Символізм. Визначальні риси символізму

1. Символізм

2.

Символізм (фр. symbolisme,з грец. симб
олон знак, ознака, прикмета, символ) —
літературно-мистецький напрям кінця
ХІХ — початку ХХ ст., основоположники
якого, базуючись на ідеалістичній
філософії Шопенгауера, «теорії
несвідомого» Едуарда Гартмана і
поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили
основою мистецької творчості символ —
таємну ідею, приховану у глибині всіх
навколишніх, а також і потойбічних
явищ, що її можна розкрити, збагнути й
відобразити тільки з
допомогою мистецтва,
зокрема музики й поезії.

3.

Символізм виник у Франції у 1880-их, як реакція
проти міщанства і позитивізму, зокрема проти
поезії «Парнасців», натуралістичного
роману й реалістичного театру.
Основоположниками його були Поль
Верлен і Стефан Малларме. Своїм предтечею
вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм
вжив найперше і виклав
програмово його позиції
Жан Мореас. Згодом символізм
поширився в інших країнах і
став першою маніфестацією
модернізму у світовій
літературі й живописі.

4.

Визначальні риси символізму:
- войовничий бунт проти надто
консервативної і регламентованої суспільної
моралі;
- підкреслене естетство (захоплення
витонченою поетичною формою і недооцінка
змісту);
- культ екзотичних і заборонених тем,
хвороблива увага до позасвідомого, садомазохістських виявів тощо;
- спроби вирватися за рамки повсякденного,
прив'язаного до матеріальності буття,
зазирнути до «світу в собі».

5.

Символізм в живопису другої половини 19 ст.
відродився на тлі трагічних суспільних зсувів,
революцій, воєн і нещасть, котрими рясніли
політичні і економічні події. Прихильники
символізму в другій половині 19 ст. широко
використовували тумани, вибухи яскравого
світла, промені з прихованого джерела,
нереальну, казкову архітектуру, несподівані
ракурси, атмосферу утаємничості і неясності
навіть при зображенні побутових речей,
свійських тварин
Макс Клінгер. «Викрадення
Прометея», опус ХІІ, серія
«Фантазія на тему Брамса»
(1894 р.)

6.

Символісти намагалися
одухотворити дійсність,
глибше показати душу людини,
сповнену переживань, неясних
відчуттів, скороминущих
вражень. Живопис символістів
часто пронизаний
песимістичними настроями.
Як і поети-символісти,
художники й композитори
часто зверталися до
міфологічних і біблійних
сюжетів, шукали натхнення в
темах любові й страждання,
захоплювалися містикою,
використовували символи,
алегорії, натяки, що надавало
творам загадковості.

7.

П'єр Сесіль
Пюві де
Шаванн (фр. P
ierre Cecile
Puvis de
Chavannes) —
французький
художник,
представник
символізму.

8.

Роздуми
Поштовий голуб

9.

Гюстав
Моро (фр. Gustave
Moreau,
6 квітня 1826,
Париж — 18
квітня 1898, Париж) —
французький
художник,
представник
символізму.

10.

Галатея
1896
Гюстав Моро –
Прометей, 1868

11.

Елізабет
Сонрель (фр.
Elizabeth Sonrel;
1874-1953) французька
художницясимволістка.
Квіти води

12.

Діва серед рослин
Лебідь невинності

13.

Оділон
Редон —
французький худ
ожник, графік
та
художній
критик. Оділон
вважається
одним з
засновників
течії символізму
в живописі

14.

Циклоп, 1892
Павук,що сміється.
1881,

15.

Мікалоюс
Константінас
Чюрльоніс —
литовський художник і компо
зитор («Соната сонця», «У
лісі»).
Чюрльоніс сприяв символізму
та югендстилю, був
представником періоду кінця
століття. Він вважається
одним із піонерів
абстрактного югендстилю в
Європі. За своє коротке
життя Мікалоюс створив
близько 400 музичних п'єс,
300 картин, а також безліч
літературних творів, віршів.

16.

Алегро
Анданте

17.

М. К. Чюрльоніс. Спокій

18.

Микола
Костянтинович
Реріх — російський
художник, філософ,
археолог, мандрівник
і письменник з
всесвітньо визнаним
ім'ям.

19.

Небесний бій

20. Дякую за увагу!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!