Особливості козацького господарювання. Правове і соціальне становище селянства

1.

Особливості козацького
господарювання. Правове і
соціальне становище селянства,
його категорії. Міста і їхні
спільноти.
Колесник Ярослав Олександрович,
вчитель історії Криворізької гімназії № 68 КМР

2.

Повторення : Соціальна структура
українського суспільства до початку
Української козацької революції
Категорії селянства :
Слуги
Данники
Тяглові

3.

Перемоги українського
козацького війська у 1648 –
1649 рр. привели до
відновлення української
державності – Війська
Запорозького
І до змін у
соціальній структурі
українського
суспільства :

4.

Соціальний устрій українського суспільства
Гетьманщини :

5.

Провідну роль у житті суспільства належала козацькому стану.
Козаки, записані в реєстр ,
звільнялися від будь-яких податків
Несли військову службу на користь
держави власним коштом.
За службу отримували право на землі,
привілеї в торгівлі, політичні права.

6.

Соціальні групи у середовищі козацтва
Городові козаки
( мешкали у містах ,
селах , хуторах)
Козацька
старшина
Низові
(запорозькі)
козаки

7.

Особливості козацького господарювання.
козацьке землеволодіння мало в
основі – приватну форму власності
Основна форма господарювання —
хутірські господарства — зимівники
Головний напрямок :зернове землеробство на
основі трипільної системи

8.

Робота з поняттями
Займанщина — земельна
власність, яка за звичаєм
належала тому хто перший її
зайняв і почав обробляти.. Була
поширена серед козаків і посполитих селян у
малозаселених місцевостях Слобожанщини,
Лівобережної України і Запорізької Січі в 16-18 ст.
Трипільна система
землеробства:
чистий пар, озимина, ярина.

9.

Категорії українськго селянства Гетьманщини
Козацька революція звільнила селян від кріпацтва . Але селяни продовжували залежати від землевласників
: держави, козацької старшини, монастирів , української шляхти.
Селяни становили найчисельнішу верству населення Гетьманщини і поділялися на :
Вільні селяни,
які мали власну землю
Рангові
Монастирські
Ратушні
посполиті

10.

Проміжні категорії селянства
( малоземельні чи безземельні)
Підсусідки
Городники
Захребетники
Бобилі
Підсусідки — збірна назва різних категорій зубожілих селян в Україні 16-18 ст., які не мали
власного господарства і жили в чужих дворах, «у сусідах». Взаємовідносини між підсусідками та
їхніми господарями ґрунтувалися на усних договірних умовах. За користування житлом
підсусідки відробляли в господарствах своїх хазяїв. Залежно від того, в чиїх дворах вони жили,
підсусідки були панські, старшинські, монастирські, козацькі тощо.

11.

Міста і їхні спільноти
На території Гетьманщини у містах із
магдебурзьким правом воно
діяло і надалі.
Патриціат
( багаті купці , лихварі…)
Бюргери
(ремісники, купці ,торгівці )
Плебс
(міська біднота)
Магістрат
Бурмістер
Війт
Рада
Лава

12.

У Гетьманщині міста мали одночасно і міщанське і
козацьке управління.
Полк — у Гетьманщині:
1) адміністративно- територіальна
одиниця;
2) підрозділ козацького війська
Сотня — у Гетьманщині:
1) адміністративна одиниця
у складі полку;
2) підрозділ козацького полку
Повновладним господарем полкової
території був полковник , якому
підпорядковувалося не лише козацтво, а
й усе населення на території полку.
Виконавчу владу в полку
здійснювали: полкова старшина та
полкова канцелярія, яку
очолював полковий писар
До кожної сотні входило кілька містечок і
багато сіл. Сотні поділялися на курені, що
виконували функції. Управління
сотнями здійснювали сотники,
сотенна старшина та канцелярії, яку
очолював сотенний писар

13.

Судочинство
До складу полкового суду
козацтва входили полковий
суддя та полковий писар.
Суд підпорядковувався
полковникові. Суддя входив
до старшини полку.
До компетенції суду входив
розгляд кримінальних та
цивільних справ. У випадку
незгоди з рішенням суду козак,
котрий вважав себе потерпілою
стороною, мав право його
оскаржити, звернувшись до
гетьмана, Генеральної
військової канцелярії або
Генерального військового суд