Що таке суперкомп'ютер

1.

Що таке суперкомп'ютер
ВСТУ
П

2.

Визначення суперкомп'ютерів
Суперкомп'ютери - це надзвичайно потужні
комп'ютерні системи, які здатні виконувати
великі обсяги обчислювальних операцій у
найкоротший можливий час. Вони
використовуються для складних наукових
обчислень, розв'язування складних задач,
симуляції та моделювання, а також обробки
великих обсягів даних.

3.

Загальний огляд їх функцій та застосувань
Суперкомп'ютери використовуються для
проведення наукових досліджень,
інженерних досліджень, моделювання та
симуляції складних систем, обробки великих
обсягів даних та розв'язування складних
обчислювальних задач. Вони забезпечують
високу швидкість обчислень та потужність
для виконання обчислювально вимогливих
завдань.

4.

Історія суперкомп'ютерів
Короткий огляд розвитку суперкомп'ютерів
Видатні приклади суперкомп'ютерів минулого

5.

Короткий огляд розвитку суперкомп'ютерів
Розвиток суперкомп'ютерів почався у 1960-х роках і триває до сьогодення. Ось короткий огляд їх розвитку:
1960-1970 роки: Перші суперкомп'ютери були великими та дорогими системами, які використовувалися
переважно в наукових та військових дослідженнях. Вони забезпечували обчислювальну потужність в
масштабах мільйонів операцій в секунду (FLOPS).
1980-1990 роки: Розпочалася ера векторних суперкомп'ютерів, які використовували спеціалізовані
процесори для виконання послідовних операцій на векторах даних. Це значно покращило продуктивність
та швидкість обчислень.
1990-2000 роки: Поява паралельних суперкомп'ютерів, які використовували кластери процесорів для
одночасного виконання багатьох обчислювальних операцій. Це дозволило ще більше збільшити
обчислювальну потужність та швидкість.
2000-сьогодення: Суперкомп'ютери продовжують розвиватися, стаючи ще потужнішими та більш
енергоефективними. Вони використовують такі технології, як паралельні обчислення, акцелератори,
високопродуктивна пам'ять та інші інновації для досягнення найвищої продуктивності.
Розвиток суперкомп'ютерів зумовлений постійним прагненням до більшої обчислювальної потужності,
швидкості та ефективності, що дозволяє вирішувати все складніші завдання у наукових, технологічних та
багатьох інших галузях.

6.

Видатні приклади суперкомп'ютерів минулого
рший етап (1960-1970 роки): На початку розвитку суперкомп'ютерів вони були великими, дорогими та
адалися зі спеціалізованого апаратного забезпечення. Вони використовувалися для наукових
ліджень, розрахунків у фізиці, астрономії та інших галузях.
угий етап (1980-1990 роки): З'явилися суперкомп'ютери з векторними процесорами, які були
оможні виконувати операції над векторами даних. Це дозволило підвищити продуктивність та
скорити обчислення.
етій етап (1990-2000 роки): Розпочалася ера паралельних суперкомп'ютерів, які використовували
ато процесорів, працюючих паралельно над обчисленнями. Це призвело до ще більшого зростання
дуктивності та швидкості обчислень.
твертий етап (2000-сьогодні): Сучасні суперкомп'ютери використовують супершвидкі процесори,
елератори та паралельні архітектури. Вони спроможні виконувати тривалі та складні обчислення,
роблювати великі обсяги даних та вирішувати складні проблеми у наукових, інженерних та інших

7.

Велика обчислювальна потужність
Велика обчислювальна потужність означає, що суперкомп'ютери здатні виконувати великі обсяги обчислювальних
операцій у найкоротший можливий час. Це дає змогу швидко розв'язувати складні наукові, інженерні та інші завдання, а
також обробляти великі обсяги даних.

8.

Висока швидкість передачі даних
Висока швидкість передачі даних означає, що суперкомп'ютери можуть ефективно обмінюватись великими обсягами
даних між процесорами, пам'яттю та зовнішніми пристроями. Це дозволяє забезпечувати швидку обробку і передачу
інформації, що сприяє покращенню продуктивності та ефективності суперкомп'ютера.

9.

Висока масштабованість
Висока масштабованість відноситься до здатності суперкомп'ютерів легко розширюватись та збільшувати їх
обчислювальні можливості. Це дозволяє додавати нові процесори, пам'ять та інші ресурси для збільшення
продуктивності та виконання ще більш складних задач.

10.

Дослідження в галузі науки і технологій
Фундаментальна наука: Дослідники проводять фундаментальні наукові дослідження з метою розуміння основних
законів природи та фізичних явищ. Ці дослідження можуть включати студіювання елементарних частинок, квантової
фізики, астрофізики та інших галузей.
Медичні дослідження: У галузі медицини і біології проводяться дослідження, спрямовані на вивчення хвороб,
розробку нових методів діагностики і лікування, генетичні дослідження та біомедичні технології.
Енергетика: Дослідження в галузі енергетики спрямовані на розробку нових джерел енергії, підвищення
енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та розв'язання проблем забруднення
навколишнього середовища.
Інформаційні технології: Дослідження в галузі інформаційних технологій спрямовані на розробку нових алгоритмів,
комп'ютерних систем, штучного інтелекту, кібербезпеки та інших аспектів сучасної технології.
Нанотехнології: Дослідження в галузі нанотехнологій зосереджені на вивченні та використанні матеріалів та структур
на наномасштабі, що відкриває нові можливості в електроніці, медицині, енергетиці та інших галузях.