Сили та засоби.
Завдання технічного забезпечення РХБ захисту виконуються силами і засобами з’єднань,
частин і підрозділів, ремонтними підприємствами, ремонтно-відновлювальними
підрозділами, які входять до складу ремонтно-відновлювальних органів оперативного
об’єднання або діють самостійно, базами і складами озброєння РХБ захисту.

163.

8.5.9. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗВ’ЯЗКУ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ
Заходами технічне забезпечення зв’язку та автоматизації управління військами є:
забезпечення військових формувань необхідною кількістю техніки зв’язку та АСУВ, у тому
числі технічного майна, і включає накопичення їх до установлених норм, збереження,
обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної експлуатації, своєчасну підготовку до
використання за призначенням, а також своєчасне відновлення у разі пошкоджень, подачу
цих матеріально-технічних засобів у з’єднання у для поповнення замість витрачених і
утрачених.
Сили та засоби.
Завдання технічного забезпечення зв’язку та автоматизації управління військами
виконуються силами і засобами з’єднання и, ремонтними підприємствами, ремонтних
відновлювальних підрозділів, які входять до складу ремонтних відновлювальних
органів об’єднання або діють самостійно, базами і складами засобів зв’язку.

164.

8.5.10. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА СЛУЖБАМИ ТИЛУ
Заходами технічне забезпечення за службами тилу є: забезпечення військових формувань
необхідною кількістю техніки тилу, у тому числі технічного майна, і включає накопичення їх
до установлених норм, збереження, обслуговування і ремонт, забезпечення їх безпечної
експлуатації, своєчасну підготовку до використання за призначенням, а також своєчасне
відновлення у разі пошкоджень, подачу цих матеріально-технічних засобів у з’єднання,
частини і підрозділи для поповнення замість витрачених і утрачених. Технічне забезпечення
за службах тилу здійснюється для забезпечення військ, з’єднань, частин і установ тилу
штатною технікою, підтримання у справному стані і постійній готовності до використання
автомобільної, дорожньої техніки, засобів заправлення, перекачування і транспортування
ракетного палива та пального, техніки й апаратури речової та ветеринарної служб, технічних
засобів приготування їжі, випікання хліба, переробки сільськогосподарської продукції та
іншої техніки служб тилу, а також забезпечення надійної її роботи шляхом технічно
правильної експлуатації, обслуговування, утримання (збереження), ремонту та евакуації.
Сили та засоби.
Завдання технічного забезпечення по службах тилу виконуються силами і засобами з’єднань,
частин і підрозділів ремонтними підприємствами, автомобільними, дорожніми частинами та
підрозділами, підрозділами тилу, ремонтних органів об’єднання або діють самостійно,
базами і складами тилу.

165.

8.5.11. ІНЖЕНЕРНО-АВІАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами інженерно-авіаційне забезпечення є: утримання авіаційної техніки у справності та
готовності до виконання бойових завдань, досягнення безвідмовності її у польоті та високої
ефективності застосування. Включає: розроблення і проведення заходів щодо утримання
авіаційної техніки, засобів її експлуатації та ремонту у постійній справності та готовності до
ведення операцій, бої та інших дій; технічну експлуатацію, обслуговування та ремонт
авіатехніки; організацію експлуатації авіатехніки; підтримання надійності авіатехніки та
проведення заходів щодо забезпечення безпеки польотів; навчання інженерно-технічного та
льотного складу експлуатації та ремонту авіатехніки; планування та виконання інженерних
розрахунків щодо застосування авіатехніки, обґрунтування потрібних сил та засобів для її
експлуатації та ремонту; облік наявності та стану авіатехніки; проведення аналізу результатів
застосування авіатехніки та розроблення заходів щодо підвищення ефективності її
застосування; планування та проведення заходів щодо підтримання суворої технологічної
дисципліни інженерно-технічного складу.
Сили та засоби. Особовий склад інженерно - авіаційної служби, авіаційна техніко –
експлуатаційна частина, пересувні авіаремонтні підрозділи (групи), склади.

166.

8.6. ТИЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Тилове забезпечення - це вид всебічного забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: матеріального,
транспортного, інженерно-аеродромного, аеродромно-технічного, ветеринарного,
квартирно-експлуатаційного, фінансового, торговельно-побутового забезпечення, які
проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань всебічного
забезпечення.

167.

8.6.1. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами матеріального забезпечення є: своєчасне і повне забезпечення підрозділів військових формувань
необхідною кількістю 1) паливно-мастильними матеріалами (ПММ), 2) продовольства, 3) речового,
4) медичного майна та іншими матеріальними засобами.
6.1.1. Забезпечення ПММ організується і здійснюється для своєчасного забезпечення частин і
підрозділів необхідною кількістю усіх видів пального, маслами, мастилами, спеціальними рідинами та
технічними засобами служби пального. Завдання забезпечення ПММ виконуються силами і засобами
служби пально-мастильних матеріалів з’єднання.
6.1.2. Продовольче забезпечення організується і здійснюється для своєчасного забезпечення частин і
підрозділів з’єднання необхідною кількістю продовольства, техніки та майна, а також для організації
харчування особового складу, забезпечення питною водою, випікання хліба. Завдання продовольчого
забезпечення виконуються силами та засобами продовольчої служби з’єднання. Забезпечення особового
складу гарячою їжею організується через продовольчі пункти, як правило, три рази на добу. У разі не
можливості організувати триразове харчування з дозволу командира з’єднання гаряча їжа особовому складу
може видаватись два рази на добу з наданням частини добової норми продуктів у консервованому вигляді.
6.1.3. Речове забезпечення організується і здійснюється для своєчасного забезпечення підрозділів з’єднання
необхідною кількістю речового майна, миючих засобів та ремонтних матеріалів, ремонту речового майна,
лазне-прального обслуговування особового складу. Завдання речового забезпечення виконуються силами
та засобами речової служби з’єднання. Речове майно відпускається на облікову чисельність особового
складу з’єднання. Миття особового складу з’єднання и здійснюється не рідше одного разу на тиждень зі
зміною комплекту натільної білизни. У разі потреби проводиться санітарна обробка особового складу,
дезінфекція та дезінсекція речового майна.

168.

8.6.2. ТРАНСПОРТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Заходами транспортного забезпечення є: 1) підвезення матеріальних засобів та
2) створення і утримання шляхів підвезення й евакуації.
6.2.1. Підвезення матеріальних засобів (МЗ) організовується і здійснюється для створення та
підтримання установлених запасів ракет, боєприпасів, ПММ, продовольства, речового
майна, інших видів МЗ, поповнення їх у підрозділах замість витрачених і втрачених.
Підвезення МЗ організується заступником командира з’єднання з тилу відповідно до рішення
командира, завдань частин і підрозділів, їх матеріальних потреб та наявності запасів,
а також з урахуванням відповідних заявок і даних про положення і стан автомобільних
підрозділів. МЗ від з’єднання до частин, як правило, підвозяться його транспортом.
У разі потреби транспортні засоби частин можуть залучатися для підвезення вантажів від
з’єднання. Іноді МЗ засоби можуть подаватись від з’єднання у підрозділи; ракети та
боєприпаси, як правило, подаються на вогневі позиції . З’єднання і частини другого ешелону,
а також підрозділи спеціальних військ МЗ підвозять, як правило, власними силами
та засобами.
5.2.2. Шляхи підвезення й евакуації з’єднання зазвичай призначаються від району
розташування частини матеріального забезпечення з’єднання до формувань матеріального
забезпечення частин, окремих рот, батарей, вогневих (стартових) позицій артилерії та
медичних пунктів.
Заходи щодо підготовки шляхів підвезення й евакуації та підтримання їх у проїжджому стані
розробляє заступник з тилу.

169.

8.6.3. ІНЖЕНЕРНО-АЕРОДРОМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
8.6.4. АЕРОДРОМНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
6.3. Заходами інженерно-аеродромне забезпечення є: будівництво, відновлення,
удосконалення, експлуатація, маскування аеродромів; підготовка під’їзних шляхів до них.
Завдання інженерно-аеродромне забезпечення виконуються силами та засобами окремої
частини аеродромного забезпечення.
6.4. Заходами аеродромно-технічне забезпечення є забезпечення польотів авіаційних
формувань і окремих літаків (вертольотів), а саме: утримання аеродромного обладнання до
обслуговування авіації; підготовку авіаційної техніки до експлуатації; здійснення технічної
допомоги літакам, які потерпіли від аварії тощо.
Завдання аеродромно-технічне забезпечення виконуються силами та засобами авіаційної
технічної частини.

170.

8.6.5. ВЕТЕРЕНАРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
8.6.6. КВАРТИРНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
6.5. Заходами ветеринарного забезпечення є: ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні і
лікувально-профілактичні заходи; ветеринарно-санітарний нагляд за забезпеченням
особового складу військових формувань (збереження здоров’я особового складу від хвороб,
спільних для людей і тварин).
Завдання ветеринарного забезпечення виконуються силами і засобами служби
ветеринарної медицини з’єднання.
6.6. Заходами квартирно-експлуатаційного забезпечення є: – при підготовці та ведення
воєнних (антитерористичних, миротворчих) дій – для забезпечення підрозділів з’єднання и
похідними меблями, сейфами, освітлювальним та опалювальним приладдям, пожежним
інвентарем, твердим паливом для приготування їжі й обігріву особового складу,
пиломатеріалами для обладнання місць розташування; – під час розквартирування у
військових містечках, приміщеннях для тимчасового розміщення – для надання підрозділам
з’єднання казармено-житлового фонду, комунальних споруд та всіх видів послуг.
Завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення виконуються квартирноексплуатаційною службою з’єднання.

171.

8.6.7. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
8.6.8. ТОРГОВЕЛЬНО-ПОБУТОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
6.7. Заходами фінансового забезпечення є: фінансове планування і фінансування з’єднання;
витребування, отримання, зберігання, економну і доцільну витрату коштів; фінансовий
контроль; облік і звітність (задоволення потреб з’єднання и у коштах).
Завдання фінансового забезпечення виконуються квартирно-експлуатаційною службою
з’єднання.
6.8. Заходами торговельно-побутового забезпечення є: задоволення потреб особового складу
в товарах військового асортименту, промислових і продовольчих товарах та побутовому
обслуговуванні.
Завдання торговельно-побутового забезпечення виконуються органами військової торгівлі
з’єднання.

172.

8.7. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Медичне забезпечення – це форма всебічного забезпечення; сукупність узгоджених і
взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів 1) лікувально-евакуаційних;
2) санітарно-гігієнічних і протиепідемічних; 3) заходів медичної служби щодо захисту
особового складу від сучасних видів зброї; 4) забезпечення медичним майном і медичною
технікою, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань
всебічного забезпечення, а саме: збереження та зміцнення здоров’я особового складу
військових формувань.

173.

8.7.1. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
ЛІКУВАЛЬНО-ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ
7.1. Лікувально-евакуаційними заходами є: розшук поранених і хворим на полі бою (в осередках ураження)
і надання їм першої медичної допомоги; збирання й евакуацію їх у медичні пункти, медичну роту
(військовий польовий пересувний госпіталь); надання медичної допомоги у встановленому обсязі і
лікування; підготовку поранених і хворих до евакуації за призначенням.
Долікарська допомога надається у підрозділах, перша лікарська допомога – у медичних пунктах частин,
кваліфікована медична допомога – у медичній роті (військовому польовому пересувному госпіталі).
Усі медичні підрозділи повинні приймати поранених і хворих і надавати їм медичну допомогу незалежно
від того, до якої військової частини вони належать. Медична допомога пораненим і хворим повинна
надаватися у можливо короткі строки: перша лікарська – упродовж 4–5 годин, кваліфікована – 8–12 годин
з моменту поранення (захворювання).
За організацію евакуації поранених і хворих із нижчої ланки відповідає начальник медичної служби.
Евакуація поранених і хворих здійснюється, як правило, санітарними транспортними засобами старшого
начальника медичної служби. Для евакуації поранених і хворих розпорядженням командира з’єднання
у разі потреби виділяється особовий склад, автомобільний транспорт загального призначення та бойові
машини. Додані підрозділи і підрозділи другого ешелону евакуюють поранених і хворих у найближчі
медичні пункти, як правило, своїми транспортними засобами.
Інфекційні хворі евакуюються в ізолятори медичних підрозділів і в інфекційні відділення госпіталю
окремо від інших хворих і поранених.
Матеріально-технічне та медичне забезпечення військовополонених під час перебування їх у об’єднаному
збірному пункті організує заступник командира з’єднання з тилу та начальник медичної служби з’єднання.

174.

8.7.2,3,4. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ
ЗАХОДИ; ЗАХОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ВІД СУЧАСНИХ ВИДІВ ЗБРОЇ;
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕДИЧНИМИ МАЙНОМ І ТЕХНІКОЮ
7. 2. Санітарно-гігієнічними заходами є: медичний контроль за станом здоров’я
військовослужбовців; санітарний нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних норм і
правил розміщення, харчуванням, водопостачанням, лазне-пральним обслуговуванням
особового складу і похованням загиблих (померлих) військовослужбовців; медичну
експертизу продовольства і води; санітарно-епідеміологічну розвідку; заходи щодо
підвищення несприйнятливості особового складу до збудників інфекційних захворювань;
локалізацію і ліквідацію осередків інфекційних захворювань у підрозділах.
7.3. Заходами медичної служби щодо захисту від сучасних видів зброї є: забезпечення
особового складу медичними засобами профілактики, надання першої медичної допомоги і
контроль за військовослужбовцями, які зазнали впливу чинників сучасної зброї, але
залишились боєздатними; медичну експертизу продовольства і води на зараженість
радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними (бактеріологічними) засобами;
проведення лікувально-евакуаційних заходів та участь у проведенні
ізоляційно-обмежувальних тощо.
7.4. Заходами забезпечення медичним майном і медичною технікою є:
своєчасного забезпечення підрозділів з’єднання необхідною кількістю медичною, техніки
та майном, а також для організації експлуатації і збереження.

175.

8.7.5,6. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ЗАХОДИ ЩОДО ПОХОВАННЯ
ЗАГИБЛИХ
8.5. Заходами поховання загиблих у бою (померлих) військовослужбовців є збір та поховання
загиблих та померлих.
Організує поховання загиблих та померлих заступник командира з’єднання и з тилу.
Поховання є обов’язковим за будь-яких умов обстановки. При значних утратах поховання
військовослужбовців здійснюється у братських могилах, а Героїв України та генералів – в
індивідуальних.
Військовослужбовців, загиблих у бою, перед похованням впізнають за наявними у них
документами. Місця поховання відмічаються добре помітними знаками, які можуть
зберігатися тривалий час.
Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог при виборі місця для поховання
військовослужбовців, а також при розчищенні поля бою організує начальник медичної
служби з’єднання и.
Командири підрозділів про кожного загиблого у бою (померлого) доповідають за командою.
У штабі військової частини ведеться облік загиблих у бою та померлих із зазначенням
точного місця поховання. Про місце і час поховання військовослужбовців не своєї військової
частини повідомляють штаби їх військових частин.
8.6. Заходам утримання військовополонених є: негайне виведення військовополонених за межі
побудови і супроводження їх на об’єднаний збірний пункт військовополонених.
Матеріально-технічне та медичне забезпечення військовополонених під час перебування їх у
об’єднаному збірному пункті організує заступник командира з’єднання з тилу та начальник
медичної служби з’єднання.