Реформи Івана lV

1. Реформи Івана lV

Буря Анастасія 4-м

2.

• Після вінчання на
царство і прийняття
титулу "цар" (пізніше
з'явиться прізвисько
"Грозний"), завданням
Івана Васильовича стає
зміцнення
самодержавної влади.
На початку правління
цар намагається
реформувати Російську
державу,
представивши своє
правління як
вираження суспільних
інтересів.

3.

• Він створює так
звану Вибрану раду,
в яку входили його
прихильники,
зокрема
митрополит
Макарій,
представник
духовенства
Сильвестр і
дворянин Олексій
Адашев .

4.

• Першим кроком до реформ була Лютнева
нарада 1549 р. ("Собор примирення"), яка,
фактично, є першим Земським собором.

5.

• Рішення Собору 1549 р. показало, що уряд
збирався і надалі використовувати підтримку
як боярства, так і дворян. Це було явно не на
користь феодальної аристократії, так як вона
повинна була поступитися низкою своїх
привілеїв на користь основної маси
служивого люду.

6.

• Після лютневих соборів урядова діяльність в
1549 р. розгорнулася в різних областях.
Зростання народних рухів в місті та на селі
змусило відновити проведення губної
реформи.

7.

• Одночасно з "Собором примирення"
відбувалися засідання і церковного собору,
який встановив церковне святкування ще 16
"святих" і розглянув житіє цих "чудотворців".

8.

• 4 червня 1549 року в Дмитров послали грамоту,
згідно якої ряд монастирів позбавлялися права
безмитної торгівлі в місті і інших містах. Але
великі монастирі зберігали привілеї.

9.

• До кінця 1549 року Івану Грозному були подані
кілька проектів реформ. Першим царю подав
свій проект Єрмолай-Еразм, ідеї якого
передбачали ціною деяких поступок запобігти
новим заворушенням.

10.

• Після невдалого походу на Казань в листопаді
1549 р. постало питання про здійснення
військової реформи.

11.

• Поряд зі спробами зміцнення дисципліни
дворянської кінноти, в середині XVI століття
закладається основа формування постійного
(стрілецького) війська.

12.

• Між вереснем 1549 р. і серпнем 1550 р. Іван
Грозний заснував "виборних" стрільців. За його
наказом 3000 чоловік повинні були жити в
Вороб'ївській слободі під проводом боярських
дітей.

13.

• Безперечно, найбільшим
досягненням уряду Івана
Грозного було складання в
червні 1550 р. нового
законодавчого кодексу,
який замінив застарілий
судебник 1497 р. З 99
статей нового судебника 37
були зовсім новими, а в
решті текст попереднього
кодексу піддавався
кардинальній переробці.

14.

• У жовтні 1550 р. під
Москвою був складений
проект так званої
"обраної тисячі". Сенс
цього проекту зводився
до зміцнення
положення верхів
дворянства, з тим, щоб
використовувати їх для
виконання
найважливіших
доручень.

15.

• Тому у 1551-1552 рр. був складений Двірцевий
зошит, куди потрапили всі служилі люди двору
государя, з якого черпалися основні кадри для
формування командного складу армії, для
заміщення вищих урядових посад і т.д.

16.

• Остання з реформ, до якої приступили на
початку 50-х років і якій призначено було
придбати особливо важливе значення введення земських установ і перехід до
скасування годувань. Земську реформу можна
вважати четвертим ударом по годівничій системі,
нанесеним в ході реформ .

17.

Військові реформи 50х років XVI ст. були
тільки першим кроком
до перетворень в армії.
Коли у складі уряду
Адашева посилилося
дворянське
угруповання, стало
можливим поглибити і
розширити вже
намічені раніше
військові реформи. Ця
реформа знаходилася в
тісному зв'язку зі
скасуванням системи
утримання військових.

18.

• Однак реформа не
була доведена до
свого логічного кінця,
тому що мала одним з
наслідків збільшення
ролі загонів
феодальної
аристократії в складі
дворянської кінноти.
Реформа зажадала
створення
спеціального штату
урядових чиновників,
які могли б
забезпечити
керівництво
військовими
справами.

19.

• Якщо Государевий родовідець був довідником з
питань "родовитості феодальної знаті", то роль
довідника з питань служби грали розрядні книги,
узагальнююча редакція яких - Государевий
розряд, складений одночасно з родовідцем.

20.

• Він повинен був
регулювати місницькі
відносини феодальної
знаті. Допомагаючи
навести порядок у
місницьких рахунках знаті,
він фактично легалізував
місництво і відобразив тим
самим суперечливий,
компромісний характер
діяльності уряду.

21.

• Таким чином, за часів
правління Івана
Грозного була
проведена колосальна
робота щодо
реформування
внутрішнього життя
держави. Реформи
Вибраної Ради,
Судебник 1550 року,
створення Чолобитної
хати, Стоглав, земські та
військові реформи - не
могли не вплинути на
становище країни.

22.

• Ці позитивні реформи
50-х років тривали б і
далі, якби не
натрапили на опір
російської аристократії
і не трансформувалися
в опричнину - великий
мінус у житті
Російського
державного організму
та негативний наслідок
реформ Івана Грозного.

23.

• Можна констатувати
далекосяжні наміри
уряду задовольнити
земельні вимоги
дворян за рахунок
боярського
землеволодіння та
феодальної
аристократії,
зміцнити армію і
державні фінанси.