Україна в умовах десталінізації, лібералізації, хрущовського десятиліття (урок 4)

1. Україна в умовах десталінізації, лібералізації, хрущовського десятиліття, відлиги 1954-1964рр. ІІ половина 50-х – І половина

60-х рр.

2.

Незалежна Україна 1991-…
Горбачовська «перебудова» 1985-1991рр.
Брежнєвський «застій» 1965 -1985рр.
Хрущовська відлига 1954-1964рр.
Відбудова 1945-1953рр.

3.

5 березня 1953 р. помер Й.Сталін. Ця подія дала
поштовх процесу, що згодом дістав назву «відлига» і
проявився у спробі лібералізації суспільно-політичного
життя та проведення соціально-економічних реформ.

4.

5.

Повстання в таборах ГУЛАГу після
смерті Сталіна в
1953-1954 рр. у Норильську,
Воркуті і Кенгірі
Кенгірське повстання - 42 дні.
Вимоги у всіх таборах були схожі:
• запровадити оплату праці,
• відновити «заліки» – практику дострокового
звільнення за «ударну роботу»,
• скасувати номери на одязі, зняти обмеження
листування з родичами;
політичні вимоги:
• переглянути справи політв'язнів і поширити ними
амністію,
• припинити сваволю адміністрації, покарати винних.

6.

7.

ГУЛАГ – Главное управление исправительно-трудовых
лагерей, трудовых поселений и мест заключения
(ГУЛаг) — подразделение НКВД

8. Боротьба за владу

М. Хрущов
Спирався на
лідерів УРСР
Т. Строкач
•О. Кириченко
•М. Підгорний
О. Кириченко –
червень 1953 р.
-обрано І секретарем
-КПУ
Збільшилась кількість
українців серед
партійного
керівництва
Л. Берія
Партійна верхівка
Заарештовано
У червні 1953 року

9. ХХ з'їзд КПСС та початок лібералізації !!!!!

XX з'їзд КПРС відбувся в
лютому 1956 р.
В ніч з 24 на 25 лютого
М.Хрущов протягам чотирьох
годин зачитував делегатам
з'їзду доповідь «Про культ особи
і його наслідки».
Н.Хрущев на трибуне во
время ХХ съезда КПСС.

10.

11.

Із доповіді М. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС «Про культ особи та його
наслідки».
25 лютого 1959 р.
«…Произвол Сталина по отношению к партии, к ее Центральному
Комитету особенно проявился после XVII съезда партии, состоявшегося в
1934
году.
Установлено, что из 139 членов и кандидатов в члены Центрального Комитета
партии, избранных на XVII съезде партии, было арестовано и расстреляно
(главным образом в 1937–1938 гг.) 98 человек, то есть 70 процентов.
…Это произошло в результате злоупотребления властью со стороны
Сталина, который начал применять массовый террор против кадров партии.
…Сталин был человек очень мнительный, с болезненной
подозрительностью… Болезненная подозрительность привела его к
огульному недоверию, в том числе и по отношению к выдающимся деятелям
партии,
которых
он знал много лет… Имея неограниченную власть, он допускал жестокий
произвол, подавлял человека морально и физически.
…Культ личности приобрел такие чудовищные размеры главным
образом
потому, что сам Сталин всячески поощрял и поддерживал возвеличивание его
персоны… Одним из наиболее характерных проявлений самовосхваления и
отсутствия элементарной скромности Сталина является издание его «краткой

12.

Постанова «Про подолання
культу особи та його наслідків»,
Вперше:
• з’їзд засудив репресивну
практику тоталітарного
режиму та як «культ особи Й.
Сталіна»;
• були наведені численні факти
злочинів і прямих зловживань
Сталіна та його оточення.
Разом з тим:
• стверджувалось, що культ
особи не змінив «глибоко
демократичного, насправді
народного характеру
радянського ладу»;
• повний текст доповіді М.
Хрущова на з’їзді буде
надруковано лише 1989 р., а
громадянам була запропонована
«полегшена» версія доповіді і
Постанова ЦК КПРС «Про
подолання культу особи та його
наслідків».
1.
2.
3.
Значення ХХ з'їзду КПРС
критика позитивно вплинула на
оздоровлення політичної і
морально-психологічної атмосфери
в суспільстві.
дозволила розтопити кригу
людського страху і довготривалого
мовчання, розкривши нарешті
правду про методи соціалістичного
будівництва в СРСР.
перегляд сталих стереотипів
мислення, критична оцінка подій
минулого.
Цей переломний період у житті
радянських людей, за влучним
висловом І.Еренбурга, був згодом
названий
«Хрущовською
відлигою»,
як
своєрідне
короткочасне потепління серед
зими. Насправді ж, суть існуючого
політичного режиму фактично не
змінювалася. Але його провідники
вже
не
наважувалися
використовувати в управлінні
державою жорстокі терористичні
методи.

13.

Рішення XX з’їзду в Україні
були сприйняті більшістю
населення з ентузіазмом
і надією.
Зі спогадів І. Світличного
«У багатьох із нас
одразу після XX з’їзду
було багато наївного,
рожевого
оптимізму,
телячого
ентузіазму,
багато було ілюзій, побудованих на піску, і
багатьом здавалося, що
всі проблеми народного
життя
вирішуються
одним махом”
Сюжет фильма «Москва слезам
не верит» 1979 год. (показано
період 1959року)
https://www.youtube.com
/watch?v=jjM3rDeg7gA
"А почему же Вы раньше молчали?"
После доклада Хрущева на ХХ съезде ему кто-то
крикнул из зала:
- А почему же Вы раньше молчали?«
Хрущев:
- Кто спрашивает?
Молчание. Хрущев еще раз:
- Кто спрашивает, встаньте.
Молчание.
- Молчите? Вот так и мы молчали.

14. Десталінізація – процес ліквідації найбільш одіозних проявів сталінського режиму.

1. Ліквідація системи ГУЛАГу, системи масових репресій
2. Амністія. Реабілітація незаконно засуджених
3. Реформа силових відомств, судової системи.
Впровадження в їх діяльності принципу законності
4. Послаблення ідеологічного тиску. Тимчасове
припинення компанії проти “українського буржуазного
націоналізму”
5. Децентралізація управління. Послаблення командноадміністративної системи
6. Розширення прав і повноважень союзних республік.
Зростання частки українців у партійному і
державному апараті. Зростання впливу української
партійно-державної еліти в союзному керівництві.

15. Реабілітація

Реабілітація — це політичний процес із відновлення історичної правди
і справедливості щодо необґрунтовано репресованих осіб в часи сталінізму.
У 1956-1959рр.- діяли спеціально створені комісії, які займались реабілітацією:
звільнені члени ОУН-УПА та їх сім’ї, реабілітовані та звільнені діячі культури також
посмертно реабілітовано діячів культури О.Курбаса, А.Кримського, М.Куліша, тощо.
ОДНАК:
Не підлягали перегляду кримінальні справи жертв політ. процесів, сфабрикованих у
1920-х – на поч. 1930-х рр., активних діячів ОУН і УПА, парт. діячів та інтелігенції,
репресованих за звинуваченнями "в причетності до українського буржуазного
націоналізму".
Депортація кримських татар була визнана незаконною, але повернення на землі
Криму було заборонено, оскільки директива, яка забороняла їхнє повернення,
скасована не була. Кримські татари, на відміну від інших депортованих народів, були
вимушені залишатися в Центральній Азії упродовж кількох десятиліть.
У 1961р. – почалася компанія з демонтажу пам’ятників Сталіну, крім того, його
винесли з мавзолею.

16.

1961 р. Після нього в Україні, як і в інших республіках, розгорнулася кампанія
з демонтажу численних пам’ятників Й. Сталіну, закриття присвячених йому
музеїв, перейменування населених пунктів, вулиць, установ, підприємств, шкіл,
колгоспів тощо. У листопаді 1961 р. Сталінську область перейменували в
Донецьку, а місто Сталіно (колишня Юзівка) на Донецьк.

17.

Кадрові перестанови
• У грудні 1957 р. перший секретар ЦК Компартії
України О.Кириченко був обраний секретарем ЦК
КПРС
• на чолі КПУ став М.Підгорний.

18. Крим у складі УРСР

• 19 лютого 1954р. указ «Про передачу
Крітської області із складу РРФСР до складу
УРСР». Як зазначалось, акт є «свідченням
дружби російського народу».
Приєднання Криму додало Україні низку
економічних і політичних труднощів. У результаті
війни і депортації татар у регіоні запанував
економічний хаос. До того ж росіяни, що
проживали в Криму (860 тис. чол.), чинили опір
будь-яким спробам українізувати життя області.

19.

20.

• 1954-1961рр. – було перейменовано області: Проскурів – Хмельницька; Станіслав Івано-Франківська; Ворошиловград-Луганська; Сталіно – Донецька.
• 1954р. – було утворено: Кримську, Черкаську обл., об’єднано Ізмаїльську з
Одеською, Дрогобицьку з Львівською.

21.

СТАН ПРОМИСЛОВОСТІ І СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА
ПОЧАТКУ 50-Х РОКІВ. ПОЧАТОК РЕФОРМАТОРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ М.ХРУЩОВА
Мета: довести переваги соціалізму над капіталізмом
«Наздогнати та перегнати Америку»

22.

XIX з'їзд КПРС 1953р. затвердив новий п'ятирічний
план розвитку СРСР на 1951-1955 роки. На ньому було
поставлено завдання наздогнати і випередити
провідні капіталістичні держави за всіма показниками
економічного розпитку.
Анекдот того часу
Тату, що таке
Америка?
Це така країна, де
панує капіталізм.
А що таке капіталізм?
Це безправ’я, голод,
злидні, плач і сльози.
А як ми наздоженемо
Америку, то і в нас
будуть голод, плач і
сльози?

23. Зміни в управлінні господарством

• Реформа 1957р. - почалася перебудова управління
промисловістю й будівництвом:
Зміст: в УРСР замість 11 союзно- республіканських і двох
республіканських міністерств було створено 11 економічних
адміністративних районів, якими керували раднаргоспи
( совнархози) (територіальне управління в рамках економічних
адміністративних районів),
Наслідок:
• заміна системи галузевого, вертикального централізованого
управління на територіальну.
• десятки тисяч радянських чиновників змушені були виїхати в
провінцію, що спричинило їх бурхливе незадоволення
• 1954-1955 рр. під тиском М. Хрущова й Г. Маленкова під
скорочення потрапила 61 тисяча управлінців, оскільки в країні
існувало явне перевиробництво управлінців.
Реформа мала позитивні наслідки, але вступала в
протистояння з домінуючим принципом централізму

24.

25.

26. Промисловість

27. Промисловість

У 1959р. Каховську ГЕС ввели в
експлуатацію.
Каховська гідроелектростанція
Коли восени 1955 та навесні 1956
року
заповнювали
водосховище
Каховської ГЕС, затопили історичну
місцевість Великого Лугу, пов'язану з
історією Запорізької Січі та давні
кургани. Дані про затоплені села
різняться
—
у різних
джерелах
зазначено від 27 до 90 населених
пунктів. Під водою опинилося 257 тисяч
гектарів
дніпровських
плавнів
—
заплавних
островів
із
родючими
ґрунтами та городами.
Попередньо звідти вивезли ліс.
Загинуло багато диких тварин: не всі
встигали врятуватися від води, а деяких,
наприклад,
вовків,
навмисно
відстрілювали.
Людей із затоплених сіл переселяли
в нові будинки неподалік — для них
одночасно з ГЕС збудували 1063
будинки.

28.

«Жодної роз'яснювальної роботи не
проводилося. Просто заходили у
двори, обмірювали, записували та
кожному індивідуально повідомляли
про затоплення та необхідність
переселитися нагору. Більше того,
усім, хто не встиг переселитися у
певний термін, заявляли: «Якщо до
такого
числа
не
переїдеш,
попереджаємо
—
ламатимемо
будинок бульдозером незалежно від
того, чи живеш ти в ньому чи ні».
Люди змушені були підкоритися», –
писав Довженко.
Довженко присвятив затопленню сіл
сценарій фільму «Поема про море».
1958 року, через два роки після його
смерті, картину зняла і випустила
його дружина Юлія Солнцева.

29.

Нафтопровід «Дружба»
Єдина система магістральних нафтопроводів
«Дружба» — один з найбільших та найпотужніших у
світі нафтопровід з пропускною здатністю 2
млн барелів на добу.
1958р. — ухвалили рішення про
будівництво трансконтинентального
нафтопроводу, який згодом було
названо
«Дружба».
Він
мав
забезпечувати
потреби
країн
«соціалістичного табору» у сирій
нафті.

30.

Провідною лишається кам'яновугільна
промисловість - збільшення видобутку
вугілля з 116млн тонн до 183 млн тонн

31. Хімічна промисловість

У 1959-1963 рр. в Україні було побудовано 35 нових заводів і понад 250
великих хімічних виробництв. Швидкими темпами в цей період
розвивалися Лисичанський і Рубіжанський хімкомбінати, Горлівський
азотнотуковий завод.
• Були збудовані і дали продукцію чотири гіганти «великої хімії» –
Роздольський гірничо-хімічний комбінат. Черкаський і Чернігівський заводи
хімічних волокон, Дніпропетровський шинний завод. У середині 60-х рр.
вони давали п'яту частину всієї валової продукції галузі.

32. Машинобудування

• В цей час фактично було створене
вітчизняне
автомобілебудування
та
машинобудування,
налагоджене
виробництво
сучасних
машин
для
гірничорудної промисловості, що дало
змогу економічно вигідно видобувати
корисні копалини відкритим способом.
• З 1956 р. у Ворошиловграді (нині –
Луганськ) та Харкові розпочали виготовляти
тепловози, що дозволило припинити
виробництво паровозів і перейти на
тепловозну й електровозну тягу.
• На
Харківському авіазаводі було
налагоджено серійний випуск першого в
світі швидкісного турбореактивного літака
Ту-104. У свою чергу Київський авіазавод
почав випускати турбогвинтовий лайнер Ан24. який широко використовувався на
внутрішньосоюзних повітряних маршрутах
Ту-104.
Ан-24.

33.

На конвеєрі Кременчуцького автозаводу.
Фото. 1960-і роки
Миколаїв суднобудівний завод 1964р.

34.

Перші в світі швидкісні
лайнери Харківського
авіазаводу Ту-104
Ан-2 Київського авіазаводу
Ан-124.

35.

Зростала машинобудівна промисловість. Fiat 600 1956 ЗАЗ-965 А
“горбатий”1960-1969
Роздрібна
ціна
ЗАЗ-965
становила
1800 карбованців (1961 рік).
https://www.youtube.com/watch?v=zrHwFJP
MC4c

36.

У 1968 році зібрано тисячу
автобусів ЛАЗ 695 Б, і вони
отримали диплом та золоту
медаль на виставці у Брюсселі.
Випуск модифікацій тривав до
2002року.
ЛАЗ «695» 1956р. Перша модель

37.

Військово-промисловий комплекс (ВПК) — сукупність підприємств та
організацій держави, що виготовляють озброєння й військову техніку для
потреб власних збройних сил, а також на експорт.Історичний факт.
ВПК СРСР швидко набирав сил. Це
настільки завищило самооцінку М.
Хрущова, що він дозволяв собі лякати
Захід радянськими ракетами, які
випускають, як «ковбаси з автоматів»,
заявляти,
що
СРСР
покаже
капіталістичному світу «кузькіну мать»,
на офіційній вечері в прем’єра Великої
Британії «наївно» цікавитися: 5 чи 6
ракет
потрібно,
щоб
накрити
Британські острови.
https://www.youtube.com/watch?v=u_LwXfg9
JXM

38.

У Дніпропетровську збудований найбільший в
світі ракетобудівний комплекс, на якому
працювали десятки тисяч науковців, інженерів,
робітників. Зенітні, балістичні ракети, носії,
космічне обладнання

39.

Сергій
Корольов
Учений у галузі механіки та процесів керування,
конструктор ракетно-косміч. систем, один із
основоположників практичної космонавтики.
Запуск штучного
супутника Землі у
жовтні 1957 р. –
початок «Ери
космонавтики»
Перший політ в космос людини Ю.Гагаріна 12 квітня 1961р.

40.

Перші пасажири
Київського метро 1960р.

41. Сільське господарство часів «Відлиги»

42.

Сільське господарство
•підняті закупочні ціни на с\х продукцію – зацікавленість
колгоспників у розвитку господарства зросла;
•колгоспи стали більш самостійними;
•відбувалось укрупнення колгоспів
•створення радгоспів
•підвищення матеріально-технічної бази;
•створення умов для розвитку власного господарства ( помірні
податки)
•підвищився професійний рівень керівників колгоспів;
Завдяки таким заходам сільське господарство вперше за довгі роки
стало рентабельним. Середина 50-х років була періодом
найбільшого піднесення в історії колгоспно-радгоспної системи
СРСР. Валова продукція сільського господарства за 1954-1958 рр.
порівняно з попередньою п'ятирічкою зросла на 35,3%.

43. Фактори, які пливали на розвиток С\Х

1.
2.
3.
4.
5.
Посилення матеріальної зацікавленості
колгоспниками у загальносуспільному виробництві
( зростання цін с\х продукцію)
Господарська самостійність колгоспів
Укріплення мат- тех. бази колгоспів ( нова техніка)
Підвищено професійний рівень керівників колгоспів
Західний досвід

44. Надпрограми М.С Хрущова

Першою такою програмою стало освоєння цілинних і
перелогових земель. її було проголошено на лютневоберезневому пленумі ЦК КПРС, і суть її полягала в освоєнні
для подальшої культивації майже 13 млн. га земель (пізніше
цю цифру збільшили до 28-30 млн. га) у Казахстані, Сибіру
та на Північному Кавказі.

45.

46.

47.

48.

Другою надпрограмою стало надмірне
і невиправдане розширення площ
посівів кукурудзи, проведене за
ініціативою М.Хрущова. Лютневий
(1955 р.) пленум ЦК КПУ схвалив її і
прийняв рішення про збільшення площ
посівів кукурудзи до понад 5 млн. га (у
1953 р., посіви кукурудзи займали
близько 22 млн. га пік припадає на
1959р.).
Як результат:
• порушено зерновий баланс,
відчутною була нестача хліба
• вперше хліб почали закуповувати за
кордоном ( у США)
«Микита-кукурудзяник».

49.

50.

https://www.youtube.com/watch?v=Eua26u8NG04

51.

Там де кукурудза не родиться, є
“компронент”, який не сприяє її
росту. Цей “ компонент” потрібно
шукати в керівництві.
Винуватцями поганих врожаїв
робили керівників колгоспів, які,
нібито, не вміли вирощувати
кукурудзу.

52.

«Наздожемо Америку по виробництву м’яса та молока».
Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м’яса та іншої
продукції тваринництва та бажанні обігнати за цими показниками провідні
капіталістичні країни. З цією метою розпочалося будівництво гігантських
відгодівельних комплексів. Це створило проблему забезпечення кормами і
ветеринарного обслуговування худоби.

53.

Спад темпів росту с\х
• У на початку 60- років колхози були реформовані у радгоспи
(совхози) тобто господарства, які стали власністю держави. Селяни
ставали не зацікавленими найманими робітниками
• Для вирішення ситуації влада почала обмежувати приватне
господарство селян

54.

1953-1958 рр. Підйом
1958-1965 рр. Спад
Причини
1. Посилення матеріальної зацікавленості
колгоспників
у
суспільному
виробництві.
2. Створення
умов
для
розвитку
особистого господарства колгоспників.
3. Здійснення
переходу
(хоч
і
непослідовного)
від
жорсткого
планування до поєднання централізованого планування з господарською
самостійністю колгоспів і радгоспів.
4. Зміцнення
МТБ
сільського
господарства.
5. Поліпшення якісного складу керівників
сільськогосподарського виробництва.
6. Застосування
нових
технологій,
заохочення до використання зарубіжного досвіду
Причини
1. Командно-адміністративна
система здійснювала
адміністративний тиск на
колгоспи, «урізання» присадибних ділянок тощо.
2. Надпрограми поглинали значну
частину матеріальних і людських
ресурсів, фактично консервували
екстенсивний характер розвитку
сільського господарства.
3. Реформи здійснювали непослідовно, суперечливо,
хвилеподібно.
4. У 1958 р. — рішення про викуп
колгоспами техніки МТС суттєво
вдарило по колгоспних бюджетах

55.

56.

Нові явища в соціальній сфері
Скорочено тривалість робочого дня 8год та робочий тиждень – 5 днів;
збільшено відпуски для вагітних;
“пенсійна
революція”-
зниження
пенсійного віку та збільшення пенсій;
пенсії для колгоспників(12руб.);
щомісячне
авансування;
заробітної плати; селяни
зростання
отримали
паспорти;
активне
житлове
будівництво
–
хрущовки;
грошова реформа – 1р.:40р. скорочення
грошових купюр (влада приховувала
девальвацію, знецінення грошей);

57.

58.

59.

60.

«Відлига» — це певний відхід від жорстокої сталінської системи, спроби її
реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації. Термін
«відлига» з’явився після виходу у світ повісті І. Еренбурга «Відлига».
Лібералізація — скасування або послаблення державного контролю над
усіма сферами життя суспільства.
Реабілітація — це політичний процес із відновлення історичної правди
і справедливості щодо необґрунтовано репресованих осіб в часи сталінізму.
Десталінізація — процес ліквідації наслідків сталінізму, започаткований
після смерті Сталіна.
Волюнтаризм — соціально-економічна діяльність, яка нехтує
об’єктивними законами історичного розвитку, керується суб’єктивними
(власними) бажаннями і волею окремої людини та її довільними рішеннями.
Суб’єктивізм — оцінка й винесення рішень залежно від особистих
симпатій чи антипатій.
Авторитаризм — влада, заснована на підпорядкуванні управління
країною одній особі.

61.

Національно – визвольний рух
Такий був час: кругом шакали,
У колі жменька нас жива,
А ми феномена шукали
І спотикались об слова.

62.

«Шістдесятники»
В Україні з початком 60-х років формується і згуртовується
покоління молодих літераторів і митців – так званих «шістдесятників»,
учасники руху за оновлення радянського суспільства 60-х років.
Виступали проти:
• Протестували проти фальші, помпезності, заідеологізованості
зображенні дійсності, задушливої атмосфери в суспільстві,
в
• Боролися за відродження рідної мови і культури, піднесення
національної самосвідомості й людської гідності.
• Прагнули вийти за рамки «лінії партії» встановленої ждановщиною.

63.

Діяльність:
1959р. утворено клуб творчої молоді
«Сучасник» у Києві – уособлення
шістдесятництва, що виник під егідою міськкому комсомолу в 1960 р. Його
очолював Лесь Танюк, а найактивнішими учасниками зборів були Іван Драч, Микола
Вінграновський, Іван Світличний, Алла Горська та ін. Робота клубу спочатку
зосереджувалась на пропагуванні українських народних традицій та організації різних
мистецьких гуртків. Потім члени Клубу розпочали пошуки місць масових поховань
жертв сталінських репресій (Биківнянські могили). Організовували вечори
пам'яті Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Леся Курбаса. Представники
влади називали ці збори «націоналістичними зборищами».
Клуб «Пролісок» у Львові. До нього увійшли Михайло і Богдан Горині, Ірина та Ігор
Калинці, Михайло Косів та ін.

64.

Документ
Надія Світлична. Як не зігнемося, то не зігнуть
/Витяг/
...Квартири Івана Світличного і Алли
Горської в Києві були осередками згуртування
національно свідомих творчих сил. Це був
клуб
творчої
молоді...
Він
відіграв
надзвичайно велику роль не тільки в житті
шістдесятників. Цей клуб заклав підмурівок,
який зберігся в часі теперішньому: жива сила
60-х і нині на передових ділянках громадськополітичного життя України. Клуб зробив те,
чого не вдалося творчим спілкам; об'єднав
молодь за зацікавленнями, одна якась секція
могла гуртувати гуманітаріїв і технократів,
фізиків і ліриків, художників і поетів,
студентів і викладачів. Мені досі на пам'яті
художні виставки Ганни Собачко-Шостак та
Анатолія Петрицького, вечори, присвячені
Іванові Франкові, Лесі Українці, Лесеві Курбасу,
бурхливо-піднесені поетичні діалоги. Я
вчарувалася
подвижництвом
Алли
Горської...Вдалося
зберегти
Аллине
запрошення на останній Шевченківський
вечір: його складали гармонікою, на кожній
сторінці – цитата чи назва твору, на двох
останніх поряд виникали написи «В сім'ї
вольній, новій...»

65.

66.

• В. Стус:
Алла Горська Українська
художниця-шістдесятниця і відомий діяч
правозахисного руху 60-х років в Україні. 28
листопада 1970 року . Аллу Горську була
вбито в помешканні її свекра у місті
Василькові Київської області. Похорон
Горської 7 грудня 1970 в Києві перетворився
на мітинг протесту. Слідство, яке вела
прокуратура Київської області, дійшло
висновку, що Горську вбив її свекор з
мотивів особистої неприязні, а потім наклав
на себе руки. В Україні поширювалися
жахливі чутки про ці смерті, зарубіжне радіо
подавало свої версії. Розмови про смерть
Горської й обставини її загибелі присікалися
владою.
Закінчив Донецькій педагогічний
університет.
Працював
літературним
редактором один з активних
учасників акції протесту 1965р.
За кордоном видав збірник «Зимові
дерева»
1972р.
заарештований
за
антирадянські агітацію, потім у
1980р., помер у карцері 1985р.

67.

68.

1961 р. заарештовані
«Самвидав»
непідконтрольний
державі
засіб
поширення
поза
цензурної літератури, заяв, петицій,
листів. В них викривався негатив
радянського суспільства

69.

Левко Лук’яненко:
український дисидент і політик часів СРСР, співзасновник
Української Гельсінської групи, політик і громадський діяч,
народний депутат України, Герой України, письменник, автор
«Акту проголошення незалежності України
з 1959 — створив опозиційну по відношенню до радянської
влади "Українську Робітничо-Селянську Спілку", яка виступала за
конституційне відділення України від СРСР.
У 1961 він виключається з КПРС і засуджується до розстрілу «за
антирадянську агітацію і пропаганду». Однак вирок замінюється
тюремним ув'язненням терміном на 15 років.
У 1976 Левко Лук'яненко вийшов на свободу і став одним із
засновників
Української
гельсінської
групи».
знову
заарештований і засуджений до 10 років тюремного ув'язнення і
5 років заслання.
У 1988 Левко Лук'яненко вийшов на свободу. Він провів 26 р.
життя в ув'язненні.
У березні 1990р. Левко Лук'яненко був обраний депутатом
Верховної ради України
1 грудня 1991 р. він брав участь у президентських виборах.
Автор "Сповідь у камері смертників" , "За Україну, за її волю...",