Культура України в 1921 – 1928 рр.
Мета більшовицької культурної політики («культурної революції»)
Принципи більшовицької культурної політики («культурної революції»)
Освіта: боротьба з неписьменністю.
Освіта: шкільна освіта.
Вища освіта
Розвиток науки: загальні риси.
Розвиток науки: Академія наук.
Заснування НДІ та інших наукових установ.
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Українські вчені
Літературно-художні об’єднання
Літературна дискусія 1925 – 1928 рр. Хвильовизм
Театр
Кінематограф
Образотворче мистецтво
Архітектура
Мистецькі організації
Релігійне життя
Релігійне життя
Використані ресурси
8.48M
Категория: ИсторияИстория

Культура України в 1921 - 1928 рр

1. Культура України в 1921 – 1928 рр.

2. Мета більшовицької культурної політики («культурної революції»)

Ліквідувати неписьменність
Створити систему народної освіти
Перетворити літературу і мистецтво на інструмент ідеол. впливу
Використати наукові досягнення для соц. будівництва

3. Принципи більшовицької культурної політики («культурної революції»)

Перебудова культури на принципах марксизму
Державний контроль над духовним життям суспільства
Боротьба з відхиленнями від офіційного курсу
Висилка за кордон або еміграція представників інтелігенції

4. Освіта: боротьба з неписьменністю.

☼1921 р. – постанова про ліквідацію неписьменності:
населення УСРР від 8 до 50 років мало вчитися
читати і писати.
☼1921 р. – створено комісію для боротьби з
неписьменністю.
☼1923 р. – товариство «Геть неписьменність!»
створювало пункти ліквідації неписьменності –
лікнепи.
☼Кінець 1920-х рр. – грамоті навчилися 70 % дорослого
населення в містах і 50 % селян.
☼«Просвіти» насильно реорганізовували в сільбуди та
хати-читальні.

5.

6. Освіта: шкільна освіта.

☼Уведено обов’язкову
початкову освіту.
☼Запроваджено
безкоштовне навчання
дітей у загальних 7-річних
школах і ПТ закладах.
☼Зросла кількість
українських шкіл.
☼Створено НВЗ для сиріт
та безпритульних (А.
Макаренко).

7. Вища освіта

☼Розширено мережу
робітфаків.
☼Проведено українізацію
вищої школи.
☼Створено Вищу
партійну школу в
Харкові та інші
навчальні заклади для
забезпечення рад. влади
кадрами.
☼Відбулась
«пролетаризація»
студентства.
Б.В. Йогансон. Робітфак іде.
1928 р.

8. Розвиток науки: загальні риси.

☼Діяльність науковців перебувала під
суворим контролем влади.
☼Ідеологізація науки, особливо
суспільної.
☼Ліквідовано наукові товариства.
☼1922 р. – організовано т. зв.
«філософський пароплав» – висилка за
кордон представників інтелектуальної
еліти України.

9. Розвиток науки: Академія наук.

☼ 1921 – 1928 рр. – ВУАН
очолював відомий
український ботанік В.
Липський, віце-президент –
С. Єфремов.
☼ 1925 р. – ВУАН перетворено
на філію АН СРСР.
☼ 1928 – 1929 рр. – АН УСРР
очолював знаменитий
епідеміолог Д. Заболотний.
☼ Напрями роботи установи:
історико-філологічний;
фізико-математичний;
соціально-економічний.

10. Заснування НДІ та інших наукових установ.

☼ 1921 р. – Інститут української наукової мови.
☼ 1922 р. – Інститут туберкульозу, Науковий інститут
селекції, Всеукраїнський археологічний комітет,
Інститут книгознавства (Київ).
☼ 1925 р. – Біохімічний інститут (Харків).
☼ 1926 р. – Інститут педагогіки, Інститут літератури ім.
Т. Шевченка, Всеукраїнська наукова асоціація
сходознавства (Харків), Геологічний інститут (Київ),
Полтавська гравіметрична обсерваторія.
☼ 1927 р. – Інститут фізичної хімії (Дніпропетровськ),
Інститут географії та картографії (Харків).
☼ 1928 р. – Український фізико-технічний інститут
(Харків).
☼ 1929 р. – Інститут мікробіології та епідеміології,
Інститут фізики (Київ).

11. Українські вчені

☼В. Вернадський
заклав основи
геохімії, вивчав
проблеми
мінералогії та
радіоактивності.

12. Українські вчені

☼ Ю. Кондратюк ще в 1919 р. написав роботу
«Завоювання міжпланетних просторів» (вийшла
друком 1929 р.); його розрахунки використали
американські вчені для підготовки польоту
космічного корабля «Appolo» на Місяць.

13. Українські вчені

☼ О. Богомолець –
основоположник
української наукової
школи патофізіології,
організатор
української науки,
автор численних
праць з
ендокринології,
порушення обміну
речовин, імунітету та
алергії, раку,
старіння організму.

14. Українські вчені

☼ Л. Писаржевський
створив основи
електронної хімії; у
підручнику «Вступ
до хімії» (1926)
вперше виклав весь
матеріал з позиції
електронної теорії
будови атомів і
молекул. Очолював
Український інститут
фізичної хімії.

15. Українські вчені

☼ В. Кістяківський
вивчав електрохімію
металів.

16. Українські вчені

☼ В. Липський
заснував
Ботанічний сад
УАН, вивчав
водорості Чорного
моря.

17. Українські вчені

☼ Д. Багалій і М. Грушевський продовжували дослідження
історії України.

18. Українські вчені

☼ С. Єфремов видав
низку монографічних
нарисів, присвячених
творчості М. Вовчка, Т.
Шевченка, І. Франка,
М. Коцюбинського, І.
Нечуй-Левицького, І.
Карпенка-Карого, П.
Мирного тощо.

19. Українські вчені

☼ А. Кримський
заснував українське
сходознавство,
очолив Інститут
української наукової
мови.

20. Літературно-художні об’єднання

«Гарт» (1923)
В. Еллан-Блакитний,
П. Тичина, В.
Сосюра, О. Довженко
ВАПЛІТЕ (1925)
М. Хвильовий, П.
Тичина, М. Бажан,
Ю. Яновський
«Плуг» (1922)
П. Панч, А. Головко
«Аспис» (1923)
М. Зеров, М.
Рильський, В.
Підмогильний

21.

О. Довженко
В. Сосюра

22.

П. Тичина
В. Еллан-Блакитний

23.

А. Головко
П. Панч

24.

В. Підмогильний
М. Рильський
М. Зеров

25.

М. Хвильовий
М. Бажан
Ю. Яновський

26. Літературна дискусія 1925 – 1928 рр. Хвильовизм

☼ М. Хвильовий – український
письменник, поет.
☼ Мета дискусії: визначення перспектив й
напрямків розвитку української
літератури.
☼ Погляди Хвильового: українська
культура – це не «шароварна культура»,
«хуторянство»; включення української
культури в європейську та світову.
☼ Його гасло «Геть від Москви! Даєш
Європу!», спрямоване проти однобокої
орієнтації на рос. культуру, було
переведено владою в політичну
площину. Письменника звинуватили в
сепаратизмі та націоналізму.

27. Театр

☼1925 р. – в Україні діяло 45 професійних театрів.
☼1922 р. – в Києві відкрито театр «Березіль» під
керівництвом Л. Курбаса, авангардистського
режисера світового рівня. «Березіль» утворено на
базі «Молодого театру». На всесвітній театральній
виставці у Парижі (1925) макети «Березоля»
отримали медаль.
☼1925 р. – у Харкові засновано Український театр
опери та балету.
☼Видатні актори: А. Бучма, М. Крушельницький,
Н. Ужвій, О. Сердюк, М. Заньковецька та ін.

28.

Л. Курбас – видатний український
театральний діяч.

29. Кінематограф

☼1922 р. – засновано
Всеукраїнське
фотокіноуправління.
☼Засновано кіностудії:
Одеську (1922), Київську
(1927), відкрито близько
500 кінотеатрів.
☼О. Довженко – видатний
український письменник
і кінорежисер.
☼1920-ті рр. – знято
стрічки «Звенигора»,
«Арсенал», а картина
«Земля» визнана однією з
10 кращих кінострічок
усіх часів і народів.

30. Образотворче мистецтво

☼Поширені масові агітаційні мистецькі форми –
плакати, пам’ятники.
☼У скульптурі робився акцент на пропаганді: у
більшості населених пунктів встановлено
пам’ятники Леніну; зведено пам’ятник Артему у
Святогорську (скульптор І. Кавалерідзе).

31.

32. Архітектура

☼Провідний архітектурний стиль – конструктивізм:
економічність, функціональність, націленість на
масове виробництво (ансамбль площі Дзержинського
та будівля Держпрому в Харкові, арх. С. Серафимов,
С. Кравець і М. Фельгер).
Держпром. 1 травня 1930 р.

33.

• Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної
промисло́вості — перший радянський 13поверховий хмарочос,[6] пам'ятка архітектури в
стилі конструктивізму, одна з трьох харківських
висоток, збудована впродовж 1926—1928 років.
Споруда розташовується на центральній площі
міста Харків — площі Свободи (до 1991року — пл.
Дзержинського).

34. Мистецькі організації

☼АХЧУ (1926 – 1930): І. Їжакевич, К. Трохименко,
М. Самокиш, Ф. Кричевський (реалізм).
☼АРМУ (1925 – 1932): О. Богомазов, М. Бойчук, К.
Гвоздика, В. Меллер, В. Седляр (авангардизм =
народне мистецтво + елементи європейського
модернізму).

35.

І. Їжакевич

36.

М. Самокиш

37.

Ф. Кричевський

38.

М. Бойчук

39. Релігійне життя

☼Січень 1918 р. – Всеукраїнський
церковний собор виступив за
створення незалежної від
Московського патріархату церкви.
☼1919 р. – за Директорії прийнято
«Закон про верховне управління
Української Православної
Автокефальної Синодальної
Церкви».
☼1920 р. – УАПЦ заявила про свою
незалежність.
☼1921 р. – організаційне оформлення
УАПЦ на чолі з митрополитом В.
Липківським.
☼1926 р. – В. Липківського
заарештували.

40. Релігійне життя

☼Офіційно проголошено свободу совісті та
віросповідання, відокремлено церкву від держави
і школи.
☼Радянська влада проводила антицерковну,
войовничо-атеїстичну політику, репресії проти
духовенства та віруючих.
☼Під приводом боротьби з глодом 1921 – 1923 рр.
вилучались церковні цінності.
☼1928 р. – вийшов Адміністративний кодекс УСРР,
що містив «Правила про культи».

41. Використані ресурси

☼ Земерова Т. Історія України. Таблиці та схеми / Т.
Земерова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. –
432 с.
☼ Енциклопедія Сучасної України
☼ Юрий Кондратюк ("Рожденные в Украине")
https://www.youtube.com/watch?v=sFr7xLIIuwk
☼ Вікіпедія
☼ Розстріляне відродження”. Микола Хвильовий
https://www.youtube.com/watch?v=T1oVCU4E2Qk
English     Русский Правила