Географічне положення. Дослідження материка. Українська дослідна станція

1.

Географічне положення.
Дослідження материка.
Українська дослідна станція
«Академік Вернадський».
Міжнародний статус материка.
Туризм в Антарктиді.

2.

Антарктида
S = 14 млн. км2 (V)
Всю південну полярну область планети —
Антарктиду разом із прибережними водами трьох
океанів — називають Антарктикою (від грецьк.
anti — проти), тобто та, що розташована навпроти
північної полярної області земної кулі — Арктики.
АНТАРКТИКА = Антарктида + частина Океану до 48°-60° пд. ш

3.

З
Перетинається
А
Північним
Х
полярним колом,
І
нульовим
та 180°
меридіанами
Д
Н
А
П
І
В
К
У
Л
0о
пд. ш.
зх. д.
пд. ш.
пд. ш.
180о
С
Х
Всі береги антарктиди
І
«дивляться на північ»?
Д
Н
сх. д.
А
П
пд. ш.
І
Материк В
розташований
К
у Південні,
У
Західній та
Східній Л
півкулях. Я

4.

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН
море
Уеделла
Море
Белінсгаузена
море
Росса

5.

Море Росса – окраїнне море
Тихого океану. Його площа як
2/3 України (440 тис.км2).
Найбільша глибина 2972 м.
Південна частина моря вкрита
шельфовим льодовиком
Росса, північна – плавучими
льодами. Багато айсбергів.
Названа на честь англійського
полярника Джеймса Кларка
Росса, який першим плавав у
ньому у 1841 році
Море Росса
Джеймс
Кларк Росс
(1800-1862)

6.

Фантастичні обриси таємничої Південної землі
здавна позначали на географічних картах. Давні
греки припускали кулястість Землі та наявність у її
Південній півкулі великої ділянки суходолу, що
протистоїть Арктиці (звідси назва — Антарктика).

7.

У XVIII ст. на пошуки Південного материка
вирушив англійський мореплавець Джеймс Кук.

8.

Однак він не змігдосягнути материка через складні
погодні умови й змушений був повернути назад.
Мореплавець стверджував, що далі на південь
немаєземлі, а є тільки крига, що вкриває океан.
« Ризик, пов’язаний з плаванням в цих
недосліджених і покритих льодами морях
у пошуках південного материка настільки
великий, що я сміливо можу сказати,
що жодна людина ніколи не зважиться
проникнути на південь далі, ніж це
вдалося мені.» Дж. Кук 1775р.

9.

Датою відкриття Антарктиди вважають 28 січня1820
року, а першовідкривачами - російську експедицію на
суднах «Восток» і «Мирний», яку очолювали Фадей
Беллінсгаузен і Михайло Лазарев.
У 1820 р. російські кораблі підійшли до берегів
Антарктиди. За час плавання вони тричі перетнули
Південне полярне коло й обігнули Антарктиду,
кілька разів досягаючи її узбережжя, але не
висаджуючись на ньому.
Експедиція довела існування Південного полярного
материка, визначила його межі, описала береги,
особливості антарктичного льоду та клімату
Антарктиди.

10.

1819 р.
1821 р.
1820 р.

11.

Південного полюсу,
що в центрі Антарктиди,
першим досяг норвезький
полярний дослідник
Руаль Амундсен
Амундсен зупинився в лютому 1911 р. на 79° пд. ш.
на зимівлю, а у жовтні вирушив до полюсу

12.

Його експедиція готувалася дуже ретельно. Через
кожні 111 кілометрів по маршруту облаштовували
склади з продовольством. Останній склад знаходився
на відстані 894 кілометра від Південного полюса.
І ось п'ятеро людей на чолі з Амундсеном, взявши із
собою 70 собак та чотиримісячний запас їжі на
чотирьох нартах, у кожну з яких було запряжено по
13 собак, вирушили до головної мети експедиції.
Підйом по схилу льодової поверхні Антарктиди на
висоту 3 тисячі метрів над рівнем моря до точки
Південного полюса й повернення назад тривали 95
днів.

13.

За ці дні була пройдена відстань у три тисячі
кілометрів. Не один раз нарти провалювалися в
тріщини льодовика. На перешкоді ставали туман,
хуртовина, ураганний вітер, мороз до -50° С.
Проте, скільки б не було перешкод, норма денних
переходів (від З0 до 37 кілометрів) завжди
виконувалася.
Південного полюса експедиція на чолі з Амундсеном
досягла 15 грудня 1911 року.

14.

В 1910 р. англійський капітан
Роберт Скотт вирушив до
Південного полюса з Нової
Зеландії,
У складі експедиції було 65 людей (в тому числі
конюх, уродженець Полтавщини Антон Омельченко).

15.

Цей похід, здавалося, теж був ретельно
підготовлений. Проте помилковим було рішення
використовувати для пересування коней: вони
виявилися непридатними для цього. Моторні сани,
на які покладалися великі надії, довелося покинути.
Вони були не пристосовані для руху по нерівній
поверхні криги.
Скотт з товаришами настійливо рухається вперед,
долаючи тріщини, затяжні хуртовини, тумани, морози.

16.

Увесь вантаж довелося тягти на собі, впрягшись у
сани. П'ять дослідників на чолі з Р. Скоттом досягли
точки Південного полюса 18 січня 1912 року, але
серед льодової рівнини вже стояла палатка з
норвезьким прапором і написом "Ласкаво просимо!",
зроблена Амундсеном. Англійці поруч з норвезьким
поставили англійський прапор і рушили у зворотній
шлях.

17.

Усього за 18 кілометрів від основної бази з
продовольством і паливом знесилених тяжкими
умовами шляху людей застигла хуртовина.
Члени експедиції були змушені зупинитися і
поставити намет. Усі вони загинули від голоду та
холоду.
Лише через 8 місяців загиблих дослідників знайшла
рятувальна експедиція. Побачене вразило
рятувальників. З'ясувалося, що мандрівники на краю
загибелі не покинули цінну геологічну колекцію вагою
близько 15 кілограмів. Із щоденника Скотта видно,
що наукові дослідження вони продовжували вести до
останніх днів життя.

18.

місце
загибелі
Р.Скотта

19.

Полярна станція «Академік Вернадський»
Україна – одна з 30 країн у світі, яка має свою
постійну станцію «Академік Вернадський» що
функціонує цілий рік. Це дозволяє проводити
цілий ряд полярних досліджень, які дозволяють
зрозуміти та прогнозувати глобальні зміни клімату.

20.

Академік
Вернадський
(Україна)
Українська антарктична станція «Академік
Вернадський» розташована на острові Галіндез
архіпелагу Аргентинські острови, координати –
65°15′ пд.ш., 64°15′ зх.д.

21.

Полярна станція «Академік Вернадський»
У 1996 році британська полярна
В. І. Вернадський
(1863-1945)
станція “Фарадей” була передана
Україні. Станція названа на честь
перший Президент
першого Президента
АН України
Академії наук України.

22.

Проведення наукових досліджень на шостому континенті —
головне призначення станції «Академік Вернадський».
Цьому завданню підпорядкована вся життєдіяльність станції
та Національного антарктичного наукового центру, який є
національним оператором України в Антарктиці.

23.

Сама станція є системою з власною
інфраструктурою, яка забезпечує її
функціонування протягом усього року.
Цілий рік на станції працюють 12 полярників
Біля станції
“Академік Вернадський”

24.

Щороку на станцію Академік Вернадський вирушає
річна експедиція, в яку входять вчені та технічний
персонал. Також під час антарктичного літа
проводяться сезонні експедиції

25.

Учасники ХХІІІ української антарктичної експедиції (20182019 рр.) на антарктичну станцію «Академік Вернадський»

26.

Помешкання полярників

27.

Українські вчені вивчають верхні шари атмосфери,
поширення енергії від поверхні Землі вгору, земний
магматизм, материковий лід, проводять
метеорологічні та біологічні дослідження,
спостерігають за озоновим шаром планети й
змінами, спричиненими забрудненням довкілля.
Науковці обмінюютьсярезультатами досліджень з
ученими інших антарктичних станцій, зокрема
Великої Британії, передають їх до Міжнародного
комітету з координації антарктичних досліджень.

28.

Влітку настає літнє сонцестояння,
коли географічний полюс Землі найбільше
нахилений до сонця, й Антарктида купається
напротязі 24 годин в сонячному світлі
Температура -4,9 ОС
Відносна вологість -90%
Швидкість вітру-0м/с
Погода на станції

29.

Нині шостий материк - цематерик науки, миру та міжнародного
співробітництва. Тут вільно обмінюються науковою
інформацією, немає кордонів, а вчені різних країн
спілкуються без віз і митниць. Тут відсутнє постійне
населення, але дієпостійно чи сезонно 90 наукових станцій і
баз, що належать майже трьомдесяткам держав, які ведуть
дослідження в Антарктиді.

30.

Арктовські
(Польща)
Росія
Україна
США
Німеччина
Франція
Бельгія
Норвегія
Польща
Палмер
(США)
Ротера
(Брит.)
Японія
Академік Георг-фон- Новолазаревська
Вернадський Ноймайєр (Росія)
(Нім.)
(Україна)
Король Бодуен
Велика
(Бельгія)
Халлі
Санае
(Брит.)
Молодіжна Британія
(ПА)
(Росія)
Бельґрано ІІ
Австралія
(Аргентина)
Сайп
(США)
Російська
(Росія)
Моусон
(Австрал.)
АмундсенСкотт (США)
Мирний
(Росія)
Восток
(Росія)
Мак-Мердо (США)
Скотт-Бейс (Н.Зел.)
Кейсі
(Австрал.)
Ленінградська
(Росія)
Дюмон-д’Юрвіль
(Фр.)
Нова
Зеландія
Південна
Африка
Індія
Чилі
Аргентина

31.

Американська полярна станція “Амундсен-Скотт”
знаходиться у самій точці Південного
географічного полюсу Землі.

32.

Біля американської
полярній станції
“Амундсен-Скотт”

33.

На російській
полярній станції
“Восток” знаходиться
Південний магнітний
полюс Землі
Наукові дослідження - це головне призначення
науково-дослідних станцій, середяких є й українська.

34.

В 1959р. підписаний міжнародний договір,
згідно якому в Антарктиді ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ
будувати промислові та військові об'єкти,
видобувати корисні копалини, проводити
випробування зброї.
Антарктида – материк міжнародного
співтовариства

35.

Він був започаткований у 2010 році, щоб відзначити
підписання Договору про Антарктику 1 грудня 1959
року, який визначає правовий та політичний статус
“крижаного континенту”.
Освітні заходи, які відбуваються сьогодні у всьому
світі, сприятимуть поширенню знань про Договір,
розбудять цікавість і чутливість до краси
Антарктики та усвідомлення необхідності її захисту.

36.

Українська антарктична станція, а також прибережні
ділянки з розмаїтою живою природою (острів
Пітерман, протока Лемайєр), пам’ятки ери героїчного
відкриття Антарктики (“Хатина Ворді”, Аргентинські
острови) приваблюють сюди багатьох туристів.

37.

Морські круїзи і яхтинг

38.

Підчас подорожі туристи милуються айсбергами

39.

Найпопулярнішим видом антарктичного туризму є
морські круїзи вздовж Антарктичного півострова і
портів Ушуая (Вогняна Земля, Аргентина) або ПунтаАренас (Чилі). Під час круїзу широко практикують:

40.

морські прогулянки на надувних човнах типу “Зодіак”;

41.

42.

висадки і прогулянки на
вільних від криги
прибережних ділянках;

43.

Катання на лижах

44.

фото- та
відеозйомку
колоній пінгвінів,
морських тюленів
тощо.

45.

Також популярними є подорожі на приватних яхтах.
Архіпелаг Аргентинські острови, де знаходиться
українська станція “Академік Вернадський”, має
зручні бухти для стоянки яхт.

46.

Пригодницький туризм
Традиційні морські подорожі нерідко
поєднують з пригодницькими або навіть
екстремальними видами туризму:
сходження на прибережні гірські вершини Берега
Греяма, що акцентують його ландшафт: г. Демарія
(638 м), г. Мілл (735 м), г. Скотт (882 м), г. Шеклтон
(1465 м) та г. Пірі (1900 м).

47.

48.

плавання на океанічних каяках;

49.

Кількаденне проживання в наметових таборах на
берегах мальовничих островів Бус, Ховгард,
Пітерман, Аргентинського архіпелагу, а також на
Березі Греяма (Антарктичний півострів);

50.

Іглу —льодовий будиночок

51.

Майже як дома

52.

1. Кобернік С. Г. Географія : підруч. для 7 кл.
загальноосвіт. навч. закл. /С, Г. Кобернік, Р. Р.
Коваленко. — К: Грамота, 2015. — 288.
2. Географія:підручник для 7 кл. загальноосвіт.
навч .закл. / В.Ю.Пестушко, Г.Ш.Уварова.—
Київ:Генеза, 2015.
http:// www.antarctica.kiev.ua Антарктика
https://www.youtube.com/watch?v=WwwuI4rB5RgАнтарктида на ютюбе