Етапи радіаційного ураження организму

Радіаційне ураження є серйозною загрозою для
здоров'я людини, і воно може мати різні етапи,
кожен з яких має свої особливості. Перший етап променева рана - включає в себе найбільш
критичний період після отримання великої дози
радіації, коли можуть виникнути серйозні
симптоми. Другий етап - латентний період - може
бути періодом, коли симптоми тимчасово
зникають, але пошкодження вже відбулося.
Третій етап - проявлення наслідків - може
призвести до серйозних наслідків для здоров'я,
таких як рак та імунодепресія. Четвертий етап відновлення - означає, що організм намагається
відновити пошкоджені тканини та органи.

3.

Процеси розвитку біологічної дії
радіації прийнято умовно поділяти
на три етапи: ФІЗИЧНИЙ,
ХІМІЧНИЙ І БІОЛОГІЧНИЙ.
Первинний, перший етап охоплює
чисто фізичні явища взаємодії
жорсткого іонізуючого
випромінювання з речовиною, що
складає живий організм - це
ІОНІЗАЦІЯ і збудження атомів і
молекул організму.

4.

При поглиненій дозі в 1000 рад у клітині утвориться
10Е6 - 10Е7 пар іонів, і приблизно 30% із них - це
іони молекул і атомів органічних речовин клітини.
Дія випромінювань на біологічні об'єкти в
основному обумовлена іонізацією молекул, при якій
утворюються іони і вільні радикали, як результат
дисоціації молекул води (Радіоліз), неорганічних і
органічних сполук.
Отже первинний фізичний етап дії радіації є
прямим актом впливу іонізуючого випромінювання
на молекули організму, що призводить до
утворення хімічно високоактивних вільних
органічних і неорганічних радикалів.

5.

Хімічний етап променевого ураження
організму починається з моменту утворення
в опромінених клітинах хімічно активних
радикалів і перекисів, дуже енергійно
вступаючих в біохімічні реакції з
незачепленими, непорушеними молекулами
інших речовин опроміненої клітини.
У результаті цих дій, цих реакцій
синтезується маса в кращому випадку
"непотрібної", зайвої продукції, а в гіршому
- просто шкідливої, біохімічно токсичної, із
постійним накопиченням її в клітині.

6.

І тоді біооб’єкт входить у третій етап дії радіації на його структуру і функції - у БІОЛОГІЧНИЙ.
Підрозділ на хімічний і біологічний етапи дуже умовний, тому що навіть на біологічному етапі
розвитки процесу ураження, хімічні зміни аж ніяк не припиняються, а продовжують йти і
розвиватися. Радіаційно-хімічні зміни у біосубстраті клітини ведуть до порушень у всіх частинах
і структурах клітини. І насамперед це порушення структури мембран, проникнення в ядра
клітини через порушені ендомембрани гідролітичних ферментів, що починають краяти і
руйнувати усе навколо – і ДНK і білки. Як результат цього випливають: зміна фізіологічних
функцій клітини, ушкодження ядерного апарату, порушення ростових процесів, поява
морфологічних аномалій і зміна геному.

7.

Отож, цей найважливіший для розвитку патології процес ушкодження
внутрішньоклітинних мембран є дуже важливим моментом у ході третього
етапу і може бути викликаний такими деструктивними чинниками:
1. прямим впливом частинок іонізуючого
випромінювання на молекули структури
мембран;
2. хімічною атакою утворених в цитоплазмі й у
ядрі вільних радикалів.
3. руйнуючим впливом радіотоксинів, що
утворилися під дією випромінювання або
вільних радикалів, у результаті зміни хімічних і
біохімічних процесів у клітині.

8.

РАДІОТОКСИНИ – це низькомолекулярні, біологічно активні речовини різноманітної
природи, що утворюються в організмі при впливі іонізуючого випромінювання і що беруть
участь у формуванні променевих уражень.

9.

Розрізняють первинні радіотоксини - ліпідні і хінони
(ортохінони), що утворюються в клітинах
опромінених організмів відразу ж або в найближчі
години після опромінення. До первинних радіотоксинів
можуть бути віднесені також мікроелементи (Cu, Co, Zn,
Fe, Mn і ін.), концентрація яких у крові зростає
відразу після опромінення в 10-15 разів, що обумовлює
не тільки різку інтоксикацію організму, але і є
пусковою ланкою в утворенні ліпідних радіотоксинів і
хінонів. На більш пізніх стадіях біологічного етапу
променевого ураження з'являється багато вторинних
радіотоксинів, що і формують остаточну картину
променевого ураження.

10.

кінцевою ланкою всього ланцюга є загибель клітини - некроз тканини, що складає з цих клітин загибель організму. Отож, чи реалізується подібний вихід, або залишиться усього лише
потенційною можливістю, залежить у першу чергу від дози іонізуючого випромінювання,
поглиненої окремим органом або всім організмом тварини, і від радіобіологічного ефекту цієї дози.
У Радіобіології під визначенням РАДІОБІОЛОГІЧНИЙ ЕФЕКТ розуміють широке коло явищ, що
охоплює і первинні механізми дії іонізуючого випромінювання, і кінцеві результати цієї дії.

11.

Мірою радіочутливості є доза
опромінення, що викликає загибель 50%
опромінених клітин або організмів
(ЛД50). У різних біологічних об'єктів
радіочутливість може варіювати в сотні і
тисячі разом. Так ЛД50 для клітин ссавців
складає 200-350 рад, а для бактерій і
грибів 10-45 тис. рад, інфузорій і амеб
300- 500 тис.рад.

12.

Різноманітною радіочутливістю володіють не тільки окремі клітини, але й і органи,
що складаються з них тканини. По морфологічних ознаках пострадіаційних змін,
що розвиваються, всі органи тварин підрозділяються на 3 групи:
1) Органи, чутливі до впливу радіоактивних
випромінювань (лимфовузли, лімфофолікули ШКТ,
червоний кістковий мозок, вилочкова залоза (тімус),
селезінка, слизова ШКТ, статеві залози.)
2) Помірковано дошкульні органи (очі, шкіра)
3) Малочутливі або "РАДІОРЕЗИСТЕНТНІ"
органи (печінка, легкі, нирки, серце, кістки,
сухожилля)

13.

Окремі тварини, види і класи тварин, а також і
всі інші біологічні об'єкти мають різноманітну
чутливість до вражаючої дії іонізуючого
випромінювання. Реакція тварини на
випромінювання дуже різноманітна і
визначається як параметрами самого
випромінювання, так і особливостями
організму кожної конкретної тварини, його
віком, фізіологічним станом, угодованістю.
Грає свою роль стать тварини, мінеральний
склад раціону і багато чого іншого. Але
дотепер немає менше прийнятної теорії або
гіпотези, що могла б пояснити великі
розходження в чутливості тварин усередині
одного класу (пацюки на Муруроа).

14.

Мірою радіочутливості тварин і окремих органів
служить усе та ж ЛД50, але вже з декотрою
модифікацією, тобто використовується ЛД50\515-30 доби після опромінення. Іншими словами,
прийнято вказувати ступінь ураження до
конкретного терміну після опромінення, що
дозволяє судити про ступінь функціональної
працездатності того або іншого органа до цього
строку і виявляти ті органи, ураження яких
призвело до загибелі тварини.

15.

Радіаційне ураження може мати серйозні
наслідки для здоров'я людини, і знання про
його етапи допомагає лікарям краще
розуміти, як допомогти постраждалим і як
попередити подібні ситуації у майбутньому.
Кожен етап - променева рана, латентний
період, проявлення наслідків і відновлення має свої особливості, і важливо бути
готовими до кожного з них. Також важливо
надавати постраждалим вчасну та якісну
медичну допомогу, щоб мінімізувати
наслідки радіаційного ураження.

16.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.https://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/1652/1/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%203.pdf
2.https://centerdp.statinfo.com.ua/2021/04/20/%D0%B2%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD
%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD
%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/
3.https://phc.org.ua/reaguvannya-na-nadzvichayni-situacii/radiaciyna-nadzvichayna-situaciya/korotkostrokoviyvpliv-radiaciynogo-oprominennya-ta-zabrudnennya-na-zdorovya
4.https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/969/promeneva-xvoroba#list
5. https://www.pdau.edu.ua/sites/default/files/node/1894/rbi04lu2016.pdf

English Русский Правила