Охорона праці. Тема 4. Пожежна безпека. Первинні засоби пожежогасіння

1.

Охорона праці
Тема 4
Пожежна безпека. Первинні засоби
пожежогасіння. Заходи безпеки при
поводженні з вибуховими речовинами та
пристроями.

2.

Навчальні питання:
1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів
3. Вогнегасячі речовини
4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
5. Основи взаємодії з органами пожежного нагляду та
вибухотехнічними службами.

3.

ВСТУП
Горіння – це фізико-хімічний процес, при якому горючі речовини та
матеріали під впливом високої температури вступають в хімічну
реакцію з окислювачем, перетворюючись в продукти горіння, та
який
супроводжується
виділенням
тепла
та
світлового
випромінювання.
Для того, щоб протікав процес горіння, необхідні певні умови:
горюча речовина (ГР);
окислювач (О2);
джерело запалювання (ДЗ).
З фізичної точки зору, для того щоб припинити процес горіння,
досить в цьому трикутнику виключити один з «кутів». Коли в
трикутнику буде порушений зв’язок між компонентами, які беруть
участь в процесі горіння, будуть створені умови для припинення
горіння.

4.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Матеріали по горючості поділяються на три групи:
горючі;
важкогорючі;
негорючі.
Горючий матеріал – матеріал, що під впливом вогню або високої
температури спалахує чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти
чи тліти, чи обвуглюватись після ліквідування джерела
запалювання.
Важко горючий матеріал–матеріал, який під впливом вогню або
високої температури спалахує чи тліє, чи обвуглюється та після
видалення джерела запалювання не горить, не тліє, не
обвуглюється.
Негорючий матеріал – який під впливом вогню або високої
температури не спалахує, не тліє, не обвуглюється.

5.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем,
що розвивається в часі й просторі. Нормативна ймовірність
виникнення пожежі допускається не більше 10-6 у рік на окремий
пожежонебезпечний вузол об'єкта, а нормативна ймовірність
впливів небезпечних факторів пожежі на людний - не більше 10-6 у
рік на окрему людину.
Пожежна небезпека - можливість виникнення й (або) розвитку
пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що
пожеж безпечних не буває. Якщо вони й не створюють прямої
загрози життю й здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то
наносять значний матеріальний збиток. Коли людина перебуває в
зоні пожежі, то він може потрапити під вплив наступних
небезпечних і шкідливих факторів: токсичні продукти згоряння;
вогонь; підвищена температура середовища; дим; недолік кисню;
руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних
речовин; паніка.

6.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Токсичні продукти згорання являють найбільшу загрозу для
життя людини, особливо при пожежах у будинках. Адже в сучасних
виробничих, побутових і адміністративних приміщеннях перебуває
значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними
джерелами токсичних продуктів згоряння. Так при горінні
пінополіуретану й капрону утвориться ціаністий водень (синильна
кислота), вініпласту - хлористий водень і окис вуглецю, лінолеуму сірководень і сірчистий газ і т.д. Найбільше часто при пожежах
відзначається високий зміст у повітрі окису вуглецю. Так, у
підвалах, шахтах, тунелях, складах його вміст може становити від
0,15 до 1,5 %, а в приміщеннях - 0,1-0,6 %. Слід зазначити, що окис
вуглецю - це отрутний газ і вдихання повітря, у якому його вміст
становить 0,4% - смертельно.

7.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Вогонь - надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадки
його безпосереднього впливу на людей досить рідкі. Під час пожежі
температура полум'я може досягати 1200-1400 °С і в людей, що
перебувають у зоні пожежі випромінювання полум'я можуть
викликати опіки й болючі відчуття. Мінімальна безпечна відстань (у
метрах), на якому людина ще може перебувати від полум'я
приблизно становить:
R = 1,6H, (1)
де H - середня висота смолоскипа полум'я (у метрах).
Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тім,
що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згоряння може
призвести до поразки органів подиху й смерті. В умовах пожежі
підвищення температури середовища до 60 °С уже є побоюванням
для життя людини.

8.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Дим являє собою велику кількість найбільш дрібних часточок
незгорілих речовин, які перебувають у повітрі. Він викликає
інтенсивне роздратування органів подиху й слизуватих оболонок
(сильний кашель, сльозотеча). Крім того, у задимлених
приміщеннях внаслідок погіршення видимості вповільнюється
евакуація людей, а іноді провести її зовсім неможливо. Так, при
значній
задимленості
приміщення
видимість
предметів,
освітлюваних лампочкою потужністю 20 Вт, становить не більше 2,5
м.
Недолік кисню обумовлений тим, що в процесі горіння
відбувається хімічна реакція окислювання палаючих речовин і
матеріалів. Небезпечної для життя людини вже вважається
ситуація, коли зміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21
%). При цьому губиться координація рухів, з'являється слабість,
запаморочення, загальмовується свідомість.

9.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть відбутися в
результаті
розгерметизації
ємностей
і
трубопроводів
з
небезпечними рідинами й газами або їхнім нагріванням під час
пожежі. Вибухи збільшують площу горіння й можуть привести до
утворення нових вогнищ. Люди, що перебувають поблизу, можуть
потрапити під вплив вибухової хвилі, дивуватися уламками, що
розлітаються.
Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок
втрати ними несучої здатності під впливом високих температур і
вибухів. При цьому люди можуть одержати значні механічні травми,
виявитися під уламками конструкцій, що завалилися. До того ж,
евакуація може бути просто неможлива, внаслідок руйнування
шляхів евакуації.

10.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Паніка, в основному, виникає в результаті швидких змін психічного
стану людини, як правило, депресивного характеру в умовах
екстремальної ситуації (пожежі). Більшість людей попадають у
складні й неординарні умови, якими характеризується пожежа,
уперше й не мають відповідної психічної стійкості й достатньої
підготовки. Коли вплив факторів пожежі перевищує границю
психофізіологічних можливостей людини, то може наступити паніка.
При цьому люди втрачають розважливість. Їхні дії стають
неконтрольовані й неадекватними виниклі ситуації. Паніка - це дуже
небезпечне явище, здатне привести до масової загибелі людей.

11.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Горіння - це екзотермічна реакція окислювання речовини, що
супроводжується виділенням диму й (або) появою полум'я й (або)
світіння. Горіння може виникнути під впливом тепла, удару, стиску,
тертя й світла. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої
речовини, окислювача й джерела запалювання. Розрізняють два
види горіння: повне - при достатній кількості окислювача, і неповне при його недостачі. Продуктами повного горіння є двоокис вуглецю,
азот, сірчаний ангідрид і ін. При неповнім горінні утворяться горючі й
токсичні продукти (окис вуглецю, альдегіди, смоли, спирти й ін.).
По швидкості поширення полум'я горіння підрозділяється на:
дефлаграціонне (у межах 2-7 м/с),
вибухове (при десятках і навіть сотнях метрів у секунду)
детонаційне (при тисячах метрів у секунду).

12.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Відповідно до ДСТУ 2272-93 можна виділити наступні різновиди
горіння:
вибух
детонація
спалах
загоряння
запалення
самозаймання
самозапалювання
тління

13.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що
супроводжується виділенням енергії й утворенням стиснених газів,
здатних робити механічну роботу. В основному, ця робота
зводиться до руйнувань, що виникають при вибуху й обумовлена
утворенням ударної хвилі - раптового стрибкоподібного підвищення
тиску. При видаленні від місця вибуху механічний вплив ударної
хвилі знижується.
Детонація - це горіння, що поширюється зі швидкістю декількох
тисяч метрів у секунду. Виникнення детонації пояснюється стиском,
нагріванням і переміщенням незгорілої суміші перед фронтом
полум'я, що приводить до прискорення поширення полум'я й
утворенню в суміші ударної хвилі. Таким чином, наявність досить
потужної ударної хвилі є необхідною умовою для виникнення
детонації, оскільки в цьому випадку передача тепла в суміші
здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності, а
шляхом поширення ударної хвилі.

14.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Спалах - швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснених
газів, що не переходить у стійке горіння.
Загоряння - початок горіння під дією джерела запалювання.
Запалення - загоряння, що супроводжується появою полум'я.
Самозаймання - початок горіння без впливу джерела запалювання.
Самозапалювання - самозаймання, що супроводжується появою
полум'я.
Тління - горіння без світіння,, що пізнається звичайно по появі
диму.

15.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання
(самозапалювання) підрозділяються на теплові, мікробіологічні й
хімічні.
Теплове самозаймання - виникає при зовнішнім нагріванні
речовини до відповідної температури на певній відстані (через
повітря). При цьому речовина розкладається на складові частини,
адсорбірує і в результаті процесів окислювання самонагрівається.
При температурі близько 100 °С дерев'яні обпилювання, ДВП і деякі
інші речовини піддаються самозайманню. Захист від теплового
самозаймання - запобігання горючих речовин і матеріалів від
нагрівання зовнішніми джерелами тепла.
Мікробіологічне самозаймання відбувається в результаті
самонагрівання, що виникає під впливом життєдіяльності
мікроорганізмів
у
масі
речовини.
До
мікробіологічного
самозаймання схильні речовини рослинного походження (в
основному не висушені) сіно, зерно, ошурки, торф і ін.

16.

1. Пожежна безпека. Загальні поняття та визначення.
Хімічне самозаймання виникає внаслідок впливу на речовину
повітря, води, а також при взаємодії речовин. Наприклад,
самозаймаються деякі волокнисті й здрібнені промаслені матеріали
(дрантя, дерев'яні й навіть металеві ошурки). Внаслідок процесу
окислювання масел (особливо рослинних) киснем повітря
відбувається самонагрівання, що може привести до самозаймання.
До речовин, здатним самозайматися при дії на них води ставляться
калій, натрій, цезій, карбіди кальцію, лужні метали. Ці речовини при
взаємодії з водою виділяють горючі гази, які нагріваючись за
рахунок теплоти реакції, самозаймаються. До речовин, здатним
викликати самозапалювання органічних речовин при взаємодії з
ними ставляться окислювачі (хлор, азотна кислота, перекис натрію
й ін.). Наприклад, стислий кисень викликає самозаймання
мінеральних масел, які не самозаймаються на повітрі

17.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Під пожежною небезпекою речовин і матеріалів розуміють
сукупність властивостей, що характеризують їхню здатність до
виникнення і розповсюдження пожежі.
Важливіші з цих властивостей встановлюються стандартом "ГОСТ
12.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования".
До головних пожежонебезпечних характеристик матеріалів, згідно з
цим документом, можна віднести:
горючість;
димоутворюючу здатність;
токсичність продуктів згоряння;
індекс розповсюдження полум’я;
кисневий індекс.

18.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Горючість ДСТУ 2272:2006 (займистість) – здатність матеріалів до
участі у горінні як відновника. За ГОСТ 12.1.004-91* за групами
горючості матеріали поділяються на:
горючі - що під впливом вогню або високої температури
запалюються або тліють, або обвуглюються і продовжують горіти
або тліти, або обвуглюватися після усунення джерела
запалювання (деревина, більшість полімерних матеріалів,
руберойд);
важкогорючі - що під впливом вогню або високої температури
запалюються або тліють, або обвуглюються і продовжують горіти
або тліти, або обвуглюватися за наявності джерела
запалювання, а після його усунення горіння або тління
припиняється (фіброліт, асфальтові бетони та розчини і т. п.);
негорючі - що під впливом вогню або високої температури не
запалюються, не тліють і не обвуглюються (бетон, цегла,
природні кам'яні матеріали, сталь і т. д.).

19.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Показник горючості - відношення енергії, що виділяється зразком
при згорянні, до енергії, витраченої на його запалення.
Внаслідок горіння утворюються продукти згоряння. Це газоподібні,
рідкі і тверді речовини, що утворюються в процесі горіння при
взаємодії горючої речовини та окислювача.
Звичайно, при горінні органічних речовин утворюються:
а) за достатньої кількості окислювача - продукти повного згоряння:
вуглекислий газ (CO2), вода (H2O), азот (N2);
б) за недостатньої кількості окислювача або низької температури чадний газ (CO), сажа (C), оксиди азоту.

20.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
При горінні неорганічних речовин (S, P, Na, K, Ca, Al, Mg, Ti...)
утворюються їхні дисперсні оксиди (P2O5 , Na2O, CaO, MgO...).
Дисперсна система з продуктів згоряння у вигляді дрібних твердих
часток розміром 0.01...1.0 мкм зветься димом.
Під час пожежі матеріали і конструкції, які беруть участь у цьому
процесі, можуть завдати шкоди людям, які знаходяться у межах
досягнення.

21.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91* визначаються небезпечні фактори
пожежі, які впливають на людей, це:
1) відкритий вогонь та іскри;
2) підвищена температура навколишнього середовища, предметів і
т.п.;
3) токсичні продукти горіння і термічного розкладу;
4) дим;
5) понижена концентрація кисню;
6) частини будівельних конструкцій, що падають, агрегатів,
установок і т.п.;
7) небезпечні фактори вибуху за ГОСТ 12.1. 010-76;
8) враження електричним струмом;
9) токсичні речовини, що застосовуються для гасіння пожежі.
Слід підкреслити, що пункти 1-5 являють собою первинні фактори,
тобто фактори виникнення пожежі. Пункти 6-9 - це вторинні
фактори, чи проява небезпечних факторів самої пожежі.

22.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Зони пожежі
Зона горіння - це частина простору, у якій протікають процеси
термічної підготовки горючих речовин і саме горіння. Зона горіння
включає обсяг, обмежений фронтом полум'я і поверхнею палаючої
речовини.
Зона теплового впливу - це прилягаюча до зони горіння частина
простору, у границях якої протікають процеси теплообміну між
поверхнею зони горіння і навколишніх конструкцій і речовинами.
Зовнішня границя зони теплового впливу проходить там, де
тепловий вплив викликає помітні зміни властивостей матеріалів і
конструкцій, або створюються умови, що перешкоджають роботі
людей без засобів індивідуального захисту.
Зона задимлення - частина простору, що примикає до зони
горіння, уякій неможливе перебування людей без засобів захисту
органів дихання або ускладнене орієнтування в результаті
недостатньої видимості.

23.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Параметри розвитку пожежі
Для того, щоб можна було описувати, досліджувати або
порівнювати пожежі, необхідно використовувати параметри, що
характеризували б різні сторони розвитку пожеж.
Основними параметрами розвитку пожежі є:
пожежне навантаження;
тривалість пожежі;
площа, периметр і фронт пожежі;
лінійна швидкість поширення пожежі;
масова швидкість вигоряння пожежного навантаження;
температура пожежі;
інтенсивність газообміну;
щільність задимлення;
теплота пожежі.

24.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Принципи припинення горіння
Під принципом припинення горіння слід розуміти фізичний чи
хімічний процес, спрямований на створення в зоні реакції горіння
умов для затухання.
На даний час практичне значення мають чотири принципи
припинення горіння:
1. Охолодження зони горіння чи горючої речовини.
2. Ізоляція реагуючих речовин від зони горіння.
3. Розбавлення реагуючих речовин.
4. Хімічне гальмування реакції горіння.
Перші три принципи засновані на фізичному процесі подавлення
полум’я та є в практиці гасіння основними.
Четвертий принцип відноситься до хімічного впливу на реакцію
горіння.

25.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Етапи пожежі
Пожежа – позарегламентний процес знищування або пошкодження
вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для
живих істот і довкілля.
Пожежі, як правило, супроводжуються різними фізичними та
хімічними явищами:
горіння;
виділення тепла та світла;
виділення продуктів згоряння.
Ці явища присутні на кожній пожежі, тому їх називають постійними.
Крім того, на пожежі можуть бути такі явища, як вибухи, обвалення,
викиди горючих речовин та інше. Вони характерні не для всіх пожеж
і називають їх часними.
Розвиток пожежі – збільшення зони горіння та (або) ймовірності
впливу небезпечних факторів пожежі.

26.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Розвиток пожежі характеризується зміною її параметрів в часі та
просторі до повної ліквідації горіння. Коли пожежу не гасять, то вона
розвивається до повного вигорання горючих речовин та матеріалів,
які знаходяться у зоні дії пожежі (на території, в будівлі,
приміщенні). При цьому вогонь розповсюджується доохопленням
всієї площі (об’єму), обмеженої безпечними розривами чи
протипожежними перешкодами.
В розвитку пожежі з початку її виникнення та до повного припинення
визначають три періоди:
1. Вільний розвиток пожежі.
2. Локалізації пожежі.
3. Ліквідації пожежі.

27.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Вільний розвиток пожежі – збільшення зони
ймовірності впливу небезпечних чинників пожежі.
горіння
та
Період вільного розвитку пожежі – проміжок часу від моменту, коли
виникла пожежа, до введення перших стволів на гасіння пожежі
(подачі першого ствола та інших засобів ліквідації пожежі).
Цей період характеризується безперешкодним поширенням пожежі
в часі та просторі, збільшенням швидкості вигоряння горючої
загрузки (всіх горючих матеріалів, які знаходяться в приміщенні чи
на території, де виникла пожежа), нагріванням будівельних
конструкцій та їх можливим обваленням, можливістю вибухів та
інших небезпечних факторів.

28.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Локалізація пожежі – це період, що характеризується подальшим
розвитком пожежі до часу обмеження її розповсюдження в просторі
зосередженими силами та засобами. Цей період характеризується
подальшим збільшенням площі пожежі, зменшенням швидкості
розповсюдження полум’я через введення засобів пожежогасіння,
вигорянням горючої загрузки в місцях вільного горіння та тління, а
також іншими явищами та небезпечними факторами.
Ліквідація пожежі – площа пожежі скорочується, але її розвиток не
припинено до моменту повного припинення горіння на всіх
поверхнях горючої загрузки, що охвачена полум’ям.

29.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Успішне гасіння пожежі пов’язане з правильним вибором тактики
гасіння пожежі. Класифікація пожеж дозволяє обрати необхідну
вогнегасну речовину, виходячи з того, що в кожен клас об’єднано
пожежі (табл. 14.1), пов’язані з горінням речовин, що мають подібні
характеристики.
З метою запобігання використання неефективних вогнегасячих
засобів для гасіння пожежі або не за призначенням (вогнегасники).
Розроблені символи, якими позначаються класи пожеж, та які
наносяться на корпуси вогнегасників.

30.

2. Пожежна небезпека і визначення груп горючості будівельних
матеріалів.
Таблиця. Класи пожеж
Позначення Характеристика класу
класу пожежі
А
Горіння твердих речовин
В
С
D
Горіння рідких речовин
Позначенн Характеристики підкласу
я підкласу
А1
Горіння твердих речовин, що супроводжується тлінням
(наприклад,
дерева,
паперу,
соломи,
вугілля,
текстильних виробів)
А2
Горіння твердих речовин, що не супроводжується
тлінням (наприклад, пластмаси)
В1
Горіння рідких речовин, що не розчиняються у воді
(наприклад, бензину, ефіру, нафтового палива), а
також зріджуваних твердих речовин (наприклад,
парафіну)
В2
Горіння рідких речовин, що розчиняються
(наприклад, спиртів, метанолу, гліцерину)
уводі
Горіння легких металів, за винятком
(наприклад, алюмінію, магнію та їх сплавів)
лужних
Горіння
газоподібних речовин
(наприклад,
побутовий
газ,
водень,
пропан)
Горіння металів
D1
D2
Горіння лужних та інших подібних металів (наприклад,
натрію, калію).
D3
Горіння
металомістких
сполук
(наприклад,
металоорганічних сполук, гідридів металів)

31.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
На кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією
тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який
включає:
порядок утримання шляхів евакуації;
визначення спеціальних місць для куріння;
порядок застосування відкритого вогню;
порядок використання побутових нагрівальних приладів;
порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
місця для зберігання і допустиму кількість сировини,
напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно
знаходитися у приміщеннях і на території;
порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання
промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів
вентиляційних систем від горючих відкладень;

32.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
порядок відключення від мережі електроживлення обладнання
та вентиляційних систем у разі пожежі;
порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки
знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з
працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежнотехнічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх
проведення;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних
засобів протипожежного захисту;
порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та
оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного,
технологічного та іншого інженерного обладнання;

33.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу
добровільної
пожежної
охорони
та
посадових
осіб,
відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі,
виклику вночі, у вихідні й святкові дні;
порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи
оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів,
зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів,
підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів,
застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації
людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання
техніки безпеки.

34.

4. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки.
Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на
інструктажах під час проходження пожежно-технічного мінімуму.
Для кожного приміщення об’єкта мають бути розроблені та
затверджені керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної
безпеки.
Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних
інструктажів, проходження навчання за програмою пожежнотехнічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і
вивішуватися на видимих місцях.

35.

5. Основи взаємодії з органами пожежного нагляду та
вибухотехнічними службами.
Дії поліцейських у ситуаціях,
обстановку
При пожежі (загорянні)
що
ускладнюють
оперативну
Виявивши пожежу (загоряння), необхідно:
викликати пожежну команду і доповісти оперативному черговому
органу національної поліції;
при наявності потерпілих вжити заходів щодо надання їм
невідкладної медичної допомоги;
залучити громадян до гасіння пожежі наявними засобами,
особисто брати участь у гасінні пожежі;
організувати охорону майна, яке виноситься із об'єкта, який
зайнявся, а також із об'єктів, які знаходяться під загрозою
пожежі;

36.

5. Основи взаємодії з органами пожежного нагляду та
вибухотехнічними службами.
з прибуттям пожежної команди безпосередньо сприяти їй у
ліквідації пожежі, евакуації потерпілих і майна, у припиненні
намагань проникнути в приміщення, яке зайнялося, сторонніх
осіб, які не залучені до гасіння пожежі, з'ясуванні причин і
виявленні винних у виникненні пожежі;
припинити паніку і порушення громадського порядку на місці
пожежі;
якщо є підстави підозрювати, що мало місце підпалювання,
організувати охорону слідів злочину та інших речових доказів,
вжити заходів до розшуку і затримання злочинця;
про подію і вжиті заходи доповісти письмовим рапортом на ім'я
начальника органу поліції.

37.

5. Основи взаємодії з органами пожежного нагляду та
вибухотехнічними службами.
При виявленні снарядів, які не вибухнули, вибухових, хімічних,
радіоактивних та інших речовин
При виявленні авіабомб, снарядів, мін, що не вибухнули, вибухових,
хімічних, радіоактивних та інших речовин, які становлять небезпеку
для населення, поліцейські зобов'язані:
негайно доповісти про це оперативному черговому, повідомити
аварійні або спеціальні служби;
вжити можливих заходів особистої безпеки, рятування людей,
виведення (вивезення) потерпілих і надання їм необхідної
допомоги;
вжити заходів до недопущення в зону виявлення (зараження)
людей, тварин і транспорту, які не беруть участі у ліквідації
наслідків;

38.

5. Основи взаємодії з органами пожежного нагляду та
вибухотехнічними службами.
вказувати маршрути виходу населення із небезпечної зони,
шляхи об'їзду для транспорту;
здійснювати сприяння у мобілізації транспорту і працездатного
населення у проведенні рятувальних і невідкладних аварійновідновлювальних робіт.
З прибуттям осіб, які відповідають за проведення робіт по
знешкодженню (підриву) боєприпасів, уточнюються завдання,і
поліцейські діють згідно з вказівками цих осіб.

39.

Підготував
Викладач циклу
загальних та кримінальноправових дисциплін
Євгеній ТОПЧІЙ