Поширення Реформації. Контрреформація. Всесвітня історія. 8 клас

1.

Поширення
Реформації.
Контрреформація.
Всесвітня історія 8 клас

2.

План уроку:
1. Лютеранство. Аугсбурзький
мир 1555 р.
2. Жан Кальвін і Реформація у
Швейцарії. Кальвінізм.
3. Англіканська церква.
4. Контрреформація.
Тридентський собор.
5. “Товариство Ісуса” (Орден
єзуїтів).

3.

Запам'ятайте дати:
• 1534 р. — Початок Реформації в
Англії.
• 1540 р. — Офіційне затвердження
Папою ордену єзуїтів.
• 1542 р. — створення Конгрегації
верховної інквізиції - Вищого
апостольського трибуналу
• 1545-1547, 1551-1552,
1562-1563 р. — Тридентський собор
• 1555 р. — Аугсбурзький релігійний
мир.

4.

1. Лютеранство.
Аугсбурзький мир 1555 р.
• Боротьба між прихильниками та
противниками ідей М. Лютера в Німеччині
тривала ще 30 років після закінчення
Селянської війни.
• У 1529 р. на засіданні рейхстагу у Шпаєрі
католицька більшість провела рішення за
яким католицькі церковні служби повинні
були стати обов'язковими на території
князівств і в містах, прихильних лютеранству.
• У відповідь 5 князів і 14 міст, прихильників
лютеранства, склали протест, в якому
заявили, що у питаннях віри неможливо
підкорятися рішенню більшості.
• Відтоді прихильників лютеранської віри стали
називати протестантами, а лютеранську
церкву — протестантською.

5.

6.

25 вересня 1555 р.
• на імперському рейхстазі у місті
Аугсбурзі було укладено релігійний мир,
за яким визнавалося рівноправ'я
католиків і протестантів.
• Право визначати релігію у своїх
в
олодіннях дістали князі, піддані мусили д
отримуватися тієї віри, яку сповідував кн
язь, за принципом “Чия влада, того й вір
а”.

7.

2. Жан Кальвін і Реформація у
Швейцарії. Кальвінізм.
• Жан Кальвін
Центром реформаційного
руху стало багате і квітуче
місто Женева. Мешканці
міста рішуче підтримали
лютеранських
проповідників і
примусили католицьке
духовенство залишити
місто. Остаточно
перемогла Реформація у
Женеві, коли туди прибув
із Франції, рятуючись від
релігійних переслідувань,
француз Жан Кальвін
(1509—1564).

8.

Погляди Ж. Кальвіна
• Доля кожної людини заздалегідь
визначена Богом.
• Тільки Бог вирішує, потрапить людина
до пекла чи до раю.
• За свого земного життя людина
повинна сумлінно працювати, не
прагнути комфорту й насолод, бути
сумлінною й накопичувати гроші.
• Якщо перед людиною з'являється
м
ожливість отримати прибуток і вона не
використає її, це буде великим
гріх
ом.
• Якщо католицизм уважав гріхом
багатство, то Кальвін, навпаки, видавав
його за ознаку Божого благословення.
Кальвін виправдовував лихварство,
вважав за можливе існування
рабовласництва.

9.

Організація кальвіністської церкви
Основою кальвіністської церкви були громади,
які самі обирали своїх голів — пресвітерів.
Їхнім обов'язком було
слідкувати за дотриманням
членами громади моральних
принципів кальвінізму.
Пресвітери і пастори входили
до складу консисторії,
яка керувала всіма справами
громади.
Проповіді читали
пастори, яких
обирала громада зі
своїх найбільш
освічених членів.
Час від часу для
вирішення теоретичних
питань кальвінізму
збиралися з'їзди
пасторів — конгрегації

10.

• У 1541 р. Кальвін оселився в Женеві
та залишався релігійним і політичним
лідером міста аж до своєї смерті.
• Під керівництвом Кальвіна Женева
перетворилася на центр не лише
швейцарської, а й європейської
Р
еформації.
• У Європі Женеву стали називати
“протестантським Римом”, а Кальвіна —
“женевським папою”. Кальвіністська
церква у Швейцарії контролювала всі
сфери життя; було заборонено танці,
пісні, святковий одяг, прикраси.
За будь-які провини людей жорстоко
карали.

11.

3. Англіканська церква.
• В Англії Реформація
відбулася за участю
правлячих кіл і
самого короля.
Генріх VІІІ

12.

Король Генріх VIII вирішив
підтримати реформаторів ще й
тому, що був особисто зацікавлений у реформі церкви.

13.

Зміст реформи:
• У 1534 р. англійський
парламент вивів
національну церкву з-під
влади Риму і проголосив
короля її главою.
• Всі католицькі догмати і
обряди зберігалися.
• Католицькі монастирі
зачинялися, їхнє майно
переходило у власність
королівської скарбниці.
• Створена церква дістала
назву англіканської.

14.

4. Контрреформація.
Тридентський собор.
• У зв'язку з поширенням впливу
протестантизму католицька
церква розпочинає власну
реформу і вступає на шлях
відродження.
• Це буласистема заходів, які
отримали назву
Контрреформації.

15.

Павло ІІІ (15341549 рр.)
• створює у 1542 р.
Конгрегацію
верховної інквізиції - В
ищий апостольський т
рибунал,
якому доручає боротися з
поширенням єресі.
• Наступного року було
створено “Індекс
заборонених книг”.
• Водночас з цим папа
доручив раді
церковних учених
розробити проект
реформи, яка мала
зміцнити католицьку
церкву.

16.

Тридентський собор працював
з перервами з 1545 р. до 1563 р.
• Отримав від Папи повну
свободу дій в обговоренні
питань церковного життя.
• Собор закликав до
очищення церкви від
негідних її членів,
продаж індульгенцій і
церковних посад
було заборонено.

17.

• За поведінкою священиків
установлено суворий
нагляд.
• Церква повернулася до своєї
головної справи —
піклуватися про душі людей і
допомагати бідним;
• ченці відкрили брами
монастирів для хворих і
жебраків, стали надавати
притулок бездомним і хліб
голодним.
• За наказом Папи
Пія V (1566—1572 рр.)
було вдвічі зменшено
римський двір, введено
сувору фінансову звітність,
вигнано всіх хабарників.
• На
Тридентському
соборі було
також
затверджено
основні
католицькі
догмати, які й
зараз
визначають
обличчя
сучасного
католицизму.

18.

5. “Товариство Ісуса” (Орден
єзуїтів).
• У 1540 р.
Папа римський
затвердив новий
орден –
“Товариство Ісуса”,
утворений іспанським
дворянином
Ігнатієм
Лойолою.

19.

Організація ордену
• Головною особливістю ордену була
жорстка дисципліна.
• “Товариство Ісуса” було орденом інтелектуалів, які мали
чудову освіту й неабиякі природні здібності, які усвідомлено
надали всі свої можливості справі відродження могутності
церкви.
• Одним з основних напрямів у
діяльності ордену була освітницька
діяльність.

20.

Документи. Факти. Коментарі.
Витяги з “Духовних вправ” І. Лойоли
“Тиша — небезпечніша й гірша від будь-якої бурі, і найнебезпечніший ворог
— відсутність ворогів! Хоч і дуже добре служити Богові з чистої любові,
потрібно наполегливо рекомендувати також і страх перед Божою
величністю, і не тільки той страх, що його ми називаємо синівським, а й т
ой, що зветься рабським.
Необхідно, аби віра в Бога була настільки великою, щоб людина не
вагаючись вийшла в море на дошці, якщо в неї немає корабля!
Якщо церква твердить, буцім те, що нам здається білим, є чорне, — ми
мусимо негайно визнати це!
Якщо ми не знаходимо у священиках та інших церковних керівниках
бажаної чистоти звичаїв, ми не повинні звинувачувати їх за це ані в
приватних, ані в публічних розмовах, тому що такими розмовами
породжується більше шкоди і ганьби, ніж користі...
...Підлеглий повинен дивитися на старшого як на самого Христа. Він мусить
коритися старшому, як труп, що його можна обертати в будь-якому
напрямку; як палиця, що підкоряється будь-якому рухові; як куля з воску,
яку можна змінювати й розтягувати в усіх напрямках...
...Папі слід підкорятися без будь-яких розмов навіть заради гріха, і треба
вчинити гріх, смертний або простий, якщо начальник того вимагає в ім'я
Господа нашого Ісуса Христа...”.
Поміркуйте:
Проаналізувавши наведені вислови, зробіть висновки про моральні цінності єзуїтів.