Лічба часу в народів світу та на теренах України

1.

Лічба часу в народів світу
та на теренах України.

2.

Мета уроку : ознайомити учнів з історичним календарем ,його різновидами ,
історією виникнення, з одиницями виміру часу ; розповісти про лічбу часу в
давнину ; розкрити зміст поняття «дата» , «календар», « календарний час»;
виховувати в учнів розуміння , що час-це найбільша цінність і
використовувати його потрібно раціонально.

3.

«Машина часу є у
кожного з нас: те, що
переносить в минуле –
спогади; те, що забирає
в майбутнє – мрії»
Герберт Уеллс .
«Вчорашній день – це
історія. Завтрашній –
загадка. Сьогоднішній –
подарунок»
Еліс Морз Ерл

4.

Люди з давнини прагнули вести облік часу.
Причина:
1.Зайняття землеробством.
2.Зайняття скотарством.
3.Зайняття мисливством
та рибальством.

5.

Календар – це система обчислення часу, заснована
на періодичності видимих ​рухів Сонця і Місяця.
Саме слово «календар» прийшло з Стародавнього Риму. Так називалися
боргові книги, куди лихварі щомісяця заносили відсотки. Це відбувалося
в перший день місяця, який раніше називали «календ».

6.

Різні народи в різні часи створили і користувалися трьома видами календарів: сонячним, місячним і
сонячно-місячним.
Найбільш поширений сонячний календар, в основу якого покладено рух Сонця, що дозволяє узгодити
добу і рік.
У місячних календарях тривалість місяців однакова – 30 днів, але ці календарі неточно вимірюють
тривалість року.

7.

Літочислення на
Русі.
З часів хрещення Русі 988році від
Візантії разом з православною церквою
в державі був прийнятий діючим
юліанський календар. З X століття
новий рік стали відзначати у вересні,
також за візантійським календарем.
Хоча простий народ, звиклий до
багатовікової традиції, продовжував
святкувати Новий рік з пробудженням
природи — навесні. А частіше всього
двічі на рік: навесні та восени.

8.

У чому відмінності григоріанського і
юліанського календарів?
Обидва календаря складаються з 365 днів у звичайний рік і 366 днів у
високосний рік, мають у складі 12 місяців, 7 з яких по 31 дню і 4 по 30
днів, отже, в лютому — небудь 28 або 29 днів. Відмінність полягає
тільки в періодичності настання високосних років.
За юліанським календарем високосний рік настає через кожні 3 роки. В
такому разі виходить, що календарний рік виявляється довшим
астрономічного на 11 хвилин. Тобто за цим літочисленням через 128
років з’являється зайвий день.
Календар григоріанський теж визнає, що четвертий рік є високосним. Однак, в ньому
закладено виняток – це ті роки, які кратні 100, а також ті, які можна розділити на 400.
Завдяки цьому зайві добу накопичуються лише через 3200 років.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

Година— одиниця
вимірювання часу. За
сучасним визначенням,
година рівна
3600 секунд або 60 хвилин.
У розмовній мові слово
година може означати
також певний період часу,
певну пору, певний момент.

17.

Хвили́на — одиниця
вимірювання часу в
шістдесятковій
системі числення.

18.

«Час летить – це
погана новина.
Хороша новина –
ви пілот свого
часу»
Майкл

19.

Метод «Мікрофон»
1.Що називають календарним часом?
2.Чому люди здавна прагнули обраховувати час?
3.Чи завжди час вимірювали й обраховували так, як сьогодні?
4.Яка історія календаря?
5.Як читати календар?
6.Що можна дізнатися ,читаючи календар?