Похожие презентации:
Сутність педагогіки як науки її категорії
1.
Тема. Сутність педагогікияк науки її категорії
2.
План1. Визначення педагогіки, етапи її розвитку.
2. Стадії становлення педагогіки.
3. Об'єкт і предмет дослідження педагогіки.
Мета: розкрити становлення та розвиток освітніх і виховних систем від
найдревніших часів і до сьогодення, предмет і основні категорії педагогіки.
3.
Педагогіка – це наука про мистецтво виховання.Термін “педагогіка” походить від грецьких слів “пайдос” –
дитина і “аго” – вести, що дослівно означає дитиноводіння.
Давня Греція – тлумачення: раб брав дитину за руку і вів до
школи, де її навчав інший раб, тільки учений.
Різні епохи розвитку людства термін “педагогіка” – більш
широкий аспект: “мистецтво вести дитину по життю”, тобто
виховувати її і навчати.
Далі: особи, які навчали дітей – педагоги;
правила і настанови щодо поведінки у школі –
педагогіка
4.
Етапи розвитку педагогікиІ – донауковий
ІІ – науковий
англійський учений Ф. Бекон “Про достоїнства і
примноження наук” (1623р.)
ІІІ – розвиток науки як системи педагогічних знань
Я.А. Коменський (“Велика дидактика”)
Ж.- Ж.Руссо, Й. Песталоцці, А. Дістервег,
К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський
М. Ярмаченко, С. Гончаренко.
5.
Вагомий внесок у розвиток педагогіки зроблять науковціЖитомирщини:
- д.п.н., професори О. Дубаченюк, О. Антонова,
М. Левківський, С. Вітвіцька, О. Вознюк;
- к.п.н. О. Березюк, О. Власенко, О. Борейко і т.д.
В Житомирському інституті медсестринства працюють 8 к.п.н.
6.
Стадії становлення педагогіки: народнапедагогіка – духовна педагогіка – світська
педагогіка
Народна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду
народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету,
завдання, засоби і методи виховання і навчання.
Духовна педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду з
виховання і навчання особистості засобами релігії.
Світська педагогіка – галузь педагогічних знань і досвіду
навчання та виховання, відповідно
аналізу педагогічної
практики, науковому обґрунтуванню форм і методів.
7.
Педагогіка – наука про мистецтво виховання і навчаннялюдини на всіх етапах її особистого і професійного
розвитку.
Термін “педагогіка” – наука про навчання і виховання
молодого покоління (український педагогічний словник).
8.
Об'єкт дослідження педагогіки – людина, її розвиток,становлення і формування як особистості у процесі
виховання, освіти і навчання.
Предмет дослідження педагогіки – це процес освітньої,
педагогічної діяльності в закладах освіти особами,
уповноваженими на це суспільством.
9.
Система педагогічних наук10.
Функції педагогіки:- аналітична - теоретичне вивчення, опис та пояснення
сутності, суперечностей, закономірностей процесів освіти,
навчання і розвитку; аналіз узагальнення, інтерпретація та
оцінка педагогічного досвіду;
- прогностична – обґрунтування і прогнозування мети,
планування та передбачення розвитку національної системи
освіти і виховання; забезпечення ефективного управління
системою освіти та виховання;
-
конструктивно-діяльнісна – моделювання, розробка
впровадження нових педагогічних технологій, навчальних
моделей та інноваційної педагогічної діяльності.
11.
Категорії педагогіки – це найзагальніша системапедагогічних понять, яка відображає основні явища,
властивості та поняття педагогіки.
Категоріями педагогіки є: виховання, освіта, навчання.
Виховання – це цілеспрямований та організований процес
формування особистості, що забезпечує життєву наступність
поколінь, яка неможлива без засвоєння і розвитку новими
поколіннями суспільно-трудового досвіду.
12.
Виховання розглядається у таких аспектах:– широкому соціальному – формування особистості, що
відбувається під впливом соціальних умов;
– широкому педагогічному – формування особистості під
впливом діяльності і педколективу закладу освіти;
– вузькому педагогічному – цілеспрямована виховна діяльність
педагога для досягнення конкретної мети в колективі
вихованців;
– гранично вузькому – спеціально організований процес, що
передбачає формування певних якостей особистості, процес
управління її розвитком, який відбувається через взаємодію
вихователя і вихованця.
13.
Правильно організоване виховання забезпечує соціалізаціюлюдини у середовищі проживання.
Соціалізація – перетворення істоти на суспільний індивід,
утвердження її як особистості, залучення до суспільного життя
як активної дієвої сили.
Самовиховання – це цілеспрямована, систематична діяльність
щодо власного самовдосконалення.
Перевиховання – індивідуальна цілеспрямована робота над
усуненням недоліків у студентів.
14.
Різні підходи до визначення поняття “освіта”1.Освіта як соціокультурний феномен - це процес передачі
нагромаджених поколіннями знань і культурних цінностей.
Соціокультурні функції освіти:
-входження людини у світ культури та науки;
-соціалізація людини;
-формування громадського та духовного життя;
-передача способів людської діяльності;
2.Освіта як соціальний феномен - невід'ємна сторона життя всіх
громад та індивідів.
Соціальні функції: освіта, виховання та оволодіння знаннями,
уміннями і навичками, цінностями та нормами поведінки.
3.Освіта як педагогічний процес – це процес взаємопов'язаної
діяльності учителя і учня, вихователя і вихованця, викладача і
студента у процесі навчання та виховання.
15.
Освіта – процес засвоєння знань і розвиток на їх основісвітогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також
набуття умінь і навичок для практичного застосування
загальноосвітніх і професійних знань; результат цього
процесу проявляється у певних рівнях і ступенях освіченості.
16.
Навчання - цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, упроцесі якої застосовуються знання, формуються уміння й
навички .
“Навчання” і “освіта”- ідентичні поняття?
Освіта – це кінцевий результат навчання.
Засобом розвитку особистості виступає зміст освіти.
Самонавчання – процес безпосереднього (самостійного)
навчання шляхом внтрішніх факторів.
17.
Педагогіка тісно взаємодіє з іншими науками як і знизкою інших галузей педагогіки.
Класифікація сучасних наук (В. Г. Сидякін;
Д. І. Сотніков; О. М. Сташков):
- філософські (діалектика,логіка);
- природничі науки (математичні: математика і
прикладна математика; природничі та технічні:
фізика, хімія, біологія, фізіологія, медицина, географія,
астрономія та ін.), тобто науки, предметом яких є різні види
матерії, форми їх руху, їх взаємозв'язки і закономірності;
18.
-суспільні (соціальні науки) (економічні, філологічні,
філософські, логічні, психологічні, історичні, педагогічні та
ін.), тобто науки, предметом яких є дослідження соціальноекономічних, політичних та ідеологічних закономірностей
розвитку суспільних відносин.
19.
Місце педагогіки у системі сучасних наук20.
Педагогіка – це комплекс теоретичних і прикладних наукпро навчання, виховання і освіту як спеціально організовані
та цілеспрямовані процеси та шляхи удосконалення цих
процесів.
Педагогіка збагачується завдяки розвитку інших наук.
Водночас інші науки, досліджуючи своїми методами процес
підготовки людей до майбутньої професії, враховують
висновки і рекомендації педагогіки, її можливості.
21.
• Рекомендовані джерела інформації• Базові:
1.
2.
3.
4.
Максименко С.Д., Філоненко М.Н. Педагогіка вищої
медичної освіти: підручник/С.Д. Максименко, М.Н.
Філоненко – К.: «Центр учбової літератури», 2018. – 288 с.
Зайченко І.В. Педагогіка і методика навчання у вищій
школі: навчальний посібник. 2-е вид., переробл. І доп.
Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 456 с.
Анєнкова І.П., Байдан М.А., Горчаков О.А., Руссол В.М.
Педагоггіка: модульний курс. Навчальний посібник. Львів:
«Новий Світ-2000». 2014. 567 с.
Максимюк С.П. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.:
Кондор, 2009. 670 с.
22.
• Допоміжні:1. Дубасенюк О. А. Професійно-педагогічні задачі: типологія та технологія розв’язання :
навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. А. Дубасенюк, О. В. Вознюк.
– Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2010. – 272 с.
2. Касевич Н. М. Медсестринська етика і деонтологія : підручник / Н. М. Касевич. К. :
Медицина, 2009. – 200 с.
3. Дубасенюк О.А., Антонова О.Є. Методика викладання педагогіки: Навч. посіб. – Житомир:
Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2009, - 492с.
4. Філоненко М.М. Психологія спілкування. Підручник. – К.: Центр учбової літератури. 2008.
– 224с.
5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.;
За ред.. І.А. Зязюна. – 3тє вид., допов. і переробл. – К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 376с.
6. Етикет і культура спілкування. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 291с.
7. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 415с. – (Навчальнометодичний комплекс з педагогіки).
8. Пальчевський С.С. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – 576с.
9. Бондар В.І. Дидактика. - К.: Академія, 2005. - 431 с.
10. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчал. посіб. за модульнорейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної
літератури, 2005. – 396с.