Похожие презентации:
Дії солдата у наступі. Підготовка і рух в атаку
1.
Тема: Дії солдата у наступі.Підготовка і рух в атаку
Мета: Сформувати в учнів поняття про
дії військовослужбовців під час
підготовки та здійснення атаки в
умовах безпосереднього зіткнення з
противником.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
2.
Бойовий порядок механізованого відділення, отримання іусвідомлення завдання на наступ.
Бойовий порядок – це шикування механізованого відділення для
ведення бою. Він має відповідати поставленому завданню і
забезпечувати: успішне ведення бою; повне використання в бою всіх
вогневих засобів, бойових можливостей відділення, наслідків вогневих
дій і вигідних умов місцевості; здійснення маневру; меншу уразливість
від вогню противника; підтримання безперервної взаємодії.
Бойовий порядок відділення в наступі складається з цепу і БТР
(БМП). Інтервали між солдатами в цепу – 6-8 м (8 – 12 кроків). Отже,
фронт наступу відділення 50 м.
3.
Перед наступом солдат повинен:чітко зрозуміти своє завдання і завдання свого відділення і
взводу, цілі наступу і порядок відкриття вогню;
знати номер (розпізнавальний знак) танка, з яким буде діяти
відділення, порядок взаємодії з ним та іншими бойовими засобами;
під час атаки в пішому порядку – місце і порядок спішування,
місце в ланцюгу відділення;
запам’ятати встановлені командиром сигнали;
перевірити справність зброї та підготувати її до бою, перевірити
наявність боєприпасів і за необхідності поповнити їх;
перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту;
підігнати спорядження.
4.
Дії при підготовці до наступу іпорядок руху в атаку.
У наступі солдат діє у складі відділення. Задачу на наступ він
отримує від командира відділення. Отримавши бойову задачу, він
усвідомлює: орієнтири, склад, положення і характер дії противника,
місце розташування його вогневих засобів; задачу взводу, відділення і
свою задачу - місце в цепу відділення; цілі для ураження і порядок
ведення вогню; номер танка, за яким буде діяти відділення, місце і
порядок спішування з БТР (БМП), порядок подолання загороджень і
перешкод; сигнали оповіщення, управління і взаємодії; час готовності до
наступу.
5.
До початку наступу відділення потай займає вихідну позицію(вказане командиром взводу місце). У вихідному положенні особовий
склад механізованого відділення, як правило, розташовується в траншеї,
а БМП (БТР)– на вогневій позиції поряд із траншеєю з метою підтримки
атаки відділення вогнем, просування за ним під час наступу і швидкого
відходу для посадки особового складу або в глибині вихідного району
разом із іншими машинами взводу. Гранатометне і протитанкове
відділення, займають вогневі позиції, на яких, як правило, відривають та
обладнують окопи.
6.
По команді «Відділення, в атаку- вперед» солдат одночасно зіншими солдатами швидко вистрибує з окопу ( траншеї) і рухається
вперед бігом або прискореним кроком у цепу відділення за танком. При
русі в цепу відділення солдат рівняється по переднім, витримує
встановлений інтервал і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника,
у першу чергу протитанкові. Наблизившись до траншеї, зайнятої
противником на 30 – 35 м, він не затримуючи рух, кидає ручну гранату в
траншею, потім стрімко кидком з криком «ура» долає відстань, яка
залишилась. Противника, що залишився на передньому краї солдат
знищує вогнем в упор, ручними гранатами або в рукопашній сутичці і без
зупинки просувається у зазначеному напрямку.
7.
Якщо танки затрималися, відділення повинне висуватися вперед іатакувати противника, не очікуючи танків, використовуючи результати
вогню артилерії і мінометів.
Знищивши
противника,
відділення,
не
затримуючись,
просувається вперед, при послабленні опору противника за командою
(сигналом) командира взводу проводить посадку в бойову машину
піхоти (БТР , десантом на танк) і продовжує наступ у вказаному
напрямку.
8.
Способи переходу у наступ.Перед атакою механізованих підрозділів проводиться вогнева підготовка
атаки, а під час наступу – вогнева підтримка атаки та вогневе супроводження
наступу підрозділів у глибині. Під час атаки в пішому порядку особовий склад
механізованого відділення діє в ланцюгу безпосередньо за бойовою лінією
танків на відстані, яка забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї
артилерії та підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї. БМП (БТР) у
цьому випадку, використовуючи складки місцевості стрибками від рубежу до
рубежу (від укриття до укриття) просувається за своїм відділенням що забезпечує
надійну підтримку вогнем своєї зброї танків та особового складу, що атакує.
9.
Після спішування особового складу механізованого відділення вБМП (БТР) залишається навідник-оператор (кулеметник в БТР), механікводій (водій) та заступник командира взводу, які вогнем озброєння
бойової машини підтримають бій підрозділу.
Під час атаки на БМП (БТР) механізовані підрозділи діють в бойовій
лінії з танками на відстані 100-200 м.
10.
Механізоване відділення на автомобілі атакує противника якправило в пішому порядку. При бездоріжжі, наявності глибокого
снігового покриття та в деяких інших випадках особовий склад
механізованого відділення може атакувати противника на окремих
ділянках десантом на танках.
11.
.12.
Способи знищення противника в ходіатаки.
Вогонь на ходу ведеться навскидку. При веденні вогню автомат
вскидається до плеча з одночасною постановкою на землю лівої ноги. Стрільбу
роблять під час переносу лівої ноги, не сповільнюючи руху. При цьому лікоть
лівої руки до боку не притискається, а лікоть правої руки утримується на рівні
плеча. При веденні вогню на ходу з прикладом, притиснутим до боку, автомат
міцно утримують лівою рукою за цівку, а правою рукою щільно притискають
приклад до правого боку. У ціль він направляється спочатку поворотом корпуса, а
потім рухом лівої руки вправоруч (ліворуч)
13.
Метання гранати в ході атаки робиться по команді «Гранатами –вогонь» або самостійно. Для цього необхідно взяти зброю в ліву руку, а
правою рукою вийняти гранату із сумки. Лівою рукою, утримуючи
автомат, зжати (випрямити) кінці запобіжної чеки і, взявшись за кільце
вказівним або середнім пальцем витягти її із запала. Не сповільнюючи
руху, кинути гранату в ціль.
14.
Укол штик-ножем наноситься швидко, влучно і сильно, не меншчим на половину довжини багнета. У залежності від обстановки він
може виконаються без випаду і з випадом.
Удар прикладом збоку застосовується при зіткненні з
противником, коли дії багнетом утруднені. Для нанесення удару треба
різким рухом правої руки завдати удару приклада в ціль. У момент
удару права нога виставляється трохи вперед.
15.
Висування солдата при наступі з ходу і зайняття їммісця у бойовому порядку відділення.
Під час атаки з висуванням на рубіж переходу в атаку на БМП
(БТР), посадка в них особового складу здійснюється з підходом БМП (БТР)
до початкового положення для наступу. Механізоване і протитанкове
відділення за командою своїх командирів “ДО – МАШИНИ”, “ПО –
МІСЦЯХ” швидко роблять посадку, готуються для ведення вогню з ходу і
слідом за танком або самостійно атакують противника, ведучи вогонь з
ходу через бійниці (поверх борту), знищуючи живу силу противника і його
вогневі засоби, в першу чергу ті, що перешкоджають просуванню танків.
16.
Для атаки в пішому порядку солдат у складі відділення спішується,займає своє місце в бойовому порядку, та веде інтенсивний вогонь на
ходу.
Якщо оборона противника надійно подавлена вогнем артилерії й
ударами авіації, атака переднього краю оборони противника
здійснюється на БТР (БМП). При цьому солдат веде вогонь зі своєї зброї
через бійниці по вогневим засобам, які залишилися на передньому краї і
живій силі противника.
17.
Подолання загороджень .Загородження, перед переднім краєм оборони противника, солдат
долає по проходу в складі відділення бігом слідом за танком.
При підході відділення до проробленого в загородженні проходу
за наказом командира «Відділення, за мною, в прохід у мінновибуховому загородженні, у колону по одному (по два), бігом – РУШ»
кулеметник першим висувається до проходу, долає його, вогнем
прикриває рух відділення. Решта солдатів із наближенням поступово
скорочують інтервал до 1 м, перешиковуються в колону і стрімким
кидком під прикриттям вогню БМП (БТР) і кулеметника долають мінне
поле. При цьому слід пам’ятати, що мінно-вибухові загородження не
являються такою загрозою, як вогонь противника, що прикриває
загородження.